Ухвала

від 26.07.2019 по справі 911/1843/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" липня 2019 р. Справа № 911/1843/19

Господарський суд Київської області, у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю М-Сервіс про забезпечення позову

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М-Сервіс (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 14-А, код ЄДРПОУ 24915678)

до Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

про стягнення 187 039,55 грн.

встановив:

24.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю М-Сервіс звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Захарова Олександра Костянтиновича про стягнення 187 039,55 грн.

24.07.2019 позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачу - ФОП Захарову О.К. в межах ціни позову 187 039,55 гривень.

В обґрунтування вищезазначеної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю М-Сервіс вказує, що з моменту виконання обов`язку щодо надання послуг відповідачу, останній всіляко уникає контактів з керівництвом ТОВ М-Сервіс , не надає жодних відповідей на претензії, письмових заяв, клопотань чи пояснень з приводу невиконання умов договору, заборгованості не погашає, чим завдає значних збитків.

На думку заявника, такі дії свідчать про намір відповідача ухилятись від виконання своїх договірних зобов`язань та ставить під загрозу реальну можливість виконання рішення про стягнення коштів у випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та рахунки відповідача в межах ціни позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає, що зазначена заява не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Частиною 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України ).

Натомість, заявником не надано доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову, не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість невиконання рішення суду та імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без надання обґрунтованих доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову, а тому суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю М-Сервіс такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України , про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136-141 , 234 Господарського процесуального кодексу України .

постановив:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю М-Сервіс про забезпечення позову відмовити.

Ухвала складена та підписана 26.07.2019, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.Д. Лилак