Рішення

від 15.07.2019 по справі 826/8627/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2019 року № 826/8627/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ГЕРМЕТИЗУЮЧИХ МАТЕРІАЛІВ до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ДФС у м. Києві ДФС провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання чинити дії ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ГЕРМЕТИЗУЮЧИХ МАТЕРІАЛІВ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві та Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ДФС у м. Києві в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України по незабезпеченню автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, у розмірі 415 828,00грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, у розмірі 415 828,00грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В3 від 02.07.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що бездіяльність ДФС України щодо незбільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку позивач має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення є протиправною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.06.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державною податкової інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві проведено камеральну перевірку даних , задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ГЕРМЕТИЗУЮЧИХ МАТЕРІАЛІВ у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2016 року щодо суми бюджетного відшкодування. За результатом проведеної перевірки складено акт від 17.05.2016 року за № 123/1-2650-12-02-33592988 (надалі - акт перевірки).

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 200.4, п. 200.12 ст. 200 ПК України позивачем допущено завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2016 року у розмірі 508 458,00грн.

Не погодившись з висновками акту камеральної перевірки товариством подано до Головного управління ДФС у м. Києві заперечення від 17.05.2016 року за № 12.

За результатом розгляду заперечень Головним управління ДФС у м. Києві прийнято рішення від 29.06.2016 року № 7974/10/26-50-12-02 яким висновки акту перевірки залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Державною податкової інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві винесено податкове повідомлення-рішення № 0052571202 (форми В3), яким встановлено відсутність у товариства права на отримання бюджетного відшкодування за березень 2016 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 508 548,00грн.

Товариством неодноразово подавались звернення до податкового органу з приводу збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму від`ємного значення податку, непогашеного станом на 1 липня 2015 року та задекларованого позивачем у рядку 24 податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року, у розмірі 415 828,00грн. у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Листами ДПІ у Голосіївському районі ДФС у м. Києві від 06.10.2017 року № 7305/10/26-50-12-01-10, Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 30.11.2017 року № 39347/10/26-15-12-01-18, Державної фіскальної служби України від 22.03.2018 року № 10181/6/99-99-12-03-01-15 заяви позивача про внесення у систему електронного адміністрування податку на додану вартість залишено без задоволення.

Позивач вважає винесене податкове повідомлення-рішення та бездіяльність податкового органу протиправними, тому звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.3 ст. 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4. ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У відповідності до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до змін, внесених до ПК України Законом України від 16.07.2015 №71-VIII, з 01.07.2015 на постійний основі запроваджена система електронного адміністрування податку на додану вартість.

29.07.2015 набрав чинності Закон України від 16.07.2015 №643-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість", спрямований на вдосконалення роботи системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яким внесено зміни до статті 200-1 та розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України щодо адміністрування податку на додану вартість в системі електронного адміністрування податку.

Відповідно до статті 200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: - суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; - суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; - суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; - суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; - інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 2001.3 статті 2001 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових, що були сформовані починаючи з 01.07.2015.

Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, до 31.07.2015 для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).

Суми такого від`ємного значення можуть бути перевірені контролюючим органом у загальновстановленому порядку.

Відповідно до статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексуподавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (стаття 203.1 ПК України).

Форми і порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість у період виникнення спірних правовідносин були встановлені наступними нормативно-правовими актами: "Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 №966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), який був чинний до 31.01.2016; з 01.02.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 "Про затвердження форм і Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".

Згідно з "Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" у податковій декларації з податку на додану вартість у рядку 24 зазначається сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яке виникло починаючи з лютого 2015 року, а в рядку 31 сума непогашеного від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, яке виникло у податкових періодах до 01.02.2015.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду зазначається у рядку 21 податкової декларації з податку на додану вартість.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК України встановлено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, платник податків у разі самостійного виявлення помилок у податковій декларації має право надіслати уточнюючий розрахунок до цієї декларації не пізніше закінчення 1095 дня що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Положення пункту 34 підрозділу 2 Розділу XX ПК України обмежень щодо зарахування реєстраційної суми від`ємного значення попередніх звітних періодів (до 01.07.2015) не містять, у тому числі, заборон щодо її коригування відповідно до приписів пункту 50.1статті 50 ПК України шляхом подачі уточнюючого розрахунку до податкової декларації внаслідок самостійно виявлених помилок, що складає обов`язок платника податку.

Згідно з пунктом 8 розділу 1 "Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість з додатками; уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов`язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.

Як вбачається із змісту заявленого позову, позивачем стверджується, що у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2015 року допущено помилку, у зв`язку із чим у вересні 2015 року товариством подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість де уточнено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в розмірі 415 828,00грн.

Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з плати на додану вартість поданий платником податків до контролюючого органу у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період червень 2015 року є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, а тому сформовані у ньому показники повинні бути враховані податковим органом при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення, зокрема за червень 2015 року (наприклад, постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.04.2018 справа №826/7659/16).

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" ("Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість").

Відповідно до пункту 13 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

За визначенням, наведеним у пункті 2 "Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість" електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок.

Наведене свідчить, що система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули.

Відтак, уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітний період, поданий позивачем у вересні 2015 року до контролюючого органу, є однією з форм податкової звітності з податку на додану вартість, тому сформовані у ньому позивачем показники мали бути враховані ДФС України при автоматичному збільшенні суми, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, на величину від`ємного значення за червень 2015 року.

Як встановлено судом, позивач з метою збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку останній має право реєструвати накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення в сумі 415 828,00грн., подав через засоби телекомунікаційного зв`язку до Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2015 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним нездійснення ДФС України автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року в у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відповідно слід зобов`язати відповідача збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від`ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 415 828,00грн.

При цьому, враховуючи встановлені судом обставини, задоволенню також підлягають вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0052571202 (форми В3), яким встановлено відсутність у товариства права на отримання бюджетного відшкодування за березень 2016 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи надані докази а також норми чинного законодавства суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо незабезпечення автоматичного збільшення суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ГЕРМЕТИЗУЮЧИХ МАТЕРІАЛІВ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину від`ємного значення за червень 2015 року в сумі 56.466.622,00 грн. (п`ятдесят шість мільйонів чотириста шістдесят шість тисяч шістсот двадцять дві грн. 00 коп.) у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю ЗАВОД ГЕРМЕТИЗУЮЧИХ МАТЕРІАЛІВ має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у сумі 56.466.622,00 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0052571202 (форми В3) винесене Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ДФС у м. Києві.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ ЗАВОД ГЕРМЕТИЗУЮЧИХ МАТЕРІАЛІВ (03038, м. Київ, вул. Корчуватська, 17, код ЄДРПОУ 33592988) судовий збір у розмірі 11150,87 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Державно фіскальної служби України.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Клименчук