Рішення

від 23.07.2019 по справі 924/442/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2019 р. Справа № 924/442/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Хмельницької міської ради м.Хмельницький

до приватного підприємства "Кавас" м. Хмельницький

про стягнення 15185,58 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 (відшкодування збитків)

за участю представників:

від позивача: Демчук Л.Г. - за довіреністю

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановив: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення із відповідача - приватного підприємства Кавас 15185,58 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач на підставі договору купівлі - продажу від 10.06.2008 року є власником приміщення складу з гаражами загальною площею 148,7 кв. м., що знаходиться за вищевказаною адресою. Вказує, що останній користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, не сплачує за таке користування кошти, договір оренди вказаної земельної ділянки до 07.12.2018 року не укладено. Позивач зазначає, що відповідач не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а Хмельницька міська рада втратила належне їй майно (кошти від орендної плати) у розмірі 15185,58грн. При цьому, період нарахування вказано з 01.10.2016 р. по 01.07.2018 р. Підставою позову зазначено ст. ст. 1212 - 1214 ЦК України.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, відзив на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, в судові засідання не з`являвся, представника не направив, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Так, повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвалу про відкриття провадження у справі та ухвали - повідомлення. Ухвали направлялися відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є його юридичною адресою, однак були повернуті відділенням поштового зв`язку із відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта №164950690 від 25.04.2019 року, приміщення складу з гаражами загальною площею 148,7 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі договорів купівлі - продажу від 10.06.2008 року належить приватному підприємству Кавас м. Хмельницький.

06.12.2018 року головними спеціалістами відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради здійснено обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 . При обстеженні встановлено, що земельна ділянка в занедбаному стані, не огороджена, на ділянці приміщення гаражів та трьохповерхова будівля в напівзруйнованому стані (без вікон та дверей). Рішенням 25-ї сесії міської ради від 10.10.2018 року №89 ПП Кавас надано в оренду земельну ділянку по АДРЕСА_2 36/ АДРЕСА_3 площею 2808 м.кв. для обслуговування складу та гаражів терміном на 1 рік. Договір оренди землі в стадії укладання.

10.01.2019 року управлінням земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин на адресу Головного управління ДФС у Хмельницькій області було направлено лист щодо надання інформації щодо сплати приватним підприємством Кавас земельного податку (орендної плати) за земельну ділянку площею 0,2808 га, по АДРЕСА_1 в період з 01.10.2016 р. по 01.07.2018 р.

Згідно інформації Головного управління ДФС у Хмельницькій області приватне підприємство "Кавас" не декларує та не сплачує кошти з орендної плати/земельного податку.

Як вбачається з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, наданого Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області (від 28.11.2018р. №18-22-0.33-3681/116-18), нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2016 році (для комерційного використання) становила 5511445 грн., у 2016 році (для виробництва) становила 2645493 грн., та у 2017 - 2018 роках - 2804223 грн.

Відповідно до розрахунку розміру збитків здійсненого головним спеціалістом відділу оренди та продажу землі управління земельних ресурсів та земельної реформи департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів, розмір збитків у вигляді неодержаного доходу від орендної плати за землю за період з 01.10.2016р. по 01.07.2018р. становить 15185,58грн., з яких 2036,28грн. за період з 01.10.2016 р. по 21.12.2016 р., 8748,18 грн. - з 01.01.2017 р. по 31.12.2017р. та 4374,12грн. - з 01.01.2018р. по 01.07.2018р.

Згідно витягу з рішення 25 сесії Хмельницької міської ради від 10.10.2018 року приватному підприємству Кавас вирішено надати в оренду земельну ділянку площею 2808 м. кв., що знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 .

07.12.2018 року між Хмельницькою міською радою (орендодавець) та приватним підприємством Кавас (орендар) укладено договір оренди землі №448/01, згідно п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 04: НОМЕР_3 , яка розташована в АДРЕСА_1 . В оренду передається земельна ділянка площею 2808 м. кв. (п. 2 договору).

Позивач вказуючи, що відповідач у період з 01.10.2016 р. по 01.07.2018 р. використовував земельну ділянку площею 292 м.кв. по АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів, звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства Кавас 15185,58 грн. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги приймає наступне.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом д частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач правомірно володіє приміщенням складу з гаражами площею 148,7 кв.м. по АДРЕСА_1 . Правовстановлюючих документів на земельну ділянку приватне підприємство Кавас не отримало, жодних прав щодо вказаної земельної ділянки за ПП Кавас до 07.12.2018 року не зареєстровано.

Після оформлення за собою права власності на нерухоме майно, ПП Кавас договір оренди вказаної земельної ділянки до 07.12.2018 року не укладало, орендної плати за користування землею не здійснювало. Внаслідок цього територіальна громада міста Хмельницького в особі Хмельницької міської ради позбавлена можливості отримати дохід у розмірі 15185,58 грн. від здачі земельної ділянки в оренду.

Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 ПК України).

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, норма статті 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільний кодекс України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Тобто, незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельними ділянками у встановленому законодавчими актами розмірі, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під визначення Європейського суду з прав людини "виправдане очікування" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

При цьому, суд зазначає, що відновлення порушених прав позивача за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач.

Навіть за умови правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, в обраний позивачем спосіб захисту відбувається відновлення справедливої рівноваги між правами та обов`язками сторін спору, встановлення якої ґрунтується на визначеній нормами земельного законодавства умові платності використання земельної ділянки.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (ст. 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, з часу виникнення права власності на нерухоме майно у відповідача виник й обов`язок укласти та зареєструвати договір оренди на вищезазначену земельну ділянку. Цього обов`язку відповідач до 07.12.2018 року не виконав, а отже без законних підстав зберіг у себе майно - кошти за оренду землі.

Відтак, відповідач (набувач), не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, фактично збільшив свої доходи, а позивач (потерпілий) втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За розрахунком позивача, розмір збережених відповідачем коштів від безпідставно набутого майна склав 15185,58 грн. за період з 01.10.2016 р. до 01.07.2018 р.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 15185,58 грн. обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

При прийнятті рішення судом приймається до уваги аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), у постановах Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07 грудня 2016 року у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12 квітня 2017 року у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) і № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).

У зв`язку із задоволенням позову витрати по оплаті судового збору належить покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Хмельницької міської ради м. Хмельницький до приватного підприємства "Кавас" м. Хмельницький про стягнення 15185,58 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_1 (відшкодування збитків) задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства Кавас (29000, м. Хмельницький, вул. Подільська, 93, код ЄДРПОУ 35805286) на користь Хмельницької міської ради 15185,58 грн. (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят п`ять гривень 58 коп.) безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку по АДРЕСА_4 Заводській, 36/3 у м. Хмельницькому (р/р 31417611022002, МФО 899998, ЄДРПОУ 38045529, одержувач коштів: УК у м. Хмельницькому 24062200, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - Кошти за шкоду), 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 23.07.2019 р.

Суддя І.В. Грамчук

Віддруковано 3 примірники: 1- у справу, 2- позивачу (29000, м.Хмельницький вул.Гагаріна,3;3- відповідачу (29000, м.Хмельницький, вул. Подільська,93) всім реком. з повідомл. про вруч.