Рішення

від 25.07.2019 по справі 911/1306/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1306/19

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТД Індустрія Груп , м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехавіаресурс , м. Вишгород Київської області

про стягнення грошових коштів

1. Стислий виклад позицій учасників справи

23.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю ТД Індустрія Груп (далі - позивач, ТОВ ТД Індустрія Груп ) звернулась до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Спецтехавіаресурс (далі - відповідач, ТОВ С.Т.А.Р. ), у якій просить стягнути з відповідача 112 534,00грн заборгованості. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмір 1 921,00грн.

Позовну заяву обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 625, 692, 694 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та вказує на те, що у зв`язку із неналежним виконанням ТОВ С.Т.А.Р. умов договору купівлі-продажу №242/0718 від 20.07.2018, останній має заборгованість перед позивачем у розмірі 112 534,00грн.

У свою чергу, відповідач, правом передбаченим ст.178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не скористався та відзив на позов суду не надав.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 27.05.2019 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано: відповідачу надати відзив на позовну заяву у порядку ст. 178 ГПК України протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали; позивачу - відповіді на відзив з доказами в обґрунтування викладених у ньому обставин та доказів направлення копії відповідачу до 20.06.2019; відповідачу заперечення з доказами в обґрунтування його доводів та доказами направлення копій позивачу до 26.06.2019.

04.06.2019 на адресу суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме, вищевказаної ухвали суду, яка була направлена на адресу ТОВ С.Т.А.Р. , що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, із відміткою про вручення за довіреністю 31.05.2019 (а.с. 6).

Ураховуючи положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд відповідного позову.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від учасників справи не надходило.

16.07.2019 від позивача надійшло клопотання про пришвидшення розгляду справи, яке обґрунтоване тим, що з моменту подання позовної заяви минуло майже 2 місяці, а розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження ще не було. Зазначає, що ухвалою суду встановлювався строк для подання процесуальних документів до 20.06.2019. Станом на 15.07.2019 розгляду справи ще не було, процесуальні документи направлені відповідачем не були. Ураховуючи зазначене, просить суд прийняти рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Так, провадження у даній справі відкрито ухвалою суду від 27.05.2019, отже, останнім днем строку розгляду справи, відповідно до ст. 248 ГПК України та зважаючи на положення ч. 4 ст. 116 ГПК України, є 29.07.2019. Ураховуючи зазначене, суд вважає клопотання позивача про пришвидшення розгляду справи, із зазначених ним підстав, передчасним.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

20.07.2018 між ТД Індустрія Груп (далі - продавець) та ТОВ С.Т.А.Р. (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу №242/0718 (далі - Договір), відповідно до п. 2.1 якого, продавець зобов`язується передати товар, визначений у специфікації до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти товар, сплатити за нього завдаток і сплачувати щомісячні платежі.

Відповідно до п. 3.1 Договору, поставка товару повинна бути здійснена за кошти покупця. Продавець зобов`язується відвантажити товар зі складу продавця на протязі 5 (п`яти) робочих днів після отримання на розрахунковий рахунок продавця першого платежу згідно специфікації до цього Договору та підписання обома сторонами акту огляду та приймання за якістю та комплектністю.

Факт передачі товару підтверджується актом огляду та приймання за якістю та комплектністю, що підписується представниками сторін після огляду товару (п. 3.2 Договору).

Сторони погодили, що у зв`язку з тим, що товар має іноземне походження і його остаточна вартість в національній валюті України залежить від курсових коливань гривні, сума договору встановлюється в специфікації з обов`язковою прив`язкою до долара США у гривневому еквіваленті за МКМР на момент укладання договору. При цьому сторони погодили, що гривневий еквівалент суми договору може змінюватись з урахуванням особливостей, зазначених у цьому розділі договору (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п.1.6 Договору, МКМР - максимальний середній курс долара США на міжбанківському ринку, який публікується на сайті http://www.udiform.com/ у розділі Календар (на день, що передує дню підписання договору) підрозділ Міжбанківський ринок .

Ціна товару визначається у відповідній специфікації з обов`язковою прив`язкою до долару США у гривневому еквіваленті за МКМР на день підписання специфікації. Сторони погодили, що належним і допустимим доказом МКМР на певну дату слугуватимуть дані з сайту http:// www.udiform.com/ Календар (на день, що передує дню підписання договору) підрозділ Міжбанківський ринок (п. 4.2 Договору).

Покупець здійснює розрахунок шляхом щомісячних платежів з урахуванням особливостей, передбачених п. 4.4. Договору (п. 4.3 Договору).

Пунктом 4.4 Договору передбачено, зокрема, що на день сплати чергового платежу покупець зобов`язується переказати на рахунок продавця гривневий еквівалент розміру щомісячного платежу за МКМР на день сплати, незважаючи на розмір курсової різниці порівняно з днем укладання договору.

Порядок розрахунків встановлюється сторонами у відповідній специфікації і не може бути змінений інакше, як шляхом підписання відповідної додаткової угоди до договору (п. 4.6 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного розрахунку між сторонами (п. 7.1 Договору).

У матеріалах справи наявна специфікація до Договору №1 від 24.07.2018 ( далі - Специфікація), у якій зазначено товар, що продається - навантажувач колісний одноківшовий фронтальний SD 300 N, рік випуску - 2018; його ціна, яка складає 1 853 600,00грн, у тому числі ПДВ - 308 933,33грн, що еквівалентно 70 000,00дол США за максимальним курсом долара США на міжбанківському ринку на момент підписання специфікації і є незмінною виключно у разі повної оплати не пізніше граничного строку сплати завдатку. Курс складає 26,4800 грн/долл.

Відповідно до п. 4 вказаної специфікації, у разі сплати товару частинами покупець зобов`язується оплачувати платежі згідно графіку з урахуванням особливостей, передбачених п. 4 Договору: перший платіж - до 25.07.2018; другий платіж - до 25.08.2018; третій платіж - до 25.09.2018.

31.08.2018 ТОВ ТД Індустрія Груп та ТОВ С.Т.А.Р. підписали акт огляду та приймання за якістю та комплектністю та видаткову накладну №31, у якій зазначено ціну товару з ПДВ 1 853 600,00грн (а.с. 20, 46)

24.04.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату грошових коштів у розмірі 112 534,00грн, які утворились у зв`язку з тим, що відповідачем, попри сплату вартості товару, не було враховано курс гривні під час здійснення кожного окремого платежу (а.с.56-60).

Доказів надходження відповіді щодо вказаної вимоги суду надано не було.

4. Щодо порушеного права

Попри сплату вартості товару, відповідачем не було враховано курс гривні під час здійснення кожного окремого платежу, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 112 534,00. Ураховуючи те, що відповідач у добровільному порядку не сплатив позивачу вказану заборгованість, останній звернувся із даним позовом до суду.

5. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовані судом

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Зі змісту цієї норми вбачається, що договором на покупця може покладатися обов`язок здійснити попередню оплату товару, тобто оплату до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути сплачено повну вартість товару або її частину. Розмір попередньої оплати та строки її сплати встановлюються договором (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.03.2019 у справі №918/502/18).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до Договору та Специфікації до нього, відповідач мав сплатити завдаток та сплачувати щомісячні платежі, з урахуванням гривневого еквіваленту на день сплати чергового платежу.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як стверджує позивач, ТОВ С.Т.А.Р. було сплачено 1 500 000,00грн - 13.09.2018 та 353 000,00грн - 09.10.2018. Проте, останнім не було враховано гривневого еквіваленту на день сплати чергового платежу, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Відповідно до формули, зазначеної у Специфікації, щоб розрахувати курсову різницю необхідно % ціни товару * на МКМР на день сплати / МКМР на день здійснення платежу.

Отже, для встановлення гривневого еквіваленту суду необхідно з`ясувати курс валют на день здійснення відповідного платежу . Крім того, необхідно з`ясувати розмір здійснених платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень .

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

Так, згальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, відповідальність суб`єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами врегульовано Законом України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 № 2346-III.

Зокрема, але не виключно, ч. 1 ст. 22 указаного Закону встановлено, що ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Проте, жодного доказу у розуміні ст.ст.76-77 ГПК України позивачем у супереч ст.74 ГПК України суду надано не було.

Разом із цим, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон про фінансову звітність), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з Законом про фінансову звітність, первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Так, на підтвердження оплати товару позивачем надано лише акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ ТД Індустрія Груп та ТОВ С.Т.А.Р. , проте, відповідно до вимог чинного законодавства, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, доданий до позовної заяви акт звірки взаєморозрахунків підписано та скріплено печаткою лише з боку позивача. Жодних відомостей про підписання відповідачем вказаний акт не містить. Відсутність в акті звірки підпису керівника сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси відповідача, означає відсутність в останньому юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності може, зокрема, підтвердити рух коштів, або саме дату здійснення відповідної операції у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України.

Інших доказів, які б підтверджували дату здійснення відповідачем оплати товару та розмір такого платежу , які, відповідно до Специфікації є обов`язковою складовою для розрахунку грошового еквіваленту, позивачем, всупереч вимог ч.1 ст.74 ГПК України, суду надано не було.

Ураховуючи зазначене, оскільки у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б, у свою чергу, дали можливість встановити курсову різницю, яку просить стягнути позивач, суд дійшов висновку, що даний позов є недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.

6. Щодо судових витрат.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то судовий збір у даній справі покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 42, 73-74, 77, 80, 86, 129, 201-221, 233, 237-238, 240 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 та з урахуванням п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.07.2019