Рішення

від 22.07.2019 по справі 200/6578/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 р. Справа№200/6578/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Кулик О.І.,

від відповідача - Ярова С.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД (84307, Донецька область, м. Крматорськ, вул.. Олекси Тихого, 22, код ЄДРПОУ 33504912) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, в якому позивач просить зобов`язати відповідача скасувати податковий борг по пені з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 582495,32 грн. та внести відповідні зміни в облікову картку платника податків ТОВ АЛЕКС СХІД по коду платежу 18010600.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 24.09.2018 року відповідач направив листа в якому вказав на наявність у позивача податкового боргу по коду платежу 18010600 орендна плата з юридичних осіб у Кіровському районі м. Донецька в сумі 144331,08 грн., у Червоногвардійському районі м. Макіївки в сумі 93008,04 грн. та у Гірницькому районі м. Макіївки в сумі 345156,20 грн., а загалом 582495,32 грн.

Не погодившись з вказаним боргом позивач звернувся до відповідача з відповідним листом від 04.10.2018 року.

На що відповідач листом від 08.11.2018 року відповів, що суму недоїмки по платежу орендна плата з юридичних осіб за деклараціями поданими позивачем у 2014-2015 роках та з урахуванням наданих уточнюючих декларацій за ці роки було списано в повному обсязі, але було нараховано пеню у вказаному розмірі, та що на даний час механізм списання податкового боргу по пені відсутній.

У зв`язку з чим просить зобов`язати відповідача скасувати податковий борг по пені з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 582495,32 грн. та внести відповідні зміни в облікову картку платника податків ТОВ АЛЕКС СХІД по коду платежу 18010600.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 травня 2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі та зазначено, що розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справа була призначена до розгляду на 19 червня 2019 року.

18.06.2019 року через канцелярію суду представник позивача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

19.06.2019 року суд відклав розгляд справи на 02 липня 2019 року.

02 липня 2019 року суд відклав розгляд справи на 22 липня 2019 року.

14.06.2019 року через канцелярію суду, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що за даними інтегрованої картки платника, станом на 14.05.2019р. та по теперішній час по ТОВ Алекс-Схід (код за ЄДРПОУ 33504912) обліковується заборгованість (залишок несплаченої пені) по орендній платі за землю (код платежу 50.18010600) у сумі 144331,08 грн.

Щодо подання уточнюючих декларацій відповідач зазначає наступне. Граничний термін надання уточнюючих податкових декларацій плати за землю за 2014 рік припадав на 20.02.2017р. Уточнююча податкова декларація за 2014 рік надана платником 24.07.2017р., але не була прийнята ДФС на підставі ст.102 Податкового Кодексу України (після 1095 днів).

Після відмови у прийнятті уточнюючої податкової декларації за 2014 рік пізніше спливу строку давності, у 2018році платником здійснено зменшення суми податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2014 рік шляхом надання уточнень за 2015 рік, коли фактично нарахування за 2015рік на момент надання уточнень були вже відсутні.

Окрім цього, по Гірницькому р-ну м.Макіївки (ДПІ 595) по ТОВ АЛЕКС СХІД (код 33504912) в ІКПП 18010600 орендна плата з юридичних осіб наявний податковий борг у сумі 345156,20 грн.

В ІКП по коду платежу 18010600 (2014 рік 13050200) остання сплата платежу грошима проведена 27.06.2014 року, в зв`язку з чим 30.07.2014р. виникла недоїмка у сумі 29242,47 грн., яка з настанням наступних строків сплати платежу зростала щомісячно. У 2015 році підприємством надано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок/орендна плата) на 2015 рік з податковим зобов`язанням в сумі 559531,57 грн., але не було сплачено. Станом на 30.01.2016р. (останній строк нарахування податкової декларації за 2015 рік) сума недоїмки становила 908779,45 грн.

Уточнюючі податкові декларації з плати за землю за 2014-2015 роки на зменшення нарахованих сум надано 27.06.2017р. та 16.02.2018р., які були надані згідно з пунктом 38 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового Кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI. Після проведення уточнюючих податкових декларацій недоїмка в ІКП погашена в повному обсязі та згідно п.п.2 п.7 розділу 3 Порядку №422, згідно діючого алгоритму нарахування пені, визначеного в п.129.4 статті 129 ПКУ в ІКП по коду платежу 18010600 (ДПІ 595) нарахована пеня: 27.06.2017р.-280622,75 грн., 16.02.2018р.-97958,85 грн., всього-378581,60 грн.

Пеня частково у сумі 33425,40 грн. погашена за рахунок переплати, яка виникла при проведенні уточнюючої податкової декларації з плати за землю 15.02.18р., залишок складає 345156,20 грн.

Також по Червоногвардійському району м.Макіївки (ДПІ 592) в ІКПП 18010600 орендна плата з юридичних осіб наявний податковий борг у сумі 93008,04 грн.

В ІКП по коду платежу 18010600 (2014 рік 13050200) остання сплата платежу грошима проведена 26.06.2014 року, в зв`язку з чим 30.07.2014р. виникла недоїмка у сумі 12523,17 грн., яка з настанням наступних строків сплати платежу зростала щомісячно через не сплату. У 2015 році підприємством надана звітна податкова декларація по орендній платі за землю на 2015 рік з податковим зобов`язанням в сумі 187848,24 грн., але не була сплачена. Станом на 30.01.2016р. (останній строк нарахування декларації за 2015 рік) сума недоїмки становить 275570,88 грн. Уточнюючі податкові декларації за 2014-2015 роки на зменшення податкових зобов`язань надано 27.06.2017р. та 15.02.2018р, які були надані згідно з пунктом 38 підрозділу 10 Інші перехідні положення Податкового Кодексу України від 02.12.10р. №2755-VI. Після проведення уточнюючих розрахунків недоїмка в ІКП погашена в повному обсязі та згідно п.п.2 п.7 розділу 3 Порядку №422, згідно діючого алгоритму нарахування пені, визначеного в п.129.4 статті 129 ПКУ в ІКП по коду платежу 18010600 (ДПІ 592) нарахована пеня: 27.06.2017р.-85807,95грн., 15.02.2018р.-26845,57 грн., всього-112653,52 грн. Пеня частково у сумі 19645,48 грн. погашена за рахунок переплати, яка виникла при проведенні уточнюючої податкової декларації 15.02.18р., залишок складає 93008,04 грн.

На даний час відсутній механізм списання податкового боргу та пені по підприємствах, які знаходяться на тимчасово окупованій території на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

На підставі викладеного ГУ ДФС у Донецькій області просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

22.07.2019 року сторони у судовому засіданні надали усні пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заява та у відзиві на позов.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивачем є товариство з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД код ЄДРПОУ 33504912 є платником податків, зокрема, плати за землю, який як платник вказаного податку перебував на обліку в органі доходів і зборів - в Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області (а.с.90-91).

Податкові зобов`язання з плати за землю у платника податків виникли на земельні ділянки державної і комунальної власності, які перебувають в користуванні у позивача, зокрема на підставі договору від 29 червня 2011 року про оренду земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 0,2784 га, для експлуатації будівництва, договору від 28.01.2009 року про оренду земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 0,3335 га для комерційної діяльності, договору від 10.06.2014 року про оренду земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 0,3766 га для комерційної діяльності, договору від 04.12.2007 року про оренду земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3 , площею 0,4776 га под. автосалон та СТО, договору від 29.05.2007 року про оренду земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_4 площею 1,9500 га під центр передпродажної підготовки відкритий склад

Позивачем було подано податкову декларацію (звітну) з плати за землю за кодом платежу 18010600 від 16 січня 2014 року до ДПІ Кіровського р-ну м. Донецька за № 9002129101 на суму 211921,14 грн. (а.с. 19-26).

Прийнято відповідно до квитанції № 2 24.01.2014 року (а.с.20).

Податкова декларація з плати за землю (уточнююча) за кодом платежу 18010600 від 15 січня 2014 року до ДПІ Кіровського р-ну м. Донецька за № 9077764581 на суму 235390,50 грн. (а.с. 28-33).

Прийнято відповідно до квитанції № 2 15.01.2014 року (а.с.27).

Податкову декларацію (звітну) з плати за землю за кодом платежу 18010600 від 16 січня 2014 року до Макіївської об`єднаної ДПІ (Червоногвардійське відділення) за № 9002129016 на суму 150398,91 грн. (а.с. 35-40).

Прийнято відповідно до квитанції № 2 24.01.2014 року (а.с.34).

Податкову декларацію (звітну) з плати за землю за кодом платежу 18010600 від 16 січня 2014 року до Макіївської об`єднаної ДПІ (Гірницьке відділення) за № 9002128896 на суму 480009,26 грн. (а.с. 42-47).

Прийнято відповідно до квитанції № 2 24.01.2014 року (а.с.41).

Станом на час розгляду даного адміністративного позову, в інтегрованій картці платника податків, за позивачем обліковується податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 582495,32 грн.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, позивач зробив запит до відповідача від 04.10.2018 року № 13 щодо скасування податкового боргу та внесення змін в облікову картку платника податків (а.с.13-14).

Листом Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 08.11.2018 року № 70053/10/05-99-45-07, який наявний в матеріалах справи, позивачу надана відповідь про відмову, яка обґрунтована тим, що на даний час відсутній механізм списання податкового боргу та пені на підприємствах, які знаходяться на тимчасово окупованої території на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с.15-17).

У зв`язку з тим, що позивач, вважаючи, що він є суб`єктом господарювання, який був звільнений від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності на період з 14 квітня 2014 року, тому він не сплачував задекларовані податкові зобов`язання за вказаний період, але пеня продовжувала нараховуватися і в нього виник податковий борг (код платежу 1810600) в сумі 582495,32 грн.

Відповідно до інтегрованої картки платника орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010600) за позивачем продовжує рахуватися та й надалі рахується податковий борг в сумі 582495,32 грн.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 15 ПК України на платників податків покладений обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі - орендна плата).

Пунктом 288.7 ст. 288 ПК України визначено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Відповідно до ст. 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно з п.п. 286.2 та 286.3 ст. 286 ПК України, яка визначає порядок обчислення плати за землю, визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов`язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, Податковим кодексом України визначено право платника податків (за його вибором) подавати декларацію з плати за землю у встановлений строк один раз за весь рік або подавати таку декларацію щомісячно та обов`язок платника податків щомісячно сплачувати плату за землю.

Позивач є суб`єктом господарювання, яким було подано податкові декларації по платі за землю за 2014 рік.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем недоїмка погашена в повному обсязі.

Станом на час розгляду даного адміністративного позову, в інтегрованій картці платника податків, за позивачем обліковується податковий борг по пені (код платежу 18010600) в сумі 582495,32 грн.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" ( далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.

На час вирішення даної справи, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.

Чинний з 15 квітня 2017 року порядок оподаткування об`єктів оподаткування, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів, які розташовані на лінії зіткнення, встановлено пунктом 38 підрозділ 10 Перехідних положень Кодексу в редакції Закону України від 23 березня 2017 року № 1989-УШ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких положень та усунення суперечностей, що виникли при прийнятті Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні".

У абзацах першому та другому підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу встановлено, що не нараховується та не сплачується у період з 14 квітня 2014 року по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): за земельні ділянки, що розташовані на тимчасово окупованій території; за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення.

Відповідно до підпункту 38.1 підпункту 38 підрозділу 10 Перехідних положень Кодексу визначено, що: тимчасово окупована територія - територія окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, визначена відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями", на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, визначається Кабінетом Міністрів України; територія населених пунктів на лінії зіткнення - територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Тобто, аналізуючи вищевикладене, сам факт перебування платників орендної плати за земельну ділянку на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення за порушення Закону.

На виконання приписів Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Серед цього переліку зазначено зокрема і м. Донецьк та м. Макіївка (міста розташування земельних ділянок).

Тобто, у період невиконання обов`язків платника орендної плати за земельну ділянку, позивач знаходився на обліку в органі доходів і зборів, розташованого на території населеного пункту, визначеного в переліку про який йдеться в статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція.

Таким чином, в силу положень діючого Закону, з 14 квітня 2014 року відповідальність передбачена законодавством за невиконання обов`язків платника орендної плати за земельну ділянку, до позивача не застосовуються, що не було враховано відповідачем.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, якою встановлені строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.4 ст. 102 ПК України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 101.2 ст. 101 ПК України, під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Контролюючим органом протягом 1095 днів заходи щодо примусового стягнення з позивача податкового боргу в сумі 582495,32 грн. не вживалися, доказів зворотного до суду не надано.

Отже, щодо податкового боргу позивача минув строк давності, встановлений Податковим кодексом України, у зв`язку з чим він набув статусу безнадійного податкового боргу.

Однією з функцій контролюючих органів є списання безнадійного податкового боргу (пп. 191.1.24 п. 191.1. ст. 191 ПК України).

Списання безнадійного податкового боргу врегульовано ст. 101 Податкового кодексу України, згідно з п. 101.1 якої списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно з п.п. 101.5 ст. 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577.

Згідно з пп. 3 п. 2.1 розд. ІІ вказаного Порядку під терміном "безнадійний податковий борг" слід розуміти податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу.

Відповідно до п. 3.1 розд. ІІІ Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 розд. ІІІ Порядку визначено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається, зокрема, у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

Відповідно до п. 4.3 - 4.5 розд. ІV Порядку в інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Зі змісту Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 577, вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п. 4.1 розд. ІV Порядку). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 813/4430/16, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

В порушення наведених вимог законодавства контролюючим органом безнадійний податковий борг списаний не був, що призвело до порушення прав позивача.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи що відповідачем не приймалось будь-яке рішення з приводу відмови позивачу скасувати податковий борг за орендну плату земельної ділянки.

Суд є правозастосовним органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 02 грудня 2006 року у справі "Волохи проти України" при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є "передбачуваною", якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання".

Отже, як вбачається з наведених судових рішень, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Водночас, з урахуванням тієї обставини, що оскаржені дії відповідача в спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях (аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року в справі № 813/4430/16), оскільки право позивача на списання безнадійного податкового боргу підтверджується матеріалами справи, що є безумовною підставою для списання такого боргу, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язання відповідача списати безнадійний податковий борг по пені з орендної плати з юридичних осіб (код платежу 18010600) в сумі 582495,32 грн. який виник у позивача як платника податків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ АЛЕКС СХІД є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем при пред`явленні адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 8737,43 грн., що підтверджується наявним в матеріалах адміністративної справи платіжним дорученням № 43 від 14.05.2019 року.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України судовий збір у розмірі 8737,43 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асігнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД (84307, Донецька область, м. Крматорськ, вул.. Олекси Тихого, 22, код ЄДРПОУ 33504912) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) скасувати податковий борг по пені з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 582495,32 грн. та внести відповідні зміни в облікову картку платника податків ТОВ АЛЕКС СХІД по коду платежу 18010600.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) судовий збір у розмірі 8737 (вісім тисяч сімсот тридцять сім) гривень 43 копійки на користь товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКС СХІД (84307, Донецька область, м. Крматорськ, вул.. Олекси Тихого, 22, код ЄДРПОУ 33504912).

Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 липня 2019 року.

Повний текст судового рішення підписаний 26 липня 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков