Ухвала

від 09.07.2019 по справі 320/2358/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 липня 2019 року м. Дніпросправа № 320/2358/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В.,

перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу Мелітопольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2019 року у справі № 320/2358/19 за позовом Мелітопольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, третя особа: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2019 року в задоволенні позовних вимог Мелітопольського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області відмовлено.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав 06.06.2019 року до суду апеляційну скаргу.

Згідно ч. 6 ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Апеляційна скарга подана до суду першої інстанції 06.06.2019 року. Рішення Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області проголошене 13.05.2019 року, саме з моменту проголошення рішення обчислюється десяти денний строк для оскарження рішення.

Згідно ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту складання повного тексту ухвали або з моменту проголошення ухвали, будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено. Повний текст ухвали від 12.04.2019 року складено у день винесення ухвали.

Для встановлення поважності підстав пропуску позивачем строку апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції, залишено апеляційну скаргу без руху та зобов`язано надати до суду апеляційної інстанції докази та підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків у строк десять днів з дня отримання ухвали, протягом якого заявник може надати заяву про поновлення пропущеного строку та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою. Також ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року заявника апеляційної скарги зобов`язано надати докази сплати судового збору.

Судом направлено ухвалу Мелітопольському об`єднаному Управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області засобами поштового зв`язку.

До судо повернулася поштове повідомлення в якому зазначено , що скаржни отримав ухвалу про залишення без руху апеляційну скаргу 25.06.2019 року.

Суд зауважує, що перебіг строку для подання апеляційної скарги починається з моменту проголошення судового рішення, будь-яких винятків нормами КАС України не передбачено.

Для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об`єктивні, непереборні підстави.

Суд зобов`язував заявника надати заяву про поновлення пропущеного строку та докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Як вже вказувалось судом, інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду, справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Для поновлення строків на апеляційне оскарження повинні існувати об`єктивні, непереборні підстави.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви від 30.08.2006 (справа Каменівська проти України ), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У рішенні Європейський Суд з прав людини від 03.04.2008 року у справі Пономарьов проти України Європейський суд зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Передбачено, що учасник справи може розраховувати на поновлення пропущеного строку у разі коли апеляційну скаргу подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, у цьому випадку має бути подана заява разом з доказами. ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги не подає відповідну заяву про поновлення пропущеног строку, не робить цього після надання йому часу для усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 3 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

У зв`язку з пропуском заявником строку на апеляційне оскарження та відсутністю підстав для поновлення такого строку, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати положення пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 298, ст. 299 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити Мелітопольському об`єднаному Управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2019 року у справі № 320/2358/19.

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст., ст. 328- 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов