Справа № 464/1768/19
пр.№ 2/464/993/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.07.2019 Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Чорна С.З.
при секретарі судових засідань Бусько Ю.В.
за участю:
представника позивача Медвідь В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Омега , Приватного підприємства Інфо-Альянс , третя особа Приватне підприємство Нове Небо про витребування майна та скасування рішення про державну реєстрацію права власності,-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м. Львова із позовом до ТзОВ Факторингова компанія Омега , ПП Інфо-Альянс , третя особа ПП Нове Небо в якому просить суд витребувати від Приватного підприємство ІНФО-АЛЬЯНС на користь ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення першого поверху від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1519077446101) та зобов`язати повернути вказане майно гр. ОСОБА_1 , скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо права приватної власності Приватного підприємства ІНФО-АЛЬЯНС на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення першого поверху від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1519077446101), прийняте 29.03.2018 року (індексний номер: 40380193) приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідією Миколаївною.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 22.08.2006 року між гр. ОСОБА_1 з однієї сторони та ПП Нове Небо з другої сторони було укладено договір купівлі - продажу, який зареєстрований в реєстрі за № 654. Відповідно до п. 1.1. Договору № 654, продавець передає у власність покупця - приватного підприємства Нове Небо нежитлові приміщення першого поверху, позначені в технічному паспорті від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а покупець приймає об`єкт продажу у власність і сплачує за нього обговорену грошову суму відповідно до цього договору. Згідно із п. 2.1. Договору № 654, продаж цей вчиняється за домовленістю сторін за 1 767 500,00 грн., що становить 350 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на день посвідчення договору 5 гривень 05 копійок за 1 долар США, які повністю будуть оплачені Покупцем Продавцю протягом трьох років з дня підписання та нотаріального посвідчення цього договору, тобто до двадцять другого серпня дві тисячі дев`ятого року. У свою чергу, ПП Нове Небо у строк встановлений п. 2.1. Договору № 654 не виконало взяті на себе обов`язки та не провело оплату за Договором від 22.08.2006 року за № 654. 05.03.2008 року між ВАТ Кредобанк з однієї сторони та ПП Нове Небо з другої сторони було укладено договір іпотеки за № 1368, відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов`язання за вищевказаним кредитним договором та відповідно до ст. 7 Закону України Про іпотеку Іпотекодавець-майновий поручитель передає іпотекодержателю в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 . 16.12.2011 року між ПАТ Кредобанк з однієї сторони та ТзОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції з другої сторони, було укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки за № 5389. 29.05.2014 року між ТзОВ Фінансова компанія Приватні Інвестиції з однієї сторони та ТзОВ Факторингова компанія Омега з другої сторони, було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки за № 2079, що підтверджується копією договору.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 27.09.2011 року у справі № 464/1625/11 було задоволено позов ОСОБА_1 та розірвано договір купівлі - продажу об`єкта нерухомого майна, посвідченого Дякович М.М., приватним нотаріусом ЛМНО, укладений 22.08.2006 року між ОСОБА_1 та ПП Нове Небо . Визнано право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення першого поверху, позначені в технічному паспорті від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано свідоцтво про право власності, видане ПП Нове Небо на підставі договору купівлі - продажу об`єкта нерухомого майна, посвідченого Дякович М.М., приватним нотаріусом ЛМНО, укладеного 22.08.2006 року між ОСОБА_1 та ПП Нове Небо , що підтверджується копією рішення. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17.03.2015 року у справі № 22 -ц/783/665/15, апеляційну скаргу ТОВ Факторингова компанія Омега було відхилено, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27.09.2011 року залишено без змін, що підтверджується копією ухвали. 25.03.2018 року між ТзОВ Факторингова компанія Омега з однієї сторони та ПП Інфо-Альянс з другої сторони, було укладено договір купівлі - продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені, у відповідності до ст. 38 Закону України Про іпотеку за № 229 (далі - Договір), що підтверджується копією договору. Відповідно до п. 1 Договору, ТзОВ Факторингова компанія Омега продало ПП Інфо-Альянс , а ПП Інфо-Альянс купило нежитлові приміщення першого поверху від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 . Згідно із п. 2 Договору, вказані нежитлові приміщення належать ПП Нове Небо на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Дякович М.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 22.08.2006 року в реєстрі за № 654 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів Дякович М.М. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 22.08.2006 року, реєстраційний номер правочину 1523240. Право власності ПП Нове Небо на ці нежитлові приміщення зареєстровано ОКП ЛОР БТІ та ЕО в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.09.2006 року, реєстраційний номер 6699647.
Відтак, позивач вважає, що станом на 25.03.2018 року, законним та єдиним власником спірних нежитлових приміщень на підставі рішення суду був гр. ОСОБА_1 , що було відомо як посадовим особам ТзОВ Факторингова компанія Омега так і ПП Інфо-Альянс , оскільки як вбачається із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, засновником як ПП Нове Небо так і ПП Інфо-Альянс є ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).
Саме тому позивач вважає, що право на розпорядження нежитловими приміщеннями першого поверху від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 станом на 25.03.2018 року належало виключно гр. ОСОБА_1 , а відтак, відчуження спірного майна відбулось поза волею власника.
Ухвалою суду від 28 березня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 02 квітня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача - адвокат Медвідь В.О. позовні вимоги в судовому засіданні підтримав повністю, просив задоволити такі з підстав викладених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі у судове засідання не з`явились, хоча в порядку ст. ст. 128 - 130 ЦПК України викликались до суду, що не перешкоджає розгляду справи по суті згідно з вимогами ст. 223 ЦПК України.
Третя особа у судове засідання не з`явилась, хоча в порядку ст. ст. 128-130 ЦПК України викликались до суду, що не перешкоджає розгляду справи по суті згідно з вимогами ст. 223 ЦПК України.
Разом з тим,відповідачі належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно, у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України). Згідно із ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Оглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити.
Судом встановлено, що 22.08.2006 року між гр. ОСОБА_1 з однієї сторони та ПП Нове Небо з другої сторони було укладено договір купівлі - продажу (далі - Договір № 654), який зареєстрований в реєстрі за № 654.
Відповідно до п. 1.1. Договору № 654, продавець передає у власність покупця - приватного підприємства Нове Небо нежитлові приміщення першого поверху, позначені в технічному паспорті від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а покупець приймає об`єкт продажу у власність і сплачує за нього обговорену грошову суму відповідно до цього договору.
Згідно із п. 2.1. Договору № 654, продаж цей вчиняється за домовленістю сторін за 1 767 500,00 грн., що становить 350 000,00 доларів США за офіційним курсом НБУ станом на день посвідчення договору 5 гривень 05 копійок за 1 долар США, які повністю будуть оплачені Покупцем Продавцю протягом трьох років з дня підписання та нотаріального посвідчення цього договору, тобто до двадцять другого серпня дві тисячі дев`ятого року.
Проте, ПП Нове Небо у строк встановлений п. 2.1. Договору № 654 не виконало взяті на себе обов`язки та не проведено оплату за Договором від 22.08.2006 року за № 654.
05.03.2008 року між ВАТ Кредобанк з однієї сторони та ПП Нове небо з другої сторони було укладено договір іпотеки за № 1368, що підтверджується копією договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору іпотеки, в забезпечення виконання зобов`язання за вищевказаним кредитним договором та відповідно до ст. 7 Закону України Про іпотеку Іпотекодавець-майновий поручитель передає іпотекодержателю в іпотеку нежитлові приміщення першого поверху від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 .
16.12.2011 року між ПАТ Кредобанк з однієї сторони та ТзОВ Фінансова компанія Приватні інвестиції з другої сторони, було укладено договір про відступлення прав за договором іпотеки за № 5389.
29.05.2014 року між ТзОВ Фінансова компанія Приватні Інвестиції з однієї сторони та ТзОВ Факторингова компанія Омега з другої сторони, було укладено договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки за № 2079.
У свою чергу, судом встановлено, що рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 27.09.2011 року у справі № 464/1625/11 було задоволено позов ОСОБА_1 та розірвано договір купівлі - продажу об`єкта нерухомого майна, посвідченого Дякович М.М., приватним нотаріусом ЛМНО, укладений 22.08.2006 року між ОСОБА_1 та ПП Нове Небо . Визнано право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення першого поверху, позначені в технічному паспорті від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано свідоцтво про право власності, видане ПП Нове Небо на підставі договору купівлі - продажу об`єкта нерухомого майна, посвідченого Дякович М.М., приватним нотаріусом ЛМНО, укладеного 22.08.2006 року між ОСОБА_1 та ПП Нове Небо , що підтверджується копією рішення.
В листопаді 2014 року ТОВ Факторингова компанія Омега подано апеляційну скаргу на рішення Сихівського районного суд м. Львова від 27.09.2011 року у справі № 464/1625/11.
Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17.03.2015 року у справі № 22 -ц/783/665/15, апеляційну скаргу ТОВ Факторингова компанія Омега було відхилено, рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27.09.2011 року залишено без змін, що підтверджується копією ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі Совтрансавто-Холдинг проти України , а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно із ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів , судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Також, судом встановлено, що 28.11.2016 року представником Позивача - Медвідь В.О. на адресу ТзОВ Факторингова компанія Омега було скеровано письмове звернення, у якому із врахуванням рішення Сихівського районного суду м. Львова від 27.09.2011 року та ухвали апеляційного суду Львівської області від 17.03.2015 року було запропоновано відступити право вимоги за договором іпотеки від 05.03.2008 року на користь ОСОБА_1 на попередньо погоджених умовах, яке було залишено без будь - якого на те реагування з боку ТзОВ Факторингова компанія Омега .
Відтак, суд на підставі поданих письмових доказів приходить до висновку про те, що, ТзОВ Факторингова компанія Омега як учаснику (Апелянту) судової справи № 2-1625/2011 та із врахуванням звернення представника ОСОБА_4. в інтересах Позивача у справі від 28.11.2016 року, достовірно було відомо про те, що власником нежитлових приміщень першого поверху, які позначені в технічному паспорті від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Сихівського районного суду м. Львова 27.09.2011 року у справі № 464/1625/11 є гр. ОСОБА_1 , а відтак, будь - які правочини щодо відчуження спірного об`єкта нерухомості або ж обтяження правами третіх осіб, будуть порушувати законні права та інтереси Позивача по справі.
Судом встановлено, що 25.03.2018 року між ТзОВ Факторингова компанія Омега з однієї сторони та ПП Інфо-Альянс з другої сторони, було укладено договір купівлі - продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені, у відповідності до ст. 38 Закону України Про іпотеку за № 229.
Відповідно до п. 1 Договору за № 229, ТзОВ Факторингова компанія Омега продало ПП Інфо-Альянс , а ПП Інфо-Альянс купило нежитлові приміщення першого поверху від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 .
Згідно із п. 2 Договору, вказані нежитлові приміщення належать ПП Нове Небо на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Дякович М.М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 22.08.2006 року в реєстрі за № 654 та зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів Дякович М.М. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 22.08.2006 року, реєстраційний номер правочину 1523240. Право власності ПП Нове Небо на ці нежитлові приміщення зареєстровано ОКП ЛОР БТІ та ЕО в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 04.09.2006 року, реєстраційний номер 6699647.
Натомість, рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 27.09.2011 року у справі № 2-1625/11, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17.03.2015 року у справі № 22 -ц/783/665/15 було задоволено позов ОСОБА_1 та розірвано договір купівлі - продажу об`єкта нерухомого майна, посвідченого Дякович М.М., приватним нотаріусом ЛМНО, укладений 22.08.2006 року між ОСОБА_1 та ПП Нове Небо . Визнано право власності ОСОБА_1 на нежитлові приміщення першого поверху, позначені в технічному паспорті від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано свідоцтво про право власності, видане ПП Нове Небо на підставі договору купівлі - продажу об`єкта нерухомого майна, посвідченого Дякович М.М., приватним нотаріусом ЛМНО, укладеного 22.08.2006 року між ОСОБА_1 та ПП Нове Небо , що підтверджується копією рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі Совтрансавто-Холдинг проти України , а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Судом встановлено, що станом на 25.03.2018 року, а також станом на дату винесення судового рішення, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, засновником як ПП Нове Небо так і ПП Інфо-Альянс є ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), а відтак, як посадовим особам ТзОВ Факторингова компанія Омега (судова справа за № 2-1625/11 та повідомлення від 28.11.2016 року) так і ПП Інфо-Альянс , оскільки як вбачається із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, засновником як ПП Нове Небо так і ПП Інфо-Альянс є ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом
Статтею ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини громадянина захищаються судом та відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства України кожній особі гарантується право звернення безпосередньо до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею, що встановлено ст. ст. 317, 319 ЦК України.
Відповідно до ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).
Згідно із ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року передбачають, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Згідно п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними роз`яснено, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.
Правова позиція щодо можливості витребування нерухомого майна у добросовісного набувача в порядку ст. 388 ЦК України відображена у постанові Верховного Суду України від 18.01.2017 року у справі № 6-2776цс16.
Такий же висновок викладено у постанові Великої палати Верховного суду при розгляді справи 674/31/15-ц в якій висловлено позицію, що захист порушених прав особи, яка вважає себе власником майна, але не володіє ним, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до особи, яка незаконно володіє цим майном (у разі відсутності між ними зобов`язально-правових відносин), якщо для цього існують підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які, зокрема, дають право витребувати майно в добросовісного набувача. Так, від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно лише в разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій майно було передане власником у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їхнього володіння іншим шляхом не з їхньої волі (частина перша статті 388 ЦК України).
Статтею 182 ЦК України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно зі ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Статтею 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що держава гарантує об`єктивність, достовірність та повноту відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.
Частиною 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.
Виходячи з норми ч. 4 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державній реєстрації підлягають виключно ті речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які відповідають законодавству.
Згідно із пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141, державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Згідно із положеннями частини 2 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Згідно роз`яснень, що містить п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійним правочином чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.
Згідно із ст. 6 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільного права та інтересів є припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право і інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Зважаючи на те, що наданими суду доказами, які оцінені з точки зору належності, допустимості та достовірності, а також достатність і взаємного зв`язку в їх сукупності, стверджується та обставина, що належне позивачу - ОСОБА_1 майно (спірне нежитлове приміщення) вибуло із володіння позивача поза його волею, суд приходить до висновку, що таке майно підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння відповідача ПП Інфо - Альянс та зобов`язати його повернути вказане майно позивачу по справі та разом з цим слід скасувати рішення про державну реєстрацію права приватної власності за ПП Інфо - Альянс на об`єкт спірного нерухомого майна.
На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, щодо необхідності задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 182, 316, 317, 319, 321, 330, 388 ЦК України та ст.ст. 12, 19, 141, 223, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355, 280 - 282 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в :
Позов ОСОБА_1 до ТзОВ Факторингова компанія Омега , ПП Інфо-Альянс , третя особа ПП Нове Небо про витребування майна та скасування рішення про державну реєстрацію права власності задоволити.
Витребувати від Приватного підприємство ІНФО-АЛЬЯНС (79019, м. Львів, вул. Городницька, буд. 49, Код ЄДРПОУ: 37362864) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 ) об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення першого поверху від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1519077446101) та зобов`язати повернути вказане майно гр. ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ).
Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо права приватної власності Приватного підприємства ІНФО-АЛЬЯНС (79019, м. Львів, вул. Городницька, буд. 49, Код ЄДРПОУ: 37362864) на об`єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення першого поверху від № 2 по № 14, загальною площею 376,1 кв.м., що знаходяться в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1519077446101), прийняте 29.03.2018 року (індексний номер: 40380193) приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідією Миколаївною.
Стягнути з Приватного підприємство ІНФО-АЛЬЯНС (79019, м. Львів, вул. Городницька, буд. 49, Код ЄДРПОУ: 37362864) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 5 378,80 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Омега (79039, м. Львів, вул. Генерала М. Юнаківа, буд. 9б, Код ЄДРПОУ: 38103811) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН: НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 5 378,80 гривень.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 02.04.2019 року.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 25.07.2019.
Суддя Чорна С.З.
Суд | Сихівський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 23.07.2019 |
Оприлюднено | 26.07.2019 |
Номер документу | 83245156 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Сихівський районний суд м.Львова
Чорна С. З.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні