Рішення

від 25.07.2019 по справі 926/1355/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Справа № 926/1355/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕММАН»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк»

про стягнення заборгованості у сумі 13 683,57 грн.

Суддя О.Г. Проскурняк

Секретар судового засідання В.О. Нікітович

Представники:

Від позивача - не з`явився.

Від відповідача - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕММАН» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» про стягнення збитків у сумі 13 683,57 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у відповідності до умов укладених між сторонами договору поставки №ДГ-29 від 11 квітня 2016 року, постачальник зобов`язався передати у власність покупця товари за номенклатурою та в строки відповідно до рахунків, а покупець зобов`язався прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в рахунках вартість в строки та порядку, передбаченому Договором та додатками до нього.

Далі позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконав умови договору в частині оплати за отриманий товар, в результаті чого виник борг у сумі 15 788,00 грн.

При цьому, позивач вказує, що 15 лютого 2019 року, відповідачем надіслано на адресу позивача гарантійний лист, згідно якого відповідач погодився із наявною заборгованістю та просив вирішити спір в позасудовому порядку, а також зобов`язався погасити заборгованість протягом трьох місяців. Однак, позивач вказує, що відповідачем взяті на себе зобов`язання по договору поставки та гарантійному листу виконано не в повному обсязі, у зв`язку із чим просить стягнути з ТзОВ «Свіженька Мілк» на свою користь 5 788,00 грн. - заборгованості за договором, 1105,00 грн. - 3% річних, 2131,72 грн. - пені та 4 657,97 грн. - інфляційних втрат.

Згідно витягу із Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2019 року, справу № 926/1355/19 передано судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11 червня 2019 року відкрито провадження у справі № 926/1355/19 та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 26 червня 2019 року.

26 червня 2019 року, підготовче судове засідання по справі № 926/1355/19 не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Проскурняка О.Г. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01 липня 2019 року призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 15 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 15 липня 2019 року закрито підготовче провадження у справі № 926/1355/19 та призначено розгляд справи по суті на 25 липня 2019 року.

Представник позивача в судове засідання 25 липня не з`явився. При цьому, 22 липня 2019 року директор позивача звернувся до суду із письмовим клопотанням про розгляд справи без його участі, у зв`язку із терміновим відрядженням до міста Києва.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання.

Нез`явлення сторін у судове засідання та ненадання відзиву на позовну заяву відповідачем не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів (звукозапис), а саме: програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Розглянувши матеріали справи, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті суд встановив:

11 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вемман» (далі - постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Свіженька-Мілк» (далі - покупець) укладено договір поставки № ДГ-29.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, відповідно до пункту 1.1. в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві на умовах СІР м. Чернівці (згідно з правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 р.) товари за номенклатурою та в строки відповідно до рахунків, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену в рахунках вартість в строки та порядку, передбаченому Договором та додатками до нього.

Згідно пункту 10.3. Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє (згідно умов Доповнення №1 від 02 січня 2018 року до Договору поставки №ДГ-29) до 31 грудня 2018 року. Доказів визнання його недійсним суду не надано.

Пунктом 3.1. вказаного договору унормовано, що товар постачається централізовано-кільцевими завезеннями повністю або частинами за попередніми заявками покупця, узгодженими з постачальником в будь якій формі.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно пунктів 2.1., 2.2. Договору, ціни товарів визначаються сторонами як договірні. Кількість та ціни товарів указуються в рахунках. Строки поставки товару погоджуються сторонами та відображаються в рахунках.

Так, відповідно до рахунків підписаних сторонами, а саме: № 68 від 11.04.2016 року, № 97 від 05.05.2016 року, № 163 від 12.08.2016 року, № 174 від 01.09.2016 року, № 184 від 09.09.2016 року, № 196 від 03.10.2016 року, № 213 від 26.10.2016 року, № 222 від 03.11.2016 року, № 243 від 29.11.2016 року, № 251 від 07.12.2016 року позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 38 878,88 грн.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вищенаведеного вбачається, що позивач покладені на нього обов`язки виконав в повному обсязі, поставивши покупцю обумовлений товар, а відповідач свої зобов`язання виконав неналежним чином, зокрема не сплативши повну суму за поставлений товар, заборгувавши позивачу 15 788,88 грн.

Факт наявності заборгованості відповідача за вищевказаним договором на загальну суму 15 788,88 грн. підтверджується також гарантійним листом № 5 від 15 лютого 2019 року, згідно умов якого, відповідач зобов`язався погасити заборгованість протягом 3 місяців, а саме: до 28.02.2019 року - 5000,00 грн., до 28.03.2019 року - 5000,00 грн., до 28.04.2019 року - 5000,00 грн.,

Однак, як вбачається із матеріалів справи, взяті на себе зобов`язання відповідач виконав частково, оплативши позивачу 10 000,00 грн., в результаті чого заборгованість СТОВ «Свіженька-Мілк» перед ТзОВ «Вемман» становить 5 788,88 грн., що призвело до порушення умов договору, гарантійного зобов`язання та прав Позивача.

Частиною 2 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із даних законодавчих положень, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» , індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур`єр» . Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України »Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

У пункті 3.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» зазначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 62-97р.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних нарахувань, 3 % річних та виходячи з норм чинного законодавства, погоджується з останнім та вважає обґрунтованим стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 4 657,97 грн. та 3% річних у сумі 1 105,00 грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 2 131,72 грн. пені.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пункту 8.4. Договору, у разі не оплати, несвоєчасної або неповної оплати Товару, покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяли в період прострочки, від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочення.

Отже, позивач за прострочення оплати за поставлений товар правомірно нарахував пеню по договору у сумі 2 131,72 грн.

Крім того, суд звертає увагу сторін на наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити.

Судові витрати, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 129, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «СВІЖЕНЬКА - МІЛК» (59452, Чернівецька обл., Заставнівський р-н., с. Горішні-Шерівці, вул. Задубрівська, буд. 2, код ЄДРПОУ 36752260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕММАН» (79014, м. Львів, вул. Станція Личаків, буд. 7, код ЄДРПОУ 39430637) - 5 788,88 грн. - заборгованості за договором, 4657,97 грн. - інфляційних втрат, 1 105,00 грн. - 3% річних, 2 131,72 грн. - пені та 1 921,00 грн. - судового збору

Повний текст рішення складено та підписано - 25 липня 2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк