Рішення

від 24.07.2019 по справі 826/7934/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 липня 2019 року справа №826/7934/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДФС) доТовариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА-МХП" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "БЕЗПЕКА-МХП") простягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 394 374,78 грн., В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 394 374,78 грн., з яких: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 390 727,24 грн., з податку на прибуток приватних підприємств - 3 137,54 грн., з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн., що виник внаслідок несплати самостійно узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань (штрафних санкцій) згідно податкових повідомлень-рішень від 05 вересня 2014 року №0010232205 та від09 листопада 2017 року №0186671301, а також нарахування у визначеному Податковим кодексом України пені.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7934/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач відзив на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав.

Зважаючи на неявку сторін у судовому засіданні 30 липня 2018 року на підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 394 374,78 грн., що підтверджується інформацією про податковий борг від 14 березня 2018 року №11269/9/26-15-17-02-38, інформацією про наявність/відсутність податкового боргу платника податків станом на 14 березня 2018 року.

При цьому, податковий борг з податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 390 727,24 грн. виник внаслідок нарахування контролюючим органом податкових зобов`язань (штрафних санкцій) згідно податкового повідомлення-рішення від 05 вересня 2014 року №0010232205 на загальну суму 312 500,00 грн. Заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 137,54 грн. внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов`язань згідно звітної податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств №9081018747 від 01 грудня 2014 року, поданої за 2014 рік. Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 грн. виник внаслідок нарахування контролюючим органом податкових штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2017 року №0186671301.

За несплату узгодженої суми податкового зобов`язання позивачем у порядку пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню з податку на додану вартість у розмірі 78 371,24 грн.

Згідно зі статтею67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення згідно положень пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2014 року №0010232205, які стало підставою для нарахування заборгованості з податку на додану вартість відповідачу, було предметом оскарження в межах адміністративної справи №826/1891/15.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2015 року, у задоволенні позову ТОВ "БЕЗПЕКА-МХП" відмовлено у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказів сплати самостійно визначеної суми податкового зобов`язання та суми штрафних санкцій у строк, встановлений пунктами 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, як і доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 09 листопада 2017 року №0186671301, яким відповідачу нараховано штрафні санкції у розмірі 510,00 грн. з податку на доходи фізичних осіб, відповідачем до суду не надано, а тому спірна сума заборгованості вважається податковим боргом.

Таким чином, станом на час звернення позивача, з урахуванням наявних в матеріалах справи документів сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість, з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на доходи фізичних осіб становить 394 374,78 грн., що також підтверджується інформацією про податковий борг від 14 березня 2018 року №11269/9/26-15-17-02-38, інформацією про наявність/відсутність податкового боргу платника податків станом на 14 березня 2018 року, інтегрованими картками платника податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) та податку на прибуток приватних підприємств, з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку.

Таким чином, суд вважає, що позивач довів належними та допустимими доказами факт наявності у відповідача спірної суми податкового боргу, а тому приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

В той же час, приписи пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України зазначають, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, в контексті положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Контролюючим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми від 17 листопада 2015 року №13534-23, яка отримана відповідачем 21 грудня 2017 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Докази, які б підтверджували сплату спірної суми податкового боргу на момент вирішення спору, у справі відсутні, що є підставою для його стягнення у судового порядку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДФС є доведеними, підтверджуються необхідними доказами, та про необхідність їх задоволення.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень стягнення судового збору з відповідача не передбачено.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА МХП" податковий борг у розмірі 394 374,78 грн. (триста дев`яносто чотири тисячі триста сімдесят чотири гривні сімдесят вісім копійок).

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980);

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕЗПЕКА МХП" (04074, м. Київ, вул. Мукачівська, 9; ідентифікаційний код 38323517).

Суддя В.А. Кузьменко