Постанова

від 24.07.2019 по справі 2-1008/11

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-1008/11

Провадження № 22-ц/4808/926/19

Головуючий у 1 інстанції Гургула В. Б.

Суддя-доповідач Ясеновенко

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2019 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Капущак С.В.,

з участю ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою представника ОСОБА_2 - адвоката Антіховича Володимира Володимировича про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою її представником ОСОБА_4 , на ухвалу Тисменицького районного суду, постановлену у складі судді Гургули В.Б. 06 травня 2019 року в м. Івано-Франківську,

в с т а н о в и в :

16.04.2019 року ОСОБА_5 звернулась в суд із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

В заяві зазначила, що рішенням Тисменицького районного суду від 03.02.2012 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) останнього щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

На підставі вказаного рішення суду було видано виконавчий лист №2-1008 від 03.02.2012 року.

13.03.2012 року Тисменицьким РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, а виконавчий лист повернуто Тисменицькому районному суду.

Посилаючись на відмову суду у видачі виконавчого листа та повідомлення ним про те, що 18.07.2016 року оригінал останнього направлений поштою за адресою АДРЕСА_1 , а таке відправлення їй доставлено не було, ОСОБА_5 просила задовольнити заяву про видачу дублікату виконавчого листа.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 06 травня 2019 року в задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 не подала доказів поважності причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та належних і допустимих доказів втрати виконавчого листа.

У апеляційній скарзі ОСОБА_5 посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду.

Апелянт вказує на те, що судом не враховані положення ч. 3 ст. 12 ЗУ Про виконавче провадження про те, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Зазначає, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-1008 від 03.02.2012 року закінчується 17.01.2022 року.

Не погоджується апелянт і з висновком суду про відсутність доказів втрати виконавчого листа.

При цьому, судом не враховано того, що виконавчий лист було повернуто Тисменицькому районному суду, а пізніше, як слідує із відповіді останнього, виконавчий лист було направлено за адресою АДРЕСА_1 , яка не є і не була зареєстрованим місцем її проживання.

Просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.

ОСОБА_7 в судовому засіданні апеляційну не визнав.

ОСОБА_5 та її представник в судове засідання не з`явились та надіслали заяву про розгляд справи без їх участі, зазначивши про те, що апеляційну скаргу підтримують з мотивів, наведених у ній.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за відсутності позивача та її представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Тисменицького районного суду від 03.02.2012 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківська, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) останнього щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. (а.с.29,30)

На підставі вказаного рішення суду було видано виконавчий лист №2-1008/11 від 03.02.2012 року.

Постановою головного державного виконавця органу державної виконавчої служби Тисменицького районного управління юстиції від 13.03.2012 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст. 26 ЗУ Про виконавче провадження , оскільки виконавчий документ пред`явлений до виконання не стороною виконавчого провадження, і виконавчий лист повернуто Тисменицькому районному суду.(а.с.34)

Встановлено, що 18.07.2016 року Тисменицьким районним судом було направлено ОСОБА_3 копію рішення суду та виконавчий лист № 2-1008/11 із зазначенням адреси отримувача АДРЕСА_1 .(а.с.36)

Підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ Про виконавче провадження , чинної на час прийняття рішення суду та видачі виконавчого листа, виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Аналогічні положення щодо строку пред`явлення до виконання виконавчого листа про стягнення періодичних платежів передбачені і у чинній редакції ЗУ Про виконавче провадження .

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 15.05.2018 року № 5203 Тисменицький РВ ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області у відповідь на заяву ОСОБА_3 від 23.03.2018 року повідомив, що виконавчий лист № 2-1008 від 03.02.2012 року 13.02.2012 року повернуто Тисменицькому районному суду у зв`язку з відмовою у відкритті виконавчого провадження. Отже, після відмови у відкритті виконавчого провадження стягувачем не був отриманий виконавчий лист у зв`язку з не направленням такого органом ДВС. (а.с.48)

Згідно ст. 31 ЗУ Про виконавче провадження , чинної на час ухвалення рішення суду, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Аналогічні вимоги щодо порядку надсилання документів виконавчого провадження містяться у ст. 28 чинного ЗУ Про виконавче провадження .

Отже, судом встановлено, що постановою державного виконавця відмовлено у відкритті виконавчого провадження та прийнято рішення про його повернення, в силу чого оригінал виконавчого листа мав бути вручений стягувачу у спосіб і в порядку, визначеному Законом. Проте, доказів вручення виконавчого листа стягувачу виконавчою службою суду не надано, а навпаки в матеріалах справи наявна інформація про направлення ОСОБА_8 копії рішення та виконавчого листа на адресу АДРЕСА_1 , хоча згідно довідки Вовчицької сільської ради від 21.07.2011 року ОСОБА_3 разом з дочкою проживає в с. Вовчик Лубенського району Полтавської області і вказана адреса зазначена нею також і в позовній заяві.

Оскільки державним виконавцем не виконано вимог Закону щодо направлення оригіналу виконавчого листа рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, то на стягувача не можуть бути покладені негативні наслідки невиконання суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків.

Відсутність доказів направлення та зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, та направлення копії рішення і виконавчого листа за помилковою адресою дає підстави для визнання необґрунтованим висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні вимог заяви про видачу дубліката виконавчого листа стягувачу.

Крім того, враховуючи вищенаведені положення Закону України Про виконавче провадження щодо строку пред`явлення до виконання виконавчого листа про стягнення періодичних платежів, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про пропуск заявницею строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та відмовив у поновленні строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, хоча такі вимоги ОСОБА_3 не заявляла.

Колегія суддів також враховує те, що рішення Тисменицького районного суду від 03.02.2012 року набрало законної сили та згідно ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ЦПК України є обов`язковим до виконання.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції ).

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При таких обставинах ухвала Тисменицького районного суду від 06 травня 2019 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником ОСОБА_4 , задовольнити.

Ухвалу Тисменицького районного суду від 06 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Заяву ОСОБА_2 , подану її представником ОСОБА_9 Володимиром ОСОБА_10 , про видачу дублікату виконавчого листа задовольнити.

Видати дублікат виконавчого листа № 2-1008/11 від 03.02.2012 року, виданого Тисменицьким районним судом по справі № 2-1008/11 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано-Франківська, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) останнього щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач Л.В. Ясеновенко

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин

Повний текст постанови складено 25 липня 2019 року.