Рішення

від 24.07.2019 по справі 910/6791/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019 м. Київ Справа № 910/6791/19

За позовом: акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ";

про: стягнення 38.842,50 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" (далі - відповідач) про стягнення 38.842,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено строки виконання зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 17.08.2018 № 18Т-130, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача 38.842,50 грн., з яких: 25.598,92 грн. - пеня та 13.243,58 грн. - штраф.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/6791/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

До господарського суду надійшла заява відповідача про проведення врегулювання спору за участю судді, у задоволенні якої судом відмовлено з підстав, викладених в ухвалі суду від 26.06.2019.

До господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов, який залишений судом без розгляду з підстав викладених в ухвалі суду від 10.07.2019.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як постачальником, укладено договір поставки від 17.08.2018 № 18Т-130 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов`язується поставити позивачу товар, зазначений в специфікаціях, а позивач - прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 Договору).

Пунктом 5.3 Договору, зокрема, визначено, що датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару або видаткової накладної.

Положеннями пункту 7.10 Договору передбачено, що у разі невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені в Договорі, останній сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф в розмірі 7 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Специфікацією № 1 до Договору сторонами визначено загальну вартість товару - 292.256,16 грн. та строк поставки товару - протягом тридцяти робочих днів від дати підписання Договору.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов`язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так відповідачем здійснено на користь позивача поставку товару за Договором на загальну суму 285.212,16 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- від 01.10.2018 № РН-0000682 на суму 103.062,18 грн.;

- від 09.01.2019 № РН-0000002 на суму 182.149,98 грн.

Позивач вказує, що поставка товару відповідачем здійснена з порушенням строків, встановлених укладеним між сторонами спору Договором, що призвело до звернення позивача до господарського суду із вимогами про стягнення з відповідача 25.598,92 грн. - пені та 13.243,58 грн. - штрафу.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

Відповідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за порушення строків виконання зобов`язання з поставки товару за Договором суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи з наведених вище норм права, перебіг періоду прострочення відповідачем грошового зобов`язання за Договором починається з першого дня, за терміном, коли зобов`язання мало бути виконано, а також виходячи з припису ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня нараховується за шість місяців прострочення виконання зобов`язання, починаючи з першого дня такого прострочення.

Також суд враховує положення п. 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", відповідно до якого: за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Суд, дослідивши здійснений позивачем розрахунок пені, визнав його арифметично невірним.

Враховуючи те, що кінцевий строк поставки товару за Договором - 01.10.2018 та приймаючи до уваги поставку частини товару в сумі 103.062,18 грн. за видатковою накладною № РН-0000682, строк виконання зобов`язання за вказаною накладною відповідачем не пропущений, відтак заявлена позивачем сума пені в розмірі 103,06 грн. задоволенню не підлягає.

Вимога позивача про стягнення з відповідача пені за видатковою накладною від 09.01.2019 № РН-0000002 підлягає задоволенню в сумі 17.965,48 грн., враховуючи положення п. 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", за таким розрахунком суду в період за який позивачем заявлена пеня:

Видаткова накладнаСума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.) від 09.01.2019 № РН-0000002 182.149,98 02.10.2018 - 09.01.2019 100 18 % 17.965,48 Загальна сума пені складає 17.965,48 Вимога позивача про стягнення з відповідача пені за решту недопоставленого товару на суму 7.044,00 грн. підлягає задоволенню в сумі 1.264,45 грн., враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України, за таким розрахунком суду в період за який позивачем заявлена пеня:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення (грн.) 7.044,00 02.10.2018 - 01.04.2019 182 18 % 1.264,45 Загальна сума пені складає 1.264,45

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені за порушення строку виконання зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором підлягає задоволенню в загальній сумі 19.229,93 грн.

Позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 13.243,58 грн. грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ" (04074, м.Київ, ВУЛИЦЯ НОВОЗАБАРСЬКА, будинок 2/6, офіс 240, ідентифікаційний код: 32628494) на користь акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (04053, м.Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28, ідентифікаційний код: 30019775) пеню в сумі 19.229 (дев`ятнадцять тисяч двісті двадцять дев`ять) грн. 93 коп.; штраф в сумі 13.243 (тринадцять тисяч двісті сорок три) грн. 58 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.В. Балац