Рішення

від 24.07.2019 по справі 927/463/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 липня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/463/19 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Белова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарасевич А.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України

вул. Гаврила Музиченка, 31, м. Ізмаїл, 68600, код ЄДРПОУ 14321860

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Ванікс

проспект Перемоги, 49, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22824865

про стягнення 31915,20 грн.

Представники сторін не з`явились:

Присутній у судовому засіданні слухач: ОСОБА_1

В судовому засіданні на підставі ч.1 ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Військовою частиною НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Ванікс про стягнення 31915,20 грн штрафних санкцій за неякісне виконання ремонтних робіт.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №41-18 від 01.03.2018

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 03 липня 2019 року; повідомлено сторін, що явка їх представників у судове засідання є обов`язковою; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі; встановлено строк позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відзиву на позов для подачі до суду відповіді на відзив з одночасним надсиланням копії відповіді на відзив та доданих до неї доказів відповідачу; встановлено відповідачу строк протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання відповіді на відзив для подачі до суду заперечення на відповідь позивача на відзив з одночасним надсиланням його копії разом з доданими до нього документами позивачу.

Ухвала суду направлена відповідачу по справі - Товариству з обмеженою відповідальністю Ванікс, за адресою місця реєстрації: проспект Перемоги, 49, м. Чернігів, 14000, повернулась на адресу суду з відміткою відділення зв`язку не знайдено.

Відзиву на позов у встановлений строк до суду не надійшло.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідач в судові засідання 03 липня 2019 року та 18 липня 2019 року повноважного представника не направив.

В судовому засіданні 17 липня 2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

В судовому засіданні 17 липня 2019 року суд оголосив перерву до 25 липня 2019 року.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, інформація стосовно слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у учасників справи можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.

Таким чином, враховуючи вчинені судом дії по направленню судової кореспонденції за адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, але відповідач своїм процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався, повноважного представника для дачі пояснень по справі не направив, про причини невиконання ухвал суд не повідомив.

З`ясувавши обставини справи, зміст спірних правовідносин, дослідивши та оцінивши подані докази, заслухавши повноважного представника позивача, розглянувши подані документи, суд встановив:

01 березня 2018 року між ТОВ «Ванікс» та військовою частиною НОМЕР_1 укладений договір № 41-18 на проведення ремонтних робіт по ремонту "Модулятора" ПРГД 2.081.001, № 0104-04.2012 року випуску (далі Договір) - додаток 1.

Відповідно до п.1. договору Виконавець зобов`язується провести роботи по ремонту модулятора (код ДК 021:2015 - 50660000-9), а Замовник прийняти і оплатити роботи, в кількості, асортименті, що зазначено в специфікації, що додається до даного договору і є невід`ємною, незмінною частиною даного Договору після його підписання. Виконавець зобов`язується якісно провести роботи, а Замовник зобов`язується прийняти роботи та здійснити оплату в належній формі та розмірі, встановленими в Договорі строки.

Згідно з п.2 договору, роботи по ремонту модулятора повинні бути виконані відповідно до технічної документації радіолокаційної станції «Буревісник 1» та оформлені актом виконаних робіт. Виконавець надає гарантію на проведений ремонт терміном 6 місяців з моменту проведення налагоджувальних робіт.

Пунктом 3 договору передбачено, що сума договору становить 73200,00грн. Вартість робіт визначається Виконавцем та відображена в специфікації (Додаток№1). Замовник зобов`язується сплатити роботи по ремонту згідно Графіку проведення оплати ремонту модулятора (Додаток №3) протягом 3-х банківських днів на розрахунковий рахунок виконавця. Визначена виконавцем вартість робіт узгоджується сторонами протоколом узгодження договірної ціни, який є невід`ємною частиною даного Договору (Додаток №2). Датою розрахунку за проведені роботи вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.

Відповідно до п. 9.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими на те особами і діє до повного виконання його умов, але не пізніше 30 грудня 2018року.

03.12.2018 складений акт - рекламація №1 про необхідність усунення недоліків ремонту, який підписали представники ТОВ «Ванікс» та військової частини НОМЕР_1 (додаток 2), у зв`язку з тим, що після ремонту "Модулятор" належно не працював.

06.12.2018 "Модулятор" переданий для додаткового ремонту ТОВ «Ванікс», про що складений акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів (додаток 3).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуї), з яких допущеної прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч.1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з наданою позивачем копією акту рекламації від 03.12.2018, комісією у складі представників ТОВ «Ванікс» та військової частини НОМЕР_1 , ознайомившись із станом модулятора ПРГД 2.081.001, № 0104-04.2012 року випуску, який надійшов від ТОВ «Ванікс» 13.06.2018, після проведення робіт по ремонту (Договір №41-18 від 01.03.2018року) зазначено, що вищезазначений виріб не придатний і підлягає ремонту на заводі виробника силами і за рахунок виробника.

Відповідно до акту передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів від 06.12.2018 модулятор ПРГД 2.081.001, № 0104-04.2012 року випуску, блок «Бутон» №12344214-04.2012року випуску та розподільчий блок передані в плановий/позаплановий ремонт, реконструкцію, модернізацію ТОВ «Ванікс» з 06.12.2018року.

Відповідно до п. 6.3. Договору в разі проведення Виконавцем робіт не в повному обсязі або невідповідної якості складається двосторонній акт і такі роботи не зараховуються в виконання зобов 'язань Виконавцем за цим договором і підлягають повторному виконанню в десятиденний термін. У даному випадку до 16.12.2018року.

Станом на 31.05.2019 недоліки по повторному виконанню робіт по ремонту модулятора ПРГД 2.081.001, № 0104-04.2012 року випуску не усунуті.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

За приписами ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язань можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Суд зазначає, що оскільки договір №41-18 від 01.03.2018 на проведення робіт по ремонту "Модулятора" ПРГД 2.081.001, № 0104-04.2012 року випуску припинив свою дію 30.12.2018 року, тому у нарахуванні штафних санкції за неналежним виконанням зобов`язання слід керуватися ст. 231 Господарського кодексу України.

Так, відповідно до ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Керуючись ч.2. ст. 231 Господарського кодексу України позивачем нараховано заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 14640,00грн.

Крім того, відповідно до ч.2. ст. 231 Господарського кодексу України у разі порушення Виконавцем термінів проведення робіт він сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% загальної вартості робіт, від дати, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за і прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості робіт.

Керуючись ч.2. ст. 231 Господарського кодексу України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12151,20 грн пені за період з 17.12.2018 по 31.05.2019 включно.

Також позивачем нараховано додатковий штраф за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів у розмірі 5124,00грн.

Дослідивши подані позивачем розрахунки, встановивши наявність прострочення виконання відповідачем зобов`язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 14640,00грн. штрафу, 12151,20 грн пені за період з 17.12.2018 по 31.05.2019 включно та 5124,00 грн додаткового штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ванікс (проспект Перемоги, 49, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22824865) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України (вул. Гаврила Музиченка, 31, м. Ізмаїл, 68600, код ЄДРПОУ 14321860) 14640 грн штрафу, 12151,20 грн пені, 5124,00 грн додаткового штрафу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ванікс (проспект Перемоги, 49, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 22824865) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України (вул. Гаврила Музиченка, 31, м. Ізмаїл, 68600, код ЄДРПОУ 14321860) 1921,00 грн судового збору.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 25 липня 2019 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/