Рішення

від 15.07.2019 по справі 922/841/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/841/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелодія", м.Харків до Фізичної особи Сенкевич Євгенії Геннадіївни , м.Харків про визнання договору припиненим, виселення та стягнення 61 166,43грн. за участю представників:

від позивача: Зелінський П.Л., довіреність №20 від 01.02.2019

від відповідача: Сенкевич Є.Г., паспорт

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелодія" (далі за текстом - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Сенкевич Євгенії Геннадіївни (далі за тестом - відповідач), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить суд: визнати договір оренди нежитлового приміщення №20/04/17 від 20.04.2017 припиненим з 15.10.2018; примусово виселити ФОП Сенкевич Є.Г. із нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 підвал площею 25кв.м.; стягнути з ФОП Сенкевич Є.Г. заборгованість із сплати орендної плати в розмірі 17177,00грн. та неустойку в сумі 5088,00грн., з яких 2661,00грн. штраф, 2427,00грн. пеня, а всього 22265грн.; стягнути з ФОП Сенкевич Є.Г . заборгованість із обов`язкових до відшкодування витрат 30490,80грн. та неустойку в сумі 8410,63грн., з яких 2562,94грн. штраф, 5847,69грн. пеня, а всього 38901,43грн.

Ухвалою від 15.04.2019 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.05.2019.

У підготовчому засіданні 14.05.2019 судом оголошено перерву до 11.06.2019.

Ухвалою від 11.06.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання відкладено на 24.06.2019.

Ухвалою від 24.06.2019 підготовче засідання відкладено на 09.07.2019.

24 червня 2019 року від відповідача надійшло клопотання, в якому вона просить суд зобов`язати позивача надати документи, а також вказує про те, що на даний час за власним рішенням відповідачем припинено господарську діяльність.

Розглянувши дане клопотання, суд зазначає, що нормами чинного законодавства не передбачено права суду щодо зобов`язання позивача надавати документи за клопотанням інших учасників справи, окрім випадку їх витребування в порядку статті 81 ГПК України.

Так, відповідно до частини 1 статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Разом із цим, суд зауважує, що таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У даному випадку клопотання відповідача було подано з пропуском строку, зазначеного в частині третій статті 80 ГПК України, і відповідне обґрунтування неможливості його своєчасного подання не наведено.

Крім того, всупереч статті 81 ГПК України у клопотанні не зазначено заходи, яких відповідач вжила для отримання цих доказів самостійно, а також докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

З урахуванням викладеного, клопотання відповідача в частині зобов`язання позивача надавати документи залишено судом без задоволення.

Щодо відомостей про припинення господарської діяльності відповідачем суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що відповідач з 13.05.2019, тобто під час розгляду даної справи, припинила підприємницьку діяльність.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне уточнити правовий статус відповідача у даній справі та вважати ним Фізичну особу Сенкевич Євгенію Геннадіївну .

При цьому суд враховує правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, відповідно до якої з 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Отже, дана справа є такою, що підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

У підготовчому засіданні 09.07.2019 судом оголошено перерву до 15.07.2019.

15 липня 2019 року від позивача надійшла заява про долучення доказів.

У підготовчому засіданні 15.07.2019 судом постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про залишення заяви позивача про долучення доказів без розгляду. При цьому суд виходив з того, що відповідно до частини 3 статті 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зокрема, частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Однак, у даному випадку позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про долучення доказів, а тому її слід залишити без розгляду.

Також, у підготовчому засіданні 15.07.2019 судом було постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до частини 6 статті 183 ГПК України за письмовою згодою учасників справи розгляд справи по суті розпочато 15.07.2019 після закінчення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 15.07.2019 представник позивача підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив суд позов задовольнити в повному обсязі, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 09.04.2019.

Відповідач письмовий відзив на позов не надала, однак у судовому засіданні 15.07.2019 проти задоволення позову заперечила. При цьому зазначила, що їй за договором оренди №20/04/17 від 20.04.2017 будь-які приміщення в оренду фактично не передавалися, а тому відповідні оплати, пов`язані з орендою та оплатою комунальних послуг не вносилися.

У судовому засіданні 15.07.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

20 квітня 2017 року між ТОВ "Мелодія", як орендодавцем, та ФОП Сенкевич Є. Г., як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення №20/04/17 (надалі - Договір оренди №20/04/17), за умовами якого орендодавець зобов`язався передати орендареві у користування на встановлений договором строк нежитлові приміщення, що розташовані за адресою м. Харків майдан Павлівський, 10 літ."Б-3" підвал площею 25кв.м. (надалі - об`єкт оренди або приміщення), а орендар зобов`язався прийняти приміщення та здійснювати оплату за їх користування орендодавцю відповідно до умов цього договору.

За умовами пункту 2.1 Договору оренди №20/04/17 об`єкт оренди має бути переданий орендареві не пізніше 25.04.2017 на підставі акту прийому-передач (Додаток 2) для проведення підготовчо-дизайнерських робіт.

Пунктом 5.1 Договору оренди №20/04/17 передбачено, що передача і повернення орендованих приміщень здійснюється у присутності представників сторін, які підписують належним чином оформлений акт прийому-передачі приміщення.

Згідно з пунктом 2.2 Договору оренди №20/04/17 строк користування об`єктом оренди починається з дня підписання акту приймання-передачі і триває до 24.03.2020.

Належні докази передачі приміщень за Договором оренди №20/04/17 від позивача відповідачу в матеріалах справи відсутні.

Пунктами 3.1, 3.4 Договору оренди №20/04/17 встановлено, що щомісячна орендна плата за орендовані приміщення за цим договором складає 2500,00грн. без ПДВ за один календарний місяць. По закінченню 12 місяців користування об`єктом оренди, орендна плата за приміщення збільшується на 7% від розміру оренди.

Належні докази сплати відповідачем орендних платежів за Договором оренди №20/04/17 в матеріалах справи відсутні.

Позивач у позові стверджує, що відповідач користувалася приміщенням, але належним чином не виконувала умови Договору оренди №20/04/17 щодо здійснення орендної плати, у зв`язку з чим у неї станом на 25.03.2019 існує заборгованість з орендної плати в розмірі 17177,00грн.

З огляду на це, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 17177,00грн., а також 2661,00грн. штрафу та 2427,00грн. пені, які нараховані на підставі пунктів 8.3, 8.4 Договору оренди №20/04/17.

Крім того, відповідно до пункту 6.2 Договору оренди №20/04/17 орендодавець має право відмовитися від договору у випадку неналежного виконання або не виконання умов цього договору, а також у випадку прострочення оплати щомісячної орендної плати або її частини чи інших платежів або їх частини. У разі відмови орендодавця від цього договору оренди договір є розірваним з моменту одержання орендарем повідомлення про відмову від договору або коли орендар повинен був отримати таке повідомлення.

Позивач вказує, що неодноразово листами №9 від 04.05.2017, №27 від 03.09.2018, №43 від 22.10.2018 вимагав своєчасного та повного виконання умов Договору оренди №20/04/17, однак відповідач свій обов`язок не виконала. За таких обставин, позивач повідомленням за №39 від 12.10.2018 відмовився від даного договору. Дане повідомлення отримано відповідачем 12.10.2018, про що свідчить відповідний напис на листі №39 від 12.10.2018 із проханням продовжити дію договору до 15.10.2018. Однак станом по день звернення до суду приміщення не повернуті.

На підставі викладених обставин, позивачем заявлено вимогу про визнання припиненим Договору оренди №20/04/17 з 15.10.2018 та про виселення ФОП Сенкевич Є.Г. із нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 підвал площею 25кв.м.

Також, 20.04.2017 між TOB "Мелодія", як виконавцем, та ФОП Сенкевич Є.Г. , як замовником, укладено Договір № 20/04 про відшкодування витрат з утримання орендованої будівлі (надалі - Договір №20/04), за умовами якого виконавець зобов`язався організувати для замовника забезпечення приміщення, розташованого за адресою м.Харків майдан Павлівський, 10 літ."Б-3" приміщення підвалу площею 25кв.м., холодною водою, водовідведенням, електропостачанням, опаленням, вивозом побутових відходів, прибиранням прилеглої до приміщення території та іншими послугами, необхідними для утримання орендованого приміщення, а відповідач зобов`язався сплатити позивачу компенсацію понесених витрат, за спожиті комунальні, експлуатаційні послуги та витрати з утримання орендованого приміщення.

Пунктом 4.2 Договору №20/04 визначено, що виконавець не пізніше 1 числа поточного місяця надає замовнику рахунки на оплату послуг за попередній місяць. Розрахунковим періодом за даним договором є календарний місяць.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні рахунки, передбачені пунктом 4.2 Договору №20/04.

Пунктами 4.3, 4.4 Договору №20/04 сторони узгодили, що оплата послуг здійснюється замовником шляхом перерахування авансового платежу в розмірі 1500,00грн., але не менше суми послуг за минулий місяць, на розрахунковий рахунок виконавця щомісячно до 01 числа поточного місяця за наступний місяць. За фактом надання послуг виконавець до 10 числа місяця, наступного за звітним, здійснює корегування вартості послуг, яка підлягає компенсації, на підставі фактично спожитого замовником обсягу послуг.

Належні докази сплати відповідачем послуг за Договором, а також докази здійснення позивачем відповідних щомісячних корегувань в матеріалах справи відсутні.

Позивач у позові стверджує, що відповідач належним чином не виконувала умови Договору №20/04 щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у неї станом на 25.03.2019 існує заборгованість із обов`язкових до відшкодування витрат у розмірі 30490,80грн.

Посилаючись на дану обставину, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з обов`язкових до відшкодування витрат у розмірі 30490,80грн., а також 2562,94грн. штрафу та 5847,69грн. пені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за Договором оренди №20/04/17 слід зазначити таке.

Згідно частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Обов`язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 ГК України.

Згідно зі статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Так, відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Отже, належним доказом передання наймачеві нежитлового приміщення має бути відповідний акт, який підтверджує приймання-передачу об`єкту оренди.

Проте в матеріалах справи відповідний акт приймання-передачі приміщення за Договором оренди №20/04/17 відсутній.

Відповідач, у свою чергу, факт отримання приміщення в користування за умовами Договору оренди №20/04/17 заперечує.

Слід зазначити, що позивачем надано акт прийому-передачі від 21.04.2017, який підписано позивачем та ФОП Сенкевич Є.Г. (зворотна сторона а.с.18). Однак зі змісту даного акту вбачається, що він є додатком до іншого договору оренди, а саме: №19/04/17 від 19.04.2017, який укладено між позивачем та Приватним підприємством "Сіріус-Арт" (код ЄДРПОУ 37365514). Так, відповідно до даного акту в користування за даним актом передано інші нежитлові приміщення, ніж ті, що є об`єктом оренди за Договором оренди №20/04/17, а саме: нежитлові приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 №№1, 2, 3, 4. При цьому, вказане майно було передано в користування саме ПП "Сіріус-Арт", а не ФОП Сенкевич Є.Г .

Як зазначає відповідач, і це підтверджується відомостями, наявними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Сенкевич Є.Г. є директором ПП "Сіріус-Арт" (код ЄДРПОУ 37365514).

Твердження представника позивача про те, що в акті прийому-передачі від 21.04.2017 помилково зазначені вказівки на договір №19/04/17 від 19.04.2017 судом відхиляються, оскільки єдине, що пов`язує даний акт з відповідачем є зазначення її як підписанта цього документа. Інші ж відомості (реквізити договору оренди, найменування особи, якій передається майно, перелік майна) жодним чином не пов`язані з Договором оренди №20/04/17. Також слід зазначити, що позивач, у випадку, якщо ці дані були внесені помилково не був позбавлений можливості виправити їх у встановленому порядку до моменту подання позову.

За таких обставин, доданий до позову акт прийому-передачі від 21.04.2017 не може бути прийнятий судом, як доказ передачі майна саме за Договором оренди №20/04/17.

Стосовно наявних у справі листів позивача, суд зауважує, що листи №9 від 04.05.2017, №27 від 03.09.2018, №39 від 12.10.2018, №43 від 22.10.2018 адресовані одночасно ФОП Сенкевич Є.Г. та ПП "Сіріус-Арт" (код ЄДРПОУ 37365514), яке не є стороною Договору оренди №20/04/17, та не містять жодних посилань на цей договір.

Отже, це листування не може бути доказом фактичного користування відповідачем приміщеннями за Договором оренди №20/04/17.

Також суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні докази сплати відповідачем орендних платежів за Договором оренди №20/04/17, зокрема, платіжні доручення, квитанції, банківські виписки тощо.

Що ж до наявного у справі проекту акту звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами за Договором оренди №20/04/17 (а.с.21) суд зазначає, що він підписаний лише позивачем, а тому фактично є одностороннім документом ТОВ "Мелодія". Докази направлення даного акту звіряння на адресу Сенкевич Є.Г. та відмови у його підписанні останньою в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недоведеним належними доказами твердження позивача про те, що відповідач отримала у користування приміщення за Договором оренди №20/04/17 та, відповідно, у неї виникло зобов`язання щодо здійснення оплати за користування ним.

У зв`язку з цим, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості із сплати орендної плати за Договором оренди №20/04/17 в розмірі 17177,00грн.

Також задоволенню не підлягають вимоги про стягнення 2661,00грн. штрафу та 2427,00грн. пені, оскільки вони є похідними від вимоги про стягнення основного боргу за Договором оренди №20/04/17.

Щодо вимог про визнання Договору оренди №20/04/17 припиненим з 15.10.2018 та про виселення ФОП Сенкевич Є.Г. із нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 підвал площею 25кв.м., суд зазначає наступне.

Підставою для визнання Договору оренди №20/04/17 припиненим відповідач вважає невиконання відповідачем умов даного договору щодо внесення орендної плати.

Однак, як зазначалося вище, позивачем не доведено факту передання приміщення відповідачу в користування за Договором оренди №20/04/17 і виникнення у неї обов`язку щодо внесення орендної плати.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на лист №39 від 12.10.2018, оскільки він не містить посилань на Договір оренди №20/04/17 та адресований у тому числі ПП "Сіріус-Арт", яке не є його стороною.

Крім того, чинне законодавство передбачає перелік підстав для припинення договору оренди, до яких неналежне виконання орендарем зобов`язання щодо внесення орендної плати не відноситься.

Так, частиною 2 статті 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди.

А згідно зі статтею 781 ЦК України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Отже, договір оренди не може бути визнано припиненим з наведених позивачем підстав.

Суд наголошує, що неналежне виконання орендарем своїх зобов`язань може бути підставою для розірвання договору оренди, у тому числі й в судовому порядку, однак така вимога позивачем не заявлена.

Таким чином, у задоволенні вимоги про визнання Договору оренди №20/04/17 припиненим з 15.10.2018 слід відмовити.

Не може бути задоволена і вимога позивача про виселення ФОП Сенкевич Є.Г. із нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 підвал площею 25кв.м., оскільки позивач не довів факт передачі даного майна в користування відповідача.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за Договором №20/04 суд зазначає таке.

Аналіз умов Договору №20/04 свідчить, що його укладення нерозривно пов`язано з фактом користування відповідачем приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 підвал площею 25кв.м., який відповідачем не було доведено.

Також слід зауважити, що в матеріалах справи відсутні рахунки позивача, які він мав складати згідно з пунктом 4.2 Договору №20/04, а також докази внесення оплат за Договором №20/04, зокрема, платіжні доручення, квитанції, банківські виписки тощо.

Зазначене також спростовує твердження позивача про користування відповідачем приміщенням та про надання йому комунальних та експлуатаційних послуг.

Що ж до наявного у справі проекту акту звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами (а.с.20) суд зазначає, що він підписаний лише позивачем, а тому фактично є одностороннім документом ТОВ "Мелодія". Докази направлення даного акту звіряння на адресу Сенкевич Є.Г. та відмови у його підписанні останньою в матеріалах справи відсутні. Крім того даний акт містить посилання на Договір оренди №20/04/17, а не на Договір №20/04.

Отже, оскільки позивачем не доведено факту передання відповідачу в користування приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 підвал площею 25кв.м., а також не надано доказів складення та надання відповідачу рахунків, на підставі яких мала здійснюватися оплата згідно умов пункту 4.2 Договору №20/04, суд не може погодитися з твердженнями позивача про виникнення у Сенкевич Є.Г. зобов`язання щодо здійснення оплати послуг, обумовлених Договором №20/04.

У зв`язку з цим, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості з обов`язкових до відшкодування витрат у розмірі 30490,80грн.

Також без задоволення слід залишити й вимоги про стягнення 2562,94грн. штрафу та 5847,69грн. пені, оскільки вони є похідними від вимоги про стягнення основного боргу за Договором №20/04.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелодія" (61003, м.Харків, майдан Павлівський, буд.10, код 19468504) до Фізичної особи Сенкевич Євгенії Геннадіївни ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) про визнання договору оренди нежитлового приміщення №20/04/17 від 20.04.2017 припиненим з 15.10.2018, виселення відповідача із нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 підвал площею 25кв.м., та стягнення 61 166,43грн. - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "25" липня 2019 р.

Суддя М.В. Калантай