Рішення

від 16.07.2019 по справі 910/3222/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2019Справа № 910/3222/19

За позовомПублічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної Марини Анатоліївни; До Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний м`ясний альянс" Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб Простягнення 666 666,00 грн. Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивачаЄмельянов О.В., адвокат; Від відповідача Назаренко С.М., адвокат; Від третьої особи Цуканова С.Т., адвокат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної Марини Анатоліївни звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний м`ясний альянс" 666 666,66 грн. заборгованості зі сплати процентів за кредитним договором від 08.01.2014 № 10-2014.

Позовні вимоги мотивовані необхідністю захисту порушених майнових прав банку з огляду на порушення відповідачем як позичальником строків оплати за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 відкрито провадження у справі № 910/3222/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.04.2019, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

Відповідно до ухвали від 25.04.2019 підготовче засідання у справі було відкладено на 23.05.2019 за клопотанням відповідача та зважаючи на неявку представника позивача.

10.05.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву з запереченнями проти позову. З огляду на належне обґрунтування відповідачем причин пропуску процесуального строку для подачі відзиву, такий строк було поновлено, відзив прийнято до розгляду. Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на те, що заборгованість за кредитом уже була стягнута з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний м`ясний альянс" у судовому порядку й у зв`язку із закінченням строку кредитування стягнення відсотків за користування кредитом неможливе, що також підтверджується правовою позицією суду касаційної інстанції, викладену в не одному судовому рішенні.

Згідно з ухвалою від 23.05.2019 підготовче засідання було відкладено на 11.06.2019.

10.06.2019 від позивача до суду надійшла заява про залучення до участі у справі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою від 11.06.2019 за клопотанням позивача до участі у справі було залучено третю особу, підготовче засідання відкладено на 25.06.2019.

У підготовчому засіданні 25.06.2019, отримавши від третьої особи письмові пояснення у справі та вчинивши всі передбачені процесуальним законодавством дії за ст.ст. 182-183 Господарського процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.07.2019.

У судовому засіданні 09.07.2019 під час розгляду спору по суті представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача 666 666,66 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, нараховані за період з 01.03.2016 по 31.03.2016, мотивуючи свої вимоги порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Західний м`ясний альянс" грошових зобов`язань за договором та несплатою прострочених боргів навість після постановлення судового рішення.

На підтвердження заявлених вимог суду було подано договір, розрахунок ціни позову, рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 № 910/23848/15, на яке позивач посилається в порядку ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на закінчення строку надання користування кредитом та наявність судового рішення про стягнення заборгованості за цим же договором і. відповідно, відсутність підстав для нарахування і заявлення до стягнення банком нових сум боргу.

Представник третьої особи підтримав правову позиція позивача та надав пояснення щодо наявності підстав для задоволення позову.

09.07.2019 суд, заслухавши представників учасників процесу, їх виступи у судових дебатах, дослідивши докази, оголосив перерву у засіданні до 16.07.2019.

16.07.2018 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали документів, копії яких долучено до матеріалів справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.01.2014 Публічне акціонерне товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" в якості кредитора та Товариство з обмеженою відповідальністю "Західний м`ясний альянс" як позичальник уклали кредитний договір № 10-2014, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з погодженим сторонами лімітом (150 000 000,00 грн.), а позичальник зобов`язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісії, можливі штрафні санкції та інші платежі, передбачені цим договором, а також виконати інші обов`язки, визначені цим договором.

Процентна ставка за користування кредитом становила 22 % річних, кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 06.01.2015 включно, мета використання кредитних коштів - ведення поточної діяльності.

У зв`язку з простроченням позичальникам за описаним договором у серпні 2015 року банк звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний м`ясний альянс" 150 000 000,00 грн. боргу з повернення кредиту, 53 095 753,45 грн. заборгованість за процентами, 43 668 493,15 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 12 313 347,52 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитом, 3 901 585,86 грн. 3 % річних, 53 395 161,16 грн. інфляційних втрат за несвоєчасну сплату кредитних коштів, 17 332 449,67 грн. інфляційних нарахувань на суму несплачених процентів за користування кредитом.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 910/23848/15 позовні вимоги було задоволено частково, шляхом стягнення з позичальника на користь кредитора 150 000 000,00 грн. заборгованості з повернення кредиту, 53 095 753,45 грн. заборгованості зі сплати процентів, 33 805 479,45 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 6 064 662,05 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 3 901 355,49 грн. 3 % річних, 53 395 161,16 грн. втрат від інфляції за несвоєчасну сплату кредиту, 15 850 338,35 грн. втрат від інфляції за несвоєчасну сплату відсотків.

Судом встановлено, що стягнення заборгованості зі сплати процентів у справі № 910/23848/15 мало місце за період з 08.01.2014 по 18.08.2015.

Спір у справі № 910/3222/19 виник внаслідок того, що відповідач навіть після стягнення з нього заборгованості за рішенням у суду у справі № 910/23848/15, так і не розрахувався з банком, у зв`язку з чим у 2019 році банком в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А. заявлено до стягнення частину боргу зі сплати відсотків у сумі 666 666,66 грн. за період з 01.03.2016 по 31.03.2016.

За твердженнями позивача, станом на 11.01.2019 борг відповідача за кредитним договором від 08.01.2014 № 10-2014 становить 15 818 340,92 грн., з яких:

- 150 000 000,00 грн. заборгованість за кредитом;

- 165 253 698,78 грн. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом;

- 26 843 835,62 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту;

- 27 596 196,92 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів;

- 23 683 664,35 грн. 3 % річних;

-53 828 518,30 грн. інфляційні нарахування на суму боргу з повернення кредиту;

- 39 915 188,13 грн. інфляційні нарахування на суму боргу зі сплати процентів.

Як вказує позивач, з урахуванням стягнутого за рішенням суду у справі № 910/23848/15 нестягнута з відповідача заборгованість становить 210 878 493,65 грн., з яких:

- 0,00 грн. заборгованість за кредитом;

- 112 157 945,33 грн. заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом;

- 26 843 835,62 грн. пеня за несвоєчасну сплату кредиту;

- 27 596 196,92 грн. пеня за несвоєчасну сплату процентів;

- 19 782 308,86 грн. 3 % річних;

- 433 357,14 грн. інфляційні нарахування на суму боргу з повернення кредиту;

- 24 064 849,78 грн. інфляційні нарахування на суму боргу зі сплати процентів.

Обов`язок доказування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Також відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України повинен подати докази разом з поданням відзиву.

Відповідач не заперечив фактів прострочення за спірним договором, зустрічного розрахунку не подав. Проте, заперечуючи проти позову, вказував те, що з нього заборгованість вже було стягнуто, а також посилався на неможливість стягнення за договором після закінчення строку кредитування.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає такими, що не потребують доказування обставини належного виконання банком своїх обов`язків за кредитним договором та факти прострочення відповідача.

Підстав для застосування до спірних правовідносин норм ч. 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України судом не встановлено.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний та арифметично вірний.

Заперечення відповідача проти позову судом проаналізовано та враховано, вивчено судову практику Верховного суду, на яку посилається відповідач, проте підстав для відхилення позовних вимог не виявлено. Так, закінчення строку кредитування і втрата кредитором права нараховувати проценти за користування кредитом дійсно має місце, але банком заявлено до стягнення заборгованість за процентами до моменту втрати цього права. Матеріали справи не містять відомостей про те, що позичальник сплатив суму боргу за тілом кредиту, відповідач відповідного підтвердження не подав, до суду з клопотанням про витребування доказів, подання яких для нього є ускладненим не заявляв. Перевіривши відомості Автоматизованої системи виконавчого провадження суд не встановив наявності даних про добровільне виконання Товариство з обмеженою відповідальністю "Західний м`ясний альянс" судового рішення у справі № 910/23848/15, стягнутими з відповідача є лише сума судового збору, присуджена в доход бюджету.

Тобто, зобов`язання позичальника за кредитним договором не припинено, відповідач не повернув отримані у позику кошти, судове рішення про стягнення боргу не виконав, чим порушив умови договору та положення діючого законодавства, що регулює правовідносини господарюючих суб`єктів та майнові права банку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Аналогічні положення містяться і у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Зважаючи на встановлені судом факти, які спростовують твердження відповідача про припинення його грошових зобов`язань перед банком, позовні вимоги про стягнення сум заборгованості з кредиту і процентів визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача, що перевірений судом та приймається як належний.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Поновлення порушених майнових прав позивача суд вбачає у стягнення з відповідача заявлених сум.

Приймаючи до уваги все викладене вище, позовні вимоги задовольняються судом повністю, а судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73-80, 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західний м`ясний альянс" (03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 50, ідентифікаційний код 35369564) на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 27 Т, ідентифікаційний код 19017842) 666 666 (шістсот шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 66 коп. заборгованості за плати процентів за користування кредитом та 9 999 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 99 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.07.2019.

Суддя О.В. Мандриченко