Рішення

від 23.07.2019 по справі 925/763/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/763/19

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Макарченко Н.П., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако", Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 21

до товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна районна аптека №30", Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 52А

про стягнення 15 254,07 грн. заборгованості та санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармако" звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна районна аптека №30" про стягнення заборгованості за поставлені лікарські засоби та вироби медичного призначення згідно договору поставки від 10.04.2019р. №ПК/129 в розмірі 15 254,07 грн., в тому числі:

14 100,00 грн. основного боргу,

632,82 грн. пені,

98,25 грн. інфляційних,

423,00 грн. 3% за користування чужими грошовими коштами,

та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.06.2019 призначено судове засідання для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 04.07.2019 від позивача до суду надійшов лист/повідомлення, в якому позивач просив суд розглянути позовну заяву без присутності його представника у зв`язку із відпусткою та малозначністю справи.

Представник відповідача в засідання не прибув, вимоги не заперечив.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Про дату, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений судом належним чином, що підтверджується розпискою в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення ПАТ Укрпошта форми №119.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, вказаним в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ - відповідно до приписів ст. 93 ЦК України.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

10.04.2019 між товариством з обмеженою відповідальністю Фармако (Постачальником - Позивач по справі) в особі виконавчого директора Караванської Любові Володимирівни, яка діє на підставі довіреності та товариством з обмеженою відповідальністю "Центральна районна аптека № 30" (Покупцем - Відповідач по справі) в особі директора ОСОБА_5 , що діє на підставі Статуту, був укладений договір поставки №ПК/129 (далі - Договір; а.с.9-11), за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити цей Товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною.

П.1.2 зазначений предмет поставки: лікарські засоби та вироби медичного призначення.

Розділом 5 визначені ціна та загальна вартість Договору.

За умовами п. 6.1 та п.6.2. Договору оплата Покупцем Товару за цим Договором здійснюється шляхом попередньої оплати або з відстроченням платежу.

При здійсненні Покупцем оплати Товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов`язаний здійснити оплату за Товар на користь Постачальника, вказується Постачальником у видатковій накладній на Товар, який поставляється. При цьому перебіг такого строку починається від дати поставки Товару Покупцю, що вказана у видатковій накладній. Надання Постачальником Покупцю рахунку-фактури для оплати Товару з відстроченням платежу не є обов`язковим.

П.6.6. Договору передбачено, що якщо Постачальником здійснюється дві та більше поставок товару на користь покупця, грошові суми, що отримує постачальник від покупця за цим договором, покривають заборгованість покупця перед постачальником в порядку черговості, починаючи з першої очікуваної оплати (самої ранньої дати кінцевого строку оплати, який зазначений у видаткових накладних), яку зобов`язаний здійснити покупець за цим договором, за видатковими накладними в порядку зростання дати кінцевого строку оплати грошових сум за видатковими накладними на товар, який постачався, незалежно від того, що вказано покупцем в призначенні платежу при здійсненні оплати.

Факт належного виконання позивачем зобов`язань по вказаному Договору щодо поставки Товару підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, доказами:

- накладними від 19.04.2019 № 964975 на суму 5 742,62, в т.ч. ПДВ і №964646 на суму 14 035,76 грн., в т. ч. ПДВ (а.с.12-15);

- податковими накладними від 19.04.2019 №888700 та № 888944 (а.с. 16-22);

- довіреністю відповідача від 10.04.2019 за №1 на отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача на ім`я ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 (а.с.23);

- банківськими виписками про рух коштів по рахунку позивача за період з 10.05.2019 по 12.06.2019 (а.с.24-91).

Позивачем відповідачу було поставлено Товару на загальну суму 19778,38 грн.

Товар за вищевказаними накладними поставлений Постачальником та прийнятий Покупцем в повному обсязі. Повідомлення від Покупця щодо невідповідності кількості товару, якості умовам Договору та вимогам чинного законодавства відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що Покупець здійснював оплату поставленого Товару з порушенням термінів оплати, встановлених у видаткових накладних.

Сума заборгованості за отриманий відповідачем Товар станом на 14.06.2019 становить 14 100 грн.

П.10.3.Договору сторони узгодили, що у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення платежу.

За несвоєчасну оплату позивач відповідачу нарахував пеню в розмірі 632 грн. 82 коп.

Згідно п.10.4. Договору відповідач повинен сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% від простроченої суми оплати.

Сума втрат внаслідок інфляції складає 98,25 грн. (індекс інфляції у травні 2019 р. - 100,7%).

Розмір 3% за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми становить 423,00 грн.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань, передбачених п. 6.2., п.6.6 Договору та ч. 1 ст. 692 ЦК України стосовно своєчасної оплати ціни товару, стало підставою звернення Позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу та санкцій з Відповідача.

Відповідач доказів своєчасного повного розрахунку за отриманий ним Товар до суду та позивачу не надав.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями та приписами ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою договір поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку від 10.04.2019 №ПК/129 відповідає вимогам статті 712 ЦК України, 264 ГК України, якою передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (глава 54 ЦК України), якщо інше не встановлено договором, законом, або характером відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, - є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір поставки від 10.04.2019 №ПК/19 є реальним, оскільки не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Позивач 19.04.2019 поставив Відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними. Кінцева дата сплати у накладних зазначена: сплатити до: 25.04.2019 .

Відповідно до п. 6.2 Договору при здійсненні Покупцем оплати Товару за цим Договором з відстроченням платежу строк, протягом якого Покупець зобов`язаний здійснити оплату за Товар на користь Постачальника, вказується Постачальником у видатковій накладній на Товар, який поставляється.

Протягом травня, червня 2019р. тільки по накладній від 19.04.2019 №964975 Відповідач частково оплатив вартість товару, що підтверджується банківськими виписками та не спростовано позивачем і враховано ним при зверненні до суду. По накладній від 19.04.2019 №964646 Відповідачем взагалі оплата не була здійснена.

Факт наявності заборгованості підтверджується Договором, видатковими накладними, податковими накладними, частковим розрахунком за поставлений товар. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, в розумінні вимог ст.ст. 74, 76 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, визначений в п. 6.2 Договору.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов`язання в частині належної та повної оплати за отриманий товар належним чином не виконав. Строк сплати за отриманий товар вже настав.

Станом на 14.06.2019р. основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар становила 14 100,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 14100,00 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Щодо нарахування 3% за користування чужими грошовими коштами та інфляційних втрат .

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П.10.4 Договору передбачено, що за умови прострочення Покупцем строків оплати за Товар за цим Договором, він повинен сплатити Постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі трьох відсотків від простроченої оплати.

Розрахунок вимоги виконано вірно та перевірено судом з застосуванням калькулятора санкцій апаратного комплексу "Ліга: Еліт Закон". 423,00 грн. - 3% за користування чужими коштами та сума інфляційного збільшення в розмірі 98,25 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відшкодування інфляційних втрат кредитору передбачає захист кредитора від знецінення грошових коштів наслідок інфляційних процесів.

Щодо стягнення пені .

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки сторонами укладено в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України. В п.10.3 Договору закріплено, що у випадку несвоєчасної оплати Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу до стягнення 632,82 грн. пені за несвоєчасну оплату поставлених товарів 19 квітня 2019р.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу "Ліга-Закон". 632,82 грн. пені підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об`єктивної неможливості погашення боргу.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1921,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна районна аптека №30", Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 52А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 38575951, номер рахунку в банках невідомий

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако", Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 21, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20037376, номер рахунку в банках невідомий

14 100 грн. заборгованості, 632,82 грн. пені, 98,28 грн. втрат внаслідок інфляції, 423,00 грн. 3% за користування чужими коштами та 1921 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 25.07.2019р.

Суддя Г.М. Скиба