Рішення

від 24.07.2019 по справі 910/7938/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019Справа № 910/7938/19 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" (03124, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ВАСИЛЕНКА, будинок 5) до проГоловної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (03143, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАБОЛОТНОГО, будинок 27) стягнення заборгованості в розмірі 169 345 грн. 52 коп.

Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" (надалі також - Позивач ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості в розмірі 169 345 грн. 52 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов`язань за Договором постачання природного газу №241184/Т/19/1 від 01.03.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

05.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов лист, яким визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.06.2019 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням рекомендованого повідомлення про вручення 25.06.2019 р. ухвали суду уповноваженій особі підприємства Позивача та про вручення 26.06.2019 р. ухвали суду уповноваженій особі підприємства Відповідача.

Відповідно до статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, Суд дійшов висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у даній справі за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

01.03.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" (Постачальник) та Головною астрономічною обсерваторією Національної академії наук України (Споживач) було укладено Договір постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного бюджету) №241184/т/19/1, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати у власність Споживачу в 2019 році код ДК 021:2015-09123000-7 природний газ - 143,371 тис. куб.м. (далі-газ) в об`ємах і порядку, передбачених Договором, а Споживач зобов`язався прийняти та своєчасно оплатити Постачальнику вартість газу в розмірах, строки та в порядку, що передбачені Договором. (а.с.12-22)

Згідно з п.2.7 Договору постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного бюджету), фактичний об`єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті Споживачем, підтверджується підписаним між Постачальником та Споживачем актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних Оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу.

Пунктом 2.8 Договору передбачено, що акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником. Відсутність у Споживача підписаних актів приймання-передачі газу не є підставою для порушення строку остаточного розрахунку, встановленого цим Договором (пункти 4.4. та 4.5) та не звільняє його від відповідальності за порушення цих строків.

Відповідно до п.4.7 Договору оплата вартості газу здійснюється Споживачем в наступному порядку:

4.7.1. Оплату вартості газу Споживач здійснює протягом поточного місяця постачання у розмірі вартості планового обсягу постачання, передбачених Договором на місяць поставки газу.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини планового об`єму (обсягу) газу, заявленого на наступний розрахунковий період та відповідної величини планового об`єму (обсягу) газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.

4.7.2. У випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок до 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п.6.2.2. Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. (розділ X Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного бюджету) №241184/т/19/1 від 01.03.2019 року Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв природний газ, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 року на суму 155 243 грн. 95 коп. та 30.04.2019 року на суму 1 365 грн. 08 коп., а загалом на суму в розмірі 156 609 грн. 03 коп. (а.с.23-24)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що на виконання умов Договору він поставив, а Відповідач прийняв природній газ, що підтверджується актами приймання - передачі природного газу, проте останній не здійснив оплату за поставлений газ. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" становить 156 609 грн. 03 коп. Крім того, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України 3% річних у розмірі 768 грн. 95 коп., інфляційні у розмірі 2 949 грн. 64 коп. та пеню у розмірі 9 017 грн. 90 коп.

Відповідач повністю визнав заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного бюджету) №241184/т/19/1 від 01.03.2019 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов`язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного бюджету) №241184/т/19/1 від 01.03.2019 року Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв природний газ, що підтверджується Актами приймання-передачі природного газу від 31.03.2019 року на суму 155 243 грн. 95 коп. та 30.04.2019 року на суму 1 365 грн. 08 коп., а загалом на суму в розмірі 156 609 грн. 03 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку (а.с.23-24), проте Відповідачем не була здійснена оплата за поставлений товар.

Таким чином, заборгованість Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" за Договором постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного бюджету) №241184/т/19/1 від 01.03.2019 року становить 156 609 грн. 03 коп.

Відповідач повністю визнав заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД", однак доказів сплати заборгованості не надав, а зобов`язався сплатити заборгованість в повному обсязі згідно з рішенням Суду.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" в розмірі 156 609 грн. 03 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату поставленого природного газу в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 156 609 грн. 03 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 15.04.2019 р. по 14.06.2019 р. у розмірі 768 грн. 95 коп. та інфляційні у розмірі 2 949 грн. 64 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за поставлений природній газ за Договором постачання природного газу (для споживачів, що фінансуються з державного бюджету) №241184/т/19/1 від 01.03.2019 року за загальний період прострочки з 15.04.2019 р. по 14.06.2019 р. у розмірі 768 грн. 95 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі, однак Суд зазначає, що Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Крім того, Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 3% річних за загальний період прострочки з 16.04.2019 р. по 14.06.2019 р. у розмірі 768 грн. 95 коп.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 15.04.2019 р. по 14.06.2019 р. у розмірі 2 949 грн. 64 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача, оскільки Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню інфляційні, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов`язання в зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 16.04.2019 р. по 14.06.2019 р. у розмірі 1 086 грн. 71 коп.

Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 15.04.2019 р. по 14.06.2019 р. у розмірі 9 017 грн. 90 коп.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов"язань" №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 6.2.2. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, Споживач сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв`язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов`язання з 15.04.2019 р. по 14.06.2019 р. у розмірі 9 017 грн. 90 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв`язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача, оскільки Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Крім того, Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі заявлених позовних вимог.

Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки з 16.04.2019 р. по 14.06.2019 р. у розмірі 9 013 грн. 65 коп.

Таким чином, з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України перед Товариством з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 156 609 грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 768 грн. 95 коп., інфляційні у розмірі 1 086 грн. 71 коп. та пеня у розмірі 9 013 грн. 65 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Головної астрономічної обсерваторії Національної академії наук України (03143, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАБОЛОТНОГО, будинок 27 Ідентифікаційний код юридичної особи 05417360) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВГАЗТРЕЙД" (03124, м.Київ, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ВАСИЛЕНКА, будинок 5, Ідентифікаційний код юридичної особи 42394311) заборгованість у розмірі 156 609 (сто п`ятдесят шість тисяч шістсот дев`ять) грн. 03 (три) коп., 3% річних у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 95 (дев`яносто п`ять) коп., інфляційні у розмірі 1 086 (одна тисяча вісімдесят шість) грн. 71 (сімдесят одна) коп., пеню у розмірі 9 013 (дев`ять тисяч тринадцять) грн. 65 (шістдесят п`ять) коп. та судовий збір у розмірі 1 899 (одна тисяча вісімсот дев`яносто дев`ять) грн. 82 (вісімдесят дві) коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 24 липня 2019 року.

Суддя О.В. Чинчин