Рішення

від 24.07.2019 по справі 904/2192/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019м. ДніпроСправа № 904/2192/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Ковтун А.В.,

представників:

позивача - Норочевський О.О., адвокат;

відповідача - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Аудит", с. Кудашівка, Криничанський р-н, Дніпропетровська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро", м.Дніпро

про стягнення 684 494,14 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Селянське (фермерське) господарство "Аудит" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" заборгованості у сумі 684 494,14 грн., з яких: 620 682,84 грн. - основний борг, 47 988,14 грн. - пеня, 4 030,18 грн. - 3% річних, 11792,98 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання позову (10267,42 грн.) та витрати на правничу допомогу (8500,00 грн.) позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу № 608 від 29.10.2018.

Ухвалою суду від 30.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання було призначене на 26.06.2019.

26.06.2019 підготовче засідання відкладалося на 10.07.2019 у зв`язку з надходженням від відповідача через канцелярію суду клопотання про його відкладення.

Ухвалою суду від 10.07.2019 підготовче провадження закрито з призначенням розгляду справи по суті на 24.07.2019.

Ухвали суду від 26.06.2019 та 10.07.2019 отримані відповідачем 12.07.2019, 15.07.2019 відповідно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення його представнику (а.с. 72, 73).

У судове засідання, призначене на 24.07.2019, відповідач не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав.

За змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та надав пояснення, аналогічні за його змістом.

У судовому засіданні 24.07.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Селянським (фермерським) господарством "Аудит" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 608 від 29.10.2018 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупця соняшник 2018 (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором.

Загальна кількість товару 100 тонн +\-10% (п. 3.1 договору).

Базова ціна за товар становить: 8 666,67 грн. за 1 т, ПДВ - 1 733,33 грн. за 1 т. Усього з ПДВ - 10 400,00 грн. за 1 т за умови відповідності якісним показникам, зазначеним у розділі 2 договору (п. 3.2 договору).

За пунктом 3.4 договору загальна сума договору становить: 1 040 000,40 грн. +\-10%, у т.ч. ПДВ - 173 333.40 грн. +\-10%.

Згідно з пунктом 4.1 договору продавець зобов`язаний забезпечити доставку товару найнятим ним перевізником або доставити товар власними силами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Солома" (вул. Нова, 50а, м. Верхівцеве, Верхньодніпровський р-н, Дніпропетровська обл.) у термін до 05.11.2018 включно.

Товар вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем після здійснення в місці призначення перевірки відповідності якості і кількості переданого товару вимогам даного договору й підписання видаткової накладної представниками сторін. Результати визначення кількості (ваги) та якості товару представниками Товариства з обмеженою відповідальністю Солома (вул. Нова, 50а, м. Верхівцеве, Верхньодніпровський р-н, Дніпропетровська обл.) є остаточними (п. 4.2 договору).

Відповідно до пункту 4.3 договору право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання в місці призначення акта прийому-передачі товару (перевірки якості і кількості) та/або видаткової накладної.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30.08.2019. Договір припиняється достроково в момент належного виконання його сторонами, а у разі односторонньої відмови від договору покупцем - в момент отримання продавцем письмового повідомлення покупця про відмову від договору (п. 8.1 договору).

11.02.2019 між позивачем та відповідачем були укладені до договору додаткові угоди:

№ 00000004287, за якою вартість 19.94 т соняшника 2018 становить 211 363,92 грн. з ПДВ із розрахунку 10600,00 грн. за 1 т;

№ 00000004198, за якою вартість 19.60 т соняшника 2018 становить 206 148,80 грн. з ПДВ із розрахунку 10517,80 грн. за 1 т;

№ 00000004193, за якою вартість 19.54 т соняшника 2018 становить 203 170,12 грн. з ПДВ із розрахунку 10397,65 грн. за 1 т.

Усього на суму 620 682,84 грн.

За змістом додаткових угод поставки за ними є узгодженими партіями товару в межах укладеного договору (а.с. 15 - 17).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 620682,84 грн., що підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними №1302 від 11.02.2019 на суму 211 363,92 грн., № 1202 від 11.02.2019 на суму 206 148,80 грн., № 1102 від 11.02.2019 на суму 203 170,12 грн. (а.с. 18 - 23).

Зазначені накладні підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Відповідач не здійснив оплату поставленого товару, що й стало причиною виникнення спору.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунки за переданий за даним договором товар провадяться покупцем у національній валюті Україні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця. Розрахунки провадяться частинами, шляхом оплати кожної партії товару, перевірка кількості і якості якої була проведена відповідно до пункту 4.2 договору наступним чином:

- вартість поставленого товару без урахування ПДВ - протягом трьох банківських днів з моменту отриманим рахунку-фактури продавця;

- сума ПДВ з вартості поставленого товару - протягом трьох банківських днів з моменту отримання покупцем від продавця копії квитанції про підтвердження прийняття (реєстрації) податкової накладної, виписаної на поставку товару, до Єдиного реєстру податкових накладних (відповідно до статті 201 Податкового кодексу України).

У разі, якщо продавець не є платником ПДВ, оплата товару здійснюється у строки, встановлені абзацом другим цього пункту.

З аналізу порядку остаточної оплати товару можна дійти висновку, що сторони не встановили порядок передачі й отримання копій квитанції про підтвердження прийняття (реєстрації) податкової накладної.

Що ж до першого етапу оплати, який пов`язаний з отриманням покупцем рахунку-фактури продавця, то за своєю правовою природою рахунок-фактура є лише документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти. Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена, наприклад, у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 910/49/17, від 23.01.2018 у справі № 910/9472/17.

Платіжні реквізити позивача наявні як у договорі, так і у видаткових накладних.

За таких обставин сторонами не досягнуто істотної умови договору в частині порядку розрахунку за отриманий товар.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на викладене відповідач зобов`язаний оплатити товар після його прийняття. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими та товарно-транспортними накладними № 1302 від 11.02.2019 на суму 211 363,92 грн., № 1202 від 11.02.2019 на суму 206148,80 грн., № 1102 від 11.02.2019 на суму 203 170,12 грн.

Тому оплата за отриманий товар на загальну суму 620 682,84 грн. мала бути здійснена відповідачем 12.02.2019.

Доказів оплати товару у зазначений строк, погашення заборгованості у сумі 620 682,84 грн. на час розгляду справи відповідач суду не надав, доводи, наведені позивачем в обґрунтування позову, не спростував, хоча з огляду на свої процесуальні права і обов`язки, передбачені статтями 13, 42, 74 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

Отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 620 682,84 грн. є законними й обґрунтованими.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

За частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що крім збитків, у разі прострочення оплати товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від вартості товару (суми заборгованості) за кожен день прострочення.

Заявлена позивачем до стягнення пеня нарахована із заборгованості за трьома видатковими накладними за загальний період з 28.02.2019 по 17.05.2019 із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у загальній сумі 47 988,14 грн.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені підстав для її зменшення судом не встановлено.

Заявлені позивачем до стягнення інфляційні втрати у сумі 11792,98 грн. розраховані за березень - квітень 2019 із заборгованості відповідача за трьома видатковими накладними (620 682,84 грн.).

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат підстав для їх зменшення судом не встановлено.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 4 030,18 грн. нараховані із суми заборгованості за трьома видатковими накладними (620 682,84 грн.) за період з 28.02.2019 по 17.05.2019.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку 3% річних підстав для їх зменшення судом не встановлено.

За таких обставин законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 684 494,14 грн., з яких: 620 682,84 грн. - основний борг, 47 988,14грн. - пеня, 11 792,98 грн. - інфляційні втрати, 4 030,18 грн. - 3% річних.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких - витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини другої статті 126 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами й визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката позивачем надані: договір про надання правової допомоги адвокатом № 107 від 29.03.2016 з детальним описом послуг адвоката у цій справі; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2019 від 25.05.2009; ордер серії ДП № 364/049 від 15.05.2019; виписка з банківського рахунку адвоката від 21.05.2019 про надходження від позивача 8500,00 грн. у рахунок сплати за договором № 107 від 29.03.2016 про надання правової допомоги адвокатом; розрахунок суми судових витрат від 26.05.2019.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 10267,41 грн., що становить 1,5% від ціни позову (684 494,14 х 1,5% = 10 267,41), а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 500,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Аудит" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" про стягнення 684494,14 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Дніпроагро" (ідентифікаційний код 36161054; місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 1-А, оф. 702) на користь Селянського (фермерського) господарства "Аудит" (ідентифікаційний код 21903108; місцезнаходження: 52350, Дніпропетровська область, Криничанський район, селище Кудашівка, вул. Виконкомівська, буд. 59) основний борг у сумі 620 682,84 грн., пеню у сумі 47 988,14 грн., 3% річних у сумі 4 030,18 грн., інфляційні втрати у сумі 11 792,98 грн., судовий збір у сумі 10 267,41 грн., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 500,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 20-ти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 26.07.2019.

Суддя І.І. Колісник