Постанова

від 16.07.2019 по справі 1940/1805/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/4126/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 1940/1805/18 (головуючий суддя Шульгач М.П., час ухвалення 11:05 год., м. Тернопіль, повний текст складений 11 лютого 2019 року) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

17 вересня 2018 року фізична особа-підприємець (ФОП) ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 20 червня 2018 року за № 125651306, № 00125721306 та № 00125681306.

Також позивач просив скасувати рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області від 20 червня 2018 року за №0125571306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Рішенням від 06 лютого 2019 року Тернопільський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив частково.

Скасував частково податкове повідомлення-рішення № 125651306 від 20.06.2018 року по податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результати річного декларування на суму 1800,00 грн основного платежу та 450,00 грн штрафних фінансових санкцій, в решті залишив без змін.

Скасував частково податкове повідомлення-рішення № 00125721306 від 20.06.2018 року по податку на додану вартість на суму 2000,00 грн основного платежу та 500,00 грн штрафних фінансових санкцій, в решті залишив без змін.

Скасував частково рішення про застосування штрафних санкцій № 0125571306 від 20.06.2018 року по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне страхування за 2016 рік на суму 1018,51 грн основного платежу та 203,70 грн штрафних фінансових санкцій, в решті залишив без змін.

Скасував частково податкове повідомлення-рішення № 00125681306 від 20.06.2018 року по військовому збору на суму 150,00 грн основного платежу та 37,50 грн штрафних фінансових санкцій, в решті залишив без змін.

Також суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Тернопільській області в користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 650,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд не звернув належної уваги на доводи контролюючого органу про те, що з наданих позивачем документів перевіркою встановлено завищення документально підтверджених витрат на загальну суму 30250,00 грн (без ПДВ) у 2016 році за рахунок включення до складу валових витрат компенсації транспортних послуг по доставці товару, які фактично не підтверджені відповідними документами.

Так, згідно товарно - транспортної накладної № 28/09-2 від 28.09.2016 перевізник, він же водій - ФОП ОСОБА_2 , замовник та вантажовідправник - ТОВ ,,Супремум", вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_1 , пункт навантаження Дніпропетровська обл., м . Кривий Ріг, вул. Юнацька, 11 ,,б » , пункт розвантаження - м. Тернопіль.

Згідно наявної податкової інформації (дані щоквартального звіту 1-ДФ, податкові накладні тощо) підприємство постачальник ТОВ ,,Супремум " у III кварталі 2016 року не мало господарських відносин з ФОП ОСОБА_2 та відсутня інформація щодо сплати йому відповідних коштів за перевезення згідно товарно - транспортної накладної № 28/09-2 від 28.09.2016 року.

Дані розбіжності привели до перекручення даних декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, чим порушено п. 177.5 ст.177 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Правом подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі. Також зазначив, що суд першої інстанції протиправно скасував частково рішення про застосування штрафних санкцій № 0125571306 від 20.06.2018 року по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне страхування за 2016 рік на суму 1018,51 грн основного платежу.

Позивач заперечив вимоги апеляційної скарги та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення частково з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що 29.08.2007 ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку в Тернопільській об`єднаній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області.

За наслідками проведеної документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, оформленої актом №1649/19-00-13-04/1926802659 від 05.06.2018 року, Головне управління ДФС у Тернопільській області прийняло податкові повідомлення-рішення:

- № 125651306 від 20.06.2018 року, яким визначило позивачу грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результати річного декларування, на суму 6806,25 грн, з яких 5445,00 грн основного платежу та 1361,25 грн штрафних санкцій;

- № 00125721306 від 20.06.2018 року, яким визначило позивачу грошове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 7562,50 грн, з яких 6050,00 грн основного платежу та 1512,50 грн штрафних санкцій;

- № 00125681306 від 20.06.2018 року, яким визначило позивачу грошове зобов`язання з військового збору на суму 567,19 грн, з яких 453,75 грн основного платежу та 113,44 грн штрафних санкцій.

Також відповідач виніс рішення за №0125571306 від 20.06.2018 року, яким застосував до позивача штрафні санкції в розмірі 611,10 грн за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого Єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 3055,53 грн.

Висновки податкового органу базуються на тому, що перевіркою встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 документально підтверджених витрат у 2016 році на загальну суму 30250,00 грн (без ПДВ) за рахунок включення до складу валових витрат компенсації транспортних послуг по доставці товару, що сплачені продавцю товару, які фактично не підтверджені відповідними документами (у т.ч. товарно-транспортними накладними), а також відповідною податковою інформацією контрагента - постачальника товару щодо здійснення товарно-господарських операцій з перевізниками, які згідно товарно-транспортних накладних здійснювали доставку товару покупцю по наступних операціях: рахунок на оплату № 235 від 12.05.2016 від ТОВ ,,Супремум" (ЄДРПОУ 21931091) за металопрокат загальною вагою 21,135 т на загальну суму 340443,00 грн (з ПДВ), у т.ч. компенсація авто послуг в сумі 12000,00 грн (з ПДВ);

- видаткова накладна № 235 від 13.05.2016 від ТОВ ,,Супремум" металопрокат загальною вагою 21,135 т на загальну суму 340443,00 грн (з ПДВ), у т.ч. компенсація авто послуг в сумі 12000,00 грн (з ПДВ);

- товарно-транспортна накладна № 13/05-1 від 13.05.2016, перевізник ЛДТ ,,Велес" (авто Рено держ. № НОМЕР_11 , причіп держ. № НОМЕР_2 ) водій ОСОБА_3 (посв. водія НОМЕР_12), замовник та вантажовідправник ТОВ ,,Супремум" (ЄДРПОУ 21931091); вантажоодержувач ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) АДРЕСА_4 ; пункт навантаження - Дніпропетровська обл., м . Кривий Ріг, вул. Юнацька, 11 б , пункт розвантаження - Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ. Зазначений товар отримано ТДВ ,,Тернопільський завод ЗБК" (ЄДРПОУ 00130688) м. Тернопіль, вул. Текстильна, 1 за довіреністю № 151 від 16.05.2016 ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МВ УМВС 05.11.1996) згідно накладної № 5 від 16.05.2016 від ФОП ОСОБА_1 , металопрокат загальною вагою 21,135 т на загальну суму 349269,90 грн (з ПДВ).

Рахунок на оплату № 325 від 14.07.2016 від ТОВ ,,Супремум" за металопрокат загальною вагою 21,89 т на загальну суму 261327,50 грн (з ПДВ), у т.ч. компенсація авто послуг на суму 12300,00 грн (з ПДВ);

- видаткова накладна № 325 від 20.07.2016 від ТОВ ,,Супремум" металопрокат загальною вагою 21,89 т на загальну суму 261327,50 грн (з ПДВ), у т.ч. компенсація авто послуг на суму 12300,00 грн (з ПДВ);

- товарно-транспортна накладна №20/07-1 від 20.07.2016 перевізник ТОВ ,,Техноагротранс" (авто Рено держ. № НОМЕР_13, причіп держ. № НОМЕР_5 ) водій ОСОБА_5 ( посв. водія НОМЕР_14), замовник та вантажовідправник ТОВ ,,Супремум", вантажоодержувач ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) АДРЕСА_4 ; пункт навантаження - Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Юнацька, 11 б , пункт розвантаження - Дніпропетровська обл ., м. Дніпропетровськ.

Зазначений товар був отриманий ФОП ОСОБА_6 (рнокпп НОМЕР_6 ) АДРЕСА_7 , по товарній накладній № 5/1 від 21.07.2016, виданій ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) АДРЕСА_4 , металопрокат загальною вагою 13,21 т на загальну суму 158880,00 грн (з ПДВ) та ФОП ОСОБА_7 (рнокпп НОМЕР_7 ) АДРЕСА_8 , по товарній накладній № 6 від 21.07.2016, виданій ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) АДРЕСА_4 , металопрокат загальною вагою 8,680 т на загальну суму 109368,00 грн (з ПДВ).

По даних господарських операціях податкова інспекція дійшла висновку, що позивач безпідставно зарахував у валові витрати компенсацію транспортних послуг по доставці товару, що сплачена продавцю товару, оскільки у товарно-транспортних накладних вказаний пункт навантаження - Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Юнацька, 11 б , а пункт розвантаження - Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, а не адреса позивача. Тому, на думку контролюючого органу позивач не вправі був включати у валові витрати компенсацію витрат на доставку даного товару в загальній сумі 24300,00 грн (з ПДВ).

Рахунок на оплату № 446 від 27.09.2016 від ТОВ ,,Супремум" (ЄДРПОУ 21931091) за металопрокат загальною вагою 22,686 т на загальну суму 290622,60 грн (з ПДВ), у т.ч. компенсація авто послуг в сумі 12000,00 грн. (з ПДВ);

- видаткова накладна № 446 від 28.09.2016 від ТОВ ,,Супремум" (ЄДРПОУ 21931091) металопрокат загальною вагою 22,686 т на загальну суму 290622,60 грн (з ПДВ), у т.ч. компенсація авто послуг в сумі 12000,00 грн (з ПДВ);

- товарно - транспортна накладна № 28/09-2 від 28.09.2016 перевізник, він же водій (посвідчення водія НОМЕР_8 ) ФОП ОСОБА_2 , автомобіль Рено держ. № НОМЕР_9 , причіп держ. № НОМЕР_10 , замовник та вантажовідправник ТОВ ,,Супремум" (ЄДРПОУ 21931091), вантажоодержувач ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) АДРЕСА_4 , пункт навантаження - АДРЕСА_5 - пункт розвантаження м. Тернопіль.

Зазначений товар отриманий ТДВ ,,Тернопільський завод ЗБК" (ЄДРПОУ 00130688) м. Тернопіль, вул. Текстильна, 1 за довіреністю № 290 від 28.09.2016 ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МВ УМВС 05.11.1996) згідно накладної № 7 від 30.09.2016 від ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3 ), металопрокат загальною вагою 22,686 т на загальну суму 299823,48 грн (з ПДВ).

Контролюючий орган стверджує, що згідно наявної податкової інформації (дані щоквартального звіту 1-ДФ, податкові накладні тощо) підприємство постачальник ТОВ ,,Супремум" (ЄДРПОУ 21931091) у ІІІ кварталі 2016 року не мало господарських відносин з ФОП ОСОБА_2 та відсутня інформація щодо сплати йому відповідних коштів за перевезення згідно товарно - транспортної накладної № 28/09-2 від 28.09.2016 року.

За таких обставин контролюючий орган вважає протиправним включення позивачем до валових витрат за 2016 рік компенсацію витрат на доставку даного товару в сумі 12000,00 грн. (з ПДВ).

Суд першої інстанції погодився з доводами контролюючого органу щодо протиправного віднесення позивачем до складу валових витрат компенсації транспортних послуг по доставці товару, що сплачена продавцю товару згідно товарно - транспортних накладних № 13/05-1 від 13.05.2016 на суму 12000,00 грн (з ПДВ) та №20/07-1 від 20.07.2016 на суму 12300,00 грн (з ПДВ), оскільки в них пункт розвантаження вказаний Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ.

При цьому суд відмовив в задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкцій в частині збільшення грошових зобов`язань, нарахування яких проведене у зв`язку з безпідставним збільшенням позивачем валових витрат у 2016 році на суму компенсації транспортних витрат в розмірі 24300,00 грн (з ПДВ).

Рішення суду першої інстанції в цій частині вирішення позовних вимог сторонами не оскаржене, а тому в силу приписів ч.1 ст. 308 КАС України, згідно якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів не переглядає справу в частині вирішення зазначених позовних вимог.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що віднесення позивачем у 2016 році до валових витрат компенсації транспортних витрат в сумі 12 000,00 грн (з ПДВ) по товарно - транспортній накладній № 28/09-2 від 28.09.2016 року є правомірним.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу (ПК) України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до приписів статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (пункт 177.1).

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (пункт 177.2).

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (пункт 177.3).

До переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать, зокрема, витрати транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) (підпункт 177.4.4).

Не включаються до складу витрат підприємця документально не підтверджені витрати (підпункт 177.4.4).

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що фізична особа-підприємець має право включати до витрат звітного періоду лише документально підтверджені витрати, пов`язані з її господарською діяльністю, в тому числі і транспортні витрати.

Позивач надав до перевірки первинні документи: рахунок на оплату № 446 від 27.09.2016 від ТОВ ,,Супремум", видаткову накладну № 446 від 28.09.2016 від ТОВ ,,Супремум", товарно - транспортну накладну № 28/09-2 від 28.09.2016, які підтверджують його витрати на компенсацію авто послуг в сумі 12000,00 грн (з ПДВ).

Контролюючий орган не мав жодних зауважень до позивача щодо відсутності оплати вартості товару та транспортних послуг, отриманих позивачем згідно вказаних документів.

Сумнів у контролюючого органу щодо понесених ФОП ОСОБА_1 зазначених витрат виник лише з тих підстав, що згідно наявної податкової інформації підприємство постачальник ТОВ ,,Супремум" у III кварталі 2016 року не мало господарських відносин з ФОП ОСОБА_2 та відсутня інформація щодо сплати йому відповідних коштів за перевезення згідно товарно - транспортної накладної № 28/09-2 від 28.09.2016 року.

Колегія суддів зазначає, що інформаційні бази даних податкового органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Таким чином, бази даних ДФС не є належними доказами у справі, чинним законодавством також не передбачена належність таких баз до засобів доказування.

Крім того, обґрунтованість оскаржених податкових повідомлень-рішень обставинами, які засвідчують порушення норм податкового законодавства не позивачем, а його контрагентом (постачальником) є неприпустимим, оскільки негативні наслідки настають лише до особи, яка допустила порушення податкового законодавства, а не до його контрагентів.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо протиправності оскаржених податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних санкції в частині визначення грошових зобов`язань та застосування штрафних санкції, які нараховані у зв`язку з помилковими висновками контролюючого органу про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат за 2016 рік компенсації авто послуг в сумі 12000,00 грн. (з ПДВ), оскільки такі витрати позивача підтверджені належними первинними документами бухгалтерського обліку .

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами відповідача щодо протиправності рішення суду першої інстанції в частині скасування частково рішення ГУ ДФС у Тернопільській області про застосування штрафних санкцій № 0125571306 від 20.06.2018 року по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне страхування за 2016 рік на суму 1018,51 грн основного платежу.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 103) заниження єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування за 2016 рік складає 3055,53 грн, у зв`язку з чим застосовані штрафні санкції в розмірі 20 %, що складає 611,10 грн.

Суд першої інстанції вірно визначив безпідставність застосування штрафних санкцій в розмірі 203,70 грн, виходячи з правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат за 2016 рік компенсації авто послуг в сумі 12000,00 грн. (з ПДВ).

Однак, при цьому безпідставно скасував частково рішення про застосування штрафних санкцій № 0125571306 від 20.06.2018 року по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне страхування за 2016 рік на суму 1018,51 грн основного платежу.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає правильним апеляційну скаргу задовольнити частково. Скасувати рішення суду першої інстанції в частині скасування частково рішення про застосування штрафних санкцій № 0125571306 від 20.06.2018 року по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне страхування за 2016 рік на суму 1018,51 грн основного платежу.

В решті рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст.315, ст. ст. 317, 321, 322 , 325, 328329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 1940/1805/18 в частині скасування частково рішення Головного управління ДФС у Тернопільській області про застосування штрафних санкцій № 0125571306 від 20.06.2018 року по єдиному соціальному внеску на загальнообов`язкове державне страхування за 2016 рік на суму 1018,51 грн. основного платежу - скасувати.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 26.07.2019.