Рішення

від 26.07.2019 по справі 420/2036/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2036/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Лементовського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ БІ ДІ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0011751403 від 15.03.2019 року, № 0011761403, від 15.03.2019 року, № 0011771403 від 15.03.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач всупереч вимогам чиного законодавства визнає господарські операції з контрагентами такими, що містять ознаки нереальності, та, як наслідок встановлює наявність правопорушень податкового законодавства, проте чинне законодавство не визначає поняття реальності проведення операції та не встановлює право контролюючого органу самостійно визначати критерії та їх достатність для визнання господарських операцій нереальними та такими, що містять ознаки нереальності . Відповідачем не доведено факт порушення ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" податкового законодавства, інформація з баз даних Податковий блок має оціночний характер, наявність інформації в програмному забезпеченні фіскального органу не створює, не змінює та не припиняє юридичних прав та обов`язків платника податків. Будь-яке автоматизоване співставлення не є належними доказами в розумінні процесуального законодавства. Під час перевірки були надані оригінали первинних документів та в акті перевірки відсутні будь-які зауваження щодо наявності помилок чи відсутності обов`язкових реквізитів, які повинні містити первинні документи. Всі господарські операції були реальними, адже мав місце рух активів та його зв`язок з господарською діяльністю позивача. Податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого підтвердження. Крім того, здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов`язок суб`єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагентів.

Представником Головного управління ДФС в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву та письмові пояснення, у яких представник відповідача зазначає, що Головне управління ДФС в Одеській області позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає, що позов не підлягає задоволенню та вказав, що платник податків не має права відображати в бухгалтерському обліку витрати щодо товарів, робіт (послуг), поставка яких містить ознаки нереальності, оскільки операції з придбання товарів та використання товарів, робіт (послуг) в діяльності платниками податків фактично не здійснювалась.

Ухвалою суду від 15 квітня 2019 року по справі № 420/2036/19 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 12 червня 2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 03 липня 2019 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.08.2014 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ БІ ДІ" (код ЄДРПОУ 39338531) за № 1 556 102 0000 053340 (а.с. 17-22 т. 1).

29 грудня 2018 року на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка на 2019 рік Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено наказ № 101782 про проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" (код за ЄДРПОУ 39338531) за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 ркоу з 23 січня 2019 року тривалістю 10 робочих днів (а.с. 134 т. 2).

19 лютого 2019 року за результатами перевірки ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області складено та підписано акт перевірки № 272/15-32-14-03-12/39338531, яким встановлено порушення ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкоовго кодексу України, п. 5 п. 7 п. 8 п. 10, п. 21 П (С) БО 15 Дохід затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318, пункту 1, 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 78272 грн.; п. 198.1 п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 436025 грн.; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в період, що перевірявся на загальну суму у сумі 52078 грн. (а.с. 59-93 т. 1).

05 березня 2019 року ТОВ "ДЖИ БІ ДІ", не погодившись з висновками акту перевірки від 19 лютого 2019 року № 272/15-32-14-03-12/39338531 до Головного управління ДФС в Одеській області подано заперечення, за результатом розгляду яких висновки акту перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення (а.с. 98-118 т. 1).

15 березня 2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0011751403, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємства на суму 97840,00 грн, № 0011761403, яким збільшено сума грошового зобов`язання за платежем податок на додану варість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 545031,00 грн. та № 0011771403, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 52078,00 грн. (а.с. 94-96 т. 1).

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 77.6, 77.7, 77.8, 77.9 ст. 77 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Зі змісту акту перевірки від 19 лютого 2019 року № 272/15-32-14-03-12/39338531, складеного за результатами перевірки ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" вбачається, що фахівцями Головного управління ДФС в Одеській області встановлено ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" отримано послуги від постачальника ТОВ Маріуполь Промбуд , проте з аналізу матеріалів податкової звітності встановлено, що у ТОВ Маріуполь Промбуд відсутній рух активів, зобоявзань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих операцій - відстні трудові ресурси для здійснення операцій у задекларованих обсягах, відсутні основні засоби. Враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів встановлено, що ТОВ Маріуполь Промбуд реалізувало товари відмінні від тих, які ним придбані по ланцюгу постачання. Роботи номенклатури реалізації на ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" не придбавались, наявна підміна (фіктивне ведення в обіг) товару, що свідчить про нереальність господарської операції по придбанню ґрунтування та пофарбування стельового простору на об`єктів. Перевіркою взаємовідносин даного постачальника з ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" у відношенні можливості здійснення господарської операції та правомірності оформлення первинних документів (встановлено відсутність таких документів), не можливо підтвердити операції з придбання послуг саме від ТОВ Маріуполь Промбуд .

Також, ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" було отримано послуги від постачальника ТОВ Мигарон та до перевірки надано оригінали первинних документів - акт надання послуг, проте перевіркою встановлено відсутність об`єкту на якому данні послуги було здійснено та не зазначено вид транспортних засобів, що не є можливим підтвердити реальність фактичного надання послуг на адресу ТОВ "ДЖИ БІ ДІ". враховуючи проведений аналіз ланцюга постачання товарів встановлено, що ТОВ Мигарон реалізувало товари відмінні від тих, які ним придбавались по ланцюгу постачання. Послуги номенклатури реалізації на ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" не придбавались, наявна підміна (фіктивне ведення в обіг) товару, що свідчить про нереальність господарських операцій.

Також в акті перевірки вказано, що ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" було отримано послуги від постачальника ТОВ Спецбудмаркет та до перевірки надано оригінали первинних документів - акти надання послуг, проте перевіркою встановлено відсутність зазначення об`єкту на якому дані послуги було здійснено та не зазначено вид транспортних засобів, що не є можливим підтвердити реальність фактичного надання послуг на адресу ТОВ "ДЖИ БІ ДІ". З аналізу матеріалів податкової звітності встановлено, що у ТОВ Спецбудмаркет відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих операцій - відстні трудові ресурси для здійснення операцій у задекларованих обсягах, відсутні основні засоби. ТОВ Спецбудмаркет , яке було постачальником ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам. Крім того, перевіркою встановлено придбання ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" від постачальника ТОВ Одеса транс 2017 , проте враховуючи проведений аналіз ймовірного ланцюгу постачання товарів встановлено, що ТОВ Одеса транс 2017 реалізувало товари відмінні від тих, які ним придбані по ланцюгу постачання. Товари номенклатури реалізації на ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" не придбавались, наявна підміна (фіктивне ведення в обіг) товару, що свідчить про нереальність господарської операції по придбанню бензину. Перевіркою взаємовідносин даного постачальника з ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" у відношенні можливості здійснення господарських операцій та правомірності оформлення первинних документів, не можливо підтвердити операції з придбання товару саме від постачальника ТОВ Одеса транс 2017 . Таким чином, перевіркою встановлено факт перерахування платником податків коштів за операціями з поставки товарів, робіт (послуг), які визнані нереальними, без оформлення належним чином первинними документами, тому така опалат кваліфікується не як оплата за товари, роботи (послуги), а як безповоротна фінансова допомога. Отримані ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" товари/послуги від невідомих осіб за 2016-2017 роки є іншим доходом підприємства.

Як зазначено в акті перевірки, в ході перевірки встановлено придбання ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" послуг від постачальника ТОВ Фокус Груп , проте було встановлено, що у ТОВ Фокус Груп , відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих операцій - відстні трудові ресурси для здійснення операцій у задекларованих обсягах, відсутні основні засоби, а тому надані до господарські відносини не можут роглядатися в якості належного підтвердження податкового кредиту та податкових зобов`язань, оскільки не опосередковуються реальним виконанням операцій і не мають статусу юридично значимих.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно ст. 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначенні Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290.

Згідно п. 5, 8, 10, 11 П (С) БО 15 "Дохід" дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій). Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені. Дохід, пов`язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції. Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов: можливості достовірної оцінки доходу; імовірності надходження економічних вигод від надання послуг; можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу; можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг та необхідних для їх завершення. Оцінка ступеня завершеності операції з надання послуг проводиться: вивченням виконаної роботи; визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які мають бути надані; визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв`язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.

Пунктом 21 П (С) БО 15 "Дохід", дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПКУ об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПКУ передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних /розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних /розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.11 ст. 201 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є: а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми. Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України; в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до пункту 36 підрозділу 2 розділу ХХ цього Кодексу; г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Так, порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи), регулюється Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, п. 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Згідно п.п. 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка діє в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера або особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачі особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Судом встановлено, що 22 червня 2016 року між ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" (замовник) та ТОВ Мигарон (виконавець) укладено договір № 22/06/2016, згідно якого виконавець зобов`язується на власний ризик, за плату, відповідно до умов цього договору, надати послуги з роботи автокрану, на об`єкті оптовий ринок сільськогосподарської продукції розташового на території Фонтанської сільської ради (район вулиць Бочарова і Сахарова) Комінтернівського району Одеської області , а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх (а.с. 163-164 т. 1).

На підтвердження факту виконання договору № 22/06/2016 від 22.06.2016 року ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" надано податкові накладні (а.с. 152-153 т. 1), платіжні доручення (а.с. 174 т. 1), акт надання послуг (а.с. 221 т. 1, 37 т. 3), договір підряду (а.с. 224-237 т. 1), додаткову угоду (а.с. 238-244 т. 1).

02 липня 2016 року між ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" (замовник) та ТОВ Спецбудмаркет (виконавець) укладено договір № 02/07/2016, згідно якого виконавець зобов`язується на власний ризик, за плату, відповідно до умов цього договору, надати послуги з роботи автокрану, на об`єктів Третя черга оптового ринку сільськогосподарської продукції розташового на території Фонтанської сільської ради (район вулиць Бочарова і Сахарова) Комінтернівського району Одеської області , а замовник зобов`язується прийняти ці послуги та оплатити їх (а.с. 165-166 т. 1)

На підтвердження факту виконання договору № 02/07/2016 від 02 липня 2016 року ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" надано податкові накладні (а.с. 149-151 т. 1) платіжні доручення (а.с. 175 т.1), акт здачі-приймання робіт (а.с. 222-223 т. 1), договір підряду (а.с. 224-237 т. 1), додаткову угоду (а.с. 238-244 т. 1), договір підряду (а.с. 224-237 т. 1), додаткову угоду (а.с. 238-244 т. 1).

22 липня 2016 року між ТОВ Катрал Оіл (постачальник) та ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів для комерційного використання (а.с. 167-168 т. 1).

На підтвердження факту виконання договору поставки від 22.07.2016 року ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" надано податкові накладні (а.с. 154-159 т. 1), платіжні доручення (а.с. 172-173, 180), накладні та акти приймання-передачі (а.с. 245-250 т. 1).

20 жовтня 2017 року року між ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" (замовник) та ТОВ Фокус груп укладно договір підряду № 2010/1, згідно якого замовник доручає, а підрядник бере на себе обов`язок виконати роботи по влаштуванню утеплення фасадів технічних та інших приміщень на об`єкті будівництво першої черги торговельно-розважального комплексу з паркінгом за адресою: 4-ий а мікрорайон житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва за адресою: вул. Здолбунівська, 15-А у Дарницькому р-ні м. Києва , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити якісно і в строки виконані роботи (а.с. 169-171 т. 1).

На підтвердження факту виконання договору № 2010/1 від 20.10.2017 року ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" надано податкові накладні (119-145 т. 1), платіжні доручення (а.с. 176-179, 182 т. 1), довідку про вартість виконання будівельних робіт та витрат (а.с. 1-2, 42-43 т. 2), акт приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 3-9, 44-48 т. 2), договірну ціну (а.с. 10-11, 49-51 т. 2), підсумкову відомість ресурсів (а.с. 12-20, 57-60 т. 2), локальний кошторис (а.с. 21-28, 52-56 т. 2), підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису (а.с. 29-37, 61-64 т. 2), акт прийом -передачі (а.с. 38-41, 65-68 т. 2, 142 т. 3), договір субпідряду (а.с. 69-108 т. 2), акт прийому-передачі майданчика фронту робіт (а.с. 136 т. 3), акт прийому-передачі проектної документації (а.с. 137 т. 3), акт прийму-передачі дозвільної документації (а.с. 138 т. 3), графі виконання роібт (а.с. 139 т. 3)

20 жовтня 2017 року між ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" та ТОВ Маріуполь промбуд укладено договір підряду № 20.10.1, згідно якого замовник доручає, а підрядник бере на себе обов`язок виконати роботи по ґрунтуванню та пофарбуванню стельового простору, на об`єктів будівництво першої черги торговельно-розважального комплексу з паркінгом за адресою: 4-ий а мікрорайон житлового масиву Позняки у Дарницькому районі м. Києва за адресою: вул. Здолбунівська, 15-А у Дарницькому р-ні м. Києва , а замовник зобов`язується прийняти та оплатити якісно і в строки виконані роботи (а.с. 160-162 т. 1).

На підтвердження факту виконання договору № 20.10.1 від 20 жовтня 2017 року ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" надано податкові накладні (а.с. 146-148, т. 1), платіжні доручення (а.с. 181 т. 1), довідку про вартість виконання будівельних робіт (а.с. 183, 198 т. 1), акт приймання виконання будівельних робіт (а.с. 184- 185, 193-194 т. 1), договірну ціну (а.с. 186, 199 т. 1), підсумкову відомість ресурсів (а.с. 187-188, 195-196 т. 1), локальний кошторис (а.с. 189, 197 т. 1), підсумкову відомість до локального окшторису (а.с. 190-191, 200 т. 1), акти прийому-передачі (а.с. 192, 201 т. 1, 17-18 т. 3), договір субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт (а.с. 202-211 т. 1), акт прийому-передачі майданчика фронту робіт (а.с. 13-15 т. 3), графік виконная робіт (а.с. 16 т. 3), довзіл на виконання будівельних робіт (а.с. 31-32 т. 3)

Доказів того, що зазначені документи не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 відповідачем до суду не надано. При цьому, жодних порушень щодо оформлення зазначених документів відповідачем під час перевірки встановлено не було та в акті не зазначено.

При цьому, посилання відповідача в акті перевірки та у відзиві на позов, в обґрунтування висновків про порушення позивачем податкового законодавства, на інформацію, щодо того, що у контрагентів відсутній рух активів, зобов`язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарських операцій, відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих операцій - відстні трудові ресурси для здійснення операцій у задекларованих обсягах, відсутні основні засоби, суд вважає необґрунтованими, оскільки ці обставини не стосуються безпосередньо позивача ТОВ "ДЖИ БІ ДІ".

При цьому, нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, обумовлених лише посиланням на недостатність у контрагентів покупця послуг трудових ресурсів, кількості виробничих потужностей, складських приміщень та техніки тощо.

Жодною нормою діючого законодавства не передбачено обов`язку платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ними бухгалтерського та податкового обліку.

Так, Верховний Суд в постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №815/2946/13-а (№К/9901/4496/18) зазначив, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов`язань, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Також, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

При цьому, в акті перевірки вказано, що на момент складання податкових накладних позивач та його контрагент були зареєстровані як платники податку на додану вартість та мали свідоцтва платника податків на додану вартість.

Крім того, ГУ ДФС в Одеській області не надано жодних належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг (поставки товарів), адже у комерційній діяльності виконання поставок товарів (надання послуг) не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.

Так, Верховний Суд в постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 815/2578/16 зазначив, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні даних податкового обліку, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Доводи податкового органу про отримання платником необгрунтованої податкової вигоди не ґрунтуються на доказах, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Так, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року по справі № 820/13380/13-а, від 17 квітня 2018 року по справі № 808/1543/17, від 24 квітня 2018 року по справі № 813/8500/13.

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Податковий орган, не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було порушено податкове законодавство, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про порушення позивачем законодавства України.

Разом з тим, надані ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеним контрагентом, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів (робіт, послуг).

Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява N 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішення від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

На підставі вищезазначеного суд дійшов висновку, що викладені фахівцями ГУ ДФС в Одеській області обставини щодо порушення ТОВ "ДЖИ БІ ДІ" вимог Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ є безпідставними та спростовуються зібраними по справі доказами.

За таких підстав, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0011751403 від 15.03.2019 року, № 0011761403, від 15.03.2019 року, № 0011771403 від 15.03.2019 року Головного управління ДФС в Одеській області прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10424,23 грн., відповідно до оригіналу платіжного доручення № 1421 від 03.04.2019 року (а.с. 3 т. 1).

Таким чином, відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ БІ ДІ" (код ЄДРПОУ 39338531, адреса місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 25) слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 424,23 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 78, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ БІ ДІ" (код ЄДРПОУ 39338531, адреса місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 25) до Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № 0011751403 від 15.03.2019 року, № 0011761403, від 15.03.2019 року, № 0011771403 від 15.03.2019 року.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖИ БІ ДІ" (код ЄДРПОУ 39338531, адреса місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 25) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 424,23 грн. (десять тисяч чотириста двадцять чотири гривні 23 копійки).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 26 липня 2019 року.

Суддя О.А. Левчук

.