Постанова

від 25.07.2019 по справі 916/2573/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/2573/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Полінецька В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Лісовик І.О., посвідчення адвоката України № 0000054 від 20.09.2018 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ВН № 0000054 від 18.11.2015 року; ордер серія ВН № 082910 від 22.07.2019 року; договір № 1/22-07-19 від 22.07.2019 року; довіреність № 001, дата видачі : 22.07.19;

від відповідача: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ»

на рішення Господарського суду Одеської області від 12 березня 2019 року, повний текст якого складений та підписаний 14 березня 2019 року

у справі № 916/2573/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Хармотек Інвест»

про стягнення 533461,55 грн.,

головуючий суддя - Демешин О.А.

місце прийняття рішення: Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 25.07.2019 згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ» (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Хармотек Інвест» (далі по тексту - відповідач) про стягнення боргу у розмірі 533461,55 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором відступлення права вимоги (цесії) №2018-2 від 06.03.2018р. в частині оплати новому боржнику за переведення зобов`язання з оплати боргу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.03.2019 року у справі №916/2573/18 (суддя Демешин О.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем не надано доказів щодо існування основного зобов`язання за яким відбулась заміна боржника по договору про відступлення права вимоги (цесії) № 2018-2 від 06.03.2018р., що унеможливлює здійснення судом повного дослідження всіх обставин справи та прийняття обґрунтованого рішення і не підтверджує доводи позивача, на які він посилається в позовній заяві.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ» звернулось через місцевий господарський суд до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, та вважає його таким, що не відповідає обставинам справи.

Скаржник зазначає, що якщо суд мав сумніви щодо наявності у позивача законних правових підстав щодо звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів, належності доказування наявності таких підстав, суддя з власної ініціативи мав право витребувати у позивача або відповідача договір № 2017-1-EXP/H1 від 05 жовтня 2017 року, додаток № 1 від 08.12.2017р., № 2 від 26.12.2017р., № 4 від 30.01.2018р., №5 від 31.01.2018р. та інвойси № ЕХР/НI 00001 від 08.12.2017р., № ЕХР/НI 00002 від 26.12.2017р., №ЕХР/НI 00003 від 30.01.2018р. та № ЕХР/НI 00004 від 31.01.2018р.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції, суд не витребував документи на якому ґрунтується основне зобов`язання.

Крім того, при прийняті оспорюванного рішення суд не з`ясував наявність чи відсутність вищезазначених документів (договору, додаткових угод до нього, інвойсів) у позивача, адже передання таких документів здійснюється на підставі Договору відступлення права вимоги (цесії) №2018/2 від 06.03.2018р. від первинного боржника (відповідача) до нового боржника (позивача).

Також скаржник зазначає, що оригінали вказаних документів не були передані відповідачем позивачу, копії, які скаржник подає до апеляційної скарги від копійовані з оригінальних примірників, що були надані позивачу для виготовлення копій новим кредитором - Stendale Solution Limited.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі № 916/2573/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ» .

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 року призначено розгляд справи № 916/2573/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ» на 06.06.2019 року о 11:30 год.

20.05.2019р. від Товариства з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ» надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому останній просить провести судове засідання в режимі відеоконференції, а забезпечення судового засідання доручити зокрема Печерському районному суду м. Києва.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2019 року призначено розгляд справи № 916/2380/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ» на 06.06.2019 року о 11:30 год. в режимі відеоконференції та доручено Печерському районному суду м. Києва (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 15) забезпечити проведення судового засідання у справі № 916/2380/18 в режимі відеоконференції в приміщенні Печерського районному суду м. Києва.

30.05.2019р. до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло оголошення про переміщення Печерського районного суду м. Києва в нове приміщення за адресою 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15 усі конференції які раніше призначенні за адресою АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 А та Хрестовий АДРЕСА_3 іншими судами не відбудуться, оскільки тимчасово відсутні зали в яких встановлено систему відеоконференції зв`язку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.05.2019р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ» про участь у судовому засіданні 06.06.2019 року о 11:30 в режимі відео конференції по справі № 916/2573/18 відмовлено.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2019 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ» на рішення Господарського суду Одеської області від 12 березня 2019 року у справі № 916/2573/18 на розумний строк. Судове засідання у справі №916/2573/18 відбудеться 25.07.2019 об 11:00 год.

У судовому засіданні, 25.07.2019 року представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час, дату та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення апеляційного розгляду по суті без участі представника відповідача.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до ст.269 ГПК України (в редакції Закону України №2147- VIII від 03.10.2017) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 06.03.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Хармотек Інвест» , як первинним боржником та Товариством з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ» , як Новим боржником, EXPERT ALLY GLOBAL LP , як первинним кредитором та Stendale Solution Limited , як новим кредитором був укладений Договір відступлення прав вимоги (цесії) №2018-2.

Згідно абз.3 п.2 Договору Первинний боржник повинен оплатити Новому боржнику за переведення зобов`язання з оплати Боргу суму у розмірі 2 354 744,95 грн. (два мільйони триста п`ятдесят чотири тисячі сімсот сорок чотири гривні 95 коп.) в строк до 30.04.2018 року, включно.

05.09.2018 року Сторони підписали Додаток №1 до Договору, в якому збільшили суму зазначену у п.2 Договору, яку повинен сплатити Первинний боржник Новому боржнику 2 532 461,55 грн., а строк продовжено до 10.09.2018 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач не виконав своє зобов`язання з оплати за переведення зобов`язання з оплати боргу у повній мірі, сплативши на користь Позивача 1 999 000 грн., про що свідчить довідка з обслуговуючого Позивача банку.

24.09.2018р. позивач направив на юридичну адресу відповідача цінний лист з описом вкладення та повідомленням про вручення з Вимогою про сплату заборгованості, проте, Вимога не була вручена відповідачу і повернулась позивачу за закінченням строку зберігання.

За таких обставин, позивач був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права та інтересу, та просить суд стягнути з ТОВ " Хармотек Інвест 533461,55 грн. основного боргу.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд послався на ненадання позивачем доказів щодо існування основного зобов`язання за яким відбулась заміна боржника по договору про відступлення права вимоги (цесії) № 2018-2 від 06.03.2018р., що унеможливлює здійснення судом повного дослідження всіх обставин справи та прийняття обґрунтованого рішення і не підтверджує доводи позивача, на які він посилається в позовній заяві.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.

В силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтями 626, 628, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 173 Господарського кодексу України один суб`єкт господарського зобов`язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб`єкта, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Частиною першою статті 175 Господарського кодексу України передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами статті 193 Господарського Кодексу України, статті 526 Цивільного Кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 1 статті 509 ГПК України глави 47 встановлено, що зобов`язанням є право відношення в якому одна сторона на (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Також главою 47 ЦК України врегульовані питання заміни боржника у зобов`язанні, визначення форми правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні (ст.ст.520, 521 ЦК України). Тобто, при вирішенні спірних питань, які виникають внаслідок заміни боржника у зобов`язанні, суду слід встановити існування основного зобов`язання з підтвердженням його відповідними доказами.

Крім того, суду слід встановити, що форма договору про відступлення права вимоги (цесії) № 2018-2 від 06.03.2018р. відповідає формі договору по основному зобов`язанню, оскільки, наприклад - в разі, якщо договір за яким існує основне зобов`язання, було нотаріально посвідчено - то недотримання нотаріальної форми вищевказаного договору про відступлення права вимоги (цесії) має наслідком нікчемність цього договору, відповідно до вимог ч.1 ст.219 ЦК України.

Як вбачається з договору про відступлення права вимоги (цесії) № 2018-2 від 06.03.2018р., основне зобов`язання ґрунтується на договорі № 2017-1-EXP/H1 від 05 жовтня 2017 року, додаткам № 1 від 08.12.2017р., № 2 від 26.12.2017р., № 4 від 30.01.2018р., №5 від 31.01.2018р. та інвойсах № ЕХР/НI 00001 від 08.12.2017р., № ЕХР/НI 00002 від 26.12.2017р., №ЕХР/НI 00003 від 30.01.2018р. та № ЕХР/НI 00004 від 31.01.2018р. (п.3 Договору)

Проте, позивачем до матеріалів справи не надано вищевказаних доказів щодо існування основного зобов`язання за яким відбулась заміна боржника по договору про відступлення права вимоги (цесії) № 2018-2 від 06.03.2018р.

Доводи скаржника щодо відсутності у нього оригіналів документів, а також не витребування судом першої інстанції документу на якому ґрунтується основне зобов`язання, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до п. 4 Договору № 2018-2 від 06.03.2018р. документи, вказані у п.3 Договору, передаються у день підписання даного Договору, факт їх передачі підтверджується сторонами шляхом підписання вказаного Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому досліджені наявних доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Копії договору № 2017-1-EXP/H1 від 05 жовтня 2017 року, додатку № 1 від 08.12.2017р., № 2 від 26.12.2017р., № 4 від 30.01.2018р., №5 від 31.01.2018р. та інвойси № ЕХР/НI 00001 від 08.12.2017р., № ЕХР/НI 00002 від 26.12.2017р., №ЕХР/НI 00003 від 30.01.2018р. та № ЕХР/НI 00004 від 31.01.2018р. надані скаржником до апеляційної інстанції не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією в якості доказу, оскільки, з урахуванням п. 4 Договору № 2018-2 від 06.03.2018р., скаржником не доведено неможливості подання таких документі до суду першої інстанції.

З огляду на недоведеність скаржником належними та допустимими доказами у розумінні статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України позовних вимог, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову.

Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Твердження апелянта про порушення Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення від 12.03.2019 року не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування цього рішення колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „УПК КОММЕРЦ» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2019р. у справі №916/2573/18 без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „26» липня 2019 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький