Ухвала

від 24.07.2019 по справі 826/13170/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13170/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

24 липня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМУСОЙЛ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2019 року позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач Головне управління ДФС у місті Києві, не погоджуючись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам 295, 296 КАС України.

З матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції 14 березня 2019 року подано апеляційні скарги.

08 квітня 2019 року ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційних скарг.

06 травня 2019 року відповідач Головне управління ДФС у місті Києві подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у клопотанні Головного управління ДФС у Київській області про продовження процесуального строку на усунення недоліків відмовлено та повернуто апеляційну скаргу апелянту. Дана ухвала не оскаржувалася.

Окрім того, 14 травня 2019 року ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду повернуто апеляційну скаргу апелянту - Державній фіскальній службі України. Дана ухвала не оскаржувалася.

Апеляційну скаргу повторно подано до суду першої інстанції 22 липня 2019 року відповідачем Головного управління ДФС у місті Києві, до апеляційної скарги додано клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження та клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування вимог яких апелянт посилається на те, що на момент звернення до суду з апеляційною скаргою позбавлений можливості виконати вимоги ухвали суду щодо сплати судового збору, оскільки відсутні кошти в достатній кількості, що призвело до пропущення строку на апеляційне оскарження рішення від 15 лютого 2019 року.

Вважаю, що клопотання не є обґрунтованими, оскільки відповідно до матеріалів справи на момент подачі апеляційної скарги, відповідач був ознайомлений з оскаржуваним рішенням першої інстанції, тобто повторно апеляційна скарга подана із пропуском строку встановленого п.1 ч. 1 ст. 295 КАС України та у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір", з урахуванням змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", на момент подання апеляційної скарги, суб`єкти владних повноважень зобов`язані сплачувати судовий збір, а відсутність коштів призначених на цю мету, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

При цьому п. 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" обов`язок щодо забезпечення належного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору покладено на Кабінет Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Таким чином, звільнення від сплати чи відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Відповідно до положень, викладених в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року № 2 Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб`єкт владних повноважень, не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, неналежне державне фінансування не може бути підставою для звільнення сплати судового збору, обов`язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у адміністративній справі № 335/13349/13.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, вважаю, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, поданого суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Так, при поданні даного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у розмірі 3524 грн. 00 коп.

Таким чином, апелянту необхідно надати оригінал документу про сплату судового збору в сумі 5286 грн. 00 коп. сплаченого за реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні ; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - 34312206081055; код класифікації доходів бюджету - 22030101 або навести належні підстави для звільнення від його сплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу, і особа яка її подала не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОПТІМУСОЙЛ до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху .

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Безименна