Рішення

від 19.07.2019 по справі 908/695/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/50/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.2019 Справа № 908/695/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Імперія РА» (69068, м.Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 73, код ЄДРПОУ 33869650)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімн. 207, код ЄДРПОУ 34604386)

про стягнення 920 479,09 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Венгаренко Т.А., ордер на надання правової допомоги серія ЗП №028227 від 04.04.2019 р., адвокат (посвідчення адвоката України №001159 від 29.07.2016 р.).

Від відповідача: не з`явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

22.03.2019 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Імперія РА» від 18.03.2019 р. (вх. №743/08-07/19 від 22.03.2019 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» про стягнення 752 280,11 грн.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2019 р. справу №908/695/19 розподілено судді Проскурякову К.В. Ухвалою від 27.03.2019 р. вказану позовну заяву залишено без руху на підставі п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України. Ухвалою від 03.04.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/695/19 в порядку загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/50/19, підготовче засідання призначено на 24.04.2019 р. з повідомленням (викликом) сторін, явку представників сторін визнано обов`язковою.

Також, разом з позовною заявою надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Імперія РА» від 28.03.2019 р. про забезпечення позову. Ухвалою від 01.04.2019 р. в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

23.04.2019 р. до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Імперія РА» надійшла заява від 22.04.2019 р. про забезпечення позову.

Ухвалою від 24.04.2019 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 27.05.2019р. з повідомленням (викликом) сторін, відкладено розгляд заяви від 22.04.2019 р. про забезпечення позову за клопотанням позивача у зв`язку з можливим врегулюванням спору з відповідачем.

Ухвалою суду від 27.05.2019 р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Імперія РА» від 22.04.2019 р. про забезпечення позову відмовлено. Ухвалою від 27.05.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 02.07.2019 р., закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті та перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.06.2019 р. з повідомленням (викликом) сторін. У судовому засіданні 19.06.2019 р. судом оголошено перерву до 19.07.2019 р.

В судовому засіданні 19.07.2019 р. судом проголошено вступу та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судові засідання здійснювались із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

У судовому засіданні 19.07.2019 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.04.2019 р. зазначивши, що 31.08.2015 р. між ТОВ «ТД Імперія РА» та ТОВ «Український Рітейл» укладено договір поставки №31/08/15СЛ. На виконання умов вказаного договору позивач за період з 30.08.2018 р. по 10.01.2019 р. поставив відповідачу товар на загальну суму 839 779,91 грн. Відповідачем взяті на себе зобов`язання за договором були виконані лише частково на суму 1150,32 грн. За вказаний період за відповідачем існує борг в розмірі 838 629,59 грн. Однак, після проведення звірки розрахунків з відповідачем, позивач зменшив суму основного боргу, яка становить 805 254,29 грн. У зв`язку з простроченням відповідачем строків оплати позивачем нараховано заявлено до стягнення суму інфляційних втрат, 3 % річних та пеню На підставі викладеного, позивач посилаючись на ст.ст. 525, 526, 610, 611, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 230, 232, 193 Господарського кодексу України, просить суд позовні вимоги задовольнити.

Щодо заяви ТОВ «ТД Імперія РА» про зміну розміру позовних вимог від 13.06.2019 р., суд зазначає, що вона подана позивачем вже після закриття підготовчого провадження ухвалою від 27.05.2019 р., а саме 13.06.2019 р., отже враховуючи положення п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, в якій передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовмо засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, суд зазначає, що вказана заява фактично є заявою про збільшення розміру позовних вимог, отже не приймається судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце призначеного наступного судового засідання був повідомлений у судовому засіданні 19.06.2019 р. під розписку.

В матеріалах справи міститься письмовий відзив від 19.04.2019 р. за вих. №80 на позовну заяву, в якому зазначено, що у позові позивач не зазначив та не обґрунтував на підставі яких саме накладних ним розраховано суму боргу. Також позивачем не вірно здійснено розрахунок заявленої до стягнення суми пені, неправильно визначений початок та період нарахування заборгованості. Крім того копії видаткових накладних не відповідають вимогам, що висуваються до первинних документів. На підставі викладеного, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представник позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 31.08.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» (далі - Покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД Імперія РА» (далі - Постачальник, позивач) укладений договір поставки №31/08/15СЛ_ (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та сплачувати товар (далі - товар), на умовах цього договору .

У пункті 1.2. договору зазначено, що найменування, асортимент і ціна поставляємого товару вказується у Додатку №1 «Специфікація» , яка є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, товар постачається Постачальником окремими партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від Покупця замовлення на поставку товару та здійснювати поставку товару за адресами, в кількості й на дату, зазначені в замовленні, своїми транспортними засобами й за свій рахунок.

Згідно п. 2.2. договору, замовлення передаються покупцем нарочно, по факсимільному зв`язку або по електронному зв`язку, а у випадку відсутності таких - телефонограмою. При використанні сторонами способу передачі замовлення шляхом передачі електронного повідомлення (EDI-документа) через платформу електронної комерції, сторони підписують Додаток №2. Замовлення має містити наступну інформацію: номер та дату замовлення; номер та дату договору; найменування постачальника; найменування покупця; асортимент товару; кількість та ціну товару; дату доставки товару Постачальником на склад або магазин, зазначений Покупцем; адреса складу або магазину, зазначеного Покупцем.

Графік поставок товару вказується у Додатку №7 до цього договору та є його невід`ємною частиною. Даний графік може переглядатися за згодою сторін. (п.2.3.)

У випадку, якщо Постачальник не отримав заявку Покупця згідно затвердженого графіку подання заявок, Постачальник зобов`язаний додатково зв`язатися з Покупцем для отримання цієї заявки. (п.2.6.)

Пунктом 2.8. договору встановлено, що зобов`язання з постачання вважаються виконаними з моменту передачі товару і повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцеві відповідно умовам цього договору та чинного законодавства України.

Приймання товару на розподільчому центрі здійснюється з 08:00 до 14:00 годин. Прийом товару в магазинах Покупця здійснюється з 08:00 до 16:00 годин. Покупець залишає за собою право змінювати день та час прийому товару за умови попереднього повідомлення про це за 5 робочих днів. Вивантаження та прийом товару, які не були поставлені у вказаний час, здійснюватися не будуть. (п. 3.1. договору).

Якщо при прийманні товару виявиться невідповідність супровідних документів або невідповідність товару, який приймається супровідним документам, в момент прийняття складається акт розбіжностей за участю представника Покупця та особи, яка безпосередньо здійснює поставку (передачу) товару, в якому зазначаються виявлені при прийнятті недоліки (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 3.7. договору, разом з товаром Постачальник зобов`язаний пред`явити наступні супровідні документи: замовлення на поставку з відміткою постачальника (підписом та печаткою) про отримання замовлення; товарно-транспортну накладну; податкову накладну (крім випадків, передбачених законодавством та договором); посвідчення якості товару; інших документів на товар, пред`явлення яких передбачено законодавством України; довіреність на представника Постачальника або перевізника, яка надає право передачі товару, фіксації фактів невідповідності товару та/або супровідних документів умовам договору або законодавства, отримання листів та документів від Покупця.

Згідно з п. 6.1. договору, ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами Специфікації та може бути змінена виключно за попередньою згодою з Покупцем не менш ніж за 15 робочих днів до змін. Постачальник зобов`язується не змінювати ціни, вказані у Специфікаціях, на протязі двох місяців з моменту першої поставки або змінювати виключно за письмовою згодою сторін. Нова ціна починає діяти з дати підписання обома сторонами змін до Специфікації.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Розділом 10 договору, встановлено наступне: всі суперечки, які будуть виникати між сторонами при виконанні цього договору, будуть вирішуватися шляхом переговорів. При неможливості врегулювати суперечки шляхом переговорів, сторони передають його на розгляд суду згідно з чинним законодавством України. У всьому іншому, не передбаченому цим договором, сторони керуються чинним законодавством України.

У відповідності до п. 11.1. - 11.3. договору закріплено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до "31" грудня 2015 р. У разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін в письмовій формі не заявить про його розірвання, Договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, що мало місце в період дії договору. Будь-які зміни умов цього договору оформляються шляхом додаткових угод і додатків до цього договору і набувають юридичну силу з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін.

Також, між сторонами були укладені Протоколи розбіжностей та Додаткові угоди до вказаного договору.

Судом встановлено, що станом на час подання позовної заяви договір є чинним. Доказів розірвання договору чи додаткових угод або визнання недійсними суду не надано.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Пунктом першим статті 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або ін. подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, на підставі дій позивача, який поставив товар, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов`язки: у позивача - право вимагати оплати за поставлений товар, а у відповідача - обов`язок сплатити вартість отриманого товару.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В матеріалах справи містяться замовлення ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» на поставку товару, які надавалися ТОВ «ТД Імперія РА» .

На виконання умов договору поставки № 31/08/15СЛ від 31.08.2015 р. у період з 30.08.2018 р. по 10.01.2019 р. ТОВ «ТД Імперія РА» поставило ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» товар на загальну суму 839 779,91 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Позивач зазначив, що відповідачем було здійснено лише часткову оплату на суму 1 150,32 грн., тому за вказаний період за відповідачем існує борг в розмірі 838 629,59 грн.

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків за період з січня по квітень 2019 р. за вказаним договором поставки, заборгованість ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ» перед ТОВ «ТД Імперія РА» станом на 30.04.2019 р. становить суму в розмірі 805 254,29 грн. Вказаний акт звірки підписаний обома сторонами та скріплений печатками обох підприємств.

Судом встановлено, що видаткові накладні, які містяться в матеріалах справи свідчать про приймання-передачу визначеного товару, в яких вказано найменування, кількість, ціну, підписані сторонами без заперечень та без зауважень, та підписи скріплено печатками підприємств, що спростовує заперечення відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву щодо їх неналежного оформлення. Крім того, відповідно до вказаного вище Акту звірки розрахунків між сторонами договору, відповідачем визнана заборгованість на суму 805 254,29 грн.

Суд приходить до висновку, що між сторонами в межах укладеного договору утворився звичай ділового обороту приймання товару на складі покупця за підписами працівників складу. Питання підтвердження їх повноважень договором не визначено сторонами.

Зобов`язання належного оформлення довіреностей на своїх працівників покладається на ТОВ «Український Рітейл» , а позивач не може нести відповідальність за невиконання відповідачем вимог закону щодо належного оформлення повноважень його власних працівників.

Відповідно до визначень термінів, що міститься в статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів зазначений у супровідних документах визначених п. 3.7. договору.

З огляду на викладене, суд зазначає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію (в первинних документах), зокрема відсутність зазначення посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, за наявності на документі підпису матеріально-відповідальної особи, завіреного печаткою покупця, а також за наявності на первинних документах відомостей про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції та тощо, не є підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, за умови, що достовірність здійснення господарських операцій за такими первинними документами підтверджена іншими належними доказами у справі. Жодних доказів того, що підписи на видаткових накладних не належать представникам відповідача суду не надано.

В силу п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

В порушення умов вказаного договору, відповідач оплату за отриманий товар у строк, встановлений в пункті 6.6. договору, а саме протягом 90 календарних днів з дня поставки товару не здійснив, внаслідок чого сума основного боргу відповідача за договором поставки № 31/08/15СЛ_ від 31.08.2015 р. складає 805 254,29 грн.

Доказів погашення вказаної суми боргу за отриманий товар відповідачем суду не надано, наявність заявленої до стягнення заборгованості ним не спростована, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 805 254,29 грн. є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку із несвоєчасною сплатою відповідачем заборгованості за договором поставки № 31/08/15СЛ від 31.08.2015 р., позивачем нараховано пеню за період з грудня 2018 р. по квітень 2019 р.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

У ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з п. 8.12 договору, редакція якого викладена у Протоколі розбіжностей від 31.08.2015 р. до цього договору, у разі несвоєчасної оплати товару, Постачальник має право вимагати від Покупця сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару, яка не була оплачена, за кожний день прострочення оплати.

Судом перевірено розрахунок пені за період з грудня 2018 р. по квітень 2019 р., наданий позивачем за допомогою КП «Законодавство» та встановлено, що розрахунок здійснено невірно та відповідно до розрахунку суду стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 73 372,13 грн.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за період з грудня 2018 р. по березень 2019 р. інфляційні втрати та за період з грудня 2018 р. по квітень 2019 р. 3 % річних.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування - це спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

З постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошового зобов`язання", вбачається, що кредитор вправі вимагати, в т.ч. в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, як разом зі сплатою суми боргу, так і окремо від неї.

За змістом ч. 3 п. 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» , розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помножений на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці) у якому (яких) мала місце інфляція.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування за період з грудня 2018 р. по березень 2019 р. інфляційних втрат в розмірі 12 025,51 грн. за допомогою КП Законодавство суд зазначає, що вказаний розрахунок здійснено невірно та вважає за необхідне здійснити власний розрахунок, оскільки позивачем до цього розрахунку включені видаткові накладні №ДНТД058144 на суму 83 683,32 грн. та №ДНТД 000716 на суму 48 001,20 грн. по яким нараховано інфляційні втрати за квітень 2019 р., однак вказані вимоги не були враховані у заяві про збільшення розміру позовних вимог від 22.04.2019 р., відповідно до змісту якої розглядаються заявлені вимоги.

Відповідно до розрахунку суду, який здійснений за допомогою КП «Законодавство» за період з грудня 2018 р. по березень 2019 р. інфляційні втрати складають суму в розмірі 10 987,13 грн. та підлягають стягненню з відповідача.

Також, судом за допомогою КП «Законодавство» перевірено розрахунок 3% річних за період з грудня 2018 р. по квітень 2019 р., здійснений позивачем на суму 5 371,09 грн. та встановлено, що розрахунок здійснено невірно, отже відповідно до розрахунку суду стягненню з відповідача підлягає сума в розмірі 5 071,58 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити частково.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кімн. 207, код ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Імперія РА» (69068, м.Запоріжжя, вул. Кругова, буд. 73, код ЄДРПОУ 33869650) основний борг у розмірі 805 254 (вісімсот п`ять тисяч двісті п`ятдесят чотири) грн. 29 коп., інфляційні втрати у розмірі 10 987 (десять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) 13 коп., 3 % річних у розмірі 5 071 (п`ять тисяч сімдесят одна) грн. 58 коп., пеню в розмірі 73 372 (сімдесят три тисячі триста сімдесят дві) грн. 13 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 28 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 26.07.2019 р.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.