Рішення

від 27.06.2019 по справі 320/1782/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 року м.Київ № 320/1782/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Елмо про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Елмо про стягнення податкового боргу у розмірі 108 170,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку за відповідачем рахується податкова заборгованість у загальній сумі - 108 170,33 грн. Відповідач самостійно заборгованість не сплатив, у зв`язку з чим податковий орган звернувся до суду.

В судове засідання, що відбулося 06.06.2019 учасники справи не з`явилися, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

На день розгляду справи від відповідача заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву не надходило.

Через канцелярію суду 06.06.2019 від представника позивача надійшло клопотання про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариства з обмеженою відповідальністю Елмо зареєстроване за адресою: (09100, м. Біла Церква Київської області , вул . Леваневського , буд . 59 , кв. 96 .

Відповідач є платником податків і перебуває на обліку у Білоцерківській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

Крім того, ТОВ Елмо перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності та належить до третьої групи платників єдиного податку.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податкова заборгованість, яка виникла за результатами несплати самостійно задекларованих та нарахованих контролюючим органом податкових зобов`язань у загальній сумі 108 170,33 грн, що складає борг з єдиного податку з юридичних осіб за звітний період три квартали 2017 року згідно податкової декларації № 9230697301 від 23.10.2018 - 78 600,42 грн., з яких було частково погашено за рахунок переплати 565,20 грн.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності погашення відповідачем узгодженого податкового боргу, за результатами якої було складено акт від 06.09.2018 № 1936/50-01/38168596, на підставі якого були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.10.2018 № 0144025001 та № 0144045001, якими визначена сума штрафних (фінансових) санкцій 900,00 грн. та 29 235,11 грн.

Головним управлінням ДФС у Київській області було направлено відповідачу податкову вимогу форми Ю від 23.01.2018 № 196-50/54.

У зв`язку з несплатою відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Нормами п. 291.2 ст. 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України регламентовано, що суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, серед яких третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000,00 грн.

Згідно абз. 2 п. 294.1 та п. 294.2 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Відповідно до п.п. 295.3, 295.4 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 ст. 57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктами 203.1 та 203.2 ст. 203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов`язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Згідно наданих податковим органом доказів, станом на дату звернення до суду з цим позовом, за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 108 170,33 грн.

Також суд наголошує на тому, що доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги або погашення податкового боргу за визначеними грошовими зобов`язаннями до суду не надано.

Оскільки відповідачем сума податкового боргу після виставлення йому податкової вимоги повністю не погашалась, підстав для винесення нової податкової вимоги не виникало, однак процедура стягнення такого боргу позивачем вважається дотриманою.

Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов`язань з єдиного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 108 170,33 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, довідкою про податковий борг, довідкою-розрахунком сум податкового боргу, податковою декларацією платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) № 9230697301 від 23.10.2018; податковими повідомленнями-рішеннями від 11.10.2018 № 0144025001 та № 0144045001, копією податкової вимоги форми Ю від 23.01.2018 № 196-50/54 та копіями облікових карток платника податків.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1. ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Також, як було зазначено вище, положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги наведене та з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд прийшов до висновку про можливість задовольнити даний позов шляхом стягнення податкового боргу.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Київській області є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню, шляхом стягнення коштів в сумі 108 170,33 грн. з рахунків ТОВ Елмо .

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути на користь Державного бюджету України в особі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Елмо (09100, м. Біла Церква Київської області, вул. Леваневського, буд. 59, кв. 96, код ЄДРПОУ 38168596) у банках, що обслуговують боржника - 108 170,33 грн. (сто вісім тисяч сто сімдесят грн. 33 коп.) в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.