Рішення

від 22.07.2019 по справі 640/540/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/540/19

н/п 2/640/1253/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2019 року

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Чередник В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу №640/540/19 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів на дитину, -

ВСТАНОВИВ:

09.01.2019 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 розмірі 29 000, 00 грн. щомісячно, з проведенням щомісячної індексації, починаючи стягнення з дати подачі позову і до повноліття дитини.

В обгрунтування позовних вимог зазначає позивач про те, що відповідач ухиляється від своїх обов`язків по утриманню дитини, батько самостійно визначив розмір аліментів на власний розсуд, який не відповідає потребам дитини та фінансовому становищу відповідача. Розмір аліментів позивач визначає виходячи з відомою йому інформацією, що відповідач є директором низки підприємств, користується власним автомобілем та здійснює неодноразові поїздки за кордон у цілях відпочинку.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 11.01.2019 р вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

11.03.2019 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач заперечує проти задоволення позову та просить суд в позові відмовити частково та стягнути аліменти у розмірі 2 000 грн. щомісячно. В обгрунтування заперечень зазначає про те, що за основним місцем роботи є Головою ОК ЖБК Британський дім та за сумісництвом директором ТОВ Дойче Машинері Технолоджі , доходів від корпоративних прав не отримує, на праві власності нерухомого майна та транспортних засобів не має, має також на утриманні неповнолітнього сина та непрацездатну матір.

20.03.2019 р. позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначила, щ, на її думку, відповідач не спростував заявлене в позовні заяві про стягнення аліментів, докази про доходи написані відповідачем, доводи відповідача не спростовують доводів та доказів позивача, а лише підтверджують дії по приховуванню дійсних доходів.

У судовому засідання позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в позові просив відмовити частково та стягнути на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 2 000 грн. щомісячно.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Судом встановлені наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 про що в Книзі реєстрації народжень ІНФОРМАЦІЯ_1 р. зроблено актовий запис № 5274.

У свідоцтві про народження від ІНФОРМАЦІЯ_1 р. серія НОМЕР_1 як батько зазначений громадянин України ОСОБА_2 та мати громадянка України ОСОБА_1

Дитина ОСОБА_3 проживає з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 30.11.2018 р. та не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР№ 789-XIIвід 27.02.1991 р. та яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держава зобов`язана забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Відповідно ст.6 вказаної Конвенції кожна дитина має невід`ємне право на життя. Держава забезпечує у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано Постановою ВР№ 789-XIIвід 27.02.1991 р. та яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, стаття 8 Закону України Про охорону дитинства визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України у разі відсутності домовленості між сторонами щодо обрання способу виконання обов`язку утримувати дитину, питання щодо стягнення аліментів і визначення їх розміру вирішується судом.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , відповідно до якого, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1,2 ст.179 ЦПК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на імя якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Згідно з ч. 3ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Суд приходить до висновку, що батько ОСОБА_2 повинен утримувати дитину до досягнення нею повноліття та сплачувати аліменти.

При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, визначені статтею 182 СК України, а саме: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 -1 ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3 -2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Суд, аналізуючи матеріальне становище відповідача критично ставиться до доводів позивача про отримання відповідачем з 01.01.2019 р. заробітної плати у розмірі 79 287,00 грн. за виконання трудових обов`язків на посаді директора на 14 підприємствах.

Відповідно до довідки Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-7 стосовно відповідача ОСОБА_2 вбачається отримання ним з 01.01.2019 р. заробітку/доходу від ТОВ "Дойче Машинері Технолоджі" (код за ЄДРПОУ 38001435) та від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-Будівельний Кооператив "Британський Дім" (код за ЄДРПОУ 39296598).

Діяльність відповідача як фізичної-особи підприємця є припиненою про що внесено запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 24800060002187024 від 11.03.2019 р.

З матеріалів справи вбачається, що наказом № 4 від 29.12.2015 р. ОК "Житлово-Будівельний Кооператив "Британський Дім" ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків Голови кооперативу.

Штатним розписом на 2019 рік затвердженим наказом ОК "Житлово-Будівельний Кооператив "Британський Дім" № 12-28-01 від 28.12.2018 р., який вводиться в дію визначено посадовий оклад Голови кооперативу у розмірі 4 500 грн.

Також судом встановлено, що наказом № 12-27-02 від 27.12.2018 р. ТОВ "Дойче Машинері Технолоджі" виплачується заробітна плата ОСОБА_3 як директору з розрахунку 0, 25 ставки штатного розпису як особі, що працює за сумісництвом.

Штатним розписом на 2019 рік затвердженим наказом ТОВ "Дойче Машинері Технолоджі" № 12-27-01 від 27.12.2018 р. визначено посадовий оклад Директора у розмірі 4 173 грн.

Відомості про місячний дохід позивача як голови кооперативу за основним місцем роботи та директора підприємства за сумісництвом співвідносяться з відомостями Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за формою ОК-7.

Позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів в розумінні статтей 77, 78 ЦПК України про отримання відповідачем заробітної плати у розмірі 79 287,00 грн. за виконання трудових обов`язків на посаді директора на 14 підприємствах.

Суд, аналізуючи матеріальне становище відповідача також встановив, що він є учасником та володіє корпоративними правами у ТОВ "Союз воїнів-інтернаціоналістів, учасників локальних війн" (код ЄДРПОУ 33817796), ТОВ "Агентство нерухомості "Міель-Україна (код ЄДРПОУ 39307365), ТОВ ВФК "КОЛІР" (код ЄДРПОУ 24284829), а також є кінцевим бенефеціаром (контролером) ТОВ "Медіум-Строй" (код ЄДРПОУ 33480153).

Дослідивши відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, податкову звітність, фінансову звітність зазначених суб`єктів господарювання за звітний 2018 рік встановлено, що у них відсутні доходи та прибутки, а господарська діяльність не здійснюється.

Також відповідач є членом Гаражно-будівельного кооперативу "КАМА" (код ЄДРПОУ 22678470). Отримання дивідендів від діяльності ГБК "КАМА" не встановлено.

Відповідно до частини 1 статті 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Суд констатує, що відсутність доходів (прибутків) у суб`єктів господарювання, в яких відповідач володіє корпоративними правами не дає йому права на отримання їх частки прибутку у вигляді дивідендів і вказує на відсутність у нього будь-якого доходу від володіння корпоративними правами.

Аналізуючи наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів суд встановив, що ОСОБА_3 не має на праві власності нерухомого майна, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03.06.2019 р. № 158905829.

В ході розгляду справи не знайшли підтвердження доводи позивача про наявність у ОСОБА_3 належного йому на праві власності транспортного засобу та несення відповідних витрат на його утримання.

З листа Регіонального сервісного центру МВС у Харківській області від 21.03.2019 р. № 31/20-1170 вбачається, що за ОСОБА_3 транспортні засоби не зареєстровано.

Досліджуючи наявність грошових коштів на банківських рахунках знайшли своє підтвердження доводи позивача про наявність грошових коштів на банківських рахунках.

Судом встановлено, що відповідач має відкритий рахунок у АТ КБ Приватбанк (МФО 305299) сума залишків у гривні з урахуванням кредитного ліміту складає 83 349, 51 грн. Також відповідач має поточний рахунок № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 відкритий у АТ Укрсиббанк (МФО 351005) з залишком коштів на рахунку 32, 49 грн.

Можливість розпорядження грошовими коштами розміщеними на банківських рахунках обмежена з огляду на накладення арешту на зазначені банківські рахунки у відповідності до Закону України Про виконавче провадження на підставі постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області про арешт коштів боржника ОСОБА_3 від 22.12.2018 р. у виконавчому провадженні № 4863409.

В ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження доводи позивача про систематичні поїздки відповідача за кордон в цілях відпочинку.

З листа Державної прикордонної служби України від 24.06.2019 р. № 184/В-1242 та відомостей паспорту громадянина України ОСОБА_3 вбачається, що у період з 01.01.2018 р. по 31.05.2019 р. мав місце один випадок перетинання кордону за напрямком Харків-Тиват-Харків.

При визначенні розміру аліментів суд також враховує, що у відповідача ОСОБА_3 на утриманні перебувають неповнолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та непрацездатна матір ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідачем аліментів у фіксованому розмірі 29 000 грн. є необґрунтованими та непідтвердженими належними та допустимими доказами в розумінні статтей 77, 78 ЦПК України.

При визначенні розміру аліментів суд бере до уваги часткове визнання відповідачем позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі 2 000 грн. щомісячно.

Відповідно Закону України Про державний бюджет на 2019 рік прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача для утримання дитини підлягають стягненню аліменти в розмірі 2 500 гривень щомісячно, що буде відповідати, як інтересам дитини, так і матеріальному становищу платника аліментів.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів відповідно до вимогст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд стягує судовий збір з відповідача на користь держави.

Відповідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.141, 150, 181, 182 СК України, ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 274, 275, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_5 , РНКОПП відсутній) аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500 ( дві тисячі п`ятьсот) грн. щомісячно, починаючи з 09.01.2019 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_4 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп.

Відповідно п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud2018.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_5 , РНОКПП відсутній.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКОПП НОМЕР_4 , зареєстрований АДРЕСА_4 .

Суддя Чередник В.Є.