Ухвала
25 липня 2019 року
м. Київ
справа № 140/2967/17
провадження № 61-13886ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 26 березня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги, в порядку поділу майна, просила визнати за нею право приватної власності на 1/2 частки майна: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок, позначений в плані літ. А , житловою площею 30,1 кв. м, загальною площею 55,2 кв. м, сарай Б , сарай В , огорожа 1-3; земельну ділянку площею 0,2500 га цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,3500 га цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої за вказаною адресою.
Немирівський районний суд Вінницької області рішенням від 26 березня 2019 року позов задовольнив. В порядку поділу спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнав за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частки майна, а саме: житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , до складу якого входить житловий будинок, позначений в плані літ. А , житловою площею 30,1 кв. м, загальною площею 55,2 кв. м, сарай Б , сарай В , огорожа 1-3; земельну ділянку площею 0,2500 га цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер НОМЕР_1 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 0,3500 га цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташованої за вказаною адресою. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Вінницький апеляційний суд постановою від 11 червня 2019 року рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 26 березня 2019 року змінив, виклав його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а резолютивну частину рішення суду залишив без змін. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 842 грн.
15 липня 2019 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 26 березня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року і направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921 грн.
Судами встановлено, що згідно з договорами купівлі-продажу від 22 березня 2017 року продаж житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 вчинено за 19 000 грн, продаж земельних ділянок площею 0,2500 га та площею 0,3500 га, що розташовані за вказаною адресою вчинено за 18 000 грн та 20 000 грн, отже загальна вартість спірного майна становить 57 000 грн.
Предметом позову у цій справі є визнання права власності на 1/2 частки вказаного майна, вартість якого становить 28 500 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).
Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі Azyukovska v. Ukraine ( Азюковська проти України ) рішення від 09 жовтня 2018 року.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі Зубац проти Хорватії від 05 квітня 2018 року).
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Зазначення у постанові Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки справа є малозначною, а тому ухвалені у ній судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Немирівського районного суду Вінницької області від 26 березня 2019 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 11 червня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Зайцев
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.07.2019 |
Оприлюднено | 26.07.2019 |
Номер документу | 83255628 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Зайцев Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні