ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/10019/18 Суддя (судді) першої інстанції: Мазур А.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Літвіної Н.М., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс" до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2016 року №0003811402.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, у період з 23.05.2016 року по 10.06.2016 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Роланд Бергер Стретеджи Консалтенс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року.
В ході перевірки було встановлено, зокрема, розбіжність за 2014 рік між даними бухгалтерського обліку на суму 1 769 820 грн. Також у ході перевірки встановлено, що станом на 01.01.2014 року по субрахункам 63.2 Розрахунки з іноземними постачальниками підприємство має кредиторську заборгованість перед учасником (Засновником) - Компанія "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс Холдинг ГМБХ" (Німеччина) на загальну суми 8137273,5 грн. (750000 євро згідно з курсом НБУ на 31.01.14). Враховуючи вказане контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс" в порушення вимог пп.14.1.13 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.135.5.4 п. 135.5 ст.135 Податкового кодексу України, занижено суму доходів на загальну суму 8137273,5 грн. за 2014 рік. Також перевіркою встановлено порушення ТОВ "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс" вимог п. 160.2 ст.160 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок з доходу нерезидента за 2014 рік на суму 213 713 грн.
Результати перевірки оформлені Актом від 17.06.2016 року №261/26/15-14-02-03/34728189.
07 липня 2016 року на підставі висновків Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003811402.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, звернувся з даним позовом до суду.
З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Спірні правовідносини внормовано приписами Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно п. 135.1 ст. 135 ПК України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з, зокрема, інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Інші доходи включають інші доходи платника податку за звітний податковий період (п.п. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 ПК України).
Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи .
Підпунктом 14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги це: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
В Акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено заниження суми доходів на загальну суму 8137273,5 грн.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що згідно договору відступлення права вимоги від 30.01.14 року №1, що заключний між Компанія "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс Холдинг ГМБХ" (Німеччина, Первісний Кредитор) та Компанією "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс ГМБХ" (Німеччина, Новий Кредитор) встановлено, що Первісний Кредитор передає та відступає Новому Кредитору право вимоги, яке належить Первісному Кредитору згідно з Первісним Договором, а Новий Кредитор приймає таке право вимоги та бере на себе всі права і обов`язки, пов`язані з ним, і стає кредитором Боржника. За цим Договором до Нового Кредитора переходять права Первісного Кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, передбачених Первісним Договором, зокрема, Новий Кредитор набуває право вимоги від Боржника належного виконання таких зобов`язань: зобов`язання сплатити вартість послуг, отриманих за Первісним договором згідно зі змістом комісіонера від 31.12.13 року, що складає 234705,54 євро; за відступлення права вимоги за Первісним договором Новий Кредитор сплачує Первісному Кредиторові компенсацію, загальна сума якої становить 234705,54 євро.
Згідно акту приймання-передачі прав та обов`язків та документів за вказаним Договором Компанія "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс Холдинг ГМБХ" (Німеччина) передала, а Компанія "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс ГМБХ" (Німеччина) прийняла усі права та обов`язки, пов`язані із правом вимоги Компанія "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс Холдинг ГМБХ" (Німеччина) відповідно до договору комісії від 01.07.12 року №1.
Загальними зборами учасників ТОВ "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс" 31.01.14 року прийнято рішення: збільшити статутний капітал Товариства з 660439 грн. на 8137273,5 грн. до 8797712,5 грн. шляхом внесення додаткового внеску Учасником, що підтверджено відповідним протоколом зборів від 31.01.2014 року; учасник зробить свій додатковий внесок до статутного капіталу Товариства у розмірі 750000 євро, що становить за офіційним обмінним курсом НБУ на 31.01.14 року суму 8137273,5 грн., шляхом передачі майнових прав у вигляді таких грошових вимог до Товариства.
Вказане підтверджено Протоколом Загальних Зборів Учасників ТОВ Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс" та додатком № 1 до вказаного протоколу.
Державна реєстрація змін до установчих документів проведено 19.12.14 року.
Згідно акту приймання-передачі майнових прав від 24.12.14 року Компанія "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс Холдинг ГМБХ" (Німеччина) передала шляхом внесення до статутного капіталу ТОВ "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс", а ТОВ "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс" прийняла до власного статутного капіталу такі майнові права.
Колегія суддів зазначає, що товариствам, чинним законодавством не заборонено збільшувати статутний капітал на суму кредиторської заборгованості такого товариства перед одним з засновником (учасників, акціонерів) цього товариства.
Згідно матеріалів справи, позивач у звітному періоді, не отримував ні товари, ні послуги безоплатно з підстав, які не передбачають компенсації їх вартості, від Компанії "Роланд Бергер Стретеджи Консалтентс Холдинг ГМБХ".
Як правильно зазначив суд першої інстанції, твердження апелянта про те, що згідно ст.604 Цивільного кодексу України новація вчиняється тільки між тими самими сторонами, а в даному випадку сторони не одні й ті самі - у первісному зобов`язанні це засновник і підприємство, у новому ж зобов`язанні - засновник і загальні збори учасників, оскільки, саме збори учасників приймають рішення про збільшення статутного капіталу(ч. 4 ст. 145 ЦК України) , є необґрунтованими, оскільки загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю (ч. 1 ст. 145 ЦК України), не є самостійним господарюючим суб`єктом, не наділені цивільною право- та дієздатністю, самостійно не можуть виступати стороною в зобов`язанні.
Господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом (п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 115 ЦК України).
Отже , зобов`язання щодо внесення вкладу до статутного капіталу виникає у учасника саме перед товариством, а не перед загальними зборами. Саме товариство, а не збори учасників є власником майна (майнових прав), переданого учасником; саме товариство, не загальні збори ведуть облік такого майна (майнових прав) та результатів їх використання та здійснює оподаткування таких результатів.
Також, в Акті перевірки відповідачем зазначено про неможливість у даному випадку припинення зобов`язань внаслідок зарахування чи новації, однак вказані висновки є обґрунтованими, оскільки у Акті приймання-передачі майнових прав від 24.12.2004 року, який аналізувався при проведенні перевірки, зазначено, що цей Акт є підставою для припинення зобов`язань у зв`язку із поєднанням боржника і кредитора в одній особі на підставі ст. 606 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки Акту перевірки є суперечливими, оскільки якщо орган фіскальної служби заперечує можливість припинення зобов`язань між позивачем та його учасником то наслідком цього має бути повернення сторін у первісне становище: кредиторська заборгованість позивача перед учасником за надані послуги та по договору комісії та, відповідно, дебіторська заборгованість учасника по внеску до статутного капіталу позивача. Водночас, відповідач вважає, що оскільки зобов`язання не було припинено, то немає підстав вважати послуги учасника товариства безоплатно наданими. До того ж в Акті перевірки відповідач не заперечує існування у позивача зобов`язання перед учасником щодо сплати вартості наданих послуг до їх припинення, а також те, що надання таких послуг передбачало компенсацію їх вартості, а тому вони не можуть вважатися безоплатно одержаними.
Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з доводами апелянта щодо заниження позивачем суми доходу на загальну суму 8137273,50 грн. за 2014 року, оскільки позиція апелянта не підтверджена належними та допустимими доказами, а тому прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо заниження доходу, отриманого від діяльності підприємства у 2014 році на суму 1 769 820, 00 грн. внаслідок розбіжності між даним бухгалтерського обліку та податкового обліку на суму 1 769 820, 00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Так, в Акті перевірки зазначено, що внаслідок аналізу даних бухгалтерського обліку було встановлено розбіжності між на суму 1 769 820, 00 грн. між даним бухгалтерського обліку (79 Фінансові результати сума 56962681 грн.) та податкового обліку (№ 01 рядка декларації з податку на прибуток Доходи що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування сума 55192861 грн.), у зв`язку з чим зроблено висновок про заниження доходу, отриманого від діяльності підприємства у 2014 році на суму 1 769 820, 00 грн. У той же час, дана різниця не призвела до заниження оподатковуваного доходу за 2014 рік.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що оскільки висновки про заниження доходу отриманого від діяльності підприємства у 2014 році на суму 1 769 820, 00 грн. є наслідком порушення п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, не ґрунтуються на даних бухгалтерського та податкового обліку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Зазначені обставини, у відповідності до ч.4 ст.78 КАС України, не підлягають доказуванню при розгляді вказаної справи, оскільки були предметом дослідження під час розгляду справи №826/14465/16.
Враховуючи наведене у сукупності колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 24.07.2019 року.
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Літвіна Н.М.
Мєзєнцев Є.І.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2019 |
Оприлюднено | 29.07.2019 |
Номер документу | 83242860 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Чаку Євген Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні