Постанова

від 23.07.2019 по справі 910/1995/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2019 р. Справа№ 910/1995/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Ігнатюк Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Солошенко С.В., ордер № 79768 від 10.06.19

від відповідача: не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп"

на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2019 р. (повний текст складено 22.04.2019 р.)

у справі № 910/1995/19 (суддя - Ягічева Н.І.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп"

про стягнення 278 614,89 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" про стягнення 278 614,89 грн., з яких 23 013,70 грн. 3 % річних, 99 765,57 грн. інфляційних втрат, 155 835,62 грн. пені, за неналежне виконання зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу № 27 від 26.04.2018 р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2019 р. у справі № 910/1995/19 позов задоволено: стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" 155 835,62 грн. пені, 99 765,57 грн. інфляційних втрат, 23 013,70 грн. 3 % річних, 4 179,23 грн. судового збору за подання позову та 7 786,15 грн. витрат на правничу допомогу.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем зобов`язання з повернення грошових коштів у розмірі 2 000 000,00 грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 27 від 26.04.2018 р., у зв`язку з чим здійснивши перевірку розрахунку пені, 3 % річних, інфляційних втрат та періоду нарахування, дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2019 р. у справі № 910/1995/19 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував на те, що грошові кошти за договором купівлі-продажу природного газу № 27 від 26.04.2018 р. були фактично сплачені 20.03.2019 р. при примусовому виконанні рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2018 р. у справі № 910/10529/18; судом першої інстанції неправомірно стягнуто пеню, 3 % річних та інфляційні втрати за одне і те саме порушення умов договору та не було враховано, що боржник не міг вчасно виконати рішення суду з незалежних від нього причин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 р., у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 23.07.2019 р.

11.06.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

В судовому засіданні 23.07.2019 р. представник позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники відповідача не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання (а.с. 121). За висновками суду неявка представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 26.04.2018 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" (оптовий продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" (оптовий покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 27 (договір; а.с. 21-27 том 1), відповідно до умов якого оптовий продавець зобов`язується передати у власність оптового покупця природний газ, приведений до стандартних умов ((t) = 20 °C, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа)) (газ), а оптовий покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ, в порядку та на умовах, визначених в договорі.

Згідно з пунктом 2.2 договору обсяг газу, що підлягає передачі оптовим продавцем оптовому покупцеві за цим договором (договірний обсяг), а також ціна за 1 (одну) тисячу м. куб. газу, визначається та узгоджується сторонами у додаткових угодах до договору.

26.04.2018 р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 28 том 1) за умовами якої оптовий продавець зобов`язався поставити в період з травня 2018 року 3 166 300 тис. куб. м. природного газу, загальною погодженою сторонами вартістю 27 467 779,15 грн. у період: до 04.05.2018 р. - 1 000, 000 тис. куб. м.; до 21.05.2018 р. - 1 000, 000 тис. куб. м.; до 31.05.2018 - 1 166, 300 тис. куб. м.

Пунктом 4 додаткової угоди № 1 визначено, що оплата загальної вартості газу, яка передається проводиться шляхом перерахування грошових коштів в повному обсязі наступним чином: 13 012 560,00 грн. (з ПДВ) до 26.04.2018 р. включно; 10 000 004,88 грн. (з ПДВ) до 11.05.2018 р. включно; 4 455 214, 27 грн. (з ПДВ) до 18.05.2018 р. включно.

Відповідно до пункту 2.3.2 договору обсяги переданого газу у відповідному місяці передачі газу визначаються в актах приймання-передачі газу (обсяг газу).

За умовами пункту 6.3 договору у разі невиконання оптовим продавцем зобов`язань щодо передачі обсягів газу, за умови відсутності у оптового покупця заборгованості за цим договором, оптовий продавець зобов`язується повернути, у термін по 15 число місяця наступного за місяцем передачі, на поточний рахунок оптового покупця, грошові кошти, сплачені оптовим покупцем на користь оптового продавця, за обсяг газу у відповідному місяці передачі.

На виконання умов договору оптовим покупцем сплачено оптовому продавцю 2 000 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 52 від 26.04.2018 р. (а.с. 29 том 1).

В подальшому, рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2018 р. у справі № 910/10529/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" про стягнення 2 000 000,00 грн. основного боргу, штрафу 10 % у розмірі 200 000, 00 грн., штраф 5 % у розмірі 100 000,00 грн., штраф 7 % у розмірі 140 000,00 грн, 201 095,90 грн. пені, 17 260,28 грн. 3 % річних, задоволено позовні вимоги повністю (а.с. 30-34 том 1).

Звертаючись з даним позовом, позивач зазначав, що рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2018 р. у справі № 910/10529/18 встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань з поставки природного газу та неповернення грошових коштів покупцю за договором купівлі-продажу природного газу № 27 від 26.04.2018 р. У зв`язку з тривалим невиконанням вказаного судового рішення покупець просив суд стягнути з відповідача 23 013,70 грн. 3 % річних за період прострочення з 29.09.2018 р. по 15.02.2019 р., 99 765,57 грн. інфляційних втрат за період прострочення з 29.09.2018 р. по 15.02.2019 р., 155 835,62 грн. пені за період прострочення з 29.09.2018 р. по 16.12.2018 р., нарахованих на суму боргу у розмірі 2 000 000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що сума боргу відповідача в розмірі 2 000 000,00 грн. за договором купівлі-продажу природного газу № 27 від 26.04.2018 р. встановлена рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2018 р. у справі № 910/10529/18 (яке набрало законної сили), у зв`язку з чим здійснивши перевірку розрахунку пені, 3 % річних, інфляційних втрат та періоду нарахування, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог щодо стягнення 23 013,70 грн. 3% річних та 99 765,57 грн. інфляційні втрати за період з 29.09.2018 р. по 15.02.2019 р., 155 835,62 грн. пені за період з 29.09.2018 р. по 16.12.2018 р.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 4 ст. 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується, зокрема, господарськими договорами купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вже зазначалось вище, обставини невиконання відповідачем зобов`язань з поставки позивачу природного газу в обсязі, обумовленому договором купівлі-продажу природного газу № 27 від 26.04.2018 р., та неналежного виконання зобов`язань з повернення на користь позивача сплачених ним коштів, встановлено рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2018 р. у справі № 910/10529/18 (між тими ж сторонами). Таким чином, вищевказані факти не підлягають повторному доказуванню в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу.

Згідно з вимогами ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ст.ст. 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення грошової суми не є підставою для припинення зобов`язання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В пункті 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" визначено, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та Цивільного кодексу України, а також сплату боржником 3 % річних та інфляційних втрат, належних кредитору відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, що спростовує твердження апелянта стосовно неправомірного нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат за одне і те саме порушення умов договору за інші періоди прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань " № 14 від 17.12.2013 р.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 р. у справі № 910/22034/15 зроблено висновок, що статті 625 Цивільного кодексу України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, з яким погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 р. по справі № 910/10156/17.

Таким чином, сплата 3 % річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України виникає у зв`язку з простроченням виконання будь-якого грошового зобов`язання незалежно від правової природи його виникнення.

Умовами статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Господарськими санкціями ст. 217 Господарського кодексу України визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 договору передбачено, що у випадку невиконання оптовим продавцем свого зобов`язання щодо неповернення грошових коштів сплачених оптовим покупцем, оптовий продавець сплачує оптовому покупцю неустойку за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується неустойка, від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих оптовому покупцю грошових коштів та додатково - штраф у розмірі 5 % від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих оптовому покупцю грошових коштів, а у разі прострочення платежу на строк понад 10 календарних днів - додатково штраф у розмірі 7 % суми неповернутих/несвоєчасно повернутих оптовому покупцю грошових коштів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 31.10.2018 р. у справі № 910/10529/18, зокрема, стягнуто з відповідача пеню та 3 % річних за період прострочення з 16.06.2018 р. по 28.09.2018 р.

У зв`язку з тривалим невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" вказаного рішення, товариство з обмеженою відповідальністю "Джет Десіжн" просило стягнути 155 835,62 грн. пені за наступний період прострочення з 29.09.2018 р. по 16.12.2018 р., 23 013,70 грн. 3% річних за наступний період прострочення з 29.09.2018 р. по 15.02.2019 р., 99 765,57 грн. інфляційних втрат за період прострочення з жовтня 2018 року по січень 2019 року, нарахованих на суму боргу у розмірі 2 000 000,00 грн.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, апеляційний суд встановив, що нараховані 23 013,70 грн. 3% річних за період з 29.09.2018 р. по 15.02.2019 р., 99 765,57 грн. інфляційні втрати з жовтня 2018 року по січень 2019 року, 155 835,62 грн. пені за період з 29.09.2018 р. по 16.12.2018 р., є арифметично вірними, відповідають приписам Господарського кодексу України та умовам договору, тож підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання апелянта на неможливість своєчасного виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.10.2018 р. у справі № 910/10529/18 та фактичне його виконання 20.03.2019 р., колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки докази на підтвердження таких обставин, а саме: судові ухвали щодо накладення/скасування арешту на грошові кошти/газ природній (від 30.07.2018 р., 18.10.2018 р., 20.11.2018 р.,11.07.2018 р., 05.11.2018 р.), постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 29.11.2018 р. (на виконання судового рішення від 31.10.2018 р.), про арешт майна боржника від 04.12.2018 р., про стягнення з боржника основної винагороди від 29.11.2018 р., платіжне доручення № J0320F00F4 від 20.03.2019 р. на суму 6 188 333,25 грн., усупереч положенням частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, без наведення обґрунтувань неможливості подання цих доказів до суду першої інстанції, які датовані раніше оскаржуваного рішення, надано відповідачем до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 19.04.2019 р. у справі № 910/1995/19, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дельта Актив Груп" на рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2019 р. у справі № 910/1995/19 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.04.2019 р. у справі № 910/1995/19 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Матеріали справи № 910/1995/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.07.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко