Ухвала

від 16.07.2019 по справі 907/555/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а , тел.: (0312) 617451

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"16" липня 2019 р. м. Ужгород Справа № 907/555/14

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.

За заявою Відкритого акціонерного товариства Конденсатор в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чорній М.В. до арбітражного керуючого Гутнікевича Любомира Миколайовича, м. Тернопіль

про стягнення безпідставно набутих грошових коштів

В межах справи № 907/555/14

За заявою Головного управління ДФС у Закарпатській області, м. Ужгород

ДО відкритого акціонерного товариства „Конденсатор» , м. Рахів (код ЄДРПОУ 14313464)

ПРО банкрутство

Представники:

Від ініціюючого кредитора - Подойма Н.В. - представник за довіреністю

Від боржника (заявника) - Чорній М.В. - ліквідатор, арбітражний керуючий

Від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/555/14 за заявою Державної податкової інспекції у Рахівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, м. Рахів про банкрутство відкритого акціонерного товариства „Конденсатор» , м. Рахів на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Закарпатської області від 20.10.2014.

Повідомлення про визнання Відкритого акціонерного товариства Кондесатор банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 06.11.2014.

06.05.2019 до Господарського суду Закарпатської області надійшла заява Відкритого акціонерного товариства Конденсатор в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чорній М.В. про стягнення з арбітражного керуючого Гутнікевича Любомира Миколайовича ( АДРЕСА_1 .) на користь ВАТ Конденсатор (вул.Вербник, буд. 115, м. Рахів, Рахівський р-н., Закарпатська обл., 90630; код ЕДРПОУ 14313464) безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 833310,60 грн. (вісімсот тридцять три тисячі триста десять гривень 60 копійок).

Згідно положень п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 8 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 17.05.2019 розгляд заяви ліквідатора прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 13.06.2019.

Ухвалою суду від 13.06.2019 розгляд заяви ліквідатора повторно відкладено на 16.07.2019 та вкотре повідомлено про необхідність виконання арбітражним керуючим вимог суду та подання письмового пояснення з доказами в його обгрунтування по суті вимог ліквідатора. Також даною ухвалою попереджено відповідача - арбітражного керуючого Гутнікевич Л.М. про те, що у випадку не подання суду відзиву по суті заяви ліквідатора та відповідних доказів у підтвердження правомірності розподілення грошових коштів боржника, судом до Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області буде надіслано вимогу про проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого Гутнікевич Л.М. у справі про банкрутство ВАТ Конденсатор .

Представник заявника у засіданні суду свої вимоги до колишнього ліквідатора боржника - арбітражного керуючого Гутнікевича Л.М. підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у ній. Стверджує, що всупереч вимог Закону попередній ліквідатором не передано ліквідатору боржника документацію щодо виплати арбітражному керуючому грошової винагороди та витрат у процедурі банкрутства боржника. Окрім того, такі відомості не подавались відповідачем також суду та у матеріалах справи відсутні. Відтак, стверджує про безпідставне набуття відповідачем грошових коштів з ліквідаційного рахунку колишнім ліквідатором, які підлягають поверненню у встановленому законом порядку.

Представник ініціюючого кредитора підтримує доводи заявника у повному обсязі, однак, письмово викладеної позиції суду не подав.

Відповідач - арбітражний керуючий Гутнікевич Л.М. у засідання суду не з`явився, відзиву по суті заявлених вимог суду не подав, також відсутні відповідні клопотання щодо поважності причин пропуску строку, встановленого судом для подання відповідного відзиву. При цьому, матеріали справи містять відомості про те, що ухвала суду від 17.06.2019 отримана відповідачем 24.05.2019 та ухвала суду від 13.06.2019 отримана 25.06.2019.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин заяви в межах справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Провадження у справі про банкрутство ВАТ Конденсатор здійснюється відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній з 19.01.2013 (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пунктом 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-УІ)" № 01-06/606/2013 від 28.03.13 визначено, що спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння відносяться до категорії спорів, пов`язаних з майновими вимогами до боржника, а отже відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (ч. 9 статті 16 ГПК України). Такі майнові спори розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

При цьому приписи ч. 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" охоплюють усі без виключення майнові спори за участю боржника, що прямо випливає зі змісту згаданої норми, у зв`язку з чим відповідні спори розглядаються у межах справи про банкрутство незалежно від того, який процесуальний статус у такому спорі (позивача чи відповідача) має боржник (банкрут).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 20.04.16 у справі № 910/1872/15-г.

Відповідно до п. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження.

Ліквідатору боржника - арбітражному керуючому Чорній М.В. після призначення його судом у справі про банкрутство та отримання 28 січня 2019 року у Ф-ї Закарпатське ОУ АТ ОЩАДБАНК м. Ужгород копії електронного файла-відповіді щодо взяття на облік/знятгя з обліку рахунку платника податків в органах державної податкової служби від 28.01.2019р. та виписку від 24.01.2019р. за період з 10.06.2014р. по 30.11.2018р. по рахунку № НОМЕР_1 належному банкруту, стало відомо, що зазначений вище рахунок банкрута закрито 16.08.2018р., а за період з 09.04.2015р. по 15.08.2018р. арбітражним керуючим Гутнікевич Л.М. було знято/перераховано грошові кошти з наступними призначеннями:

1. Господарські витрати в розмірі - 161 630,60 грн.;

2. Оплата послуг арбітражного керуючого в розмірі - 177 080,00 грн.;

З. Оплата за послуги щодо проведення технічної інвентаризації та виготовлення

технічних паспортів ФОП Манзюк в розмірі - 50 000,00 грн.;

4. Готівка з каси банку, згідно реєстру вимог кредиторів перед працівниками в розмірі - 151 800,00 грн.;

5. Видача готівки по чеку с-61 згідно рішення суду в розмірі - 215 000,00 грн.;

6. Інші витрати - 127 800,00 грн.;

7. Бухгалтерські послуги ТОВ Прагматикгруп в розмірі - 25 000,00 грн.

8. Упорядкування архівних документів згідно цивільно-правового договору №2 ФОП ОСОБА_1 в розмірі - 30 000,00 грн.

Враховуючи те, що ліквідатору не передано жодних документів, на підставі яких, арбітражним керуючим Гутнікевич Л.М. здійснено усі вище зазначені операції, ліквідатором на його адресу направлено відповідний запит від 01.02.2019р. за №02-01/2122. Відповідь не отримано. Крім того, ліквідатор неодноразово намагався в телефонному режимі поспілкуватись з арбітражним керуючим Гутнікевич Л.М., про те, зв`язатись з арбітражним керуючим так і не вдалось, оскільки останнім ігноруються усі телефонні дзвінки.

26 лютого 2019 року на адресу ліквідатора надійшов пакет документів від арбітражного керуючого Гутнікевича Л.М., серед яких відсутні будь які документи, які б підтверджували правомірність перерахунку/зняття коштів в сумі 151 800,00 грн. (готівка з каси банку, згідно реєстру вимог кредиторів перед працівниками), в розмірі 127 800,00 грн. (інші витрати), в розмірі 161 630,60 грн. (господарські витрати), в розмірі 177 080,00 грн. (оплата послуг арбітражного керуючого) та в розмірі 215 000,00 грн. (видача готівки по чеку с-61 згідно рішення суду в розмірі). Загальна сума знятих/перерахованих коштів, відносно яких не отримано жодного підтвердження щодо правомірності/підставності зняття становить 833 310,60 грн.

3 метою досудового врегулювання спору, протокольним рішенням №2 від 28.02.2019р. засідання комітету кредиторів у справі №907/555/14, вирішено повторно звернутись до арбітражного керуючого Гутнікевич Л.М. з вимогою про надання документів на підставі яких, останнім було проведено вищезазначені операції з грошовими коштами належними підприємству банкруту. Крім того, повідомити арбітражного керуючого Гутнікевич Л.М., що у випадку ненадання відповіді на повторну вимогу протягом семи днів з моменту її отримання, ліквідатор буде звертатись до Господарського суду Закарпатської області з заявою стягнення з ОСОБА_2 безпідставно набутих коштів.

На виконання вимог вищезазначеного протокольного рішення комітету кредиторів ліквідатором на адресу арбітражного керуючого Гутнікевич Л.М. направлено повторну вимогу від 05.03.2019р. за №02-01/2239. Відповідно до відстеження поштових відправлень Укрпошта, зазначену вимогу було отримано арбітражним керуючим Гутнікевич Л.М. 12.03.2019р. - особисто (міститься у матеріалах справи), проте, на день подання заяви жодної відповіді та документів ліквідатору не надано.

Враховуючи відсутність будь-яких інших документів, які б підтверджували правомірність зняття арбітражним керуючим Гутнікевич Л.М. грошових коштів в розмірі 833 310,60 грн. ліквідатор зазначає, що арбітражним керуючим користуючись своїм службовим становищем без достатньої правової підстави у період з 09.04.2015р. по 15.08.2018р. знято/перераховано з рахунку банкрута № НОМЕР_1 грошові кошти в розмірі 833 310,60 грн., що підтверджується випискою по рахунку ВАТ Конденсатор в Філії Закарпатське ОУ АТ Ощадбанк .

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Враховуючи те, що зазначені грошові кошти належать до майна підприємства банкрута та відповідно підлягають включенню до ліквідаційної маси підприємства, що в подальшому дозволить здійснити погашення вимог кредиторів в порядку та у відповідності до вимог ст. 45 Закону, отримані арбітражним керуючим Гутнікевич Л.М. з рахунку підприємства, підлягають поверненню ВАТ Конденсатор в повному обсязі на загальних підставах, як набуті за рахунок банкрута без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно).

Отже, у відповідності до положень Закону про банкрутство, грошові кошти у розмірі 833 310,60грн., що належать ВАТ Конденсатор та мають бути повернуті арбітражним керуючим Гутнікевич Л.М., повинні включатися до ліквідаційної маси банкрута.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтями 8, 55 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, як зазначено у частинах першій, другій статті 55 Конституції України.

Саме суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості звернутися з відповідною заявою до компетентного суду.

У частинах першій та четвертій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією, породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

У рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) суд зазначив: "Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права".

Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора: "Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)".

Верховний Суд наголошує, що встановивши наявність порушеного права, суд повинен при прийнятті рішення враховувати мету звернення до суду та забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.

В силу норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) є суб`єктом незалежної професійної діяльності, і водночас з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника; ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) боржника.

Через арбітражного керуючого здійснюється зв`язок між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство.

Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа.

Відтак, саме з цього моменту арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право здійснювати свої повноваження, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", серед яких, проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута; формування ліквідаційної маси; подання до суду заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; ведення реєстру вимог кредиторів тощо.

При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника.

Натомість, з матеріалів справи вбачається та зворотного арбітражним керуючим Гутнікевич Л.М. суду не доведено, що у ході здійснення ліквідаційної процедури ВАТ Конденсатор колишнім ліквідатором безпідставно отримано кошти у розмірі 833 310,60 грн. з ліквідаційного рахунку боржника, у тому числі грошову винагороду та витрати арбітражного керуючого. При цьому, судом не затверджувалось рішення комітету кредиторів про виплату грошової винагороди та витрат арбітражного керуючого і відповідне рішення комітетом кредиторів за період з 09.04.2015 по 15.08.2018 не приймалось.

Відповідно до положень ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акту, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим е сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Зобов`язання із безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається відсутність правих підстав для отримання арбітражним керуючим Гутнікевич Л.М. з ліквідаційного рахунку ВАТ Конденсатор належним йому грошових коштів у розмірі 833 310,60грн., а відтак, вимоги Відкритого акціонерного товариства Конденсатор в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чорній М.В. до арбітражного керуючого Гутнікевича Любомира Миколайовича, м. Тернопіль про стягнення суми 833 310,60грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати в частині відшкодування сплаченого судового збору належить покласти на відповідача

Керуючись ст.ст. 11, 14, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 55, 60, 61, 65-75 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 73-74, 129, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Відкритого акціонерного товариства Конденсатор в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чорній М.В. до арбітражного керуючого Гутнікевича Любомира Миколайовича, м. Тернопіл. про стягнення безпідставно збережених грошових коштів в межах справи № 907/555/14.

2. Стягнути з арбітражного керуючого Гутнікевича Любомира Миколайовича ( АДРЕСА_1 .) на користь ВАТ Конденсатор (вул. Вербник, буд. 115, м. Рахів, Рахівський р-н., Закарпатська обл., 90630; код ЕДРПОУ 14313464) грошові кошти в розмірі 833 310,60 грн. (вісімсот тридцять три тисячі триста десять гривень 60 копійок).

3. Стягнути з арбітражного керуючого Гутнікевича Любомира Миколайовича (вул. Пирогова 11, каб. 5, АДРЕСА_2 обл.) в доход державного бюджету України суму 12499,66грн. судового збору.

Видати накази.

Копію ухвали направити заявнику, боржнику, ліквідатору, кредиторам, Гутнікевичу Л.М.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.07.2019.

Суддя О.Ф. Ремецькі