Ухвала

від 26.07.2019 по справі 826/7799/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7799/18

УХВАЛА

26 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Земляної Г.В., Мельничука В.П., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КМФС до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ

Державна фіскальна служба України подала апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року.

Разом із апеляційною скаргою скаржник звернувся із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 сказаної статті передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Клопотання вмотивоване тим, що відповідач вперше звернувся з апеляційною скаргою у межах строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, однак скаргу було повернуто у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.

Водночас з апеляційною скаргою відповідач звернувся не повторно а вперше.

Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2018 року було складено повне судове рішення.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року отримано представником відповідача 24 жовтня 2018 року.

Водночас, апеляційна скарга здана на пошту лише 10 липня 2019 року, тобто з порушенням встановленого процесуальним законом строку для її подачі.

Скаржником не надано будь-яких прийнятних та переконливих доказів на підтвердження того, що він з поважних причин протягом більш як 8 місяців, з моменту отримання копії судового рішення, не подав апеляційну скаргу.

Крім того, відповідачем постійно вживалися заходи щодо сплати судового збору, а саме було направлено лист про сплату судового збору.

Посилаючись на те, що на момент подачі апеляційної скарги у відповідача наявні кошти у визначеному розмірі для сплати судового збору, скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження.

Проте, у даній справі звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою не сплачено судовий збір та подано клопотання про звільнення від його сплати.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2019 року у задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року відмовлено.

Стаття 44 КАС України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою виконання процесуального обов`язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

З огляду на викладене, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження.

За таких обставин підстави для задоволення клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження відсутні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 243, 325 КАС України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 жовтня 2018 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Г.В.Земляна

суддя В.П.Мельничук