Рішення

від 25.07.2019 по справі 913/306/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Справа № 913/306/19

Провадження №7/913/306/19

Господарський суд Луганської області у складі:

судді Тацій О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чигриної Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження господарську справу №913/306/19

за позовом Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Імперіал м. Старобільськ (92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. 1 Травня, буд. 18, код ЄДРПОУ 38486453),

про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання в розмірі 1796,51 грн.,

Учасники справи:

Представник позивача - Єфременко О.О. (повноваження згідно протоколу судового засідання)

Представник відповідача - не з`явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Імперіал м. Старобільськ про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання в розмірі 1796,51 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він належним чином виконав свої зобов`язання за договором № 1708/1617-ТЕ-20 постачання природного газу від 06.10.2016 року, а саме: поставив відповідачу (споживачу за договором) природний газ на загальну суму 157807,95 грн., однак відповідач в порушення п. 6.1 договору не своєчасно виконав свої зобов`язання в частині внесення оплати за природний газ, внаслідок чого у позивача на підставі умов п. 8.2 договору та положень ч. 2 ст. 625 ЦК України виникло право на звернення з вимогою про стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 1285,93 грн., трьох відсотків річних з простроченої суми у розмірі 183,70 грн. та інфляційних втрат за весь час прострочення у розмірі 326,88 грн., що разом складає 1796,51 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на 18.06.2019 року о 11 годині 00 хвилин, в яке викликано учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.06.2019 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 27.06.2019 року о 11 годині 00 хвилин, в яке викликано представників сторін по справі.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.06.2019 року ухвалено відкласти розгляд справи у судовому засіданні у справі № 913/306/19 на 25.07.2019 року о 10 годині 50 хвилин, в яке викликано представників сторін по справі.

Сторони по справі про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином у порядку ст. 120 ГПК України шляхом направлення ухвали суду від 27.06.2019 року за їх адресами рекомендованими листами з повідомленнями про вручення, однак, відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив та клопотань про розгляд справи за його відсутності не заявив.

При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 27.06.2019 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження сторін у справі, зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, судом також враховано, що сторони справи повідомлялося про те, що інформацію по справі, яка розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/, а також те, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 ЗУ Про доступ до судових рішень , усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 ЗУ Про доступ до судових рішень , для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони по справі мали право та дійсну можливість ознайомитись з постановленими судом ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), а також дізнатися про дату, час та місце судового розгляду справи на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/.

У зв`язку з цим суд звертає увагу на те, що у відповідності до положень ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений судом, не скористався, поважні причини неподання якого не повідомив, у зв`язку з чим на підставі приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Луганської області,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2016 року між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (надалі - Постачальник) та ОСББ Імперіал м. Старобільськ (надалі - Споживач) укладено договір № 1708/1617-ТЕ-20 постачання природного газу, за яким постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

Згідно умов п. 1.2 договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

За цим договором може бути поставлений природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України та/або імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз на митну територію України) (п. 1.3 договору).

В п. 2.1 договору сторони визначили, що постачальник передає споживачу з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року (включно) природний газ обсягом до 28,8 тис. куб. метрів.

У відповідності до п. 3.4. договору, приймання-передача природного газу, переданного постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі.

Так, за п. 3.5 договору, споживач зобовязується подати не пізніше 7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику:

- підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі прородного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість.

При цьому, постачальник не пізніше десятого числа місяця, настпуного за місяцем постачання природного газу, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріпленим печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта.

Розділом 5 договору визначена ціна природного газу.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що ціна за 1000 куб. метрів природного газу становить 4942,00 гривні, крім того, податок на додану вартість (ПДВ) - 20 %. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40 грн.

Згідно з п. 5.5. договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.

У відповідності до п. 6.1 договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично перееданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пп. 6 п. 7.2 договору, споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленного природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Розділом 8 договору сторони передбачили особливості відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за ним.

Пунктом 8.1 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобовязань сторонни несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

За умовами п. 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати, згідно п. 6.1 цього договору, він зобовязується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченного платежу за кожний день прострочення.

В розділі 12 договору сторони зазначили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 року до 31.03.2017 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

В подальшому, між сторонами було укладено додаткову угоду: №1 від 23.01.2017 року до постачання природного газу від 06.10.2016 року №1708/1617-ТЕ-20, якою, зокрема, виклали п. 2.4 договору в наступній редакції:

Підписаний сторонами акт приймання-передачі природного газу, відповідно до п. 3.4 цього договору, вважається узгодженням сторонами загального обсягу переданного газу у відповідному місяці постачання газу.

На виконання вказаних умов договору протягом жовтня 2016 року - березня 2017 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на суму 157807,95 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 року на суму 8806,64 грн., від 30.11.2016 року на суму 27279,84 грн., від 31.12.2016 року на суму 33109,43 грн., від 31.01.2017 року на суму 34692,84 грн., від 28.02.2017 року на суму 28774,30 грн. та від 31.03.2017 року на суму 25144,90 грн., підписаними представниками сторін.

Крім того, згідно довідки Сальдо ОСББ Імперіал м. Старобільськ , за період з 01.10.2016 року по 30.11.2018 року дебет підприємства склав 157807,95 грн., при цьому, сальдо дорівнює 0.

Однак, як вбачається з довідки Операції ОСББ Імперіал м. Старобільськ , складеної заступником головного бухгалтера Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , відповідач на відміну від позивача свої зобов`язання за договором в порушення п. 6.1 договору щодо своєчасного внесення оплати за природний газ виконував неналежним чином, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідними позовними вимогами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними ресурсами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Так, факт поставки позивачем природного газу відповідачу за договором № 1708/1617-ТЕ-20 постачання природного газу від 06.10.2016 року підтверджений матеріалами справи, в тому числі актами приймання-передачі природного газу на загальну суму 157807,95 грн.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п. 6.1 Договору сторони передбачили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично перееданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Проте, як було встановлено вище, відповідач частково здійснюв оплату отриманого природного газу з порушенням встановлених строків. При цьому, заперечень щодо фактів прострочення сплати вартості спожитого природного газу на протязі зазначеного періоду суду не надходило.

З`ясувавши вищевикладені обставини справи, суд вважає доцільним перейти до зясування питання щодо задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1285,93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В пункті 8.2 договору сторони, зокрема, передбачили, що у разі прострочення споживачем оплати, згідно п. 6.1 цього договору, він зобовязується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченного платежу за кожний день прострочення.

З наданого до позовної заяви розрахунку вбачається, що позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 1285,93 грн. за загальний період з 27.12.2016 року по 20.06.2017 року, з яких:

- за заборгованість за поставлений у листопаді 2016 року газ за період з 27.12.2016 року по 28.12.2016 року - 6,86 грн.;

за заборгованість за поставлений у грудні 2016 року газ за період з 26.01.2017 року по 30.01.2017 року - 68,98 грн.;

- за заборгованість за поставлений у січні 2017 року газ за період з 28.02.2017 року по 02.03.2017 року та з 03.03.2017 року по 26.03.2017 року - 41,39 грн. та 96,38 грн. відповідно;

- за заборгованість за поставлений у лютому 2017 року газ за період з 28.03.2017 року по 13.04.2017 року - 271,46 грн.;

- за заборгованість за поставлений у березні 2017 року газ за період з 26.04.2017 року по 19.06.2017 року та 20.06.2017 року - 795,68 грн. та 5,18 грн. відповідно.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, заявленої позивачем у розмірі 1285,93 грн., суд дійшов висновку про її обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем несвоєчасно виконувались умови договору щодо оплати за отриманий природний газ, тому він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 183,70 грн., з яких:

- за зобов`язаннями листопада 2016 року за поставлений газ з урахуванням оплат за період з 27.12.2016 року по 28.12.2016 року - 0,98 грн.;

- за зобов`язаннями грудня 2016 року за поставлений газ з урахуванням оплат за період з 26.01.2017 року по 30.01.2017 року - 9,85 грн.;

- за зобов`язаннями січня 2017 року за поставлений газ з урахуванням оплат за період з 28.02.2017 року по 02.03.2017 року та з 03.03.2017 року по 26.03.2017 року - 5,91 грн. та 13,77 грн. відповідно;

- за зобов`язаннями лютого 2017 року за поставлений газ з урахуванням оплат за період з 28.03.2017 року по 13.04.2017 року - 38,78 грн.;

- за зобов`язаннями березня 2017 року за поставлений газ з урахуванням оплат за період з 26.04.2017 року по 19.06.2017 року та 20.06.2017 року - 113,67 грн. та 0,74 грн. відповідно.

Судом було перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем та встановлено, що він є правильним, зробленим у відповідності до умов договору та даних первинних документів, з огляду на що вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 183,70 грн. підлягає задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 326,88 грн.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ЗУ Про індексацію грошових доходів населення індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті Урядовий кур`єр . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України Про інформацію є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

При здійсненні перевірки нарахування інфляційних втрат суд враховує положення п. 3.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , яким визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Як вбачається з розрахунку, наданого позивачем, інфляційні втрати, які позивач просить стягнути з відповідача, за зобов`язаннями за березень 2017 року, нараховані на суму боргу 25144,99 грн. за період прострочення з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року з урахуванням індексу інфляції за травень 2017 року, складають 326,88 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, заявлених позивачем у розмірі 326,88 грн., суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, позов слід задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за пенею в сумі 1285,93 грн., 3% річних в сумі 183,70 грн. та інфляційні втрати в сумі 326,88 грн. (всього 1796,51 грн.)

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Імперіал м. Старобільськ про стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та штрафних санкцій за неналежне виконання грошового зобов`язання в розмірі 1796,51 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Імперіал м. Старобільськ (ідентифікаційний код 38486453, юридична адреса: 92700, Луганська область, м. Старобільськ, вул. 1 Травня, буд. 18) на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (ідентифікаційний код 20077720, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6) заборгованість за пенею в сумі 1285,93 грн., 3% річних в сумі 183,70 грн. та інфляційні втрати в сумі 326,88 грн., що разом складає 1796,51 грн., та витрати зі сплати судового збору в сумі 1921 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Луганської області протягом двадцяти днів з дня його складення.

Судове рішення складено та підписано 25.07.2019 року.

Суддя О.В. Тацій