Рішення

від 24.07.2019 по справі 910/5715/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2019Справа № 910/5715/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Позавідомча охорона

до Акціонерного товариства Укрпошта

про стягнення 39871,90 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Позавідомча охорона" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укрпошта" про стягнення заборгованості у розмірі 39871,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав взяті на себе за договором № 2278.П/11-448 від 30.04.2018 зобов`язання по оплаті наданих у грудні 2018 послуг з охорони, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 37495,37 грн заборгованості, 259,00 грн 3% річних, 564,30 грн втрат від інфляції, 1553,23 грн пені.

Ухвалою суду від 13.05.2019 відкрито провадження у справі № 910/5715/19, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

03.06.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує повністю, посилаючись на те, що договір укладений між сторонами був укладений за наслідком проведення процедури публічних закупівель, положеннями договору визначено ціну договору, Законом України Про публічні закупівлі визначено порядок продовження дії договору та збільшення ціни договору. Зважаючи на це, відповідач зазначає, що положення визначені в договорі та чинному законодавстві, на його думку, виключають можливість відповідача провести оплату за надані послуги, оскільки, це перебільшувало б, укладеної за наслідком процедури публічних закупівель, суми договору та додаткової угоди до нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За наслідком проведення процедури публічної закупівлі, відповідно до протоколу розкриття тендерних пропозицій №12/2 від 27.03.2018, 30.04.2018 між Публічним акціонерним товариством Укрпошта (замовник, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю Позавідомча охорона (виконавець, відповідач) було укладено договір № 2278.П/11-448 про охорону об`єктів за допомогою пункту централізованого спостереження, системи охоронної сигналізації, кнопки тривожного виклику, з реагуванням наряду охорони.

За твердженнями позивача, Акціонерне товариство Укрпошта не виконало взяті на себе за договором № 2278.П/11-448 від 30.04.2018 зобов`язання по оплаті наданих у грудні 2018 послуг з охорони, в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 37495,37 грн. заборгованості, 259,00 грн. 3% річних, 564,30 грн. втрат від інфляції, 1553,23 грн. пені.

У зв`язку із вищенаведеним Товариство з обмеженою відповідальністю Позавідомча охорона звернулося до господарського суду із даною позовною заявою до Акціонерного товариства Укрпошта про стягнення з останнього 37495,37 грн. заборгованості за не оплату наданих послуг з охорони, 259,00 грн. 3% річних, 564,30 грн. втрат від інфляції, 1553,23 грн. пені.

В свою чергу, відповідач своїми правами, передбаченими чинним законодавством України скористався, а саме, докази на спростування обставин, викладених позивачем надав.

Таким чином, 30.04.2018 між Публічним акціонерним товариством Укрпошта (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Позавідомча охорона (виконавець, відповідач) було укладено договір № 2278.П/11-448 про охорону об`єктів за допомогою пункту централізованого спостереження, системи охоронної сигналізації, кнопки тривожного виклику, з реагуванням наряду охорони.

Відповідно до п. 2.1. - 2.6. договору, за цим договором замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання здійснювати охоронні послуги зі спостереження за об`єктом охорони. Виконавець зобов`язаний під час здійснення охоронних послуг забезпечити негайне прибуття НО на об`єкт у разі спрацювання СОС, отримання сигналу про проникнення, тривоги тощо, здійснення НО відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності - припинення скоєння правопорушення або злочину на об`єкті. Код ДК021:2015 - 79710000-4 охоронні послуги. Відомості про назву, місцезнаходження відповідних об`єктів, зазначаються в додатку №1 до договору, який підписується сторонами та є його невід`ємною частиною. Для надання послуг за цим договором використовуються обладнання СОС, ПЦС та КТВ виконавця, що встановлюється в об`єктах охорони та обслуговується виконавцем самостійно та за рахунок виконавця. Готовність до експлуатації обладнання СОС, КТВ підтверджується актом обстеження технічного стану об`єкта та вводу в експлуатацію СОС, КТВ, якій складається у двох примірниках, підписується відповідальними особами та зберігається у відповідних підрозділах підприємств, що підписали цей договір. Періодом охорони відповідно до умов цього договору, вважається час з моменту взяття об`єкта під охорону до його зняття з охорони за допомогою СОС, ПЦС та КТВ. Виконавець зобов`язується надати замовнику інструкцію про порядок взяття ( зняття) об`єкта під централізовану охорону та порядок користування СОС, КТВ. Виконавець не приймає майно замовника на зберігання і не вступає у володіння цим майном.

Згідно з пунктами 3.1. - 3.4. договору, загальна сума цього договору становить 359000,00 грн. в тому числі ПДВ 59833,33 грн. Сума оплати за місяць складається з ціни за годину за надання послуг з охорони об`єктів за допомогою СРС, ПЦС, КТВ, НО виконавця, кількості годин, на протязі яких об`єкт знаходився під охороною за допомогою СОС, ПЦ, КТВ, НО виконавця та підтверджується актом виконаних/наданих послуг, якій надається виконавцем щомісячно на протязі дії договору. Підтвердженням надання послуг за цим договором є підписаний сторонами акт виконаних/наданих послуг. Виконавець надає замовнику підписаний зі свого боку акт виконаних/наданих послуг до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем. В свою чергу замовник в 3 - денний термін розглядає акт, підписує, скріплює його печаткою та повертає виконавцю. Оплата за цим договором здійснюється замовником в безготівковій формі щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту про надання послуг, на підставі акту та виставленого виконавцем рахунку.

Відповідно до п. 9.1. - 9.2. договору, цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2018 року. За згодою сторін, можливо виникнення обставин, які передбачають застосування п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, що оформлюється додатковою угодою. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Пункт 9.4. договору передбачає, що зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено в самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві.

Згідно з п. 10.1. - 10.3. договору, будь - які зміни та доповнення до даного договору, в тому числі щодо коригування його вартості, вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовому вигляді у формі додаткових угод, які підписуються уповноваженими на це представниками сторін. Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані сторонами та скріплені їх печатками. Усі правовідносини, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, у тому числі пов`язані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення договору, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосовними до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

До матеріалів справи додано додаток №1 до договору № 2278.П/11-448 від 30.04.2018 в якому визначено перелік об`єктів поштового зв`язку, які відповідно до умов договору підлягають охороні за допомогою ПЦС, СОС, КТВ, з реагуванням НО та потребують встановлення СОС, КТВ.

Також, у матеріалах справи міститься додаток № б/н до договору № 2278.П/11-448 від 30.04.2018, в якому визначено вартість охорони 1 ( одного ) об`єкту за 9 місяців: ПАТ Укрпошта в особі філії Одеська дирекція ПАТ Укрпошта , що охороняється за допомогою ПЦС, СОС, КТВ з реагуванням наряду охорони ТОВ Позавідомча Охорона в м. Одеса. Відповідно до розрахунку вартість спостереження за допомогою ПЦС, СОС, КТВ з реагуванням НО за 9 місяців складає 298935,00 грн., вартість обслуговування засобів ПЦС, СОС, КТВ за 9 місяців визначено у розмірі 60065,00 грн. Загальна сума договору 359000,00 грн.

Між позивачем та відповідачем в особі директора Одеської дирекції АТ Укрпошта підписана додаткова угода №1 від 31.12.2018 до договору №2278.П/11-448 від 30.04.2018 якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 28.02.2019 року (включно) на строк, достатній для проведення Замовником процедури закупівлі на початку 2019 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, вказаної у договорі та збільшили ціну договору на загальну суму 71800 грн.

Зазначеною угодою (пункт 3) змінено найменування замовника з Публічного акціонерного товариства Укрпошта на Акціонерне товариство Укрпошта .

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 2278.П/11-448 охорону об`єктів за допомогою пункту централізованого спостереження, системи охоронної сигналізації, кнопки тривожного виклику, з реагуванням наряду охорони від 30.04.2018, як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором; у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1 ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

В матеріалах справи міститься акт здачі - прийняття робіт ( надання послуг) за договором №2278.П/11-448 від 30.04.2018 за грудень 2018, відповідно до якого позивач надав послуги з охорони, передбачені договором, а відповідач прийняв такі послуги у повному обсязі на суму 37495,37 грн. Відповідач відповідно до даного акту претензій до позивача не мав. Акт містить підписи та печатки уповноважених представників сторін.

До матеріалів справи позивачем додано претензію №1/115 від 30.01.2019 та 1/117 від 11.03.2019 відповідно до якої позивач повідомив відповідача, про порушення останнім покладених на нього договором № 2278.П/11-448 від 30.04.2018 обов`язків з оплати послуг наданих позивачем, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованості в розмірі 76770,59 грн. станом на 30.01.2019 та 39871,90 грн. станом на 11.03.2019. Позивач зазначає, що претензія №1/115 від 30.01.2019 була відповідачем отримана особисто, що підтверджується вхідним штампом Одеської дирекції Укрпошти №7286 від 31.01.2019. Доказів надсилання претензії № 1/117 від 11.03.2019 в матеріалах справи немає.

До матеріалів справи, позивачем додано рахунок - фактуру № 2278.П від 06.03.2019 Призначенням платежу є послуги з охорони за грудень 2018 року згідно договору № 2278.П від 30.04.2018. Платником за даним рахунком - фактурою є Публічне акціонерне товариство Укрпошта , одеська дирекція ПАТ Укрпошта . Сума до сплати за даним рахунком визначена у розмірі 37495,37 грн., дана сума співпадає з визначеною у акті здачі - прийняття робіт (надання послуг) за договором №2278.П/11-448 від 30.04.2018 за грудень 2018 вартістю послуг. Відповідачем вказані обставини не заперечується та не спростовується.

Позивач належними доказами довів факт виконання умов договору та надання послуг за грудень 2018 року.

Доказів перерахування грошових коштів за договорами № 2278.П/11-448 від 30.04.2018, за рахунком - фактурою № 2278.П від 06.03.2019 відповідно до акту здачі - прийняття робіт ( надання послуг) за грудень 2018 з відкритих асигнувань на суму 37495,37 грн. відповідач не надав. Строк виконання грошових зобов`язань відповідача за договорами № 2278.П/11-448 настав на підставі п. 3.4. договору. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за вказаними вище договором, без урахування штрафних санкцій, нарахованих позивачем, становить 37495,37 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як свідчать матеріали справи, зобов`язання по оплаті наданих послуг відповідачем відповідно до умов п. 3.4. договору виконано не було, у зв`язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 37495,37 грн.

Та обставина, що оплату за надані послуги здійснено не було, відповідачем не заперечується. В той же час, відповідач вказує на те, що сума заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача не може бути виконана, оскільки, договір укладений між сторонами був укладений за наслідком проведення процедури публічних закупівель, положеннями договору визначено ціну договору, Законом України Про публічні закупівлі визначено порядок продовження дії договору та збільшення ціни договору. Зважаючи на це, відповідач зазначає, що положення визначені в договорі та чинному законодавстві, на його думку, виключають можливість відповідача провести оплату за надані послуги, оскільки, це перебільшувало б суму договору, укладеної за наслідком процедури публічних закупівель, та додаткової угоди до нього.

Слід зауважити, що між позивачем та відповідачем в особі директора Одеської дирекції АТ Укрпошта підписана додаткова угода №1 від 31.12.2018 до договору №2278.П/11-448 від 30.04.2018 якою сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 28.02.2019 року (включно) на строк, достатній для проведення Замовником процедури закупівлі на початку 2019 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, вказаної у договорі та збільшили ціну договору на загальну суму 71800 грн. Заявка на проведення закупівлі товарів та послуг та сама процедура закупівлі передбачає строк поставки товару (надання послуг) до 31.12.2019. Крім того, відповідно до додатку № б/н до договору № 2278.П/11-448 від 30.04.2018, визначена вартість охорони 1 (одного) об`єкту за 9 місяців 359000,00 грн., тобто з травня 2018 року наступні 9 місяців. Таким чином грудень 2018 року (враховуючи додаткову угоду №1 та додаток б/н) охоплений умовами договору та підлягав оплаті.

Посилання відповідача на ті обставини, що ним оплачені послуги з охорони за січень та лютий, а тому є перевищення суми договору, що унеможливлює оплату послуг за грудень 2019 року є безпідставними. Відповідно до умов проведення тендеру та протоколу №12\2 розкриття тендерних пропозицій, та договору №2278.П/11-448 від 30.04.2018 закупівля послуг здійснювалась до 31.12.2018 року, грудень - це період за яким позивачем повинні були надаватись послуги, і ці послуги були надані, а відповідач був зобов`язаний їх оплатити. Укладання додаткової угоди №1 від 31.12.2018 поза процедурою закупівлі, врегульованої Законом України Про публічні закупівлі не позбавляє відповідача від виконання своїх зобов`язань за договором, проведеним відповідно до вимог діючого законодавства.

Суд також зазначає, що факт відсутності бюджетного фінансування не звільняє Акціонерне товариство Укрпошта від виконання зобов`язань щодо оплати послуг за договорами, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов`язання.

Частина 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Статтею 46 Бюджетного кодексу України встановлені стадії виконання бюджету за видатками та кредитуванням: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі та в межах затвердженого розпису бюджету; 2) затвердження кошторисів, паспортів бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), а також порядків використання бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов`язань; 4) отримання товарів, робіт і послуг; 5) здійснення платежів відповідно до взятих бюджетних зобов`язань; 6) використання товарів, робіт і послуг для виконання заходів бюджетних програм.

Відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Розпорядники бюджетних коштів забезпечують управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених цим Кодексом (ст.47 Бюджетного Кодексу України).

Відповідно до статті 48 кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років .

Зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов`язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано наявності заборгованості за надані послуги за договором № 2278.П/11-448 від 30.04.2018. Загальна сума заборгованості, без урахування штрафних санкцій, становить 37495,37 грн.

Крім, того позивач відповідно до п. 3.4., 6.1.3 договору № 2278.П/11-448 від 30.04.2018, нарахував штрафні санкції відносно суми заборгованості. Таким чином, позивачем на основну суму боргу 37495,00 грн. було в період з 01.01.2019 по 26.03.2019 нараховано 3 % річних у розмірі 259,00 грн., пені у розмірі 1553,23 грн., а також 564,30 грн. втрат від інфляції. Суд звертає увагу, що позивачем сума санкцій розраховується на суму заборгованості у розмірі 37495,00 грн, а не існуючу суму боргу у розмірі 37495,37 грн, і оскільки, суд в силу ст. 237 ГПК України не має повноважень виходити за межі позовних вимог, розрахунок санкцій здійснюється судом на суму, визначену позивачем - 37495,00 грн.

Суд зазначає, що період нарахування штрафних санкцій позивачем визначено не вірно. Пункт 3.4. договору № 2278.П/11-448 від 30.04.2018 передбачає, що оплата за цим договором здійснюється замовником в безготівковій формі щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту про надання послуг, на підставі акту та виставленого виконавцем рахунку. Враховуючи те, що акт здачі - прийняття робі ( надання послуг ) за договором № 2278.П/11-448 від 30.04.2018 було підписано 31.12.2018, відповідач мав право оплатити послуги надані позивачем до 16.01.2019 (включно). Таким чином, нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних мало починатися 17.01.2019.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що період нарахування штрафних санкцій позивачем визначено невірно, а отже, розрахунок штрафних санкцій позивача є арифметично невірним, суд виконав перерахунок нарахованих Позивачем штрафних санкцій в період з 17.01.2019 по 26.03.2019, згідно якого сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 212,64 грн.

Також, згідно перерахунку суду сума втрат від інфляції, в період з 18.01.2019 по 26.03.2019, складає 526,62 грн. З огляду на вищезазначене сума втрат від інфляції підлягає стягненню у розмірі - 526,62 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 6.1.3. договору, у разі порушення строку оплати вартості наданих виконавцем послуг замовник за кожний день прострочення зобов`язаний виплатити виконавцю пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ, діючої на період, за який нараховується пеня від суми заборгованості.

Згідно перерахунку суду сума пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення за період з 18.01.2019 по 26.03.2019 , на суму заборгованості 37495,00 грн. складає 1275,86 грн. З огляду на вищезазначене сума пені підлягає стягненню у розмірі - 1275,86 грн.

Отже вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню частково, в частині стягнення грошових коштів в розмірі 37495,37 грн. основної заборгованості відповідача за не оплату наданих позивачем послуг за актом здачі - прийняття робі ( надання послуг ) за договором № 2278.П/11-448 від 30.04.2018 від 31.12.2018, штрафні санкції 3% річних у розмірі 212,64 грн., пені у розмірі 1275,86 грн., а також, втрат від інфляції у розмірі 526,62 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач в спростування, заявлених позивачем обставин не надав жодних доказів погашення заборгованості в розмірі 37495,37 грн., а також нарахованих позивачем штрафних санкцій, а саме, 3% річних у розмірі 212,64 грн., пені у розмірі 1275,86 грн., а також, втрат від інфляції у розмірі 526,62 грн.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами, за визначенням частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З вищезазначеного вбачається, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства "Укрпошта" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, код ЄДРПОУ 21560045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Позавідомча охорона" (місцезнаходження: 65023, Одеська обл., м. Одеса, вул. Коблевська, будинок 37, код ЄДРПОУ 32432782) 37495 (тридцять сім тисяч чотириста дев`яносто п`ять) грн. 37 коп. вартість неоплачених послуг, пеню у розмірі 1275 (одна тисяча двісті сімдесят п`ять) грн 86 коп., 3% річних у розмірі 212 (двісті дванадцять) грн. 64 коп., втрат від інфляції 526 (п`ятсот двадцять шість) грн. 62 коп. та 1903 (одна тисяча дев`ятсот три) грн. 57 коп. судового збору.

3. В частині стягнення з Акціонерного товариства "Укрпошта" (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22, код ЄДРПОУ 21560045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Позавідомча охорона" (місцезнаходження: 65023, Одеська обл., м. Одеса, вул.. Коблевська, будинок 37, код ЄДРПОУ 32432782) 3% річних у розмірі 46,36 грн, пені у розмірі 277,37 грн та втрат від інфляції у розмірі 37,68 грн - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Усатенко І.В.