Постанова
від 22.07.2019 по справі 902/39/19
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року Справа № 902/39/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Ковальчук В.О. - адвокат, представник за довіреністю

від 08.07.2019р. №579

від відповідача за первісним позовом: Плескань В.В. - представник за довіреністю від 06.02.2019р.

№350/153/84/пс

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , м.Вінниця та Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут", м.Київ

на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 03.05.19р. суддею Матвійчуком В.В. о 15:18 год. у м.Вінниці, повний текст складено 07.05.19р.

у справі № 902/39/19

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут", м.Київ

до Військової частини НОМЕР_1 , м.Вінниця

про стягнення 155856,00 грн.

та за зустрічним позовом Військової частини НОМЕР_1 , м.Вінниця,

до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут", м.Київ

про стягнення 202042,67 грн. штрафу та пені

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. по справі №902/39/19 у задоволенні первісного позову Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 155856,00грн. за виконані роботи по ІІ етапу - відмовлено.

Зустрічний позов Військової частини НОМЕР_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" про стягнення пені та штрафу за порушення строків надання послуг та за відмову від надання послуг за договором про закупівлю послуг з виконання проектно-вишукувальних робіт №47/18 від 16.04.2018р. на загальну суму 202042,67грн. - задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" на користь Військової частини НОМЕР_1 86 810,85грн. - штрафу за відмову від надання послуг за договором про закупівлю послуг з виконання проектно-вишукувальних робіт №47/18 від 16.04.2018р. та 1 302,16грн. - витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні зустрічного позову в частині стягнення 115 231,82грн. пені та штрафу за порушення строків надання послуг за договором про закупівлю послуг з виконання проектно-вишукувальних робіт №47/18 від 16.04.2018р. - відмовлено.

Видано наказ.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" та ухвалити в цій частині нове, яким зустрічні позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" про стягнення пені та штрафу за порушення строків надання послуг та за відмову від надання послуг за договором про закупівлю послуг з виконання проектно-вишукувальних робіт №47/18 від 16.04.2018р. на загальну суму 202042,67грн. задовольнити у повному обсязі. Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Військова частина НОМЕР_1 зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- зазначає, що судом при прийнятті рішення невірно надано оцінку окремим доказам, що потягнуло за собою зменшення та не застосування санкцій за порушення договірних зобов`язань до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут", зокрема, суд вважає, що роботи по І етапу виконані Державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" у строк визначений договором, а саме 01.06.2018р., оскільки Акт приймання виконаних проектних робіт №44 підписано 01.06.2018р.. Проте, судом не взято до уваги ствердження представника військової частини НОМЕР_1 та умов пункту 4.2 договору, у якому чітко зазначено, що: "Датою виконання зобов`язань виконавцем за договором є дата затвердження акту приймання виконаних робіт замовником". Акт приймання виконаних робіт №44 від 01.06.2018р. затверджений замовником (командиром військової частини НОМЕР_1 - 05.06.2018р.). Така думка суду потягла за собою не застосування до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" штрафних санкцій у вигляді пені на суму 853,39грн.;

- вказує, що судом не взято до уваги той факт, що лист Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" №809 від 31.08.2018р., яким виконавець повідомив командира військової частини НОМЕР_1 про фактичне зупинення робіт був надісланий уже після прострочення її етапу робіт визначених пунктом 2.3 договору №47/18 від 16.04.2018р. (завершення виконання робіт II етапу - не пізніше 20.08.2018р.), тобто з простроченням терміну уже на 11 днів. Більше того, судом першої інстанції не взято до уваги те. що Державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" з моменту надсилання листа №809 від 31.08.2018р. не вчинено жодних дій спрямованих на виконання взятих на себе договірних зобов`язань;

- також, покликається на те, що судом залишено поза увагою той факт, що військовою частиною НОМЕР_1 неодноразово на адресу Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" направлялись претензії та листи попередження, однак вони, або ігнорувались, або були повністю відхилені державним підприємством;

- обґрунтовує те, що судом першої інстанції було проігноровано п.6.4 договору, у якому визначено, що: "Сплата сторонами визначеними умовами договору штрафних санкцій та відшкодування завданих збитків не звільняє сторони від виконання зобов`язань, які вони взяли на себе за договором". Тобто те, що військова частина до моменту отримання від Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" листа №980 від 19.10.2018р. з пропозицією про розірвання договору (після строку завершення робіт згідно договору - 01.10.2018р.) сподівалась на виконання договору зі сторони Державного підприємства "Центральний проектний інститут". Лише після отримання зазначеного вище листа, військовою частиною НОМЕР_1 , у відповідності з пунктом 3.2.1. Договору направлено до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" листа про розірвання договору в односторонньому порядку, у зв`язку з невиконанням останнім умов договору. Лист №350/1/2115 від 25.10.2018р. "Щодо розірвання договору в односторонньому порядку" отриманий державним підприємством 29.10.2018р. (підтверджується матеріалами справи), та договір фактично розірваний 19.11.2018р., тобто після спливу 20 днів, як того вимагає п.3.2.1 договору. Думка суду про те, що у даному випадку відсутнє порушення строків виконання зобов`язань за договором, позаяк зобов`язання по II та III етапах є невиконаними є недопустимою, хибною та потягла за собою не застосування до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені на суму 114 378,43грн..

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/39/19 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Тимошенко О.М..

Листом Північно - західного апеляційного господарського суду №902/39/19/2608/19 від 07.06.2019р. матеріали справи №902/39/19 витребувано з Господарського суду Вінницької області.

21.06.2019р. до Північно - західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/39/19.

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019р. відмовлено в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідних доказів, зокрема, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

26.06.2019р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" надійшло повідомлення від 21.06.2019р. про відсутність підстав у апелянта для відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтоване тим, що на виконання оскарженого рішення місцевим господарським судом було видано відповідний наказ, який ДП Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" було отримано у електронному вигляді та виконано у зазначеній у ньому сумі, а саме: 86810,85грн. штрафу та 1302,16грн. судового збору, всього 88113,01грн..

Також, 26.06.2019р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" надійшло повідомлення від 21.06.2019р. про відсутність підстав для поновлення апелянту пропущеного строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що у зв`язку із тісною співпрацею з скаржником, повним виконанням судового наказу у даній справі та сплатою 88113,01грн. по ньому вважає, що клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з посиланням на дату отримання повного судового рішення, не підлягає задоволенню, з огляду на те, що представник апелянта був присутній при проголошенні судового рішення, а на переговорах за участю Головного інспектора Міністерства оборони України розглядалось питання щодо продовження проектування Інститутом реконструкції злітно-посадкової смуги аеродрому "Озерне".

27.06.2019р. на поштову адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Військової частини НОМЕР_1 на виконання ухвали Північно - західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019р. надійшла заява від 24.06.2019р. №350/153/385/пс про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, платіжного доручення від 14.06.2019р. №218 про сплату судового збору в сумі 4545,69грн..

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019р. №01-04/449, у зв`язку із перебування у відпустці судді-члена колегії по справі №902/39/19 - Тимошенка О.М. у період з 26.06.2019р. по 02.08.2019р. включно, відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, ст.155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №902/39/19.

Автоматизованою системою документообігу визначено колегію суддів з розгляду справи №902/39/19 у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І..

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019р. апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19 прийнято до розгляду колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., поновлено строк на подання апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 , м.Вінниця на рішення Господарського суд Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19, зупинено дію рішення Господарського суд Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19 та призначено справу №902/39/19 до розгляду на 23.07.2019р. об 14:30год., тощо.

15.07.2019р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" надійшов письмовий відзив від 12.07.2019р. №607 на апеляційну скаргу.

Також, не погоджуючись з ухваленим рішенням Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати повністю та ухвалити нове, яким стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" 155856,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 25976,00грн. за виконану роботу за договором №47/18 від 16.04.2018р., а саме по ІІ етапу - розробка проектно-кошторисної документації стадії "Проект" з комплектуванням затверджуваної частини проекту згідно з п.2 додатку №3 до кошторису на виконання робіт. Також, одночасно з апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.

Мотивуючи апеляційну скаргу, Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- вказує, що при дослідженні обставин справи та ухваленні судового рішення суд не застосував Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" (ч.2 ст.31), та Постанову КМ України від 11.05.2011р. №560 "Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи", яким регулюються взаємовідносини сторін договору, і яким встановлено: "Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва, (п.8 Порядку), а Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості" (п.9 Порядку). Зокрема, допущене судом першої інстанції порушення зазначеної норми матеріального права і призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, та до неправильного вирішення справи;

- покликається на те, що судом було досліджено усі пункти зазначеного господарського договору, однак не враховано, що за законодавством: II етап складається з двох частин: 1 частина - розробка проектно-кошторисної документації стадії "Проект" з комплектуванням затверджуваної частини проекту - це виконує інститут. 2 частина - проходження державної експертизи проектної документації та отримання позитивного експертного висновку це виконує інша юридична особа, котру зобов`язаний за законом визначити замовник будівництва. У матеріалах справи відсутній письмовий доказ того, що замовник будівництва визначив експертну установу, чим унеможливив для виконавця продовження виконання проектних робіт. Натомість, відповідач (замовник) втягнув інститут у глибоку переписку лише щодо вартості експертизи, чим заплутав як виконавця робіт, так і суд першої інстанції;

- зазначає про те, що військова частина не визначила жодну експертну установу, запропоновану інститутом: - "Київоблбудекспертиза" (а.с.76,77, т.1), "Укрдержбудекспертиза" (а.с.78, т.1). Військова частина також не визначила будь-яку іншу експертну установу, чим унеможливила виконавцеві проекту продовжити проектування за III етапом договору. Зокрема, 06.08.2018р. інститут направив лист за №719 на ім`я Начальника Управління капітального будівництва та ремонту Повітряних сил ЗС України полковника Кучмай В.Г., в якому повідомив про збільшення вартості проведення експертизи в порівнянні з вартістю, що погоджена договором (135402,82грн.), та просив: підтвердити можливість підписання договору №01-0648-18/ЦБ з державною експертною організацією та гарантувати оплату вартості експертизи в сумі 230656,88грн. з ПДВ; надати на його адресу додаткову угоду №1 до договору №47/18 від 16.04.2018р. у зв`язку зі збільшенням вартості експертизи; додатковою угодою врахувати строки виконання проектних робіт етапу II - 30.09.2018р. та етапу III - 15.11.2018р. (а.с.77, т.1). У відповідь військовою частиною було направлено на адресу інституту ряд листів, які стосувались лише вартості експертизи, але експертну установу військова частина так і не визначила, і додаткову угоду не надала - від 17.08.2018р. №350/157/498 (а.с.138, т.1), від 21.08.2018р. №350/157/517 (а.с.139-141, т.1), від 03.09.2018р. №350/157/550 (а.с.145-147, т.1), від 07.09.2018р. №350/147/572 (а.с.148- 150, т.1);

- вказує, що питання визначення експертної установи судом не досліджувалось, і не знайшло відображення, ані в описовій, ані в мотивувальній частинах оскаржуваного рішення. Допустивши таке істотне порушення норм як процесуального, так і матеріального права, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про те, що саме інститут не дотримався умов договору, вимог закону, не виконав вчасно проектні роботи другого і третього етапів, і взагалі нібито відмовився від завершення проектних робіт по аеродрому "Озерне";

- також, суд першої інстанції не дослідив обставини і умови, які по закону зобов`язаний створити замовник будівництва для виконавця в ході виконання умов договору, а саме: - отримавши інформацію про готовність проектної документації ІІ-стадії "Проект", Замовник будівництва зобов`язаний визначити експертну установу для проведення експертизи, і офіційно повідомити виконавця. Саме з вини військової частини, як замовника будівництва, що не визначила експертну установу, і призупинилось проектування, адже "Проект" II етапу був готовий, але не прийнятий замовником без експертизи, і тим самим Інститут був позбавлений можливості приступити до розробки Робочої документації III етапу, котра виготовляється виключно після отримання позитивного експертного висновку по стадії "Проект". Про унеможливлення розробки проекту III етапу без вирішення замовником питання експертизи проекту II етапу інститут наголошував у листі від 31.08.2018р. №809 (а.с.142, т.1) на адресу Командувача Повітряних сил ЗС України, та на адресу Начальника Управління капітального будівництва та ремонту. Обґрунтовує те, що не визначення замовником експертної установи, що призвело до призупинення проектування, і послугувало підставою для подання інститутом позову про відшкодування військовою частиною понесених витрат на виготовлення проектної документації II етапу стадії "Проект", що підлягає експертизі;

- зазначає, що в основу мотивації для часткового задоволення зустрічного позову судом першої інстанції покладено останній лист інституту від 19.10.2018р. №980 (а.с.158-159, т.1), у якому інститут наголосив, що, у зв`язку із невиконанням військовою частиною функцій замовника будівництва, та не вирішенням питання експертизи проекту, змушений вдатись до крайніх заходів, а саме звернутись з пропозицією про розірвання договору. Лише на підставі цього листа суд прийшов до помилкового висновку про вину інституту в призупиненні проектування, що не відповідає обставинам справи. Вказаний лист не є відмовою від виконання договору, а є вимогою до військової частини вирішити питання експертизи. Натомість, замість обговорення цієї пропозиції, та вирішення питання експертизи по суті, військова частина надіслала лист від 25.10.2018р. №350/1/2115 про розірвання замовником договору в односторонньому порядку (а.с.160, т.1);

- наголошує, що перешкодою для закінчення проектування реконструкції злітно-посадкової смуги стало якраз невизначеність замовника будівництва щодо вибору експертної установи. З огляду на те, що інститут є спеціалізованою проектною установою, відповідальною за впровадження в Міністерстві оборони України єдиної технічної політики, та зважуючи на необхідність і невідворотність подальшої співпраці з військовою частиною по закінченню проектування реконструкції злітно-посадкової смуги і по веденню авторського нагляду при здійсненні її реконструкції, Інститут, виходячи з принципу законослухняності, виконав судовий наказ, який набув законної сили, та сплатив Військовій частині 88 113,01грн..

Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019р. поновлено строк на подання апеляційної скарги Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.19р. у справі №902/39/19 та призначено справу №902/39/19 до розгляду на 23.07.2019р. об 14:30год., а також, об`єднано для спільного розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" з раніше поданою апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19 для спільного розгляду в межах апеляційного провадження у справі №902/39/19, тощо.

23.07.2019р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання від 19.07.2019р. №350/153/458/нс про залишення апеляційної скарги ДП МО України "Центральний проектний інститут" без руху, оскільки в апеляційній скарзі останнього не зазначено дати отримання копії рішення суду.

В судовому засіданні 23.07.2019р. колегія суддів відхилила вказане вище клопотання про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на його необґрунтованість та таким, що не узгоджується з приписами процесуального закону. При цьому, в ухвалі Північно - західного апеляційного господарського суду від 16.07.2019р. про відкриття апеляційного провадження було досліджено та надана відповідна оцінка клопотанню Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" про поновлення строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19.

Також, 23.07.2019р. до Північно - західного апеляційного господарського суду від Військової частини НОМЕР_1 надійшла відповідь від 19.07.2019р. №350/153/457/нс на відзив ДП МО України "Центральний проектний інститут".

Представник ДП МО України "Центральний проектний інститут" в судовому засіданні 23.07.2019р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19 скасувати повністю та ухвалити нове, яким стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" 155856,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 25976,00грн. за виконану роботу за договором №47/18 від 16.04.2018р., а саме по ІІ етапу - розробка проектно-кошторисної документації стадії "Проект" з комплектуванням затверджуваної частини проекту згідно з п.2 додатку №3 до кошторису на виконання робіт.

Представник Військової частини НОМЕР_1 в судовому засіданні 23.07.2019р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає рішення місцевого суду незаконним та необґрунтованим. Просить суд рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19 скасувати в частині часткового задоволення зустрічних позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" та ухвалити в цій частині нове, яким зустрічні позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" про стягнення пені та штрафу за порушення строків надання послуг та за відмову від надання послуг за договором про закупівлю послуг з виконання проектно-вишукувальних робіт №47/18 від 16.04.2018р. на загальну суму 202042,67грн. задовольнити у повному обсязі.

У відповідності до ст.ст.222, 223 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол судового засідання.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 16.04.2018р. між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Держаним підприємством Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" (виконавець) укладено договір №47/18 про закупівлю послуг з виконання проектних робіт (далі - договір), згідно п.1.1 та 1.2 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з виконання проектно-вишукувальних робіт по об`єкту "Реконструкція штучних покриттів аеродрому Озерне" (далі - проектні роботи) (а.с.12-17, т.1).

Відповідно до п.1.2 договору, виконання проектних робіт здійснюється згідно з вимогами Завдання на проектування, що є невід`ємною частиною даного договору (Додаток №2), обсяги робіт згідно з кошторисом на виконання робіт (Додаток №3).

У відповідності до п.1.3 договору, проектно-кошторисна документація розробляється відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", склад проектно-кошторисної документації повинен відповідати Додаткам до зазначеного ДБН.

Підставою закупівлі є Додаток до Річного плану закупівель на 2018 рік Військової частини НОМЕР_1 , затверджений рішенням тендерного комітету Військової частини НОМЕР_1 від 07.02.2018р. №702 (зі змінами) (п.1.4 договору).

Згідно п.2.1 договору, договірну ціну проектних робіт визначено в сумі 1 152 570,96грн. (один мільйон сто п`ятдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят гривень 96 коп.), у тому числі ПДВ 20% -192 095,16грн. (сто дев`яносто дві тисячі дев`яносто п`ять грн. 16коп.). згідно з Протоколом погодження договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору (Додаток №1).

Фінансування робіт здійснюється протягом бюджетного 2018 року за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України в межах кошторисних призначень, за бюджетною програмою КПКВ 2101020/15/1, КЕКВ 2260, код видатків 220.

Відповідно до п.2.2 договору, розрахунки за виконані проектні роботи здійснюються згідно з чинним законодавством за умови проведення платежів Державною казначейською службою України протягом бюджетного 2018 року, після надання представнику замовника (Військовій частині НОМЕР_2 , м.Вінниця) наступних документів: рахунку-фактури; акту приймання виконаних проектних робіт, затвердженого виконавцем та замовником (Додаток № 4).

Пунктом п.2.3 договору сторони встановили, що роботи передбачені даним договором повинні бути виконанні в повному обсязі відповідно до кошторису на виконання робіт (Додаток №3), у три етапи:

І етап - виконання: інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, згідно з пунктом 1 кошторису на виконання робіт (Додаток №3 ), термін виконання - не пізніше 01.06.2018р..

Вартість виконання проектно-вишукувальних робіт І етапу складає 284 462,40грн. (двісті вісімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 40 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 47 410,40грн..

ІІ етап - розробка проектно-кошторисної документації стадії "Проект"3комплектуванням затверджуваної частини проекту (та проходженням державної експертизи), згідно з пунктом 2 кошторису на виконання робіт (Додаток №3 ), термін виконання - не пізніше 20.08.2018р..

Вартість виконання проектних робіт ІІ етапу відповідно до кошторису складає 291258,83грн. (двісті дев`яносто одна тисяча двісті п`ятдесят вісім) грн. 82 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 48543,14грн..

ІІІ етап - розробка проектно-кошторисної документації стадії "Робоча документація", згідно з пунктом 3 кошторису на виконання робіт (Додаток №3), термін виконання - не пізніше 01.10.2018р..

Вартість виконання проектно-вишукувальних робіт ІІІ етапу відповідно до кошторису складає 576 849,74грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч вісімсот сорок дев`ять) грн. 74коп., в т.ч. ПДВ 20% - 96 14 l,62грн..

Пунктом 2.4 договору сторони узгодили, що оплата виконаних виконавцем робіт повинна проводитись поетапно, а саме;

І етап - у сумі 284 462,40грн. (двісті вісімдесят чотири тисяч, чотириста шістдесят дві) грн. 40коп., в т.ч. ПДВ 20% - 47 410,40грн., після виконання І етапу проектно-вишукувальних робіт, передачі їх замовнику та підписання Акту приймання виконаних робіт;

ІІ етап - у сумі 291 258,83 (двісті дев`яносто одна тисяча двісті п`ятдесят вісім) грн. 83коп., в т.ч. ПДВ 20% - 48 543,14грн., після виконання ІІ етапу проектно-вишукувальних робіт, передачі їх замовнику та підписання Акту приймання виконаних робіт (проходження - Державної експертизи проектної документації та отримання позитивного експертного висновку);

ІІІ етап - у сумі 576 849,74грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч вісімсот сорок дев`ять) грн. 74коп., в т.ч. ПДВ 20% - 96 14 l,62грн., після виконання ІІІ етапу проектно-вишукувальних робіт, передачі їх замовнику та підписання Акту приймання виконаних робіт.

Згідно п.2.5 договору, у разі зменшення вартості проектних робіт під час проходження Державної експертизи робочого проекту вартість договору зменшується на суму перевищення шляхом укладання додаткової угоди до договору.

Вартість проектних робіт є твердою та може бути скоригована у відповідності до чинного законодавства. (п. 2.6 договору).

У відповідності до п.2.7 договору, виконані роботи виконавець передає замовнику на підставі Акту приймання виконаних робіт.

Розділом 3 договору узгоджено права та обов`язки сторін.

Зокрема, обов`язками замовника, з поміж іншого, є: прийняття виконаних робіт відповідно до п.п.4.1-4.6 даного договору, у разі направлення виконавцем письмового повідомлення про готовність до здачі послуг; своєчасне та в повному обсязі проведення оплати виконаних робіт.

Обов`язками виконавця, згідно п.3.3 договору є: забезпечення виконання робіт у строки, встановлені договором; якісне та в повному обсязі виконання проектних робіт, відповідно до замовлення на проектування (Додаток №2) та ДБН А.2.2-3-2014; усунення недоліків в розробленій та переданій ним документації; забезпечення проходження державної експертизи проектної документації.

Згідно п.4.1 договору, при завершенні робіт виконавець передає замовнику оформлений у встановленому порядку Акт приймання виконаних робіт.

Датою виконання зобов`язань виконавцем за договором є дата затвердження Акту приймання виконаних робіт замовником (п.4.2 договору).

Відповідно до п.4.3 договору, замовник протягом 7-ми робочих днів з моменту одержання Актів приймання виконаних робіт зобов`язаний направити виконавцю підписаний екземпляр Акту, або направити мотивовану відмову від приймання проектних робіт. Термін розгляду замовником переданої виконавцем розробленої документації та Акту приймання виконаних робіт не включається до термінів виконання зданих замовнику робіт.

У відповідності до п.5.1 договору, роботи передбачені даним договором, повинні бути розпочаті після підписання даного договору, а закінчені не пізніше 01.10.2018р.. Термін дії договору до 31.12.2018р. включно.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за порушення строків виконання робіт або усунення недоліків відповідно до актів виявлених недоліків виконавець сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості прострочених робіт за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості прострочених робіт; за відмову від надання послуг з виконавця стягується штраф у розмірі 10% від вартості ненаданих послуг.

Згідно п.8.1 договору, при виконанні договору, за погодженням із замовником, до нього можуть вноситись зміни і доповнення, у відповідності до чинного законодавства, що оформляються додатковими угодами між сторонами, які підписується сторонами (повноважними представниками сторін) та скріплюються гербовими або іншими відповідними автентичними печатками. Зміни і доповнення до цього договору вносяться тільки у письмовій формі, без застосування електронної пошти.

Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів при виконанні договору (п.8.2 договору).

Відповідно до п.8.3 договору, Військова частина НОМЕР_3 виконує обов`язки фінансового органу замовника.

Військові частини НОМЕР_4 , НОМЕР_5 виконують обов`язки представника замовника та мають право проводити листування, отримувати інформацію та підписувати документи; підписувати акти виконаних робіт, що стосуються питань виконання даного договору (п.8.4 договору).

Згідно п.8.5 договору, військова частина НОМЕР_6 - балансоутримувач, отримує 1 примірник Акту виконаних робіт.

У відповідності до п.8.7 договору, жодна зі сторін не може передавати свої права за даним договором третій стороні без письмової згоди другої сторони, оформленої належним чином.

Договір від 16.04.2018р. №47/18 про закупівлю послуг з виконання проектних робіт підписаний сторонами та скріплений відтисками їх печаток.

Також, Додатком №1 до договору "Протокол погодження договірної ціни на виконання проектних робіт" сторонами погоджено розмір ціни щодо виконання проектно-вишукувальних робіт по об`єкту "Реконструкція штучних покриттів аеродрому Озерне" в сумі 1 152 570,96грн., в тому числі ПДВ 20% - 192 095,16грн..

Додатком №2 до договору визначено "Завдання на проектування на розробку робочого проекту "Реконструкція штучних покриттів на аеродромі Озерне".

Додатком №3 до Договору "Зведений кошторис на виконання проектно-вишукувальних робіт" сторонами визначено загальний розмір кошторису - 1 152 570,96грн., з якого по етапах: І етап - 237 052,00грн. без ПДВ, ІІ етап - 242 715,69грн. без ПДВ, ІІІ етап 480 708,12грн. без ПДВ.

Додатком № 4 до договору затверджено зразок Акту приймання виконаних проектних робіт.

Додатком № 5 до договору затверджено зразок Акту про виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків за виконані проектні роботи за договором.

Як свідчать матеріали справи, І етап робіт - інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, Виконавцем виконано, а Замовником прийнято та затверджено Акт прийняття виконаних робіт проектних робіт № 44 від 01.06.2018 на суму 284 462,40 грн. (а.с.155, т.1)

Водночас, розрахунки по І етапу робіт замовником проведено в повному обсязі 19.06.2018р. (а.с.151, т.2).

Однак, за даними Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут", що виконання ІІ етапу робіт стало неможливим з вини замовника (Військової частини НОМЕР_1 ).

За вказаних обставин, Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення суми в розмірі 155 856,00грн., в т.ч. ПДВ 20% - 25976,00грн. за виконану роботу за договором №47/18 від 16.04.2018р., а саме по ІІ етапу - розробка проектно-кошторисної документації стадії «Проект» з комплектуванням затверджуваної частини проекту згідно з пунктом 2 кошторису на виконання робіт (Додаток №3).

Обґрунтовуючи позовну заяву, Держане підприємство МО України "Центральний проектний інститут" посилається на те, що 16.04.2018р. між ДП МОУ "ЦПІ" та Військовою частиною НОМЕР_1 укладено договір №47/18 про закупівлю послуг з виконання проектних робіт, у відповідності до якого ДП МОУ "ЦГН" взяло на себе зобов`язання з виконання проектно-вишукувальних робіт по об`єкту "Реконструкція штучних покриттів аеродрому Озерне".

Згідно п.2.3 договору про закупівлю послуг з виконання проектних робіт №47/18 від 16.04.2018р. роботи передбачені даним договором, повинні бути виконанні в повному обсязі відповідно до кошторису на виконання робіт, у три етапи:

І етап - виконання: інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, згідно з пунктом 1 кошторису на виконання робіт, термін виконання - не пізніше 01.06.2018р.. Вартість виконання проектно-вишукувальних робіт 1 етапу складає 284 462,40грн., в т.ч. ПДВ 20% - 47410,40грн..

ІІ етап - розробка проектно-кошторисної документації стадії «Проект» зкомплектуванням затверджуваної частини проекту (та проходженням державної експертизи), згідно з пунктом 2 кошторису на виконання робіт, термін виконання - не пізніше 20.08.2018р.. Вартість виконання проектних робіт 2 етапу відповідно до кошторису складає 291 258,83грн., в т.ч. ПДВ 20% - 48543,14грн..

ІІІ етап - розробка проектно-кошторисної документації стадії «Робоча документація», згідно з пунктом 3 кошторису на виконання робіт, термін виконання - не пізніше 01.10.2018. Вартість виконання проектно-вишукувальних робіт 3 етапу відповідно до кошторису складає 576849,74грн., в т.ч. ПДВ 20% - 96 141,62грн..

ДП МОУ "ЦПІ" у встановлені договором терміни виконав п.2.3 зазначеного договору, а саме: Іетап - виконано та передано відповідачу (замовнику) до 01.06.2018р., за що отримано відповідну оплату 19.06.2018р.; ІІ етап - в частині виконання проектно-кошторисної документації стадії "Проект" виконано до 01.08.2018р. та направлено документацію на проведення експертизи за всіма напрямами до Філії "Київоблбудекспертиза" ДП "Київоблбудінвест", про що є лист замовлення №701 від 01.08.2018р..

В подальшому, 03.08.2018р. ДП "Київоблбудівест" Філія "Київоблбудекспертиза" направила позивачу договір №01-0648-18/ЦБ на виконання експертизи "Проекту" по даному об`єкту на суму 230 656,88грн. в т.ч.ПДВ.

Згідно умов договору №01-0648-18/ЦБ на виконання експертизи "Проекту" вартість проведення експертизи зросла на 95 251,06грн..

06.08.2018р. позивачем направлено лист №719 Начальнику управління капітального будівництва та ремонту Повітряних сил ЗС України полковнику Кучмай В.Г. про погодження відповідачем укладання договору №01-0648-І 8/ЦБ між ДП МОУ "ЦПІ" та державною експертною організацією та гарантування оплати вартості експертизи в сумі 230 656,88грн., який відповідачем залишено без відповіді.

Крім того вказує, що позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозиціями щодо укладання додаткової угоди до договору про закупівлю послуг з виконання проектних робіт №47/18 від 16.04.2018р. в зв`язку із зміною вартості експертизи, про що направлялись відповідні листи. Проте відповідач мотивованої відповіді щодо коригування ціни за договором №47/18 від 16.04.2018р. не надав. Лише на адвокатський запит №76 надіслав лист №350/157/622 у якому зазначено про неможливість оплатити кошти за договором №01-0648-18/ЦБ на виконання експертизи "Проект" в сумі 230 656,88грн..

Також, ДП МОУ "ЦПІ" вказує, що взяті зобов`язання по етапу ІІ зазначеного договору в частині проектних робіт стадії проект виконано в повному обсязі.

Згідно договору №47/18 від 16.04.2018р. ІІ етап - розробка проектно-кошторисної документації стадії "Проект" з комплектуванням затверджуваної частини проекту згідно з пунктом 2 кошторису на виконання робіт складає 155 856,00грн. в т. ч. ПДВ 20% - 25 976,00грн..

За вказаних обставин та враховуючи те, що відповідач не має можливості оплатити за договором №01-0648-18/ЦБ на виконання експертизи "Проект", позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх майнових прав.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.01.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі №902/39/19 та призначено підготовче засідання.

Військова частина НОМЕР_1 у письмовому відзиві № 350/153/98/пс від 12.02.2019р. заперечила проти позовних вимог, з посиланням на те, що ДП МОУ "ЦПІ" не своєчасно виконанні умови І етапу договору (із запізненням на три дні). Крім того, позивачем у встановлений договором строк не виконано та не надано відповідачу жодного підтверджуючого документу про належне виконання умов договору, тобто допущено прострочення та не виконання ІІ та ІІІ етапів Договору.

Твердження ДП МОУ "ЦПІ" про розробку проектно-кошторисної документації стадії "Проект" з комплектуванням затверджуваної частини проекту є хибними, оскільки відпрацьована позивачем документація без проходження державної експертизи не відповідає вимогам договору та є незавершеною.

Надалі, 13.02.2019р. Військова частини НОМЕР_1 звернулась до Господарського суду Вінницької області з зустрічним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут", в якому просить стягнути пеню та штраф за порушення строків надання послуг та за відмову від надання послуг за договором про закупівлю послуг з виконання проектно-вишукувальних робіт №47/18 від 16.04.2018р. на загальну суму 202042,67грн..

Обґрунтовуючи зустрічну позовну заяву, Військова частина НОМЕР_1 посилається на те, що ДП МОУ "ЦПІ" взято на себе зобов`язання з виконання проектних робіт згідно із вимогами завдання на проектування та вимогами договору.

ДП МОУ "ЦПІ" несвоєчасно виконані умови І етапу договору (із запізненням на три дні, Акт приймання виконаних робіт І етапу затверджений позивачем 05.06.2018р.), про що ДП МОУ "ЦПІ" була надіслана претензія від 07.09.2018р., яка відхилена повністю, у зв`язку з тим, що ДП МОУ "ЦПІ" вважає, що роботи І етапу він виконав вчасно.

Крім того, ДП МОУ "ЦПІ" у встановлений договором строк не виконано та не надано позивачу жодного підтверджуючого документу про належне виконання умов договору, тобто допущено прострочення та невиконання ІІ та ІІІ етапів договору.

Також, в порушення ст.629 Цивільного кодексу України, ст.175 Господарського кодексу України та умов договору ДП МОУ "ЦПІ" допущено відмову від виконання взятих на себе договірних зобов`язань, про що було повідомлено Військову частину НОМЕР_1 листом за вих.№980 від 19.10.2018р..

Водночас, за порушення строків виконання робіт та за відмову від виконання робіт зі сторони ДП МОУ "ЦПІ" Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та заявлено до стягнення пеню та штрафи, передбачені п.6.2 договору, розмір яких склав 202 042,67грн..

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15.02.2019р. зустрічну позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" про стягнення 202042,67грн. штрафу та пені об`єднано в одне провадження з первісним позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення суми в розмірі 155 856,00грн, в т.ч. ПДВ 20% - 25 976,00грн. за виконану роботу за договором №47/18 від 16.04.2018р. для спільного розгляду.

ДП МОУ "ЦПІ" у письмовому відзиві №203 від 05.03.2019р. на зустрічну позовну заяву покликається на доводи, наведені в первісному позові та наголошує, що зі свої сторони взяті зобов`язання по етапу ІІ договору в частині проектних робіт стадії проект виконано в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 21.03.2019р. продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

22.04.2019р. до Господарського суду Вінницької області надійшло клопотання представника ДП МОУ "Центральний проектний інститут" про проведення врегулювання спору за участю судді.

Також, до вказаного клопотання долучено заяву про врегулювання спору за участю судді за підписом директора ДП МОУ "Центральний проектний інститут" Приймачука О.М..

У підготовчому засіданні 22.04.2019р. представник ДП МОУ "Центральний проектний інститут" підтримав подану заяву. Представник Військової частини НОМЕР_1 заперечив проти задоволення вказаної заяви.

За наслідками розгляду зазначеної вище заяви про врегулювання спору за участю судді, дослідивши її та заслухавши думку учасників процесу та враховуючи відсутність згоди Військової частини НОМЕР_1 на проведення врегулювання спору за участю судді, місцевий господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної заяви, оскільки, відповідно до ч.1 ст.186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Надалі, за результатами підготовчого засідання 22.04.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті (протокольна ухвала від 22.04.2019р.).

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. по справі №902/39/19 у задоволенні первісного позову відмовлено, а зустрічний позов задоволено частково.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

У відповідності до приписів ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1).

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як свідчать матеріали справи, 16.04.2018р. між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та Держаним підприємством МО України "Центральний проектний інститут" (виконавець) укладено договір №47/18 про закупівлю послуг з виконання проектних робіт, згідно з предметом якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання з виконання проектно-вишукувальних робіт по об`єкту "Реконструкція штучних покриттів аеродрому Озерне" (далі - проектні роботи).

З врахуванням викладеного та беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов`язань, слід дійти висновку про те, що між сторонами виникли правовідносини з договору підряду на проведення проектних робіт.

Відповідно до ч.1 ст.887 ЦК України, підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Згідно ч.1 ст.888 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

За змістом ст.853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

У відповідності до п.1 ч.1 ст.889 ЦК України, замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно п.2.3 договору, роботи передбачені даним Договором повинні бути виконанні в повному обсязі відповідно до кошторису на виконання робіт (Додаток №3), у три етапи:

ІІ етап - розробка проектно-кошторисної документації стадії "Проект"3комплектуванням затверджуваної частини проекту (та проходженням державної експертизи), згідно з пунктом 2 кошторису на виконання робіт (Додаток № 3 ), термін виконання - не пізніше 20.08.2018.

Вартість виконання проектних робіт ІІ етапу відповідно до кошторису складає 291 258,83грн. (двісті дев`яносто одна тисяча двісті п`ятдесят вісім) грн. 82 коп., в т.ч. ПДВ 20% - 48 543,14грн..

За умовами п.2.7 договору виконані роботи виконавець передає змовнику на підставі Акту приймання виконаних робіт.

Згідно п.2.4 договору оплата виконаних виконавцем робіт повинна проводитись поетапно, а саме;

І етап - у сумі 284 462,40грн. (двісті вісімдесят чотири тисяч, чотириста шістдесят дві) грн. 40коп., в т.ч. ПДВ 20% - 47 410,40грн., після виконання І етапу проектно-вишукувальних робіт, передачі їхЗамовнику та підписання Акту приймання виконаних робіт;

ІІ етап - у сумі 291 258,82грн. (двісті дев`яносто одна тисяча двісті п`ятдесят вісім) грн. 83коп., в т.ч. ПДВ 20% - 48 543,14грн., після виконання ІІетапу проектно-вишукувальних робіт, передачі їх замовнику та підписання Акту приймання виконаних робіт (проходження - Державної експертизи проектної документації та отримання позитивного експертного висновку);

ІІІетап - у сумі 576 849,74грн. (п`ятсот сімдесят шість тисяч вісімсот сорок дев`ять) грн. 74коп., в т.ч. ПДВ 20% - 96 14 l ,62грн., після виконання ІІІ етапу проектно-вишукувальних робіт, передачі їх замовнику та підписання Акту приймання виконаних робіт.

Відповідно до п.2.2 договору розрахунки за виконані проектні роботи здійснюються згідно з чинним законодавством за умови проведення платежів Державною казначейською службою України протягом бюджетного 2018 року, після надання представнику замовника (Військовій частині НОМЕР_2 , м.Вінниця) наступних документів: рахунку-фактури; акту приймання виконаних проектних робіт, затвердженого виконавцем та замовником (Додаток № 4).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що І етап робіт - інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування, виконавцем виконано, а замовником прийнято та затверджено Акт прийняття виконаних робіт проектних робіт № 44 від 01.06.2018р. на суму 284462,40грн..

Як свідчать матеріали справи, розрахунки по І етапу робіт замовником проведено в повному обсязі 19.06.2018р..

Однак, ДП МОУ "ЦПІ" обґрунтовує те, що виконання ІІ етапу робіт стало неможливим з вини замовника (Військової частини НОМЕР_1 ).

Зокрема, досліджуючи питання виконання робіт по ІІ етапу судом встановлено наступне.

Як вже зазначалось вище, згідно п.2.3 договору ІІ етап складається з розробки проектно-кошторисної документації стадії "Проект" та проходження державної експертизи. Термін виконання встановлено не пізніше 20.08.2018р..

З матеріалів справи вбачається, що ІІ етап - в частині виконання проектно-кошторисної документації стадії "Проект" ДП МОУ "ЦПІ" розроблено та листом №701 від 01.08.2018р. направлено документацію на проведення експертизи за всіма напрямами до Філії "Київоблбудекспертиза" ДП "Київоблбудінвест" (а.с.76, т.1).

В подальшому, ДП "Київоблбудінвест" Філія "Київоблбудекспертиза" направила ДП МОУ "ЦПІ" договір №01-0648-18/ЦБ на виконання експертизи "Проекту" по даному об`єкту, ціна якого визначена в розмірі 230 656,88грн. в т.ч. ПДВ (а.с.42-46, т.1)

06.08.2018р. ДП МОУ "ЦПІ" направило лист за №719 на ім`я начальника управління капітального будівництва та ремонту Повітряних сил ЗС України полковнику Кучмай В.Г., в якому повідомило про збільшення вартості проведення експертизи в порівнянні з вартістю, що погоджена договором (135 402,82грн.), та просило: підтвердити можливість підписання договору №01-0648-18/ЦБ з державною експертною організацією та гарантувати оплату вартості експертизи в сумі 230 656,88грн з ПДВ; надати на його адресу додаткову угоду №1 до договору №47/18 від 16.04.2018р. у зв`язку зі збільшенням вартості експертизи; додатковою угодою врахувати строки виконання проектних робіт етапу ІІ - 30.09.2018р. та етапу ІІІ - 15.11.2018р. (а.с.77, т.1).

Надалі, ДП МОУ "ЦПІ" направлено замовнику ряд листів з метою підписання додаткової угоди до договору №47/18 від 16.04.2018р. у зв`язку зі збільшенням вартості експертизи (а.с.78-87,т.1).

Також, 13.08.2018р. ДП МОУ "ЦПІ" звернулося до замовника з адвокатським запитом №76 в якому просило повідомити: чи погоджується замовник на коригування вартості проведення експертизи за договором №47/18 від 16.04.2018р. відповідно до п.2.6 договору; чи підтверджує замовник можливість оплати за договором №01-0648-18/ЦБ (а.с.88-91, т.1).

Зокрема, у відповідь на вказаний вище адвокатський запит начальник управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України Кучмай В.Г. в листі №350/1157/622 від 24.09.2018р. повідомив, що Управління не вбачає законних підстав на укладення додаткової угоди до договору та збільшення зазначеної у договору вартості проведення державної експертизи. Також, зазначив про неможливість оплатити кошти за договором №01-0648-18/ЦБ в сумі 230 656,88грн., що фактично збільшує договірну ціну, оскільки тягне за собою зміну істотних умов договору (а.с.92, 93, т.1).

В подальшому, ДП МОУ "ЦПІ" у листі №980 від 19.10.2018р. адресованого начальнику управління капітального будівництва та ремонту Повітряних Сил Збройних Сил України Кучмай В.Г., повідомило про те, що оскільки замовник не має можливості оплатити кошти за договором №01-0648-18/ЦБ в сумі 230 656,88грн. за проведення експертизи за договором №47/18 від 16.04.2018р. відповідно до п.2.6, змушений звернутись з пропозицією про розірвання договору №47/18 від 16.04.2018р. на підставі ч.2 ст.188 ГК України.

Зокрема, як встановлено судом, та не заперечується сторонами, Військова частина НОМЕР_1 відповіді на пропозицію ДП МОУ "ЦПІ" про розірвання договору №47/18 від 16.04.2018р. не надала, однак, листом №350/1/215 від 25.10.2018р. повідомила про розірвання договору №47/18 від 16.04.2018 в односторонньому порядку, на підставі п.3.2.1договору.

Водночас, судом встановлено, що договір № 01-0648-18/ЦБ не укладено.

При цьому, звертаючись з позовом до суду ДП МОУ "ЦПІ" вказує, що взяті на себе зобов`язання по ІІ етапу договору в частині проектних робіт стадії "Проект" ним виконані в повному обсязі та вартість вказаних робіт складає 155856,00грн., які останній просить стягнути з Військової частини НОМЕР_1 .

Водночас, як встановлено судом матеріали справи не містять належних та допустимих доказів виконання зобов`язань ДП МОУ "ЦПІ" по ІІ етапу договору в частині проектних робіт стадії "Проект".

Зокрема, ДП МОУ "ЦПІ" не надано суду відповідного Акту приймання виконаних робіт по ІІ етапу, який би включав в себе розробку проектно-кошторисної документації стадії "Проект" та проходженням даної документації державної експертизи.

Крім того, як свідчить зміст позовної заяви та пояснення представника ДП МОУ "ЦПІ", що Акт приймання виконаних робіт по ІІ етапу, останнім не складався, та не надавався на затвердження замовнику.

За вказаних обставин та враховуючи недоведеність ДП МОУ "ЦПІ" обставин передання Військовій частині НОМЕР_1 проектної документації у термін, визначений договором, а отже і недоведеність настання у Військової частини НОМЕР_1 зобов`язання по оплаті робіт з виконання проектної документації, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність ДП МОУ "ЦПІ" обставин невиконання Військовою частиною НОМЕР_1 зобов`язань за договором.

Отже, аналізуючи вище викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги ДП МОУ "ЦПІ" є недоведеними, документально не підтвердженими, а тому позов не підлягає до задоволення.

Водночас, колегією суддів не береться до уваги покликання Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" в апеляційній скарзі на те, що саме Військова частина НОМЕР_1 повинна була виступати замовником експертизи та посилання на ч.2 ст.31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.8 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11,05.2011р., оскільки згідно п.12 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11,05.2011р., замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт, а відповідно до абз.4 п.2.3. договору про закупівлю послуг з виконання проектно-вишукувальних робіт №47/18 від 16.04.2018р., II етап - розробка проектно-кошторисної документації стадії "Проект" з комплектуванням затверджуваної частини проекту (та проходженням державної експертизи), згідно п.2 кошторису на виконання робіт (Додаток №3 до договору), термін виконання - не пізніше 20.08.2018р.. Тобто, ДП МОУ "ЦПІ" взято на себе зобов`язання з виконання проектних робіт згідно з вимогами Завдання на проектування, вимогами договору, та вище зазначеного Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.

При цьому, розглядаючи зустрічні позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 про стягнення з ДП МОУ "ЦПІ" пені та штрафу за порушення строків надання послуг та за відмову від надання послуг за договором в загальному розмірі 202 042,67грн., слід зазначити наступне.

Як вже неодноразово зазначалося вище, що п.2.3 договору сторони погодили, що роботи передбачені даним договором повинні бути виконанні в повному обсязі відповідно до кошторису на виконання робіт (Додаток №3), у три етапи:

ІІ етап - розробка проектно-кошторисної документації стадії "Проект" з комплектуванням затверджуваної частини проекту (та проходженням державної експертизи), згідно з пунктом 2 кошторису на виконання робіт (Додаток №3 ), термін виконання - не пізніше 20.08.2018р..

Відповідно до обґрунтувань Військової частини НОМЕР_1 , роботи по І етапу ДП МОУ "ЦПІ" виконано з простроченням на 3 дні, оскільки Акт приймання виконаних проектних робіт №44 від 01.06.2018р. затверджено замовником 05.06.2018р..

Також, роботи по ІІ та ІІІ етапах ДП МОУ "ЦПІ" не виконано.

З врахуванням зазначеного, Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та заявлено до стягнення, відповідно до розрахунку:

- 54 464,22грн. - пені за прострочення виконання робіт по І, ІІ та ІІІ етапах;

- 60 767,60грн. - 7% штрафу за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів;

- 86 810,85грн. - 10% штрафу за відмову від надання послуг.

Також, розрахунок Військовою частиною НОМЕР_1 проведено по 19.11.2018р. включно. При цьому 19.11.2018р., за доводами останньої, є датою розірвання договору в односторонньому порядку.

Водночас, досліджуючи питання розірвання договору №47/18 від 16.04.2018р., слід зазначити наступне.

За приписами ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Аналізуючи змістом наведеної норми слід дійти висновку, що розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч.4 ст.188 ГК України).

Також, розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Отже, невиконання зобов`язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), визнається згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання, в результаті чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України), зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

В силу ч.4 ст.849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Вказаною нормою врегульований випадок, коли одностороння відмова замовника від договору підряду не ставиться в залежність від наявності порушення договірних відносин з боку підрядника, тобто, у даному випадку, одностороння відмова є безпідставною з точки зору закону.

Отже, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Таким чином, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Згідно п.3.2.1 договору, замовник має право достроково розірвати цей Договір у разі не виконання зобов`язань Виконавцем, повідомивши його не пізніше 20 днів до дати розірвання договору.

За змістом ч.3 ст.651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У відповідності до ч.2 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, виконавець за договором листом №980 від 19.10.2018р. звернувся до замовника за договором з пропозицією про розірвання договору №47/18 від 16.04.2018р. на підставі ч.2 ст.188 ГК України. Однак, замовник відповіді на вказану пропозицію не надав, а на підставі п.3.2.1 договору, листом №350/1/215 від 25.10.2018р. повідомив про розірвання договору №47/18 від 16.04.2018р. в односторонньому порядку.

За вказаних обставин та наявності односторонньої відмови замовника від договору №47/18 від 16.04.2018р., свідчать про припинення зобов`язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору.

Враховуючи, що така одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення ст.ст.653,849 ЦК України, не потребує узгодження з виконавцем, а тому слід дійти висновку, що договір є припиненим відповідно до листа замовника.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З огляду на встановлені у справі обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність факту порушення ДП МОУ "ЦПІ" прав Військової частини НОМЕР_1 за захистом яких остання звернувся, оскільки матеріалами справи підтверджено факт відмови ДП МОУ "ЦПІ" від виконання зобов`язань за договором (не забезпечення проходження документації державної експертизи, не передання документації за актом приймання та наявність пропозиції про розірвання договору).

Водночас, розглядаючи вимогу Військової частини НОМЕР_1 про стягнення 54464,22грн. пені за прострочення виконання робіт по І, ІІ та ІІІ етапах, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.1 ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до п.1 ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 1 ст.230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пункт 1ст.546 ЦК України передбачає, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

Згідно п.1 ст.547 ЦК України, всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

За приписами ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2ст.551 Цивільного кодексу України встанолює, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.213 ГК України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, пені та штрафу не суперечить ст.61 Конституції України.

Згідно розрахунку Військової частини НОМЕР_1 розмір пені порушення строків виконання робіт по І етапу складає 853,39грн. за 3 дні прострочення, по ІІ етапу 25922,04грн. за 89 днів прострочення, по ІІІ етапу - 27688,79грн. за 48 днів прострочення.

Як свідчать матеріали справи роботи по І етапу виконані ДП МОУ "ЦПІ" у строк визначений договором, а саме 01.06.2018р., оскільки Акт приймання виконаних проектних робіт №44 підписано 01.06.2018р..

За вказаних обставин, прострочення виконання робіт по І етапу не знайшло свого підтвердження матеріалами справи.

Стосовно заявленої до стягнення пені за прострочення виконання робіт по ІІ та ІІІ етапах, слід врахувати встановлені обставини щодо відмови ДП МОУ "ЦПІ" від виконання зобов`язань за договором, які ним наведені в листі №980 від 19.10.2018р., та розірвання договору, а тому, в даному випадку, слід дійти висновку про відсутність порушення строків виконання зобов`язань за договором, оскільки зобов`язання по ІІ та ІІ етапах є невиконаним.

Тобто, зазначене вище виключає правові підстави для покладання на ДП МОУ "ЦПІ" такої міри відповідальності, як стягнення пені за порушення строків виконання робіт, з огляду на що суд відмовляє в задоволенні даної вимоги.

Зазначена вище обставина, є також підставою для відмови в покладенні на ДП МОУ "ЦПІ" такої міри відповідальності, як стягнення 7% штрафу в розмірі 60 767,60грн. за прострочення строків виконання робіт понад 30 днів.

Водночас, вимога про стягнення з ДП МОУ "ЦПІ" 86 810,85грн. - 10% штрафу за відмову від надання послуг, з огляду на встановлені судом обставини є обґрунтованою, та такою, що підлягає до задоволення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 , в сумі 86 810,85грн..

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги те, що скаржниками не спростовано обґрунтувань, які покладені в основу оскаржуваного рішення суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції висновку про відмову у задоволенні первісного позову, а зустрічний позов слід задоволити частково.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19 слід залишити без змін, а апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 та Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" - без задоволення.

Крім того, відповідно до п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

У відповідності ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018р. №2629-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019р. складає 1921,00грн..

У відповідності до ст.2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно п.1, 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до приписів підпункту 4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, становить - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що Державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19 в розмірі 3506,77грн. згідно платіжного доручення від 12.07.2019р. №520.

Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" в апеляційній скарзі просило рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19 скасувати повністю та задовольнити вимоги апеляційної скарги.

Водночас, при поданні апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19 Державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 5460,01грн. ((155856,00грн. *1,5% (позовні вимоги за первісним позовом) * 150%) + (86810,85грн. (оскаржена сума за рішенням суду) *1,5% * 150%). Тобто, не доплата судового збору Державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" становить 1953,24грн. (5460,01грн. - 3506,77грн.).

За вказаних обставин, з Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" слід стягнути до Державного бюджету України 1953,24грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , м.Вінниця та Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут", м.Київ залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 03.05.2019р. у справі №902/39/19 - без змін.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний проектний інститут" (03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 07989865) до Державного бюджету України 1953грн. 24коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Вінницької області.

4. Справу №902/39/19 повернути до Господарського суду Вінницької області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "26" липня 2019 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Савченко Г.І.


Дата ухвалення рішення	22.07.2019
Оприлюднено	15.09.2022

Матвійчук В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 22.07.2019 по справі 902/39/19ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —902/39/19

Постанова від 22.07.2019

Постанова
від 22.07.2019 по справі 902/39/19
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД