Постанова

від 18.07.2019 по справі 824/167/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/167/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

18 липня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області про скасування вимоги про сплату боргу,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В лютому 2019 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області , в якому просив визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Чернівецькій області № Ф 1948-56 від 19.11.2018 року в сумі 16223, 36 грн. про сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач дійшов помилкового висновку про необхідність сплати позивачем сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування окремо як фізичною особою підприємцем та окремо як самозайнятою особою (адвокатом).

ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, про скасування вимоги про сплату боргу задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області № Ф1948-56 від 19.11.2018 року в сумі 16223, 36 грн. про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа - підприємець - 11.11.2004 року, та перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернівці, як платник податків та зборів з 26.11.2004 року. Основний вид діяльності 69.10 - діяльність у сфері права. (а.с. 20,21, 24-25)

Згідно свідоцтва платника єдиного податку з 01.01.2012 року позивач є платником єдиного податку, ставка - 5% група - 3, а з 01.10.2013 року здійснює діяльність за ставкою 20% 2 групи платників за видами діяльності (69.1, 68.2, 47.1). (а.с. 22, в тому числі на звороті)

На підставі свідоцтва НОМЕР_1 від 30.01.2008 року ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю. (а.с.23)

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.12.2016 року видами діяльності ОСОБА_1 є: ( КВЕД 47.11, 68.20, 69.10, 70.22). (а.с. 24-25).

19.11.2018 року ГУ ДФС у Чернівецькій області сформовано на ім`я позивача вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-1948-56 в сумі 16223,36 станом на 31 жовтня 2018 року (а.с.10).

29.12.2018 року позивачем подана скарга до Державної фіскальної служби України на вимогу про сплату боргу (недоїмки) ГУ ДФС у Чернівецькій області № Ф1948-56 від 19.11.2018 року (а.с.14-16).

21.01.2019 року ДФС України винесено рішення про результати розгляду скарги №5036/6/99-99-11-05-02-25, відповідно до якого вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 19.11.12018 року № Ф1948-56 ГУ ДФС у Чернівецькій області залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення (а.с.17-19).

Згідно відомостей довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру (форма №34-ОПП) від 05.02.2019 року №192412140001 адвокат ОСОБА_1 узятий на облік у контролюючих органах з 26.11.2004 року за №19577.

У вказаній довідці також міститься інформація про те, що на дату видачі цієї довідки, яка для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність є свідоцтвом про реєстрацію у контролюючому органі, позивач також перебуває на обліку в ГУ ДФС у Чернівецькій області. (а.с.45).

06.02.2019 року відповідач розглянувши звернення позивача, про взяття останнього на облік, як платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ від 05.02.2019 року з відміткою "Реєстрація" повідомив наступне: (лист № 1106/адв/24-13-56-03) відповідно до облікових даних позивач вже перебуває на обліку платником ЄВ з 14.12.2004 року категорія страхувальника фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування - єдиний податок, у тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту ) або інших умовах передбачених законодавством про працю, чи за цивільно - правовим договором (крім цивільно - правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи /послуги відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ). Враховуюче наведене вище, повідомлено про можливість подати повторно заяву за ф.№1-ЄСВ з позначкою "Зміни". (а.с.46)

Вважаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф-1948-56 протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив відповідач Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області, який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до неправильного вирішення справи, просить апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що згідно аналізу діючого законодавства в разі перебування на обліку фізичної особи-підприємця та наступного взяття на облік цієї особи як самозайнятої особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа не звільняться від сплати єдиного внеску та подання обов`язкової звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки дохід такої особи підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Зазначає, що спірна вимога про сплату боргу є законною, прийнятою контролюючим органом в межах наданих повноважень і з дотриманням покладених законом обов`язків.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно підпункту 14.1.226 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є; фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону N 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, тобто для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Системний аналіз наведених норм права свідчить, що до платників єдиного внеску законодавцем віднесено осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, та отримують дохід від цієї діяльності.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до статті 13 Закону № 5076-VI, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на спрощеній системі оподаткування, основним видом економічної діяльності позивача є "Діяльність у сфері права".

Згідно з пунктами 63.1, 63.2 статті 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.

Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов`язку щодо сплати того або іншого податку та збору.

Згідно з п.65.3 ст. 65 ПК України, для взяття на облік фізичної особи, яка має право провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.

Як встановлено судом першої інстанції позивач перебуває на обліку в органах ДФС як фізична особа-підприємець, є платником єдиного податку 2-ї групи.

Пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.

Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 65.2 статті 65 Податкового кодексу України, облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому, згідно підпункту 65.4.4 пункту 65.4 статті 65 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до положень ч. 4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року N 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

У такому разі фізична особа зобов`язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за формою N 5-ОПП з позначкою "Зміни" та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності.

Відповідно до положень п.178.1, п.178.2 ст.178 Податкового кодексу України особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов`язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1статті167 цього Кодексу.

Відповідно до п. 19 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 435 від 14.04.2015 року особи, які провадять незалежну професійну діяльність, отримують дохід від цієї діяльності та одночасно є фізичними особами-підприємцями, формують та подають до органів доходів і зборів окремі Звіти відповідно до виду діяльності та обраної системи оподаткування.

Тобто, Податковий кодекс України передбачає обов`язок самозайнятих осіб стати на облік у контролюючому органі. При цьому, такий обов`язок передбачено у разі коли особа здійснює підприємницьку діяльність, а також у разі, коли особа здійснює незалежну професійну діяльність.

Якщо особа взята на облік, як самозайнята особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, вона не повинна повторно ставати на облік та подавати документи як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

З матеріалів справи слідує, що згідно довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру (форма №34-ОПП) від 05.02.2019 року №192412140001 взято на облік адвоката ОСОБА_1 з 26.11.2004 року, в той час коли норми законодавства щодо такого взяття на облік в період 2004 року не передбачали форми такої довідки №34-ОПП. Іншими словами, у формі цієї довідки передбачено дату взяття на облік особи, яка провадить незалежну професійну діяльність та інформація про те, що на дату видачі цієї довідки (саме самозайнятій особі, яка провадить незалежну професійну діяльність) ця особа вже взята (чи не взята) на облік у контролюючому органі.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно положень Податкового кодексу України та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, а доходи, отримані від здійснення такої діяльності підлягають оподаткування згідно ст. 178 Податкового кодексу України лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована, як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що необхідність подачі окремих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування виникає лише у разі, якщо особа, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно є фізичною особою-підприємцем, здійснює відмінні види діяльності.

Згідно видів діяльності позивача, як фізичної особи-підприємця так і адвоката КВЕД 69.10 є основним видом - діяльність у сфері права, тобто позивач займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у нього не виникає обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Відтак, позивач займається одним і тим же видом підприємницької діяльності і у нього не виникає обов`язку подання звітності як особи, що провадить незалежну професійну діяльність, адже у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, перебуваючи на податковому обліку як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, повинен перебувати на податковому обліку як фізична особа- підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, та вести єдиний податковий облік та сплату податків саме як фізична особа-підприємець третьої групи єдиного податку за видом діяльності у сфері права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Чернівецькій області № Ф 1948-56 від 19.11.2018 року.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 26 липня 2019 року.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.