Рішення

від 16.07.2007 по справі 41/203-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

41/203-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.07р.

Справа № 41/203-07

За позовом  Відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область 

до  Відкритого акціонерного товариства "Зв'язокчормет", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область 

про стягнення 22 211,63 грн.

                                                                                Суддя Орєшкіна Е.В.

В засіданні приймали участь представники:

Від позивача: Грищенко Д.С., довіреність № 7/016-юр від 29.12.06 року

Пучков П.Б., довіреність № 23/016-юр від 16.10.06 року

Від відповідача: Гаркунов Д.Ю., довіреність № 18 від 18.05.07 рок

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача пені в розмірі 22211,63 грн.

          В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо своєчасної поставки йому товару за  умовами укладеного між сторонами договору № 755696 від 30.11.06 року.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити та визнати п. 3.3. договору поставки № 755696 від 30.11.06 року недійсним, посилаючись на те, що:

- при розрахунку пені слід застосовувати подвійну облікову ставку НБУ;

- в договорі поставки № 755696 від 30.11.06 року на ВАТ „Зв'язокчормет” пунктом 3.3. покладаються штрафні санкції у вигляді сплати пені у розмірі 0,2 % вартості непоставленої або недопоставленої продукції у встановлений строк, тоді як на ВАТ „ДніпроАЗОТ” за прострочення строку оплати поставленої продукції ніяких санкцій не покладається, хоча такі порушення мають місце.

За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем –Відкритим акціонерним товариством "ДніпроАЗОТ" та відповідачем –Відкритим акціонерним товариством „Зв'язокчормет” укладений договір          поставки № 755696 від 30.11.06 року, пунктом 1 якого передбачено зобов'язання постачальника (відповідача у справі) поставити покупцю (позивачу у справі) продукцію виробничо-технічного призначення та зобов'язання покупця, відповідно, її прийняти та сплатити.

Згідно п. 2.1. договору, ціна, кількість та асортимент продукції встановлюються в специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору.

Специфікацією № 1 від 30.11.06 року к договору № 755696 від 30.11.06 року передбачено постачання відповідачем позивачу комплектів муфт кабельних за умовою поставки DDU –склад покупця (м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця,1) на загальну суму 129508 грн. у строк до 20.12.06 року.

Відповідно до п. 2.3. договору оплату поставленої продукції покупець здійснює у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі п'яти банківських днів з дати її поставки, якою є дата передачі продукції постачальником покупцю, зазначена у видатковій накладній.

На виконання умов договору відповідачем за видатковими накладними № РН-325 від 08.12.06 року, № РН-328 від 13.12.06 року, № РН-335 від 19.12.06 року, копії яких долучені до позовної заяви, здійснена часткова поставка продукції позивачу всього на загальну суму 34586,50 грн.

Позивач розрахувався за поставлений товар у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 665 від 15.12.06 року та № 829 від 22.12.06 року, копії яких додані до матеріалів справи.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, дія яких поширюється на спірні взаємовідносини, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідач свої зобов'язання по поставці продукції, обумовленої сторонами специфікацією № 1 від 30.11.06 року к договору № 755696 від 30.11.06 року, на суму 94921,50 грн. не здійснив, відповідних доказів ним суду не подано.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що за порушення строку поставки продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,2 % від вартості непоставленої або несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення.

Нарахована позивачем сума пені за період з 20.12.06 року по 15.04.07 року складає 22211,63 грн.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідача неустойки суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача з приводу неправильного застосування позивачем норм законодавства щодо визначення розміру пені та її розрахунку суд не може прийняти до уваги, оскільки Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та п. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, на які посилається відповідач, встановлюють обмеження розміру пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, лише у випадку порушення платником грошових коштів своїх грошових зобов'язань, тоді як в даному випадку, у відповідача за договором існує зобов'язання по поставці позивачу продукції, що не є грошовим.

Твердження відповідача щодо нікчемності п. 3.3. договору, яким сторонами узгоджена відповідальність постачальника продукції у вигляді непропорційно великого розміру санкцій у разі порушення ним свого зобов'язання за договором, тоді як договором не встановлена відповідальність покупця товару у разі порушення ним свого зобов'язання щодо своєчасної оплати продукції, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства(п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Договором № 755696 від 30.11.06 року сторонами встановлені правові наслідки порушення відповідачем своїх зобов'язань, тому вимогу позивача щодо стягнення з нього пені за прострочення поставки товару суд вважає обгрунтованою саме в розмірі, узгодженому сторонами (0,2 % від вартості непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення).

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

В даному випадку спірні взаємовідносини сторін не підпадають під норми ст. 207 Господарського кодексу України, оскільки зобов'язання відповідача за договором відповідає вимогам закону, сторони уклали договір № 755696 від 30.11.06 року на свій розсуд та договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 33, 44, 49, 82 –84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Зв'язокчормет” – 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Омська,1, код ЄДРПОУ 05421002, р/р 26008150589079 у КФ „Приватбанк”, МФО 334635 на користь Відкритого акціонерного товариства „ДніпроАЗОТ” –51909, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця,1, код ЄДРПОУ 05761620, р/р 26008160400002 у ДФ КБ „ПриватБанк”, МФО 305965 пеню –22211,63 грн. (двадцять дві тисячі двісті одинадцять грн. 63 коп.), витрати по сплаті державного мита –222,11 грн. (двісті двадцять дві грн. 11 коп.), витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн. (сто вісімнадцять грн.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

                    СУДДЯ                                                                   Е.В. ОРЄШКІНА

Рішення підписано 12.07.07 року