номер провадження справи 9/81/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2019 Справа № 908/1119/19
м.Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліннер", код ЄДРПОУ 41898204 (69005, м.Запоріжжя, Бульвар Центральний, буд. 19-Б, офіс 8)
про стягнення суми 10762,72 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліннер" про стягнення суми 10762,72 грн., в тому числі: суми 9888,18 грн. вартості прийнятого обладнання, суми 725,54 грн. втрат від інфляції, суми 149,00 грн. - 3% річних.
Позов обґрунтовано ст. 230, ч. 1, 2 ст. 236, 509, 526, 530, ч. 2 ст. 625, 638, ч. 1 ст. 901 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ст. 193 ГК України.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 11.05.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1119/19 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 16.05.2019 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 27.05.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1119/19, присвоєний номер провадження 9/81/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
26.07.2019 за результатами розгляду справи № 908/1119/19 судом прийнято рішення.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. 28.09.2018 за видатковими накладними № 267, № 107088 від 28.09.2018 та № 119497, № 283 від 18.10.2018 позивач передав відповідачу товар (обладнання) на загальну суму 9 888,18 грн., разом з товаром відповідачу було виставлено рахунки на оплату товару № 10066 від 28.09.2018 на суму 8 998,18 грн. та № 10087 від 18.10.2018 на суму 890,00 грн. Однак, рахунки залишилися відповідачем не сплаченими. Позивачем, 22.03.2018 та 03.04.2018 на адресу відповідача були направлені вимоги про сплату заборгованості, але вимоги залишена без задоволення. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9 888,18 грн., а також 725,54 грн. інфляційних збитків та 149,00 грн. 3 % річних, у зв`язку з порушення строків оплати. Вимоги позивача обґрунтовані ч. 1 ст. 173, ст.193 Господарського кодексу України, ст. 230, ч. 1, ч. 2 ст. 236, ст. 509, 530, 525, 526, ч. 2 ст. 625, 638, ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
28.09.2018 за видатковою накладною № 107088 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Воля-Кабель" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліннер" товар: Маршрутизатор TP-Link TL-WR840N в кількості 1 шт., Кабель 3RCA-3RCA 1,2 м в кількості 14 шт., Мульті ЮСім карта для підключення Lifecell в кількості 3 шт., Код доступа в кількості 4 шт., маршрутизатор TOTOLINK N300M в кількості 2 шт., на загальну суму 2 257,00 грн.
28.09.2018 за видатковою накладною № 267 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Воля-Кабель" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліннер" товар: Тюнер Access HD DCD-2104 в кількості 1 шт., Тюнер Access HD DCD-3011 в кількості 2 шт., Тюнер Access HD DCD-3011 в кількості 1 шт., Тюнер Access HD DCD-7304 в кількості 1 шт., Код доступа (Sim) в кількості 1 шт., Код доступа в кількості 5 шт., Старт-карта Conax (Volia SIM Smart card (CO22) U1.1) в кількості 7 шт., KAON KSF-2270C0 в кількості 2 шт., Wi-Fi роутер TP-Link TL-WR740N в кількості 3 шт., тюнер KAON VM1920 Hуbrid With Wi-Fi dual Band в кількості 1 шт., тюнер KAON VM1940 Hуbrid в кількості 1 шт., тюнер Homecast C-3200 CO в кількості 1 шт., на загальну суму 6741,18 грн.
18.10.2018 за видатковою накладною № 119497 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Воля-Кабель" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліннер" товар: Мульті ЮСім карта для підключення Lifecell на загальну суму 30,00 грн.
18.10.2018 за видатковою накладною № 283 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Воля-Кабель" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліннер" товар: Старт-карта Conax (Volia SIM Smart card (CO22) U1.1) в кількості 3 шт. та Код доступа- 1 шт., всього - на загальну суму 860,00 грн.
На оплату поставленого товару позивачем було виставлено відповідачу рахунки №10066 від 28.09.2018 та № 10087 від 18.10.2018 на загальну суму 9 888,18 грн. Однак вказані кошти відповідачем сплачені не були.
22.03.2019 позивач направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості № 166/ВК, однак вказана вимога залишена відповідачем без реагування.
Також, 10.04.2019 позивач вдруге направив на адресу відповідача вимогу про сплату заборгованості № 195/ВК від 03.04.2019, однак поштове відправлення було повернуте позивачу у зв`язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії конверту та рекомендованого повідомлення про поштове відправлення на адресу відповідача.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду про стягнення суми 9888,18 грн. основної заборгованості, а також суми 725,54 грн. втрат від інфляції та суми 149,00 грн. - 3% річних у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання.
Згідно зіц ст. 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).
Із змісту ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин у простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялись за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв`язку.
Отже, надані до суду документи в сукупності свідчать про наявність між сторонами угоди (правочину), яка (який) за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов до говору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить Господарський кодекс України (ГК України), п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Отже, термін виконання зобов`язання, що випливає з правовідносин поставки чітко встановлений вищезазначеною спеціальною нормою ЦК України - покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
З огляду на викладене, вбачається, що зобов`язання з проведення розрахунків за отриманий товар, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України, повинно було виконано відповідачем одразу після прийняття останнім товару за видатковими накладними.
Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов`язань не виконав, оплату за отриманий товар за видатковими накладними №267, № 107088 від 28.09.2018 та №119497, № 283 від 18.10.2018 на загальну суму 9 888,18 грн. не здійснив. Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Воля-Кабель" про стягнення з ТОВ "Ліннер" суми 9 888,18 грн. заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 149,00 грн. за загальний період з 28.09.2018 по 01.04.2019 та інфляційних втрат в сумі 725,54 грн. за загальний період з вересня 2018 по березень 2019.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено правильність нарахування 3% річних за допомогою комп`ютерної програми "Законодавство" та встановлено, що відповідачем при здійсненні розрахунку 3% річних допущено помилку. Так, 3 % річних за вказаний позивачем період становлять 148,89 грн., і тому підлягають задоволенню саме в цьому розмірі.
Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань (яка наразі є чинною) розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за весь місяць.
Отже нарахування інфляційних втрат на прострочену заборгованість повинно здійснюватись починаючи з місяця, наступного за місяцем в якому мав бути здійснений платіж. Однак, як вбачається із наданих позивачем розрахунків, нарахування інфляційних втрат здійснено за періоди, в які включено й ті місяці, в яких настав строк оплати.
Слід зауважити, що у разі якщо розрахунки позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру нарахувань.
З огляду на вищезазначене, здійснивши перерозрахунок, не виходячи, при цьому, за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на його думку, мало місце невиконання грошового зобов`язання, обґрунтовано заявленою до стягнення є сума 623,22 грн. інфляційних втрат, що нарахована за періоди з жовтня 2018 по березень 2019 та з листопада 2018 по березень 2019.
Таким чином, позов в цілому підлягає частковому задоволенню.
Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліннер" (69005, м.Запоріжжя, Бульвар Центральний, буд. 19-Б, офіс 8; код ЄДРПОУ 41898204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Воля-Кабель" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, поверх 4, код ЄДРПОУ 30777913) суму 9888 (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 18 коп. основного боргу, суму 148 (сто сорок вісім) грн. 89 коп. 3 % річних, суму 623 (шістсот двадцять три) грн. 22 коп. інфляційних витрат та суму 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Повне рішення складено та підписано 26.07.2019.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 26.07.2019 |
Оприлюднено | 29.07.2019 |
Номер документу | 83257953 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Боєва О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні