Постанова

від 25.07.2019 по справі 686/5998/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/5998/18

Головуючий у 1-й інстанції: Логінова С.М.

Суддя-доповідач: Охрімчук І.Г.

25 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М. Моніча Б.С.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2019 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 11.12.2018 р. інспектором Хмельницького міського комунального підприємства Муніципальна дружина складено протокол за № 000474 про адміністративне правопорушення, відповідно якого за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська , 1 позивачем самовільно встановлено на об`єкті благоустрою тимчасову споруду (кіоск, прибудова), що є, порушенням п. 4.5.4 Правил благоустрою території м. Хмельницького . 18 грудня 2018 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради винесла постанову № 140, відповідно якої, на підставі ст. 152 КУпАП його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на суму 1700 грн.

Позивач посилається на те, що він є керівником приватної виробничо-комерційної фірми (ПВКФ) Поступ . 13.12.2007 р. рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради надано дозвіл на реконструкцію підвальних приміщень по вул. Проскурівській, 1 в м. Хмельницькому , власником яких є приватна виробничо-комерційна фірма Поступ , згідно рішення господарського суду Хмельницької області від 22.06. 2005 року (справа 11/ 3111) під магазин непродовольчих товарів з влаштуванням окремих входів. 19.02.2009 р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області надала дозвіл за № 0123 на виконання будівельних робіт ПВКФ Поступ по реконструкції підвальних приміщень під магазин непродовольчих товарів з влаштуванням окремих входів по вул. Проскурівська ,1 у м. Хмельницькому . 29.09.2009 р. за приватною виробничо-комерційною фірмою Поступ зареєстровано право власності на приміщення магазину непродовольчих товарів з влаштуванням окремих входів загальною площею 165,8 кв. м. (площа магазину 150,4 кв. м., площа влаштованих окремих входів 15,4 кв. м. по вул. Проскурівській,1 м. Хмельницького . Окрім того, приватній виробничо-комерційній фірмі Поступ , (код за ЄДРПОУ 14149958 ) виписано технічний паспорт на приміщення магазину непродовольчих товарів з влаштуванням окремих входів, в якому визначено план приміщення в тому числі добудова для влаштування окремого входу в розмірі 15,4 кв. м. Позивач вважає, що за таких обставин адміністративна комісія при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради безпідставно зробила висновок про самовільне встановлення на території благоустрою тимчасової споруди, так як на добудову для влаштування окремого входу в розмірі 15,4м. кв. оформлено право власності. Просить поновити строк на оскарження протоколу про адміністративне правопорушення від 11.12.2018 року та постанову №140 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 11.12.2018 р. Вважає вище вказані протокол та постанову незаконними та такими що підлягають скасуванню.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 11.03.2019 року адміністративний позов прийнято до провадження та справа призначена до судового розгляду.

У судовому засіданні суду першої інстанції позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити позов, поновивши строк на оскарження протоколу про адміністративне правопорушення від 11.12.2018 року та постанову №140 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 11.12.2018 р.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26.04.2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №140 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 11.12.2018 р. та у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Хмельницької міської ради про скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати рішення суду першої інстанції від 26.04.2019 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.09.2006 року, право власності на приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 1 ,загальною площею 429,9 кв. м. належить юридичній особі - приватній виробничій комерційній фірмі "Поступ", директором якої є позивач і адміністративне стягнення на позивача було накладено саме як на директора ПВКФ "Поступ". Таким чином, частина приміщення, яку відповідач в протоколі про адміністративне правопорушення від 11.12.20185 року визнав як самовільно встановлену тимчасову споруду, фактично є частиною нежитлового приміщення, належного на праві власності Приватній виробничій комерційній фірмі "Поступ". Отже, рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, дійсним обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до апеляційного розгляду.

Листом Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2019 року відповідача повідомлено, що під час підготовки справи до апеляційного розгляду у суду виникла необхідність у витребуванні в адміністративній комісії виконкому Хмельницької міської ради засвідчені у спосіб, визначений законом, всі матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а тому, з метою повного та всебічного розгляду справи зазначені матеріали необхідно надати суду апеляційної інстанції для огляду.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 11.12.2018 р. інспектором Хмельницького міського комунального підприємства Муніципальна дружина складено протокол за № 000474 про адміністративне правопорушення, відповідно якого за адресою: м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 1 ОСОБА_1 самовільно встановлено на об`єкті благоустрою тимчасову споруду (кіоск, прибудова), що є, порушенням п. 4.5.4 Правил благоустрою території м. Хмельницького .

18 грудня 2018 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради винесла постанову № 140, відповідно якої, на підставі ст. 152 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 1700 грн.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням та діями відповідача, вважаючи свої права порушеними, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративною комісією виконавчого комітету Хмельницької міської ради було прийняте рішення відповідно до вимог чинного законодавства на підставі виявленого правопорушення, тому підстави для задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Хмельницької міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення відсутні.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, вважає за доцільне зазначити таке.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Згідно ч.2 статті 40 Закону №2807-IV для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, відповідно до ч.2 статті 10 Закону №2807-IV, належить, зокрема: здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо; визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об`єктах благоустрою; визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об`єктів благоустрою; видача дозволу на порушення об`єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до приписів ч.1,2 статті 13 Закону №2807-IV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать, зокрема, території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.

До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Згідно ч.1 статті 26№ Закону №2807-IV порушення об`єктів благоустрою, пов`язане з виконанням суб`єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об`єктів благоустрою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - дозвіл), крім випадків, встановлених абзацами другим - четвертим частини першої цієї статті, а саме дозвіл на порушення об`єктів благоустрою не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи здійснюються: особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту; у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлене у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1-3 статті 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила.

Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

З матеріалів справи слідує, що за приватною виробничо-комерційною фірмою "Поступ" зареєстроване право власності на приміщення магазину непродовольчих товарів з влаштуванням окремих входів загальною площею 165, 8 кв. м. (площа магазину 150, 4 кв. м., площа влаштованих окремих входів 15, 4 кв. м. по вул. Проскурівській, 1 у м. Хмельницькому . Згідно наданої експлікації приміщень до плану поверхів будинку станом на 30 грудня 2014 року наданої позивачем в матеріалах справи вказана площа 261,1 кв. м. При цьому, ОСОБА_1 не надано документів, що підтверджують право власності на приміщення площею 261,1 кв. м.

Згідно протоколу №000474 від 11.12.2018 р. з доданим фото 11.12.2018 року по вул . Проскурівській, 1 у м. Хмельницькому , виявлено, що самовільно встановлено на об`єкті благоустрою тимчасову споруду (кіоск-прибудова), тим самим порушено п. 4.5.4. Правил благоустрою території м. Хмельницького.

Відповідно до рішення тридцять дев`ятої сесії Хмельницької міської ради від 25 червня 2014 року №71 "Про внесення змін в рішення 24-ї сесії міської ради від 08.04.2009р. №7 "Про затвердження "Правил благоустрою території міста Хмельницького" із змінами " передбачено: 4.5. Підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності, фізичним особам-підприємцям, у тому числі орендарям приміщень в сфері благоустрою території міста забороняється: 4.5.4. самовільно встановлювати на об`єктах благоустрою тимчасові споруди (кіоски, павільйони, гаражі, рекламні засоби тощо).

Відповідно до ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, (далі - КУпАП) порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 218 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.152 КУпАП розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати посадові особи, уповноважені на те виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад (справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.152 КУпАП).

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, фіксація правопорушення у відповідному протоколі про адміністративне правопорушення є наслідком відповідних дій уповноважених осіб з перевірки наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та наявності підстав для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності. Ці дії посадових осіб можуть вчинятися лише після виявлення правопорушення, тобто встановлення певного факту та загальних ознак вчиненого діяння.

За таких обставин, на підставі системного аналізу законодавчих положень, враховуючи, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами дотримання строків накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП, не доведено дотримання при складанні протоколів про адміністративне правопорушення та розгляді справи про адміністративне правопорушення вимог статей 245 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП.

В даному випадку з пояснень позивача та матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем не повно та не всебічно виявлено обставин правопорушення. Не встановлено точно де і яке саме приміщення є самовільно збудованим, оскільки у протоколі зазначено правопорушення загальними відомостями: час, дата, адреса і що встановлено тимчасову споруду без її конкретного визначення ( яка саме споруда, які її розмірі та інші ознаки для її визначення чи ідентифікації).

В той час позивачем надано до матеріалів судової справи технічні документи та витяг з реєстру з яких вбачається, що одне із приміщень розміром 15,4 м.кв. є окремим входом до приміщення магазину і право власності на яке зареєстроване ще у 2009 році.

На запити суду, які направлялись відповідачу двічі, відповідачем не надано матеріали справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, складеної адміністративною комісією, що перешкоджало суду апеляційної інстанції повно дослідити обставини вчинення правопорушення і що свідчить про відсутність доказів вчинення позивачем правопорушення. Крім того, відсутність ( не надання суду ) матеріалів справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не дало можливості перевірити обставини дотримання адміністративною комісією процедури розгляду протоколу про вчинення правопорушення щодо позивача, що також є окремою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Вказане у своїй сукупності дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради у справі про адміністративне правопорушення №140 від 18.12.2018 не відповідає критеріям законності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а тому підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправним та скасування протоколу № 000474 про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 11.12.2018 року суд апеляційної інстанції зазначає, що протокол є наслідком відповідних дій уповноважених осіб з перевірки наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та наявності підстав для притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.

Судова колегія зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві та не може бути скасованим.

Складання протоколу є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №760/9462/16-а від 10 травня 2018 року.

Таким чином, адміністративний позов в частині визнання протиправним скасування протоколу № 000474 про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 11.12.2018 року не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Положеннями статті 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.152 КУпАП при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення від 18.12.2018 №140 та не дотримано вимог статей 245 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач передчасно виніс спірну постанову, без з`ясування всіх обставин.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Статтею 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню повністю з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про скасування протоколу та постанови про адміністративне правопорушення скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.

Визнати протиправною та скасувати постанову №140 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 18.12.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.152 КУпАП.

В задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування протоколу № 000474 про адміністративне правопорушення адміністративної комісії при виконавчому комітеті Хмельницької міської ради від 11.12.2018 року - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 25 липня 2019 року.

Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Капустинський М.М. Моніч Б.С.