Рішення

від 16.07.2019 по справі 921/226/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 липня 2019 року м.Тернопіль Справа №921/226/19 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув матеріали справи

за позовом: заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури, м. Кременець Тернопільської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача-1: Державного навчального закладу Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою , м. Збараж Тернопільської області

відповідача-2: Селянського (фермерського) господарства Колосок , с.Чернихівці Збаразького району Тернопільської області

про визнання недійсним договору про надання послуг з додатками, зобов`язання звільнити земельну ділянку,

за участю представників:

прокуратури: Ємець Д.В., прокурор відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури області, довіреність №05/2-21вих19 від 22.01.2019;

позивача: не з`явився;

відповідачів: не з`явилися.

В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури, м.Кременець Тернопільської області звернувся 03.04.2019 (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх.№269) до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль до Державного навчального закладу Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою , м.Збараж Тернопільської області та Селянського (фермерського) господарства Колосок , с.Чернихівці Збаразького району Тернопільської області, про визнання недійсними договору без номеру від 11.01.2018 про надання послуг у рослинництві та додаткових угод від 11.01.2018, 02.01.2019; зобов`язання відповідача-2 звільнити земельну ділянку, площею 33,0073га за кадастровим №6122488800:01:001:0120, що знаходиться за межами населеного пункту на території Чернихівецької об`єднаної територіальної громади Збаразького району Тернопільської області, до складу якої входить село Старий Збараж.

Підставою звернення прокуратури з даним позовом до суду визначено невжиття уповноваженим державою органом на розпорядження земельними ділянками державної власності заходів щодо припинення незаконного використання земельної ділянки, не здійснення контролю за додержанням вимог земельного законодавства; не проведення перевірки з приводу правомірності укладення договору про надання послуг, не вжиття заходів по захисту інтересів держави шляхом подання позову.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на приписи ст.ст.22, 78, 79, 79-1, 92, 95, 96, 124-126 Земельного кодексу України, ст.ст.203, 215, 235, 317, 901, 1030, 1031 Цивільного кодексу України, ст.ст.5, 80 Закону України Про освіту , ст.4, 6, 13, 16 Про оренду землі . Вказує на незаконну передачу в користування земельної ділянки всупереч її цільовому призначенню, невиконання сторонами спірного договору його умов щодо оплати послуг (підтверджено відповідачами), що в сукупності свідчить про удаваність спірного правочину.

Ухвалою від 24.04.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 21.05.2019, котре відкладалося на 11.06.2019. У зв`язку з перебуванням судді у відпустці, підготовче засідання переносилося на 24.06.2019, про що учасників справи повідомлено в порядку ст.120 ГПК України (ухвала від 10.06.2019).

В підготовчому провадженні прокурор просив закрити провадження у справі в частині позовної вимоги про зобов`язання відповідача-2 звільнити земельну ділянку, оскільки в ході розгляду даного спору відповідачами укладено правочин про розірвання спірного договору та повернуто земельну ділянку, площею 33,0073га за кадастровим номером НОМЕР_1 навчальному закладу по акту приймання - передачі від 10.05.2019 (клопотання №05/2-190вих-19 від 05.06.2019). У зв`язку із поданням клопотання про закриття провадження у справі, прокурор просив суд повернути сплачений прокуратурою судовий збір в розмірі 3842,00грн.

Представник позивача у жодне засідання не з`явився. Згідно поданого 15.05.2019 клопотання №9-19-0.9-2814/2-19 від 11.05.2019 (вх.№8476) надав пояснення щодо проведеної у 2017 році (Акт №249/0/92-17-ДК/286/АП/09/01/-17 від 17.08.2017) перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, площею 80га, котра перебуває у постійному користуванні відповідача-1. Також 21.05.2019 на електронну адресу господарського суду позивачем надіслано клопотання №9-19-0.93-2962/2-19 від 21.05.2019 про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки відповідачами розірвано спірний договір, а земельну ділянку повернуто навчальному закладу за актом прийому-передачі, тому вважає, що зобов`язання за спірним договором є припиненими. Оскільки дане клопотання від 21.05.2019 надіслано без застосування ЕЦП, тому в силу Закону України Про електронні довірчі послуги , ч.8 ст.6 ГПК України суд вважає його не підписаним особою, що його подала, тому його не розглядає.

Відповідач-1 у засідання суду жодного разу не з`явився. Згідно поданих 16.05.2019 відзиву на позов без номеру від 13.05.2019 (вх.№8565), письмових пояснень без номеру та дати (вх.№10130 від 10.06.2019) позовні вимоги прокуратури визнав; просив суд закрити провадження у справі з-за відсутності предмету спору (п.2 ч.1 ст.231 ГПК України), посилаючись на факт укладення додаткового договору до договору про надання послуг у рослинництві від 11.01.2018, на підставі якого спірний договір вважається розірваним, а усі додаткові договори до нього такими, що втратили юридичну силу, долучивши договір від 10.05.2019 та акт прийому-передачі земельної ділянки від 10.05.2019. Просив справу розглядати без участі його уповноваженого представника.

Відповідачем-2 згідно поданих відзиву на позов без номеру від 13.05.2019 (вх.№8564 від 16.05.2019), письмових пояснень без номеру від 05.06.2019 (вх.10224), заявлені прокурором позовні вимоги визнано. Серед іншого зазначено, що спірна земельна ділянка, площею 33,0073га за кадастровим № НОМЕР_1 оброблялася фермерським господарством, яке збирало та реалізовувало весь урожай, кошти від реалізації вирощеної сільськогосподарської продукції навчальному закладу не сплачувалися, а надані фермерським господарством послуги не оплачувалися замовником; будь які акти приймання - передачі послуг, виконаних робіт між фермерським господарством та навчальним закладом не складалися та не підписувалися. Посилаючись на укладення 10.05.2019 між Тернопільським професійним коледжем з посиленою військовою та фізичною підготовкою та СФГ Колосок додаткового договору про розірвання спірного договору про надання послуг у рослинництві від 11.01.2018 та додаткових договорів до нього, відповідач-2 зазначив про відсутність предмету спору, та, спираючись на приписи п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, просив суд закрити провадження у справі; розгляд справи просив здійснювати без його участі.

Ухвалою від 24.06.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/266/19 до судового розгляду по суті на 16.07.2019.

В судовому засіданні прокурор відділу забезпечення представництва в суді управління представництва інтересів держави в суді прокуратури області підтримав позовні вимоги в частині заявлених позовних вимог про визнання недійсним договору без номеру від 11.01.2018 про надання послуг у рослинництві та додаткових угод від 11.01.2018, 02.01.2019. В частині позовних вимог про звільнення спірної земельної ділянки прокурор просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на її повернення фермерським господарством Колосок (клопотання №05/2-190вих-19 від 05.06.2019).

Враховуючи достатність часу, наданого для підготовки до судового засідання та надання можливості сторонам в рівній мірі представити документи, які мають значення для вирішення спору, зважаючи на належне повідомлення учасників про розгляд справи, наявність клопотань про розгляд справи без участі представників, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.42 та ст.46 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в сукупності, заслухавши думку прокурора, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до Статуту, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №789 від 23.07.2015 та зареєстрованого державним реєстратором Реєстраційної служби Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області 28.07.2015 за реєстраційним №16421450000001069, наказів Міністерства освіти і науки України №382 від 31.03.2015, № 847 від 18.07.2014, Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005213173 від 05.04.2019 Державний навчальний заклад Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою є державним навчальним закладом з статусом юридичної особи, є правонаступником прав та обов`язків реорганізованих училищ, а саме: Середнього професійно-технічного училища №25 Тернопільського облуправління профтехосвіти, Професійно-технічного училища №25 м.Збараж, Державного навчального закладу Збаразьке професійно-технічне училище .

Державний навчальний заклад Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою є підпорядкованим Міністерству освіти і науки України, котре здійснює його управління; є державним професійно-технічним (професійним) навчальним закладом третього атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти. Міністерство освіти і науки України здійснює контроль дотримання вимог Статуту та приймає відповідні рішення в разі їх порушення. З метою сприяння розвитку навчально-матеріальної та спеціально-побутової бази, забезпечення професійно-практичної підготовки, вирішення соціальних та інших питань працівників, військовослужбовців, учнів, курсантів, слухачів, Коледж може укладати угоди із підприємствами, установами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання різних форм власності (п.п.1.1, 1.7, 2.2, 2.6, 6.1 Статуту). Згідно п.п.7.1-7.4 Статуту функціонування Коледжу забезпечується бюджетним фінансуванням та додатковими джерелами фінансування.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею, виданого на підставі рішення Збаразької районної ради народних депутатів №50 від 29.03.1991 та Тернопільського ОВК від 11.02.1957 Збаразькому СПТУ-25 надано у постійне користування 154,2га землі в межах згідно із планом землекористування для ведення підсобного господарства, про що у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею вчинено запис за №137. Даний Державний акт на землю є чинним.

На підставі рішення Чернихівської сільської ради Збаразького району Тернопільської області №5-1/2016від 27.12.2016 Про припинення повноважень Старозбаразької сільської ради припинено Старозбаразьку сільську раду як юридичну особу у зв`язку з реорганізацією шляхом приєднання до Чернихівсько сільської ради, яку визнано правонаступником активів, пасивів, всіх майнових прав та обов`язків реорганізованої Старозбаразької сільської ради (ідентифікаційний код 02132036).

Згідно даних Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6106200032019 від 13.03.2019 у грудні 2014 року виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), зокрема, площею 33,0073га за кадастровим № НОМЕР_1 , що розташована на території Черниховецької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності і надана у користування відповідачу-1 для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

11 січня 2018 року між Державним навчальним закладом Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою як Замовником та селянським (фермерським) господарством Колосок як Виконавцем, укладено договір без номеру про надання послуг у рослинництві (далі - договір), відповідно до умов якого Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе обов`язки по виконанню робіт у рослинництві (надання послуг) на земельній ділянці, площею 33,0073га, розташованій на території Старозбаразької сільської ради Збаразького району Тернопільської області. Фактичне виконання робіт, їх вартість підтверджується в актах приймання-передачі наданих послуг, які Виконавець передає Замовнику для підписання протягом 5 днів після надання послуг (п.п.1.1, 2.1, 3.1, 3.2 договору).

Згідно п.п.2.2, 2.3 договору, Замовник здійснює оплату за надані послуги у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 10 календарних днів з дня підписання акту приймання-здачі наданих послуг або шляхом продажу (товарообміну) сільськогосподарської продукції.

У п.5.1 договору встановлено, що усі зміни та доповнення до даного договору оформляються письмово і набирають чинності з моменту підписання їх сторонами.

Договір вступає в законну силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 10.07.2023 (п.5.3 договору).

Того ж дня , 11.01.2018 сторонами було підписано додатковий договір без номеру до договору про надання послуг у рослинництві від 11.01.2018, згідно п.1.1 якого сторонами узгоджено виробничу програму та структуру посівних площ на 2018 рік, передбачивши вирощування пшениці, площею посіву 33,0073га, прогнозованою урожайністю 165тонн з встановленням терміну збору урожаю - липень 2018 року. Виконавець для реалізації означеної виробничої програми зобов`язався надати власну сільськогосподарську техніку та необхідні для вирощування сільськогосподарські культури (п.1.2 додаткового договору). Пунктом 2 додаткового договору узгоджено вартість послуг на момент укладення угоди, яка не може бути нижчою її собівартості. Визначено орієнтовну ціну однієї тонни товару - 5000грн/т, відповідно, орієнтовна вартість товару визначена в сумі 825000грн (п.2 додаткового договору).

02.01.2019 сторонами укладено додатковий договір до договору про надання послуг у рослинництві, згідно п.1.1 якого Замовник зобов`язався здійснити вирощування продукції на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні, загальною площею 33,73га та згідно із узгодженою сторонами виробничою програмою та структурою посівних площ на 2019 рік: передбачено вирощування ячменю, прогнозована урожайність - 132 тонни, термін збору урожаю - липень 2019 року. Виконавець для реалізації означеної виробничої програми надає власну сільськогосподарську техніку та необхідні для вирощування сільськогосподарської культури (п.1.2 додаткового договору). Пунктом 2 додаткового договору передбачено орієнтовну вартість одиниці товару та загальну вартість товару в сумі 792000грн.

Як убачається з письмових пояснень СФГ Колосок без номеру від 05.06.2019 (вх.310224 від 11.06.2019), листів ДНЗ Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою №21 від 23.01.2019, №29 від 31.01.2019 земельна ділянка, площею 33,0073га за кадастровим номером 6122488800 НОМЕР_2 01:001: НОМЕР_3 оброблялася фермерським господарством, яке й здійснювало реалізацію вирощеної сільськогосподарської продукції; жодні акти прийому-передачі наданих послуг між сторонами договору від 11.01.2018 не складалися, розрахунки за даним договором не проводилися Також СФГ Колосок в період з 11.01.2018 перераховано навчальному закладу благодійну допомогу в сумі 48тис.грн. Як вказує навчальний заклад (відповідач-1 у справі), учні Тернопільського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою проходили виробниче навчання на сільськогосподарській техніці, наданій СФГ Колосок . Однак, жодних документальних доказів проходження учнями виробничого навчання у спірний період, сторонами не надано і в матеріалах справи такі відсутні.

Згідно інформації, наданій Головним управлінням ДФС у Тернопільській області №1395/10/19-00-12-03-25/6972 від 22.03.2019 та Кременецьким управлінням №231/9-3/19-00-52-05 від 14.03.2019, договір про надання послуг у рослинництві, укладений між відповідачами у даній справі, в органах державної фіскальної служби зареєстрований не був, СФГ Колосок згідно поданої звітності не декларувало земельної ділянки, площею 33,0073га за кадастровим номером НОМЕР_1 .

За результатами здійснення аналізу умов спірного договору про надання послуг у рослинництві від 11.01.2018 (з урахуванням додаткових договорів до нього) Кременецька місцева прокуратура дійшла висновку про суперечливість його умов вимогам ст.ст.92, 95 Земельного кодексу України та нормам цивільного законодавства, відповідно, про неправомірність користування СФГ Колосок земельною ділянкою, площею 33,0073га, що належить ДНЗ Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою на праві постійного користування. У зв`язку з цим вважає, що має місце порушення інтересів держави в особі органу державної влади, до компетенції якого входять відповідні повноваження, яким в даному випадку є Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, оскільки спірна земельна ділянка належить до державної форми власності відтак, з огляду невжиття Управлінням Держгеокадастру заходів щодо усунення порушень земельного законодавства, незважаючи на неодноразові повідомлення прокуратури з цього приводу, наявні підстави для звернення прокуратури до суду з позовом про визнання даного договору та додаткових договорів до нього недійсними, а також про зобов`язання звільнити займану земельну ділянку.

Враховуючи викладене, прокурор наголошує, що оспорюваний договір не є договором про надання послуг, а є прихованим договором оренди землі, тобто вчинений з метою приховати інший правочин, його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним відповідно до ст.ст. 203, 215 ЦК України.

В ході розгляду даного спору також встановлено, що:

- 10.05.2019 між СФГ Колосок та ДНЗ Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою до договору від 11.01.2018 про надання послуг у рослинництві укладено додатковий договір, відповідно до п.1 якого сторонами розірвано договір від 11.01.2018 про надання послуг у рослинництві та вказано про втрату сили усіх додаткових договорів, укладених сторонами до договору від 11.01.2018. У п.п.2, 3 додаткового договору від 10.05.2019 сторонами визначено, що з моменту підписання цього додаткового договору вони не вважають себе пов`язаними будь якими правами та обов`язками, раніше визначеними договором від 11.01.2018 та вважаються такими, що виконали належно усі зобов`язання за договором від 11.01.2018; не мають будь яких взаємних претензій. Згідно п.5 додаткового договору від 10.05.2019, він вступає в силу з моменту його підписання сторонами;

- за Актом прийому-передачі від 10.05.2019 Селянським (фермерським) господарством Колосок повернуто ДНЗ Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 33,0073га за кадастровим № НОМЕР_1 , розташовану на території Чернихівської сільської ради Збаразького району Тернопільської області.

У зв`язку з наведеним, прокурором, відповідачами заявлено клопотання №21.31/1-5-19 від 20.05.2019 (вх.№8807 від 21.05.2019), без номеру від 13.05.2019 (вх.№8564 від 16.05.2019), без номеру від 13.05.2019 (вх.№8565 від 16.05.2019), №9-19-0.93-2962/2-19 від 21.05.2019 (вх.№8808 від 21.05.2019), без номеру від 05.06.2019 (вх.№10130 від 10.06.2019) про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору. А згідно клопотання №05/2-190вих-19 від 05.06.2019 (вх.№9943 від 06.06.2019) прокурор просив закрити провадження у справі лише в частині позовної вимоги про зобов`язання СФГ Колосок звільнити земельну ділянку, площею 33,0073га за кадастровим № НОМЕР_1 та повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 3842грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість підстав звернення прокуратури з даним позовом, суд враховує наступне.

Матеріали справи свідчать, що спірна земельна ділянка, площею 33,0073га відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, котра надана Коледжу для пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства у постійне користування.

Будь яких рішень уповноваженого органу щодо розпорядження даною земельною ділянкою, в тому числі щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою та/або передачі її в користування іншій особі відповідним компетентним органом не приймалося.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (надалі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до підпункту 25 пункту 4 даного Положення, Держгеокадастр організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок, дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Згідно пп.31 п.4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Отже, центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, її територіальні органи.

Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 308 від 17.11.2016 затверджено Положення про Головне управління у Тернопільській області, (далі - Положення про Управління), згідно з підпунктом 30 якого Головне управління Держгеокадастру в області здійснює державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами з питань порядку набуття та реалізації права на землю ; дотримання вимог земельного законодавства в процесі укладення цивільно-правових договорів , передачу у власність, надання у користування , в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; використання земельних ділянок відповідно до цільового призначення , тощо.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області є відповідним територіальним органом Держгеокадастру, на який покладено функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у Тернопільській області від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника та функціями державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, в тому числі наділено правом самостійно звертатися до суду з позовом про визнання недійсними правочинів .

Однак, як вбачається з долучених прокурором листів №10-19-0.181-101/90-19 від 28.02.2019, №10-19-0.182-120/90-19 від 11.03.2019, Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області з 2017 року перевірки дотримання вимог земельного законодавства ні по суб`єкту землекористування (навчальному закладу), ані по об`єкту (земельна ділянка) не проводило, оскільки про існування відповідного правочину Держгеокадастру було відомо (що вбачається з листів від 18.02.2019, 11.03.2019), проте, не було вжито жодних заходів, спрямованих на усунення порушень законодавства у сфері землекористування, у тому числі шляхом звернення до суду, та не забезпечено належним чином покладені на нього обов`язки в частині здійснення контролю за використанням та охороною земель.

Відповідно до ч.3 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами ч.3 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює, зокрема представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За змістом частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Як вбачається з позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви, прокурор вказує, що внаслідок укладення спірного договору відповідачі фактично приховали договір оренди земельної ділянки, укладення якого суперечить вимогам земельного та цивільного законодавства. Підставою для звернення прокурора з позовом, зокрема з вимогою про визнання недійним договору від 11.01.2018 про надання послуг у рослинництві, зазначено невжиття Головним Управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області як органом, уповноваженим державою розпоряджатися землею державної форми власності та здійснювати державний контроль за додержанням земельного законодавства, заходів щодо припинення незаконного використання земельної ділянки, щодо якої укладено спірний договір.

Необхідність захисту економічних інтересів держави від порушень, допущених під час укладення спірного правочину та надання в користування (у вигляді внеску і спільну діяльність) земельної ділянки державної форми власності суб`єкту господарювання для здійснення підприємницької діяльності, жодним чином не пов`язаної з навчальним процесом, спрямована на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про передачу землі в користування.

Порушення вимог чинного законодавства в будь-якій сфері, а особливо в сфері землекористування призводить до порушення публічних інтересів, суб`єкти даних правовідносин повинні діяти виключно в межах та спосіб, визначений законом.

В порядку статті 23 Закону України Про прокуратуру заступник керівника Кременецької місцевої прокуратури листом №21.31/1-169вих.19 від 29.03.2019 повідомив Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про здійснення прокурором представництва порушених інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області шляхом пред`явлення позову.

Таким чином, установивши, що, прокурор у позовній заяві визначив, у чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтував необхідність їх захисту, з огляду на доведеність прокурором нездійснення відповідних функцій уповноваженим на це державою органом, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгегокадатсру у Тернопільській області.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Загальні підстави недійсності правочину встановлені ст. 215 Цивільного кодексу України. Так, згідно з ч. 1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.215 Цивільного кодексу України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Звертаючись із позовом до суду, прокурор вказує, що укладений договір від 11.01.2018 (з урахуванням додаткових договорів до нього) між ДНЗ Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою та СФГ Колосок є прихованим договором оренди землі. Його зміст суперечить вимогам Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України Про оренду землі , не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а тому підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 Цивільного кодексу України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків (п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними ).

Судом встановлено, що 11.01.2018 між ДНЗ Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою та СФГ Колосок укладено договір, відповідно до умов якого навчальний заклад доручив фермерському господарству виконати роботи у рослинництві на земельній ділянці, площею 33,0073га, розташованій на території Старозбаразької сільської ради Збаразького району Тернопільської області, котра належить та передана навчальному закладу у постійне користування з метою пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства. Земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності.

Також, умовами даного договору визначено порядок прийому-передачі, строк та розмір плати наданих послуг за договором від 11.01.2018, відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання його умов.

Окрім того, як свідчать умови укладених 11.01.2018, 02.01.2019 додаткових угод до договору, сторонами визначено виробничу програму та структуру посівних площ, зокрема у 2018 році передбачено посів пшениці на спірній земельній ділянці з прогнозованою урожайністю 165тонн, орієнтовною загальною вартістю 825000грн; у 2019 - посів ячменю з прогнозованою урожайністю 132 тонни, орієнтовною загальною вартістю 792000грн.

Отже, за умовами договору, додаткових угод слідує, що відповідач-2 (СФГ Колосок ) зобов`язався надати послуги по вирощуванню сільськогосподарських культур на спірній земельній ділянці згідно погодженої виробничої програми, а навчальний заклад (відповідач-1 у справі) зобов`язався надати для цілей, визначених договором, земельну ділянку, площею 33,0073га, котра перебуває у постійному користуванні закладу та оплатити послуги згідно акту здачі послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 Цивільного кодексу України).

Спірний договір не містить детального переліку послуг в рослинництві, що надаються СФГ Колосок . Вартість наданих послуг розраховується на підставі фактично понесених витрат виконавцем (відповдіачем-2 у справі) і фіксуються в кожному акті прийому-передачі наданих послуг (п.2.1 договору від 11.01.2018).

У додаткових договорах від 11.01.2018, 02.01.2019 сторонами визначено, що вирощування сільськогосподарської продукції за зазначеній земельній ділянці здійснює саме Замовник, тобто ДНЗ Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою , а Виконавець лише надає власну сільськогосподарську техніку та необхідні для вирощування сільськогосподарські культури.

Разом з тим, як вбачається з листів навчального закладу №21 від 23.01.2019 та №29 від 31.01.2019, земельну ділянку, площею 33,0073га, обробляє, збирає урожай та реалізує саме СФГ Колосок , що сторонами не заперечується, а навпаки підтверджено в ході розгляду даного спору.

Отже, вирощуванням сільськогосподарської продукції фактично займається не навчальний заклад, а фермерське господарство Колосок .

ДНЗ Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою стверджує, що учні навчального закладу проходили виробниче навчання на сільськогосподарській техніці СФТ Колосок . Проте, жодних доказів на підтвердження наведених обставин матеріали справи не містять, що ставить під сумнів достовірність таких тверджень. Також будь яких послуг, котрі надавалися фермерським господарством, навчальним закладом не приймалися та не оплачувалися. Водночас, сторони договору вказують, що СФГ Колосок у 2018 надано навчальному закладу благодійну допомогу в розмірі 48 тис. грн. Проте, така благодійна допомога умовами договору не передбачена, тому суд вважає, що дані кошти були сплачені поза межами дії договірних відносин.

Крім того, дії сторони-2 щодо вирощування сільськогосподарської продукції на спірній земельній ділянці та, водночас, факт сплати відповідачу-1 коштів, про що зазначено відповідачами у справі, суперечить вимогам ст.901 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що за виконані роботи, надані послуги кошти сплачує Замовник, а не Виконавець.

За приписами ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вже зазначалося, за умовами п.п.1.1 спірного договору навчальний заклад доручив СФГ Колосок виконати роботи (надати послуги) у рослинництві на земельній ділянці, площею 33,0073га, для сільськогосподарських робіт по вирощуванню культур за узгодженою в додаткових договорах виробничою програмою. Утім, в ході розгляду спору сторонами підтверджено, що вирощуванням, збором та реалізацією сільськогосподарської продукції на земельній ділянці навчального закладу здійснювало СФГ Колосок .

Таким чином, за змістом договору від 11.01.2019, додаткових договорів від 11.01.2018, 02.01.2019 між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що відповідач-1 фактично передав відповідачу-2 в користування (для обробітку) земельну ділянку. Тому положення оспорюваного договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України Про оренду землі унормовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 1 ст.92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

За приписами ст.4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Відповідно до ч.2 ст.16 Закону України Про оренду землі , ст.124 Земельного кодексу України укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Як вбачається з п.7.10 Статуту Тернопільського професійного коледжу з посиленою військовою та фізичною підготовкою, функції управління майном, закріпленим за закладом, контроль за ефективністю його використання і збереження здійснює Міністерство освіти у науки України.

Відповідно до ч.7 ст.8 Закону України Про професійно-технічну освіту , до повноважень міністерств та інших органів виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади, відноситься розпорядження державним майном, що перебуває у користуванні підпорядкованих професійно-технічних навчальних закладів.

Таким чином, законодавством не передбачено право постійного користувача розпоряджатись земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування.

Отже, сторонами не було дотримано встановленого нормами земельного законодавства порядку щодо передачі в користування (оренду) спірної земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент укладення договору про надання послуг у рослинництві від 11.01.2018 навчальний заклад не отримував погоджень на передачу спірної земельної ділянки ні від Управління Держгеокадастру, ані від Міністерства освіти і науки України.

Отже, правова оцінка умов договору про надання послуг у рослинництві від 11.01.2018 (з урахування додаткових договорів від 11.01.2018, 02.01.2019) свідчить про його удаваність, оскільки такий правочин направлено на приховування фактично вчиненого сторонами договору оренди землі, укладеного без дотримання вимог, передбачених Земельним кодексом, Законом України Про оренду землі . З огляду на встановлені обставини, позовні вимоги щодо визнання оспорюваного правочину та додаткових договорів до нього недійсними, підлягають до задоволення.

Клопотання учасників справи про закриття провадження у справі у зв`язку з розірванням відповідачами 10.05.2019 спірного договору від 11.01.2018 про надання послуг у рослинництві до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Оскільки предметом спору у справі є визнання недійсним договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, тому укладення сторонами додаткової угоди про розірвання такого договору та повернення (тобто, звільнення) земельної ділянки не може розцінюватися як підстава для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (п.2 ч.1 ст.231 ГПК України). Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє права на звернення до суду з позовом про визнання такого договору недійсним, якщо такий правочин суперечить нормі закону. Чинне законодавство не передбачає визнання недійсним правочину на майбутнє.

Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі №905/1227/17.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача-2 звільнити спірну земельну ділянку, слід зазначити наступне.

Як з`ясовано в ході розгляду спору, 10.05.2019 згідно Акту прийому-передачі Селянським (фермерським) господарством Колосок повернуто ДНЗ Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, площею 33,0073га за кадастровим № НОМЕР_1 , що розташована на території Чернихівської сільської ради Збаразького району Тернопільської області, котра була предметом спору у справі №921/226/19.

Відтак, оскільки матеріалами справи підтверджено фактичне виконання під час розгляду спору у суді позовної вимоги прокурора про зобов`язання фермерське господарство звільнити земельну ділянку, у господарського суду наявні підстави для закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі суд має вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами, повернення судового збору з бюджету.

Згідно зі ст.7 Закону України Про судовий збір , сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В даному випадку прокурор скористався правом на звернення з клопотанням про повернення сплаченого судового збору (клопотання №21.31/1-5-19 від 20.05.2019).

У разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), сплачена сума судового збору повертається повністю за ухвалою суду (п.5 ч.1, ч.2, ч.5 ст.7 Закону України Про судовий збір ).

Закриття провадження у справі в частині позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача-2 звільнити земельну ділянку є підставою для повернення прокуратурі судового збору з Державного бюджету України в сумі 1921грн, сплаченого згідно платіжного доручення №354від 27.03.2019.

Судові витрати, понесені прокуратурою, в розмірі 1921грн судового збору за звернення до господарського суду з вимогою про визнання недійсним спірного правочину, в силу ст.129 ГПК України, покладаються судом порівну на відповідачів у справі.

У судовому засіданні 16.07.2019 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст.240 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 50, 53, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 180, 197, 219, 220, 222, п.2 ч.1 ст.231, ст.ст.238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України Про судовий збір , господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір про надання послуг у рослинництві без номеру від 11.01.2018 та додаткові договори до договору про надання послуг у рослинництві без номеру від 11.01.2018 та 02.01.2019, укладені між державним навчальним закладом Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою (вул. Данила Галицького, 48, м.Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний код 02547582) та селянським (фермерським) господарством Колосок (с.Чернихівці Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14044641).

3. Провадження в частині позовних вимог заступника керівника Кременецької місцевої прокуратури, м.Кременець Тернопільської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, м.Тернопіль про зобов`язання Селянського (фермерського) господарства Колосок , с.Чернихівці Збаразького району Тернопільської області звільнити земельну ділянку, площею 33,0073га за кадастровим № НОМЕР_4 :01: НОМЕР_5 , що знаходиться за межами населеного пункту на території Чернихівецької об`єднаної територіальної громади Збаразького району Тернопільської області, до складу якої входить село Старий Збараж, - закрити.

4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Колосок (с.Чернихівці Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14044641) - 960,50грн в повернення сплаченого судового збору на користь Прокуратури Тернопільської області (м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, ідентифікаційний код 02910098).

5. Стягнути з Державного навчального закладу Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою (вул.Д.Галицького, 48, м.Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний код 02547582) - 960,50грн в повернення судового збору на користь Прокуратури Тернопільської області (м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, ідентифікаційний код 02910098).

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Повернути Прокуратурі Тернопільської області (м.Тернопіль, вул.Листопадова, 4, ідентифікаційний код 02910098) з Державного бюджету України - 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну)грн 00коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №354 від 27.03.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення через Західний апеляційний господарський суд.

Повне судове рішення складено та підписано 25.07.2019.

Суддя Н.О. Андрусик