Рішення

від 09.07.2019 по справі 910/17163/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2019Справа № 910/17163/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремененергоспецмонтаж"

до Акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Кошляк М.І.

Представники учасників справи:

від позивача Риль В.Є. (адвокат);

від відповідача не з`явились.

В судовому засіданні 09.07.2019 року, відповідно до положень ст.ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представника позивача, що повне рішення буде складено 26.07.2019 року.

СУТЬ СПОРУ:

20 грудня 2018 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремененергоспецмонтаж" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 08.10.2018 року до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 65/ТЕЦ6-27-18 від 10.05.2018 року в сумі 247 923,66 грн., з них: основного боргу - 246 263,66 грн. (двісті сорок шість тисяч двісті шістдесят три гривні 66 копійок) та 3% річних - 1660,00 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг № 65/ТЕЦ6-27-18 від 10.05.2018 року, зокрема, у визначені договором строки в повному обсязі не здійснив оплату вартості наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2019 року (суддя ОСОБА_1) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17163/18, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.01.2019 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що при звернені до суду з позовом позивачем до позовної заяви не додано первинних документів, що підтверджують розрахунки між сторонами за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 року (суддя ОСОБА_1) змінено назву відповідача у справі № 910/17163/18 з Публічного акціонерного товариства "Київенерго" на Акціонерне товариство "Київенерго".

Розпорядженням керівника апарату № 05-23/717 від 01.04.2019 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/17163/18, у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади судді.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019 року справу № 910/17163/18 передано на розгляд судді Коткова О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 року справу № 910/17163/18 прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.05.2019 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2019 року підготовче засідання відкладено на 30.05.2019 року.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 30.05.2019 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/17163/18 до судового розгляду по суті на 09.07.2019 року. Про дату, час і місце судового засідання відповідача повідомлено ухвалою-повідомленням від 30.05.2019 року.

В судовому засіданні 09.07.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.2019 року не з`явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103050137400.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені докази, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.05.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ремененергоспецмонтаж" (надалі - позивач, виконавець) та Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі - відповідач, замовник) укладено договір про надання послуг № 65/ТЕЦ6-27-18 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати на свій ризик та своїми силами послуги зазначені в п. 1.2. договору, а замовник - прийняти і оплатити за надані послуги.

В п. 1.2. договору визначено найменування послуг: 50530 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт турбінного обладнання та ТФУ енергоблоків №1, 2 ТЕЦ-6 СВП "Київські ТЕЦ" ПАТ "Київенерго". Кількість послуг зазначено обсязі послуг (додаток 1 до договору). Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) код: 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення.

Згідно з п. 4.1. договору, розрахунки проводяться шляхом:

- попередньої оплати у розмірі 30% від вартості матеріальних ресурсів, визначених у додатку 2, яка здійснюється на підставі рахунка-фактури на оплату, наданого виконавцем, та після попереднього погодження їх вартості із замовником. Загальна сума попередньої оплати на придбання матеріальних ресурсів становить 47 505,35 грн., крім того ПДВ 20% - 9501,07 грн., що разом становить 57 006,42 грн.;

- остаточного розрахунку за фактом надання послуг на підставі підписаних сторонами актів наданих послуг з відтермінуванням платежу 30 календарних днів з моменту підписання сторонами відповідних актів, з урахуванням суми фактично отриманого авансу.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.4. договору, ціна цього договору згідно з договірною ціною та кошторисною документацією до неї (додаток № 2 до договору) становить 1 184 296,12 грн. Ціна послуг за цим договором включає вартість усіх необхідних погоджень, зборів, мита, вартість матеріально-технічних ресурсів виконавця, транспортні витрати з доставки персоналу, матеріалів, доставку обладнання замовника та ремонтну базу виконавця та назад на територію ТЕЦ-6, доставку інструментів, оснастки, обладнання виконавця та інших платежів, що підлягають оплаті при наданні послуг, зазначених у п. 1.2. цього договору.

За умовами п. 4.3. договору, виконавець щомісяця до 20 числа звітного місяця передає замовнику акти наданих послуг печатками, погоджені цехом, з актами списання матеріалів замовника, актами дефектування, уточненими кошторисами після актів дефектування, видатковими та товаротранспортними накладними на матеріали і ін.). Вартість наданих послуг, що підлягають оплаті, визначається в порядку, визначеному ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013, із урахуванням обсягів наданих послуг та фактичних витрат виконавця, підтверджених відповідними документами.

Договір набирає чинності з дати настання відкладальної обставини. Під відкладальною обставиною набуття чинності договору (відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України) сторони розуміють визначення замовником джерела фінансування послуг, що оформляється відповідним рішенням, та здійснення замовником попередньої оплати та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п. 10.1. договору).

На виконання умов договору про надання послуг № 65/ТЕЦ6-27-18 від 10.05.2018 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 246 263,66 грн., що підтверджується актами приймання-передачі послуг № 2 від 27.06.2018 року на суму 231 411,97 грн. та № 3 від 27.06.2018 року на суму 14 851,69 грн. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплені печатками товариств.

Судом встановлено, що позивач, внаслідок неоплати послуг наданих за договором про надання послуг № 65/ТЕЦ6-27-18 від 10.05.2018 року направив відповідачу претензію № 1508/18-1 від 15.08.2018 року, в якій просив здійснити погашення заборгованості за договором в розмірі 246 263,66 грн. Факт направлення вказаної претензії підтверджується фіскальними чеками від 15.08.2018 року, описами вкладення до цінного листа від 15.08.2018 року, накладними № 0407133995776 та № 0407133995792 (копії містяться в матеріалами справи).

Листом № 42АУ/23/2002 від 30.08.2018 року відповідач повідомив позивача, що оплата заборгованості буде здійснена відповідачем в найкоротші строки.

Втім, відповідач заборгованість за надані послуги не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за порушення виконання грошового зобов`язання щодо оплати наданих послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 ст. 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

За змістом ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 901 Цивільного кодексу України визначає, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вже зазначалося судом вище, що на виконання умов договору про надання послуг № 65/ТЕЦ6-27-18 від 10.05.2018 року позивач надав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 246 263,66 грн., що підтверджується актами приймання-передачі послуг № 2 від 27.06.2018 року на суму 231 411,97 грн. та № 3 від 27.06.2018 року на суму 14 851,69 грн.

Як стверджує позивач, взяті на себе зобов`язання за договором про надання послуг № 65/ТЕЦ6-27-18 від 10.05.2018 року відповідач належним чином не виконав, в передбаченому договором порядку та строк не здійснив оплату наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 246 263,66 грн.

Водночас, судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності у відповідача (замовника) письмових зауважень щодо наданих позивачем послуг на суму 246 263,66 грн., станом на час розгляду справи доказів здійснення відповідачем оплати за надані позивачем послуги в сумі 246 263,66 грн. матеріали справи не містять.

Суд зауважує, що з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та умов п. 4.1. договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання по оплаті наданих послуг за договором є таким, що настав, у зв`язку з чим відповідач є таким, що прострочив з 28.07.2018 року.

Відповідач не вказав будь-яких обставин та не надав належних та допустимих доказів в спростування наявності заборгованості за договором про надання послуг № 65/ТЕЦ6-27-18 від 10.05.2018 року на суму 246 263,66 грн.

За умовами ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач контррозрахунку заявленої до стягнення суми основного боргу до суду не надав та не надіслав.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та положень договору, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про надання послуг № 65/ТЕЦ6-27-18 від 10.05.2018 року в сумі 246 263,66 грн.

При зверненні до суду позивач також просить стягнути з відповідача на його користь 3% річних в сумі 1660,00 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредитором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що він виконаний арифметично не вірно, оскільки позивачем невірно визначено початок період нарахування 3% річних, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначеного позивачем періоду, за розрахунком суду, становить 1477,58 грн., в іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 182,42 грн. позивачу належить відмовити.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково про стягнення 247 741,24 грн., з них: основного боргу - 246 263,66 грн. та 3% річних - 1477,58 грн.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 3716,11 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ 00131305, адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремененергоспецмонтаж" (код ЄДРПОУ 35234702, адреса: 04123, м. Київ, вул. Червонопільська, 23/17, приміщення 1) грошові кошти: основного боргу - 246 263,66 грн. (двісті сорок шість тисяч двісті шістдесят три гривні 66 копійок), 3% річних - 1477,58 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят сім гривень 58 копійок) та судовий збір - 3716,11 грн. (три тисячі сімсот шістнадцять гривень 11 копійок).

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.07.2019р.

Суддя О.В. Котков