Рішення

від 26.07.2019 по справі 911/822/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/822/19

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд.16/108

господарський суд Київської області

без виклику представників сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи-підприємця Колядюк Оксани Анатоліївни

АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ,

поштова адреса: АДРЕСА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС ПЛЮС"

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чубинського, буд. 3, кв. 176, код ЄДРПОУ 39355178

про стягнення заборгованості

обставини справи:

До господарського суду Київської області (вх. №860/19 від 26.03.2019) надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Колядюк Оксани Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС ПЛЮС" про стягнення 99527,00 грн. заборгованості, крім того, заявлено про відшкодування судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн. та вказані орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7900,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань з оплати транспортно - експедиційних послуг за договором - заявкою № 1603-3 від 16.03.2018.

Також у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2019 позовну заяву залишено без руху.

Через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 8478/19 від 02.05.2019).

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.05.2019 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження.

Жодних документів на адресу суду від відповідача не надходило.

Належне повідомлення судом відповідача про розгляд справи щодо нього підтверджується наявними матеріалами справи про направлення йому ухвали суду на адресу, що вказана ним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За приписом пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді та його процесуальні права на надання суду заперечень на позов і доказів.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов`язань з оплати транспортно - експедиційних послуг за договором - заявкою № 1603-3 від 16.03.2018.

Аргументи Фізичної особи-підприємця Колядюк Оксани Анатоліївни

Між позивачем та відповідачем укладено разовий договір-заявку від 16.03.2018 на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажів.

Надання послуг підтверджується товарно-транспортними накладними № 0027808 від 21.03.2018, № 0027809 від 21.03.2018.

Відповідно до пункту 2.1 договору-заявки, відповідач зобов`язується оплатити вартість перевезення.

Відповідач за послуги, що надані, не розрахувався, в наслідок чого, на його адресу направлено претензію з вимогою сплатити грошові кошти у розмірі 99527,00 грн., рахунок - фактуру № 03/0595 від 05.04.2018 та акт виконаних транспортно-експедиторських послуг.

Жодних документів від відповідача не надходило, грошові кошти не сплачено.

Агрументи Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС ПЛЮС"

Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів сплати або контр - розрахунку суми заборгованості суду не надав, про розгляд справи щодо нього у господарському суді судом направлено ухвалу господарського суду Київської області на його належну адресу: АДРЕСА_3 , що вказана ним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як для юридичних осіб - місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, враховуючи те, що ухвала суду направлена на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про судовий розгляд.

Норми права, що підлягають застосуванню

Спір у справі стосується стягнення вартості послуг за договором на транспортно-експедиторське обслуговування.

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (частина 1 статті 307 Господарського кодексу України). Перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини (частина 1 статті 314 Господарського кодексу України).

Перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (стаття 924 Цивільного кодексу України).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (стаття 929 Цивільного кодексу України).

За змістом статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з приписами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені Законом України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України та статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Перелік документів, що підтверджують приймання вантажу до транспортування, зазначені в статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до частин 11, 12 статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Таким документом, в тому числі, може бути міжнародна автомобільна накладна (CMR). Факт надання послуги при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Практика Європейського суду з прав людини, що була застосована під час розгляду справи

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Проаналізувавши практику Європейського суду, судом взято до уваги, рішення від 19 лютого 2009 року (справа Христов проти України (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судом обставин справи, зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду

Між Фізичною-особою підприємцем Колядюк О.В . (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС ПЛЮС" (замовник) укладено договір-заявку про надання транспортно-експедиторських послуг в міжнародному сполученні від 16.03.2018.

Відповідно до пункту 1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок замовника здійснювати транспортне перевезення власним або залученим транспортом внутрішніх, експортно-імпортних та транзитних вантажів залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту на території України, стан СНД та інших держав.

Крім того, зазначений пункт містить відомості про вартість надання послуг, що становить 3800,00 доларів США.

Згідно з пунктом 2.1 Договору замовник зобов`язується оплатити вартість перевезення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані транспортно-експедиторські послуги в міжнародному сполученні, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними № 0027808 від 21.03.2018, № 0027809 від 21.03.2018.

Також, позивачем направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити грошові кошти у розмірі 99527,00 грн. протягом 3 днів та акт виконаних транспортно-експедиторських послуг № 03/0595 від 05.04.2018, рахунок - фактуру № 03/0595 від 05.04.2018 для підписання уповноваженою особою, проте, відповідач у визначений термін грошові кошти не сплатив, заперечень щодо підписання документів не надав.

Ураховуючи наявність у матеріалах справи належних доказів надання послуг, направлення на адресу відповідача акту виконаних транспортно-експедиторських послуг № 03/0595 від 05.04.2018 та рахунку - фактури, відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача відносно вартості послуг або відсутності підстав для сплати грошових коштів, суд дійшов висновку про наявність спірного грошового зобов`язання відповідача, строк виконання якого настав відповідно до підпункту 15 пункту 1 договору-заявки, з урахуванням наявності доказів направлення позивачем на адресу відповідача листа від 05.06.2018 з вимогою сплатити спірні кошти протягом 3 днів з відповідними документами у додатку.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 договору заявки фрахтова сума перевезення визначається за курсом НБУ гривні до долара США на день замитнення.

Відповідно до наданих до матеріалів справи міжнародних автомобільних накладних (CMR) днем замитнення є 23.03.2018.

Перевіривши наявну на сайті НБУ інформацію, судом встановлено, що курс доллара США станом на 09.06.2018 становить 26.253649 грн.

З урахуванням вказаного, позовні вимоги про стягнення 99527,00 грн. відповідають обставинам справи.

Відносно заявлених до стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126).

За приписами частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем додано: договір про надання правової допомоги від 10.01.2019, акт про витрати на послуги адвоката від 03.05.2019 та квитанцію до прибуткового касового ордера серія 01АААС № 000053 від 21.03.2019 на суму 8000,00 грн., орієнтовний розрахунок вказаних витрат зазначено у позовній заяві та остаточний значно їх не перевищує, відтак, суд дійшов висновку про підтвердження вказаних судових витрат позивача та судом враховано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із висновками суду про повне задоволення позову, судові витрати позивача покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 76-80, 126,129, 231, 232, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. №860/19 від 26.03.2019) Фізичної особи-підприємця Колядюк Оксани Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС ПЛЮС" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНД ЛОДЖИСТІКС ПЛЮС" ( 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Чубинського, буд. 3, кв. 176, код ЄДРПОУ 39355178) на користь Фізичної особи-підприємця Колядюк Оксани Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , поштова адреса: АДРЕСА_2 ) 99527,00 грн. (дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот двадцять сім гривень) заборгованості, 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) судового збору, 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.07.2019.

Суддя С.О. Саванчук