Рішення

від 24.07.2019 по справі 914/704/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2019 справа № 914/704/19

За позовом: фізичної особи-підприємця Сало Андрія Юрійовича, с. Хоростиня Мостиського району Львівської області,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Львівський каменеобробний завод Граніт , с. Керниця Городоцького району Львівської області,

про: стягнення 103 597,01 грн (з яких: 89 549,81 грн - основної заборгованості, 8 149,03 грн - неустойки (пені), 1420,53 грн - три відсотки річних та 4477,64 грн - інфляційних збитків).

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

За участю представників сторін:

позивача: Могильницький А.М. - адвокат;

відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов фізичної особи-підприємця Сало Андрія Юрійовича до товариства з обмеженою відповідальністю Львівський каменеобробний завод Граніт про стягнення 96893,07 грн (89 549,81 грн - основної заборгованості, 8 149,03 грн - неустойки (пені), 1420,53 грн - три відсотки річних та 4477,64 грн - інфляційних збитків).

Ухвалою суду 17.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.05.2019. Ухвалою суду від 20.05.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 01.07.2019 р. Через канцелярію суду, позивач подав заяву від 24.06.2019 р. б/н про збільшення позовних вимог до позовної заяви про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Львівський каменеобробний завод Граніт на користь позивача - фізичної особи - підприємця Сало Андрія Юрійовича заборгованість у розмірі 89 549,81грн., неустойку (пеню) - 8 149,03 грн, 3% річних - 1 420,53 грн, інфляційні збитки 4 477,64 грн, що разом становить 103 597,01 грн. Ухвалою суду від 01.07.2019 р. прийнято заяву про збільшення розміру позовних вимог, з подальшим її врахуванням при розгляді справи, закрито підготовче провадження у справі №914/704/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2019 р. В судовому засіданні 15.07.2019 р. суд ухвалив відкласти розгляд справи на 24.07.2019 р.

В судове засідання 24.07.2019 р. представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав усні пояснення по суті справи. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неналежно виконав свої зобов`язання за договором №12042018-Р від 12.04.2018 р. про перевезення та експедиції вантажів автомобільним транспортом. Відтак, позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача (з врахуванням зави про збільшення позовних вимог) заборгованості у розмірі 89 549,81грн., неустойки (пені) - 8 149,03 грн, 3% річних - 1 420,53 грн, інфляційні збитки 4 477,64 грн, що разом становить 103 597,01 грн.

Через канцелярію суду, представник позивача подав клопотання від 19.07.2019 р. б/н, в якому просить долучити до матеріалів справи копію супровідного листа до пакету документів щодо здійснення перевезень, який скеровувався відповідачу 30.11.2018 р.

В судове засідання 24.07.2019 р. представник відповідача не з`явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом. Вимог ухвали суду від 17.04.2019 р. не виконав.

Відповідно до частини 9 статті 195 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні 24.07.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між позивачем - фізичною особою-підприємцем Сало А.Ю. , як експедитором, та відповідачем ТзОВ Львівський каменеобробний завод Граніт , як замовником, 12.04.2018р. було укладено договір перевезення та транспортної експедиції вантажів автомобільним транспортом №12042018-Р (а.с.17-18).

За умовами цього договору експедитор зобов`язується за письмовою заявкою замовника організувати виконання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, прийняти та доставити, або здійснити організацію перевезення, ввіреного йому замовником вантажу в пункт призначення й видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (отримувачу), а замовник зобов`язується оплатити за транспортну експедицію та перевезення вантажу встановлену плату.

Відтак, сторонами було укладено замовлення на перевезення вантажу №1 (додаток до Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №№12042018-Р від 12.04.2018 р.), №2 (додаток до Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №№12042018-Р від 12.04.2018 р.) від 06.04.2018р. та №3(додаток до Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №№12042018-Р від 12.04.2018 р.) від 16.04.2018р.(а.с. 19,20,21).

Згідно вказаних замовлень: маршрут перевезення становив - Керниця (Україна) - Гданськ 80-759 (Польща); вантаж - граніт, характер вантажу - камінь; адреса розвантаження: 80-759 Gdansk, ul. Mostek. 2/8; вантажоодержувач - Polstar Domi - Tec; дата/час розвантаження: у замовленні №1,2 - 12-13.04.2018 р., у замовленні №3-18-20.04.2018 р.

Вартість послуг (ціна за перевезення) була визначена сторонами у замовленнях та становила: |

- у замовленні №1 -1257 евро (по курсу НБУ на день вивантаження);

- у замовленні №2 1224 евро (по курсу НБУ на день вивантаження);

- у замовленні №3 928 евро (по курсу НБУ на день вивантаження).

Відповідно до 2.2.1. експедитор забезпечує підбір необхідної кількості та виду транспортних засобів, своєчасну подачу під завантаження необхідного типу рухомого складу в технічно справному стані, в стані, що відповідає санітарним вимогам та придатним для перевезення даного виду вантажу, у відповідності з вимогами замовника, вказаними у заявці та необхідною для перевезення документацією. Своєчасність визначається строками, вказаними у заявці замовника, яка вважається узгодженою, якщо протягом одного робочого дня експедитор письмово не повідомить замовника про обґрунтовану причину не виконання заявки в установлений строк.

На виконання своїх зобов`язань за договором №12042018-Р від 12.04.2018р. (замовлення №3) позивач, як експедитор, 16.04.2018р. уклав договір на перевезення вантажу із перевізником фізичною собою-підприємцем Коцибою М.Л. (замовлення на перевезення вантажу №16-04 від 16.04.2018р.) (а.с. 25).

Відповідно до 2.2.3. експедитор доставляє вантаж у вказаний замовником пункт призначення в строк, обумовлений в заявці. Передача вантажу експедитором уповноваженій особі вантажоотримувача по кількості місць та його цілісності, стверджується підписом та відбитком печатки на товарній, товарно-транспортній та міжнародних товарно-транспортних накладних СМR, ЕКМТ, вантажоотримувачем.

Відповідно до п. 2.2.5. договору після доставки вантажу в пункт призначення, передає замовнику електронною поштою/факсом скановані копії товарно-транспортних накладних, міжнародних товарно-транспортних накладних СМR, ЕКМТ, рахунку- фактури, акт виконаних робіт, податкову накладну.

Доказом виконання експедитором зобов`язання за договором та замовленнями підтверджується накладними СМR, а саме, згідно: накладної СМR серії А №461394 щодо замовлення №1 - вантаж доставлено 12.04.2018р.(а.с.22), накладної СМR серії А №514701 щодо замовлення №2 - вантаж доставлено 12.04.2018р.(а.с.24), накладної СМR серії А №514710 щодо замовлення №3 - вантаж доставлено 18.04.2018р.(а.с.23), про що наявні відповідні відмітки у всіх СМR.

Відповідно до п.4.1. договору №12042018-Р вартість послуг експедитора погоджується сторонами у заявках, а остаточна визначається у рахунках - фактурах.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки №100.02 від 12.04.2018р. на суму 40 349,97грн (а.с.26), №100.03 від 12.04.2018 р. на суму 39 290,40грн(а.с.27), №100.04 від 18.04.2018р. суму 29 909,44 грн (а.с.28).

Факт належного виконання позивачем своїх обов`язків за договором та замовленнями, підтверджується підписаними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №100.02 та №100.03 від 12.04.2018р. та №100.04 від 18.04.2018р.(а.с.29,30,31).

Відповідно до п. 4.2. договору, оплату за надані послуги експедитора здійснює в національній валюті, безготівковій формі на рахунок експедитора протягом 5 (п`яти банківських днів) на підставі отриманих рахунку-фактури, акту виконаних робіт та всіх підтверджуючих документів про виконані роботи, відповідно до п.2.2.5. даного договору.

Загальна вартість наданих послуг по трьох замовленнях становила 109 549,81грн.

Оплата, відповідно до умов, визначених сторонами у замовленнях, мала бути здійснена замовником (відповідачем за даним позовом) протягом 5 банківських днів після отримання документів про виконання перевезення. П.2.2.6 договору №12042018-Р від 12.04.2018р. сторони визначили можливість оформлення документів в письмовій формі та передачі їх по факсу або електронною поштою (e-mail), визнання їх дійсними і такими, що мають юридичну силу.

Як зазначає позивач, на виконання вимог договору, окрім електронної передачі, з використанням вказаних у п.2.2.6. варіантів, пакет документів у письмовій формі був направлений відповідачу рекомендованим листом 30.11.2018р. (трек-номер поштового відправлення 7905209128193)(а.с.33) та, згідно, даних корінця рекомендованого повідомлення про вручення, його було отримано відповідачем 06.12.2018р. Позивач, не надає доказів наявності претензій щодо документів: їх комплектності чи змісту від відповідача.

Як зазначає позивач, строк 5 банківських днів для розрахунку спливав 13.12.2018р., проте, розрахунок відповідачем повністю проведено не було. Так, 25.04.2018р. мали місце два платежі 17 000,00грн. і 3000,00грн. (загальною сумою 20 000,00грн.), що підтверджується банківською випискою за 25.04.2018р. (а.с. 32). Таким чином, станом на 26.04.2018р. заборгованість відповідача становила 89 549,81 грн. (вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять гривень 81 коп.)

З метою досудового врегулювання спору, позивачем у грудні 2018 р. надіслано претензію на адресу відповідача (трек-номер поштового відправлення 7905200932364), яка була ним отримана 12.01.2019р. (згідно даних корінця рекомендованого повідомлення про вручення та сервісу відстеження поштових пересилань Укрпошти ). Проте, як стверджує позивач, відповідь на претензію не надано, борг не сплачено.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача, станом на момент звернення до суду з позовною заявою, становить 89 549,81 грн.

Згідно п.5.3.1.4 договору №12042018-Р від 12.04.2018р. передбачено, що за прострочення розрахунку замовник сплачує експедитору пеню в розмірі 0,05% від суми фрахту заявки за кожен день прострочення оплати.

З огляду на прострочення оплати вартості наданих послуг, позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) у розмірі 8 149,03 грн.

У зв`язку з порушенням умов Договору, враховуючи неналежне виконання грошових зобов`язань відповідачем, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 89 549,81 грн - основного боргу, 8149,03 грн - пені, 1420,53 грн - трьох відсотків річних та 4477,64 грн - інфляційних втрат.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

За договором транспортного експедирування має місце виконання або організація виконання послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу; іншими словами, за відповідним договором надаються транспортно-експедиторські послуги, безпосередньо пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування (ст. 1 Закону Про транспортно-експедиторську діяльність ).

Статтею 929 ЦК України на загальному рівні визначений предмет договору транспортного експедирування. Так, договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договір транспортного експедирування є оплатним. Згідно із ч. 8 ст. 9 Закону України Про транспортно-експедиційну діяльність платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. За ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюються договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 ЦКУ визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання договору позивачем надано відповідачу послуги з організації та забезпечення перевезення вантажу загальною вартістю 109 549,81 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними: СМR серії А №461394 щодо замовлення №1 - вантаж доставлено 12.04.2018р., СМR серії А №514701 щодо замовлення №2 - вантаж доставлено 12.04.2018р., СМR серії А №514710 щодо замовлення №3 - вантаж доставлено 18.04.2018р.

Відповідно до п.4.1. договору №12042018-Р вартість послуг експедитора погоджується сторонами у заявках, а остаточна визначається у рахунках - фактурах.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки №100.02 від 12.04.2018р. на суму 40 349,97грн, №100.03 від 12.04.2018 р. на суму 39 290,40грн, №100.04 від 18.04.2018р. суму 29 909,44 грн.

Крім того, за фактом надання транспортно-експедиційних послуг сторонами складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №100.02 та №100.03 від 12.04.2018р. та №100.04 від 18.04.2018р.

Як вбачається зі змісту вищевказаних актів, в них відсутні застереження замовника щодо якості, обсягу та вартості наданих послуг.

Згідно долученої до матеріалів справи банківської виписки за 25.04.2018р. відповідач здійснив два платежі в розмірі 17 000,00грн та 3000,00грн, загальною сумою 20 000,00грн. Таким чином, станом на 26.04.2018р. заборгованість відповідача становила 89 549,81 грн.

Зважаючи на наведене, вимога позивача щодо стягнення 89 549,81 грн - основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Оплата, відповідно до умов, визначених сторонами у замовленнях, мала бути здійснена замовником (відповідачем за даним позовом) протягом 5 банківських днів після отримання документів про виконання перевезення. П.2.2.6 договору №12042018-Р від 12.04.2018р. сторони визначили можливість оформлення документів в письмовій формі та передачі їх по факсу або електронною поштою (е-mail), визнання їх дійсними і такими, що мають юридичну силу.

На виконання п.2.2.6 договору позивачем був направлений відповідачу пакет документів у письмовій формі рекомендованим листом 30.11.2018р. та згідно даних корінця рекомендованого повідомлення про вручення - було отримано відповідачем 06.12.2018р.

Відповідно до ст.251, 252 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Згідно із ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно, строк 5 банківських днів для оплати заборгованості сплив 13.12.2018р., тобто, перебіг строку для нарахування штрафних санкцій, 3 % річних та інфляційних втрат розпочався 14.12.2018 р.

Так, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення 1420,53 грн - трьох відсотків річних та 4477,64 грн - інфляційних втрат, зазначає, що такий здійснено правильно, а відтак, вимоги підлягають до задоволення.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

В силу ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.

Згідно п.5.3.1.4 договору №12042018-Р від 12.04.2018р. передбачено, що за прострочення розрахунку замовник сплачує Експедитору пеню в розмірі 0,05% від суми фрахту заявки за кожен день прострочення оплати.

Так, розглянувши вимоги позивача про стягнення 8149,03 грн неустойки (пені), перевіривши надані розрахунки, суд вказує, що такі розрахунки здійснено правильно, а тому заявлені вимоги є обґрунтованими.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 1921,00 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Львівський каменеобробний завод Граніт (81550, Львівська обл. Городоцький район, с. Керниця, вул. Миру, буд. 3 Б, ідентифікаційний код 40858050) на користь фізичної особи - підприємця Сало Андрія Юрійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість у сумі 103 597,01 грн, з яких: 89 549,81грн - основного боргу, 8149,03 грн - неустойки (пені), 1 420,53 грн - 3% річних, 4 477,64 грн - інфляційних збитків та 1921,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.07.2019 р.

Суддя Березяк Н.Є.