Рішення

від 26.07.2019 по справі 300/1091/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2019 р. справа № 300/1091/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Грицюк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю Вернісаж про стягнення податкового боргу в розмірі 177226,79 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління державної фіскальної служби в Івано-Франківській області звернулося в суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Вернісаж про стягнення податкового боргу в розмірі 177226,79 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 року відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов`язку встановленого пп.16.1.4 п.16.1 ст.16; ст.57, п.203.2 ст. 203. ст.222. 266. 287 Податкового кодексу України не сплатив податкові зобов`язання з податку на додану вартість, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, земельного податку з юридичних осіб, податку на прибуток приватних підприємств, внаслідок чого утворено податковий борг на загальну суму 177226,79 грн.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.06.2019 року (а.с. 137). Позивач зазначив, що ТОВ Вернісаж перебуває у скрутному фінансовому становищі, тому погасити податковий борг одним платежем немає можливості. Крім того, повідомив, що зобов`язується погасити податковий борг в сумі 177226,79 грн.

Позивач 18.06.2019 року подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що станом на 18.06.2019 року відповідачем не було погашено податковий борг (а.с. 141-142).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заяві по суті справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженої відповідальністю Вернісаж 09.09.1993 року взяте на податковий облік в Галицькій ДПІ Калуського управління ДФС в Івано-Франківській області як платник податку, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.127-130).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов`язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов`язку, згідно положень якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.

В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно до статті 9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних податків належать: податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств; акцизний податок.

Стаття 10 Податкового кодексу України визначає перелік податків та зборів, які належать до місцевих. Так, до місцевих податків належать: податок на майно (пункт 10.1).

Стаття 265 Податкового кодексу України визначає склад податку на майно.

Відповідно до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Згідно пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно пункту 270.1 статті 270 зазначеного Кодексу об`єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

У відповідності до пункту 271.1 статті 270 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно пунктів 285.1, 285.2 статті 285 даного Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно пункту 286.2 статті 286 цього ж Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно статті 278 власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт 287.1).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3).

Згідно з пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено, що внаслідок несплати відповідачем податку на додану вартість утворилась заборгованість в загальному розмірі 37267,98 грн., в тому числі: - 4288,49 грн зобов`язань визначених згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум від 08.12.2014 №23/10/25 на підставі рішення суду від 25.11.2014 №809/2870/14 (за терміном погашення 25.05.2016: 307,07 грн - основний платіж, 3981,43 грн - основний платіж за актом перевірки) (а.с. 44); - 7951,91 грн - застосованих штрафних санкцій, зокрема, на підставі: 820,01 грн (залишок) - рішення суду від 25.11.2014 №809/2870/14, що підтверджується витягом зі зворотного боку інтегрованої картки обліку платника з ПДВ.

При цьому, суд зазначає, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року у справі № 809/2870/14 позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Вернісаж у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 101150 ( сто одну тисячу сто п`ятдесят) грн. 24 коп. податкового боргу (а.с. 145-147).

Ухвалою суду від 25.11.2014 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вернісаж" про розстрочення виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року по справі за №809/2870/14 задоволено частково. Розстрочено виконання постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2014 року у справі за № 809/2870/14 про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Вернісаж" у банках та за рахунок належної відповідачу готівки в дохід Державного бюджету України 95700 (дев`яносто п`ять тисяч сімсот ) грн. податкового боргу на 18 (вісімнадцять) місяців рівними частинами, починаючи з моменту набрання даною ухвалою законної сили (а.с. 44).

Крім того, позивач до адміністративного позову подав графік розстрочених (відстрочених) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної фіскальної служби до рішення суду від 25.11.2014 року справа № 809/2780/14 (а.с. 45).

Отже, суд констатує, що постановою суду від 16.09.2019 року у справі № 809/2870/14 з відповідача стягнено 4288,49 грн - грошових зобов`язань, визначених згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум від 08.12.2014 №23/10/25 та 820,01 грн. залишку (4288,49 грн. = 820,01 грн.), що підтверджується позивачем в поданій позовній заяві.

Таким чином, позивач фактично повторно звернувся до суду у цій справі з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 5108,50 грн., тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 5108,50 грн заборгованості з податку на додану вартість слід відмовити.

Отже, враховуючи вищевказане загальна сума заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю Вернісаж становить 172118,29 грн (177226,79 - 4288,49 - 820,01).

Також, судом встановлено, що до відповідача застосовано штрафні санкцій в сумі 400,00 грн згідно податкового повідомлення-рішення форми Ш №0013715112 від 20.03.2019 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №699/09-19-51-12/20532791 від 20.03.2019); 3,62 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0001845112 від 24.01.2019 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) № 157/09-19-51 -12/20532791 від 24.01.2019); 735,72 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0001835112 від 24.01.2019 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №157/09-19-51-12/20532791 від 24.01.2019); 160,94 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0038935112 від 20.11.2018 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №490/09-19-51-12/20532791 від 20.11.2018); 155,54 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0038925112 від 20.11.2018 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №490/09-19-51-12/20532791 від 20.11.2018); 486,74 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0027955112 від 26.09.2018 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №47/09-19-51 -12/2218773 від 26.09.2018); 1303,12 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0017605101 від 04.07.2018 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) № 10339/09-19-51 - 01 /20532791 від 04.07.2018); 249,43 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0017615101 від 04.07.2018 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №10339/09-19-51-01/20532791 від 04.07.2018); 236,59 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0002235101 від 19.01.2018 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №836/09-19-51/01/20532791 від 19.01.2018); 857.70 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0055151205 від 20.11.2017 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) № 11331 /09-19-12-05/20532791 від 20.11.2017); 200,00 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0006284002 від 28.09.2017 (Акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань №8923/09-19-40-00/20532791 від 28.09.2017); 2135,16 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0001901500 від 17.11.2016 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №123/20532791 від 17.11.2016); 207,34 грн - податкового повідомлення-рішення форми Ш №0001911500 від 7.11.2016 (Акт камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №123/20532791 від 17.11.2016) (а.с. 32, 46-69);

Крім того, відповідачу нараховано 25027,58 грн - пені на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України, що підтверджено зворотнім боком інтегрованої картки платника (а.с. 70-84).

Також, податковим органом внаслідок несплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, нараховано відповідачу податковим повідомленням-рішенням форми Ш №0038965112 від 20.11.2018 на підставі Акта камеральної перевірки про порушення правил сплати (перерахування) податків (зборів) №490/09-19-51-12/20532791 від 20.11.2018 - 745,40 грн (а.с. 30, 31) та нарахована на підставі пункту 129.1 статті 129 ГІК України та підтверджена зворотнім боком інтегрованої картки платника - 1790,00 грн - пені (а.с. 25-29).

Відповідачем допущено утворення податкового боргу з акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов`язань, самостійно визначених податковими деклараціями за 2016 - 2018 роки в загальному розмірі 19704,00 грн. (а.с. 85-118). Окрім цього, контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням № 012744002 від 14.06.2018 нараховано відповідачу штрафні санкції на суму 398,00 грн на підставі Акта камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань до бюджету №8540/091-9- 40-00/20532791 від 06.06.2018 та податковим повідомленням-рішення форми Ш №0006284002 від 28.09.2017 штрафних санкцій на суму 200,00 грн (а.с. 119-124), а також 1330,61 грн - пені, на підставі пункту 129.1 статті 129 ПК України, що підтверджена зворотнім боком інтегрованої картки платника (а.с. 125-126).

Суми невиконаних відповідачем грошових зобов`язань з земельного податку з юридичних осіб, задекларований згідно з податковими деклараціями з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності) в загальному розмірі складає 109982,80 грн., зокрема: 9293,67 грн - за звітний період січня-квітня 2019 року (податкова декларація від 20.02.2019; щомісячний платіж - 3097.89 грн); 37174,70 грн - за звітний період 2018 року (податкова декларація від 26.02.2018; щомісячний платіж - 3097.89 грн. грудень - 3097.91 грн); 37174,70 грн - за звітний період 2017 року (податкова декларація від 20.02.2017; щомісячний платіж - 3097,89 грн, грудень - 3097.91 грн);4361,61 грн - за звітний період травня-грудня 2016 року (податкова декларація від 26.02.2016; щомісячний платіж - 484,63 грн, грудень - 484,57 грн); 19385,04 грн - за звітний період травня-грудня 2016 року (уточнююча податкова декларація від 24.03.2016: щомісячний платіж - 2423,12 грн. грудень - 2423.20 грн); 170,00 грн - штрафні санкції, застосовані на підставі Акта камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з плати за землю №50/09-19-51-01/20532791 від 03.04.2018 (податкове повідомлення-рішення форми ПС №0008385101 від 03.04.2018).

А також у відповідача наявна заборгованість в сумі 5808,00 грн. з податку на прибуток приватних підприємств, самостійно задекларованого податковими деклараціями за звітні періоди 2017 року (2951,00 грн - податкова декларація від 09.02.2018); 2016 року (2857,00 грн - податкова декларація від 27.02.2017) (а.с. 36-43).

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, грошові зобов`язання відповідача з плати за землю за платежем земельний податок, у відповідності до 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженими та відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України утворюють податковий борг відповідача, який ним не сплачено.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суд встановив, що позивач на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслав податкову вимогу за №1-25/227/09-03-17 від 10.02.2014 року, яку відповідач одержав 10.02.2014, однак податковий борг за нею в повному обсязі не сплатив (а.с.12).

Відповідно до підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі витрати позивачем понесені не були, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вернісаж" відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок готівки, в дохід бюджету податковий борг в сумі 172118 (сто сімдесят дві тисячі сто вісімнадцять) гривень 29 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області: (код ЄДРПОУ 39394463), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вернісаж": (код ЄДРПОУ 20532791), вул. С.Стрільців, м. Бурштин, Івано-Франківська область, 77111.

Суддя Грицюк П.П.