Ухвала

від 24.07.2019 по справі 826/1393/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 липня 2019 року

м.Київ

справа №826/1393/18

адміністративне провадження №К/9901/17655/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л. , перевіривши клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі №826/1393/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СЕІС ГРУП до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Верховного Суду від 01.07.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі №826/1393/18.

На адресу Верховного Суду надійшло клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про повернення судового збору в розмірі 13 184,66 грн., сплаченого відповідно до платіжного доручення від 25.07.2018 року №2690.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного чи касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктами 6 та 7 частини першої статті 167 КАС України серед загальних вимог до форми та змісту письмового клопотання встановлено, що таке клопотання повинно містити перелік документів та інших доказів (за наявності), що до нього додаються, а також інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Слід зазначити, що належним доказом сплати коштів в якості судового збору є оригінал платіжного доручення (квитанції) з відміткою банку про проведення платежу.

Проте, заявником разом із клопотанням про повернення судового збору до суду надано копію платіжного доручення від 25.07.2018 року №2690 про сплату судового збору у розмірі 13 184,66 грн. за подання апеляційної скарги у справі №826/1393/18 до Київського апеляційного адміністративного суду.

Натомість, будь-яких доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі №826/1393/18 заявником суду не надано.

Крім того, як вбачається з поданого клопотання, останнє підписане представником відповідача - ОСОБА_1 .

До вказаного клопотання додано копію довіреності від 11 червня 2019 року №2435/20-15-10-02-17, виданої начальником ГУ ДФС у м. Києві Демченко Л.Д. представнику ОСОБА_1 на представництво інтересів Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Однак, надана суду копія довіреності засвідчена не довірителем, а самим представником, якому видана.

Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Згідно із частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Надана до суду касаційної інстанції копія довіреності, яка засвідчена представником, не може бути належним доказом дійсної волі особи, що її видала, на уповноваження іншої представляти її інтереси. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем.

Отже, скаржником до клопотання додано копію довіреності, з якої неможливо встановити дійсне волевиявлення довірителя, та не є копією, засвідченою у встановленому законом порядку (відповідно до частини 3 статті 55 та частини 6 статті 59 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність повернення клопотання заявнику без розгляду.

Разом з тим, суд зазначає, що заявник не позбавлений можливості повторного звернення до Верховного Суду із заявою про повернення судового збору.

Керуючись статтями 167, 243, 248, 256 КАС України,

у х в а л и в :

Повернути Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року у справі №826/1393/18 без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Л. Желтобрюх

Помічник судді: Ю.В. Акуленко