Ухвала

від 12.07.2019 по справі 760/18184/19

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №1-кс/760/9686/19

Справа №760/18184/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 ,який діє в інтересах ОСОБА_4 , детектива НАБ України ОСОБА_5 , прокурора антикорупційної прокуратури України ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018101070000098 від 17.04.2018,-

в с т а н о в и в:

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням звернувся адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 з клопотанням про скасування арешту майна накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_7 від 11.03.2019 (справа №760/6982/19) в рамках кримінального провадження № 42018101070000098, що належить ОСОБА_4 :

- садовий будинок площею 234,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 799681132218);

- земельну ділянку, площею 0,1536 га, розташовану за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, Лебедівська сільська рада, садове товариство «Надал», кадастровий номер 3221884000:33:016:0701 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 997960932218);

- квартиру, площею 171 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 34684377);

- транспортний засіб марки «Mercedes-Benz GLS350», 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб марки «BMW X6», 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 .

В обґрунтування клопотання адвокат зазначив, що групою прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво та органом досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018101070000098 від 17.04.2018.

У вказаному кримінальному провадженні 06.03.2019 ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Після чого, начальник відділу САП України ОСОБА_6 звернулась з клопотанням про арешт майна ОСОБА_4 (дружини ОСОБА_8 ), як майна набутого під час шлюбу, з метою його можливої конфіскації як виду додаткового покарання, тобто на підставі п.3 ч.2 ст.170 КПК України.

Однак, як зазначає адвокат, прокурором відділу САП ОСОБА_10 06.06.2019 прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 42018101070000098 від 17.04.2018 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у зв`язку з чим на його думку, потреба у подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала.

В судовому засіданні адвокат підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Детектив посилався на розсуд суду, прокурор заперечувала проти задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання, письмові докази, враховуючи позицію учасників кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Положеннями ст.7 КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема: змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та диспозитивності.

Статтею 22 КПК України, встановлено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадження вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Судовим розглядом, що впровадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018101070000098 від 17.04.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.03.2019 накладено арешт у вигляді заборони відчуження, на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , та набуте нею у шлюбі з ОСОБА_8 , а саме:

- садовий будинок площею 234,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 799681132218);

- земельну ділянку, площею 0,1536 га, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська сільська рада, садове товариство «Надал», кадастровий номер 3221884000:33:016:0701 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 997960932218);

- квартиру, площею 171 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 34684377);

- транспортний засіб марки «Mercedes-Benz GLS350», 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб марки «BMW X6», 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 .

Вказаною ухвалою суду зокрема встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_4 перебувають у шлюбі, арештоване майно придбане в шлюбі та його частина належить на праві спільної сумісної власності підозрюваному ОСОБА_8 .

Крім того, вирішуючи питання про арешт майна, слідчий суддя зокрема виходив із того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, та у випадку доведеності його вини, суд може призначити йому покарання у виді конфіскації майна, оскільки санкція ч.4 ст.368 КК України передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

06.06.2019 постановою прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції ОСОБА_10 , закрито кримінальне провадження, зокрема: «Кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України - у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України після повідомлення особі про підозру.». Зазначені дані також відображені у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копія якого надана до суду прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони, в тому числі, доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Частиною 9статті 100 КПК Українизаконодавцем передбачено, що у разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно ізстаттями 171-174 цього Кодексу.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

За викладених обставин, слідчий суддя враховує процесуальну позицію учасників кримінального провадження, а відтак, виходячи з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та скасування арешту майна, оскільки подальша потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала.

На підставі викладено, керуючись ст.ст.3,7, 9,22, 26,100,171-174,372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018101070000098 від 17.04.2018 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 11.03.2019 (справа №760/6982/19) у вигляді заборони відчуження, на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , та набуте нею у шлюбі з ОСОБА_8 , а саме:

- садовий будинок площею 234,7 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 799681132218);

- земельну ділянку, площею 0,1536 га, розташовану за адресою: Київська область, Вишгородський район, Лебедівська сільська рада, садове товариство «Надал», кадастровий номер 3221884000:33:016:0701 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 997960932218);

- квартиру, площею 171 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна: 34684377);

- транспортний засіб марки «Mercedes-Benz GLS350», 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 ;

- транспортний засіб марки «BMW X6», 2017 року випуску, номер кузову НОМЕР_3 , номерний знак НОМЕР_4 .

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - ОСОБА_1