Рішення

від 07.06.2019 по справі 160/2144/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року Справа № 160/2144/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства науково-виробниче об`єднання Нептун до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

06 березня 2019 року закрите акціонерне товариство науково-виробниче об`єднання Нептун звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної фіскальної служби у Дніпропетровській обл. від 07.09.2018р. №0023951422 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 40990,00 грн., в т.ч. штрафна санкція 8198,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 23 серпня 2018 року підприємство отримало Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ЗАТ НВО Нептун від 31.07.2018 року № 41300/04-36-14/21894734, в якому зроблені висновки щодо порушення податкового законодавства, а саме: п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 32 792 грн.

На підставі висновків акту було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.09.2018 року.

Однак, позивач не погоджується з висновками, які викладені в акті перевірки, та прийнятим на його підставі рішенням, оскільки факт реальності господарських операцій позивача з ТОВ Сізерленд (код ЄЛРПОУ 40985767), ТОВ Філіпенко Груп (код ЄДРПОУ 40803132) та з ТОВ Регайс (код ЄДРПОУ 40615343) підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та які відображають зміст та обсяг даних господарських операцій.

Всі документи під час проведення перевірки товариство надало в якості доказів.

Крім того, позивач наголосив на тому, що відсутність сертифікатів на товар не є підставою для не включення сум понесених витрат до складу собівартості, адже такі сертифікати не фіксують факт здійснення господарської операції, а лише підтверджують, що продукція відповідає встановленим вимогам.

Ухвалою суду від 01 квітня 2019 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

16 квітня 2019 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що заперечує проти позовних вимог позивача у зв`язку з наступним.

Так, контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗАТ НВО Нептун з 01.01.2017 по 31.01.2017 з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Сізерленд , з 01.02.2017 по 28.02.2017 з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Філіпенко Груп , з 01.03.2017 по 31.03.2017 з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Регайс , за результатами якої складено акт від 31.07.2018 №41300/04-36-14-22/21894734.

Перевіркою встановлено порушення скаржником вимог п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПКУ, у результаті чого занижено ПДВ на 32 792 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2018 №0023951422 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 32 792 грн. за основним платежем та застосування штрафної санкції на 8 198 грн.

Між ЗАТ НВО Нептун та ТОВ "Сізерленд", ТОВ Філіпенко Груп , ТОВ Регайс були укладені угоди про поставку комплектуючих, перелік яких наведено в акті перевірки.

До перевірки скаржником було надано рахунки - фактури та податкові накладні, суми по яких було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ за відповідні періоди.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок.

Шляхом проведення аналізу зареєстрованих вказаними контрагентами постачальниками податкових накладних контролюючим органом було встановлено, що придбаний товар ними у подальшому не реалізовувався, а відбулося лише документальне оформлення операцій, постачання, що свідчить про документальне оформлення операцій з придбання і поставки товарів без фактичного їх здійснення.

Отже, перевіркою встановлено невідповідність у номенклатурі придбаних товарів (послуг) від ТОВ Сізерленд , ТОВ Філіпенко Груп , ТОВ Регайс , не встановлено (законного джерела) походження реалізованого товару на адресу ЗАТ НВС Нептун .

Згідно аналізу ЄРПН встановлено, що ТОВ Сізерленд , ТОВ Філіпенко Груп , ТОВ Регайс за весь період діяльності не здійснювали придбання комплектуючих, які були в подальшому реалізовані на адресу ЗАТ НВО Нептун .

Крім того, проведеним аналізом податкової звітності, баз даних ДФС, податкової інформації контролюючим органом у вказаних постачальників - контрагентів встановлено відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності (відсутній баланс та орендовані складські приміщення, транспортні засоби, які необхідні для здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства); недостатність трудових ресурсів для виконання операцій з придбання та продажу великої кількості різноманітних товарів і необхідність зберігання, перевезення, навантаження, розвантаження; маніпулюванні податковою звітністю.

Таким чином, перевіркою не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Сізерленд , ТОВ Філіпенко Груп , ТОВ Регайс .

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон №996) визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційне - правових форм власності.

Виходячи з вимог п.2 ст. 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996 встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій с первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На платників податків покладаються такі обов`язки як вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансову - господарську діяльність, так і забезпечувати її зберігання в терміни, встановлені законами (лише дійсно проведених господарських операцій).

Згідно пп. 14.1.231 п.14.1 ст. 14 ПКУ розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Згідно до пп. 14.1.181 п.14.1 ст,14 ПКУ податковий кредит, це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з розділу V ПКУ.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування.

Відповідно обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податки зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до абз. а) п. 198.1 ст.198 ПКУ право на податковий кредит виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (в тому числі у разі їх ввезення ] митну територію України) та послуг. Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплата - грошових коштів.

Відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

При цьому, п. 198.6 ст.198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредити суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладним оформленими з порушенням вимог ст.201 ПКУ) чи не підтверджені митними деклараціям та іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПКУ. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.

23 квітня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначив, що система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 18 квітня 2008 року.

Відповідно до п. п. 2.10.3 п. 2.10 Порядку - співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформації інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Згідно до п. 2.14 Порядку - інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов`язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС Аудит . По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно до п. 4.16 Порядку - якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов`язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Таким чином, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків до моменту донарахування платникові податкового зобов`язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Позивач наголосив, що Єдиний реєстр податкових накладних містить тільки інформацію стосовно зареєстрованих податкових накладних платниками податку на додану вартість. Тобто проводячи аналіз ЄРПН фахівці податкової служби звертали увагу лише на постачальників ТМЦ, які зареєстровані платниками ПДВ, лишаючи поза увагою інших суб`єктів підприємницької діяльності, які не являються платниками ПДВ, але мають право на ведення підприємницької діяльності. Крім того, без наведення аналізу залишку ТМЦ на складах контрагентів, висновки перевіряючих стосовно відсутності придбання ТМЦ, які були реалізовані підприємству позивача, вважає безпідставними та довільними.

Стосовно висновків, про відсутність у контрагентів позивача трудових та матеріальні ресурсів для проведення вищезазначених господарських операцій, наведених відповідно до інформації отриманої з ІС Податковий блок, представник позивача пояснив, що інформація в базі ІС Податковий блок формується на підставі звітів наданих до органів ДФС стосовно наявності у суб`єкта підприємницької діяльності основних засобів та трудових відношень з найманими працівниками. Однак, в зазначені звіти не потрапляє інформація стосовно орендованих основних засобів, наданих по договору позички, або на тимчасове утримання. Також до органів ДФС не потрапляє інформація при залучення трудових ресурсів іншого суб`єкта підприємницької діяльності.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Закрите акціонерне товариство НВО Нептун - позивач зареєстроване Орджонікідзевським міським управлінням юстиції Дніпропетровської області 24.11.1994 р. (код ЄДРПОУ 21894734) .

Так, в період з 18.07.2018 р. по 24.07.2018 року відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ЗАТ НВО Нептун з 01.01.2017 по 31.01.2017 з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам ТОВ Сізерленд , з 01.02.2017 по 28.02.2017 з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Філіпенко Груп , з 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р. з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Регайс , за результатами якої складено акт від 31.07.2018 р. №41300/04-36- 14-22/21894734.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України , у результаті чого занижено ПДВ за січень-березень 2017 року на суму 32 792 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 07.09.2018 р. №0023951422 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 32 792 грн. за основним платежем та застосування штрафної санкції на 8 198 грн.

В акті зазначено, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ Сізерленд (код ЄДРПОУ 40985767) за період з 01.01.2017 по 28.02.2017 р. з придбання ТМЦ (розтяжка В0.5 на 100 ОСТ 251196-85) та зроблено висновки про безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 2 437 грн.; з ТОВ Філіпенко Груп (код ЄДРПОУ 40803132) за період з 01.02.2017 по 28.02.2017 з придбання ТМЦ (розтяжка ВО.5 на 100 ОСТ251196-85, лепесток диам.4,3мм) на загальну суму 11 875 грн.; з ТОВ Регайс за період 01.03.2017 р. по 31.03.2017 р. з придбання ТМЦ (розтяжка В0,5-100 ОСТ251196-85, магніт Ба7.770.019) на загальну суму 18 480 грн., з огляду на наступне.

У вищевказаних контрагентів-постачальників вид діяльності неспеціалізована оптова торгівля. Кожний контрагент здійснює діяльність з купівлі дуже різноманітної продукції як то: мобільні пристрої, скумбрія, набір форм для випікання з алюмінію, термос, електроплитки побутові переносні, ополонки, безбарвна преформа, оселедець, тушка курчат-бройлерів 1 категорії, оливки фаршировані, антифриз, склоомивач зимова вишня, дзеркало зі срібним покриттям, сік "Мультивітамінний", авто диск, вугільні щітки, прес, ножиці, світильник, електромагніт, напій з маракуї, соус, стяжка, будівельно-монтажна клема, перехідних. При цьому, декларується продаж зовсім іншої продукції, в тому числі реалізовувалось на ЗАТ НВО Нептун (растяжка В 0,5-100 ОСТ 25119 розтяжка В0,5-100 ОСТ251196-85, лепесток диам.4.3мм, розтяжка В 0,5-100 ОСТ251196-85, м Ба7.770.019).

Вищезазначені контрагенти не можуть бути виробниками реалізованого ЗАТ НВО Нептун товару у зв`язку з відсутністю необхідних фізичних та технічних можливостей для виробництва, відсутня інформація щодо наявності у даних постачальників атестованої випробувальної лабораторії, у якій встановлюється відповідність якості продукції відповідно діючим стандартам.

Крім того, в податковому кредиті ТОВ Сізерленд , ТОВ Філіпенко Груп , ТОВ Регайс відсутні накладні щодо плати за електроенергію, газ, воду, оренди складських та офісних приміщень, оренди автомобілів та інших платежів. Також відсутня достатня кількість кваліфікованих працівників, відсутні основні засоби, виробниче обладнання, транспортні засоби тощо. Це свідчить про неможливість здійснення реальності господарських операцій з урахуванням часу та оперативної відсутності майна, працівників, віддаленості контрагентів один від одного.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Дослідження первинних документів та аналіз інформаційних баз даних стали підставою для висновків під час проведення перевірки ЗАТ НВО Нептун стосовно нереальності проведених господарських операцій та, як слідство, встановлення порушень податкового законодавства в частині заниження ПДВ.

З урахуванням висновків акту перевірки є необхідність у докладному дослідженні господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами.

Так, у період січень - березень 2017 року TOB НВО Нептун мало господарські взаємовідносини з ТОВ Сізерленд (код ЄДРПОУ 40985767), ТОВ Філіпенко Груп (код ЄДРПОУ 40803132), ТОВ Регайс (код ЄДРПОУ 40615343).

10 січня 2017 року ЗАТ НВО Нептун уклало договір поставки №170110 з ТОВ Сізерленд (код ЄДРПОУ 40985767) на постачання останнім розтяжок, магнітів та інших комплектуючих. На виконання своїх договірних зобов`язань ТОВ Сізерленд здійснило поставку розтяжок, що підтверджується наступними документами бухгалтерського та податкового обліку: видатковою накладною від 18.01.2017 року № РН-0118-16 та податковою накладною №144 на суму 19080,00 грн.

Постачальник здійснив виписку податкової накладної від 18.01.2017 р. №144, та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН від 01.02.2017 №1.

Відповідно до умов договору транспортування вказаної продукції здійснювалось на умовах ЕХW Інкотермс 2010 / Франко завод , а саме самовивозом директором ЗАТ НВО Нептун ОСОБА_1 . Факт перебування директора у відрядженні підтверджується наказом про відрядження від 16.01.2017 р. №170116; посвідченням про відрядження з 17.01.2017р. по 18.01.2017р.;

На виконання своїх зобов`язань позивач здійснив оплату придбаних ТМЦ, що підтверджується платіжним дорученням №1564 від 06.02.2017 року на суму 19080,00 грн., випискою банку по рахунку НОМЕР_1 за 06.02.2017 року.

Операції з придбання ТМЦ у ТОВ Сізерленд відобразив по бухгалтерському обліку:

оприбутковано придбані ТМЦ (Оборотно-сальдова відомість по товарам за січень 2017р.);

відображено операцію з придбання (журнал-ордер №6 Розрахунки з постачальниками за січень 2017 р.);

віднесення суми придбання до валових витрат (Відомість валових витрат за січень 2017р.).

06 лютого 2017 року ЗАТ НВО Нептун уклало договір поставки №170206 з ТОВ Філіпенко Груп (код ЄДРПОУ 40803132) на постачання останнім розтяжок, магнітів та інших комплектуючих. На виконання своїх договірних зобов`язань ТОВ Філіпенко Груп здійснило поставку розтяжок, що підтверджується наступними документами бухгалтерського та податкового обліку: видатковою накладною №5 від 08.02.2017 р. та податковою накладною №43 від 08.02.2017 р.

Постачальник здійснив виписку податкової накладної від 08.02.2017 р. №43, та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН від 28.02.2017 №37.

Відповідно до умов договору транспортування вказаної продукції здійснювалось на умовах ЕХW Інкотермс 2010 / Франко завод , а саме самовивозом директором ЗАТ НВО Нептун ОСОБА_1 .

На виконання своїх зобов`язань позивач здійснив оплату придбаних ТМЦ, що підтверджується платіжним дорученням №1574 від 28.02.2017 року на суму 66792,00 грн., випискою банку по рахунку НОМЕР_1 за 28.02.2017 року.

Операції з придбання ТМЦ у ТОВ Філіпенко Груп відобразив по бухгалтерському обліку:

- оприбутковано придбані ТМЦ (Оборотно-сальдова відомість по товарам за лютий 2017 р.);

- відображено операцію з придбання (журнал-ордер №6 Розрахунки з постачальниками за лютий 2017р.);

віднесення суми придбання до валових витрат (відомість валових витрат за лютий 2017р.).

14 березня 2017 року ЗАТ НВО Нептун уклало договір поставки №170314 з ТОВ Регайс (код ЄДРПОУ 40615343) на постачання останнім розтяжок, магнітів та інших комплектуючих. На виконання своїх договірних зобов`язань ТОВ Регайс здійснило поставку розтяжок, що підтверджується наступними документами:

видатковою накладною № 27 від 14.03.2017 р., податковою накладною №28.

Постачальник здійснив виписку податкової накладної від 14.03.2017 р. №28, та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з ЄРПН № від 28.03.2017 №31.

Відповідно до умов договору транспортування вказаної продукції здійснювалось на умовах ЕХW Інкотермс 2010 / Франко завод , самовивозом директором ЗАТ НВО Нептун ОСОБА_1 .

На виконання своїх зобов`язань позивач здійснив оплату придбаних ТМЦ, що підтверджується платіжним дорученням №1593 від 14.04.2017 року на суму 110880,00 грн., випискою банку по рахунку НОМЕР_1 за 14.04.2017 року.

Операції з придбання ТМЦ у ТОВ Регайс відобразив по бухгалтерському обліку:

оприбутковано придбані ТМЦ (Оборотно-сальдова відомість по товарам за березень 2017р.);

відображено операцію з придбання (журнал-ордер №6 Розрахунки з постачальниками за березень 2017р.);

віднесення суми придбання до валових витрат (Відомість валових витрат за березень 2017р.).

Позивач мав довготривалі договори з покупцями, а саме:

ПАТ Уманський завод Мегомметр (код 00226106), договір №150112 від 12.01.2015 р.

TOB HBO Світло шахтаря (код 33206228), договір №510301 від 03.01.2012 р.

Так, позивач здійснив реалізацію ТМЦ ПАТ Уманський завод Мегомметр на підставі договору купівлі-продажу №150112 від 12.01.2015 р.

Згідно умов вказаного договору продавець зобов`язався поставляти розтяжки В 0,5 *100 та інші комплектуючі згідно із заявкою покупця.

Загальна вартість договору складає 1 000 000, 00 грн.

Термін дії договору з 11.01.2015 р. по 31.12.2015 р.

На виконання умов вказаного договору були складені:

видаткова накладна №№ 170202,170215, 170314, 170320, 170403;

податкові накладні: №№20201, 21501, 31401, 32001, 40301.

Позивач здійснив виписку податкових накладних, та зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідними квитанціями.

Транспортування реалізованого товару було здійснено Новою Поштою, що підтверджується експрес-накладними:

- № НОМЕР_2 ;

- № НОМЕР_3 ;

- № НОМЕР_4 ;

- № НОМЕР_5 ;

- № НОМЕР_6 ;

На виконання своїх договірних зобов`язань ПАТ Уманський завод Мегомметр здійснив оплату придбаних ТМЦ, що підтверджується виписками банку:

виписка банку по рахунку НОМЕР_1 від 22.02.2017;

виписка банку по рахунку НОМЕР_1 від 23.02.2017;

виписка банку по рахунку НОМЕР_1 від 23.01.2017;

виписка банку по рахунку НОМЕР_1 від 29.02.2017;

виписка банку по рахунку НОМЕР_1 від 10.04.2017.

Крім того, між позивачем та НВО Світло шахтаря укладено договір поставки №510301 від 03.01.2012 р.

В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити цей товар.

Найменування, одиниці виміру та ціну одиниці виміру товару, його асортимент, кількість товару, що підлягає поставці, визначаються Специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього договору.

Постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

Постачальник здійснює поставку товару покупцю окремими партіями, згідно до замовлення покупця, в межах підписаної діючої Специфікації. В процесі виконання цього договору найменування, асортимент та кількість товару, що підлягає поставці, за межами діючої Специфікації, погоджується сторонами та регулюється іншими Специфікаціями, які є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов договору була виписана видаткова накладна №170313 від 13.03.2017 р. на суму 3360,00 з ПДВ та податкова накладна №30901 від 09.03.2017 р. на таку ж суму.

Позивач здійснив виписку податкової накладної та зареєстрував її в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується відповідною квитанцією, що міститься в матеріалах справи.

Отримання ТМЦ було здійснено в м. Покров представником покупця, що підтверджується Довіреністю №128 від 09.03.2017р.

На виконання своїх договірних зобов`язань ТОВ НВО Світло шахтаря здійснило оплату придбаних ТМЦ, що підтверджується випискою банку по рахунку НОМЕР_1 від 09.03.2017.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Позивачем під час проведення перевірки були надані в якості доказів первинні документи бухгалтерського та податкового боргу, а саме: видаткові накладні, податкові накладні, виписки банку тощо.

Вказані документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Щодо висновків відповідача на те, що ЗАТ НВО Нептун не надані сертифікати якості товару, які містять інформацію щодо ГОСТу, ТУ, марки, типу, заводу виробника, сертифікати відповідності, суд має зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст.13 Закону України "Про підтвердження відповідності", виробник зобов`язаний надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція. Постачальник зобов`язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що постачальник не зобов`язаний мати та, відповідно, передавати покупцям продукції засвідчені печаткою виробника сертифікати відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності. Законом визначений лише обов`язок постачальника надавати інформацію про сертифікацію продукції.

Відсутність сертифікатів на товар не є підставою для не включення сум понесених витрат до складу собівартості, адже такі сертифікати не фіксують факт здійснення господарської операції, а лише підтверджують, що продукція відповідає встановленим вимогам.

Правовою основою визнання господарських операцій безтоварними є положення статті 234 Цивільного кодексу України, відповідно до яких угода, яка не спрямована на настання реально правових наслідків, є фіктивною.

Безтоварною є господарська операція яка не спрямовані на реальне настання певних фінансових результатів, зміну в майнових активах платника податку.

Згідно з положенням пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, зі змісту норм Податкового кодексу України слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Згідно абз.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як було зазначено відповідач в обґрунтування доводів про нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, посилається на проведений аналіз зареєстрованих податкових накладних.

З цього приводу суд має зазначити, що система автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 266 від 18 квітня 2008 року.

Відповідно до п. п. 2.10.3 п. 2.10 Порядку - співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформації інших джерел, а саме інформації кол.2 розділу II Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Згідно до п. 2.14 Порядку - інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов`язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС Аудит . По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно до п. 4.16 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов`язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Таким чином, процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків до моменту донарахування платникові податкового зобов`язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.

Таким чином, Єдиний реєстр податкових накладних містить тільки інформацію стосовно зареєстрованих податкових накладних платниками податку на додану вартість. Тобто проводячи аналіз ЄРПН фахівці податкової служби звертали увагу лише на постачальників ТМЦ, які зареєстровані платниками ПДВ, лишаючи поза увагою інших суб`єктів підприємницької діяльності, які не являються платниками ПДВ, але мають право на ведення підприємницької діяльності. Крім того, без наведення аналізу залишку ТМЦ на складах контрагентів позивача, висновки відповідача стосовно відсутності придбання ТМЦ, які були реалізовані позивачу, є безпідставними.

Стосовно висновків, про відсутність у контрагентів позивача трудових та матеріальних ресурсів для проведення вищезазначених господарських операцій, необхідно зазначити, що інформація в базі ІС Податковий блок формується на підставі звітів наданих до органів ДФС стосовно наявності у суб`єкта підприємницької діяльності основних засобів та трудових відношень з найманими працівниками.

Однак, в зазначені звіти не потрапляє інформація стосовно орендованих основних засобів, наданих по договору позички, або на тимчасове утримання. Також до органів ДФС не потрапляє інформація про залучення трудових ресурсів іншого суб`єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що факт реальності господарських операцій позивача з ТОВ Сізерленд (код ЄЛРПОУ 40985767), ТОВ Філіпенко Груп (код ЄДРПОУ 40803132) та з ТОВ Регайс (код ЄДРПОУ 40615343) підтверджується відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які відображають зміст та обсяг даних господарських операцій.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на позивача користь понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 07.09.2018р. №0023951422 за платежем податок на додану вартість на загальну суму 40990,00 грн., в т.ч. штрафна санкція 8198,00 грн.

Присудити на користь закритого акціонерного товариства науково-виробниче об`єднання Нептун судові витрати у розмірі 1921,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Олійник

Рішення не набрало законної сили

07 червня 2019 року.

Суддя В.М. Олійник

Згідно з оригіналом.

Суддя В.М. Олійник