Рішення

від 17.07.2019 по справі 703/964/19

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/964/19

2/703/1131/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Бондаренко А.І.

за участі:

представника третьої особи Постоєнка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Юстина-Прем`єр до ОСОБА_1 , третя особа Центральний відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання права власності на грошові кошти та скасування арешту,-

встановив:

ТОВ Юридична компанія Юстина - Прем`єр звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просить визнати право власності на грошову суму у розмірі 46230 грн., яка була перерахована товариством помилково на рахунок належний ОСОБА_1 та зняти арешт з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ Банк ВОСТОК , який належить ОСОБА_1 з метою надання можливості товариству повернути помилково зараховані кошти. Окрім того просили стягнути з відповідача сплачений при подачі судовий збір.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але надав до суду заяву в якій вказав, що на позовних вимогах наполягає та просить справу розглядати у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить провести судовий розгляд справи у його відсутність.

Ухвалою суду від 12 червня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті зави про визнання позовних вимог.

Представник третьої особи Постоєнко М.В. в судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференцзв`язку проти позову заперечував та просив відмовити у задоволені позову. Вказав на те, що на виконанні у Центральному відділі ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь юридичних осіб боргу в сумі 651357 грн. 31 коп., в ході примусового виконання рішення державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника та платіжною вимогою з рахунку боржника було списано 46230 грн. Кошти списані платіжною вимогою зайшли на депозитний рахунок Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області. Відповідно до вимог законодавства державний виконавець розпорядженнями перерахував на користь стягувачів за виконавчими документами кошти та відповідні виконавчі збори. Відповідно кошти в сумі 46230 грн. списані з арештованого рахунку ОСОБА_1 на рахунку Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області відсутні, що унеможливлює повернення їх позивачу. Щодо зняття арешту з рахунку, належного ОСОБА_1 представник вказав на те, що обставини, відповідно до яких може бути знято арешт з майна боржника вказані в ст.. 59 ЗУ Про виконавче провадження , підстави на яку посилається позивач там не вказано, окрім того на даний час у відповідача існує заборгованість за зведеним виконавчим провадженням в сумі 609475 грн. 51 коп., тому правових підстав для зняття такого арешту у державного виконавця немає.

Суд, врахувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази приходить до наступного.

З копії договору суборенди нерухомого майна від 1 січня 2018 року № 7 вбачається, що ОСОБА_1 передав а ТОВ Юридична компанія Юстина Прем`єр отримала в строкове оплатне користування з метою здійснення господарської діяльності нежитлове приміщення. Розрахунковий рахунок для здійснення плати за оренду нежитлового приміщення ФОП ОСОБА_1 , як орендодавцем вказано: НОМЕР_1 . Термін дії договору до 1 січня 2019 року.

Додатковою угодою № 1 до договору суборенди нерухомого майна № 7 від 1 січня 2018 року збільшено розмір орендної плати та продовжено термін дії договору суборенди до 31 січня 2019 року.

Згодою про припинення дії договору суборенди нерухомого майна № 7 від 1 січня 2018 року договір припинено 31 січня 2019 року.

Відповідно до картки рахунку: 631 ОСОБА_1 за 1 січня 2018 року по 18 лютого 2019 року ТОВ Юридична Компанія Юстина Прем`єр сплатила ФОП ОСОБА_1 за послугу кошти на загальну суму 46230 грн.

Позивач посилаючись на ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження вказує на те, що кошти перераховані товариством на рахунок ОСОБА_1 були помилково перераховані, тому власником коштів на які накладено арешт, є ТОВ Юридична компанія Юстина Прем`єр в зв`язку з чим просить суд їх повернути.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні № 52516728 від 4 жовтня 2016 року відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 1 жовтня 2014 року, № 52402328 від 28 вересня 2016 року відповідно до рішення цього ж суду від 9 грудня 2011 року, № 52516728 від 4 жовтня 2016 року відповідно до рішення цього ж суду від 1 жовтня 2014 року, № 52516342 від 4 жовтня 2016 року відповідно до рішення цього ж суду від 1 жовтня 2014 року, № 52402328 від 28 вересня 2016 року відповідно до рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 28 вересня 2016 року, № 525167728 від 4 жовтня 2016 року відповідно до рішення вище вказаного суду від 1 жовтня 2014 року.

На виконання вказаного рішення у виконавчому провадженні державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області постановою від 17 січня 2019 року наклав арешт на кошти боржника ОСОБА_1 .

Позивач 4 лютого 2019 року помилково перерахував ФОП ОСОБА_1 46230 грн. за договором суборенди, термін дії якого на той час вже був припинений. Дізнавшись про те, що кошти перераховані помилково ТОВ Юстина Прем`єр звернулось до ФОП ОСОБА_1 з вимогою про їх повернення. Останній повідомив товариство, що вказані кошти він не має змоги повернути, оскільки на його рахунки постановою державного виконавця накладено арешт. Після цього позивачем було направлено ряд звернень як до банку так і до виконавчої служби з проханням повернути помилково сплачені кошти, однак вказані установи надали позивачу відповіді про те, що не вбачають законних підстав для повернення коштів, а виконавча служба для зняття арешту з рахунку боржника ОСОБА_1 . В зв`язку з цим позивач звернувся до суду з позовом.

Зі змісту вимоги випливає, що вказані кошти були помилково перераховані.

Відповідно до п. 1.24 ч. 1 ЗУ Про платіжні системи та переказ коштів в Україні помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Ч.1 та ч.2 ст. 1212 ЦК України передбачено загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Особа,яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава,на якій воно було набуте,згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань iз набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однiєю особою (набувачем) за рахунок iншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбiльшення майна у iншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або вiдсутностi збільшення на стороні потерпілого; 4) вiдсутнiсть правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Згідно до ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

У статті 1215ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими було проведено перерахування коштів, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.

Аналогічний висновок зробив і Верховний Суд України в постанові від 02 липня 2014 року у справі № 6-91цс14.

Вiдповiдно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивiльнi права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогiєю породжують цивiльнi права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та iншi правочини. Зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд певної дiї, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства, а за вiдсутноcтi таких умов та вимог цього Кодексу, інших aктiв цивільного законодавства - вiдповiдно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Таким чином, виходячи з вище наведених положень законодавства, а також встановлених обставин справи, грошові кошти, набуті відповідачем у незаборонений законом спосіб та за власною ініціативою позивача, не можна вважати безпідставно набутим майном.

Крім того при вирішенні спору у справі суд не встановив, що позивач (платник грошових коштів) довів факт недобросовісності відповідача (набувача грошових коштів) та наявність рахункової помилки, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині визнання права власності на кошти.

Щодо вимоги позивача по зняття арешту з розрахункового рахунку належного ОСОБА_1 з метою надати можливість ТОВ Юридична компанія Юстина - Прем`єр повернути помилково зараховані кошти в сумі 46230 грн. суд зазначає наступне.

Ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є боржником за рядом рішень Придніпровського районного суду м. Черкаси, які перебувають на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області та відповідно до яких державним виконавцем відкриті виконавчі провадження, які в подальшому були зведені в одне.

На виконання рішень суду 17 січня 2019 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області було винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 52402328.

Відповідно до ст. 56 ЗУ Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника.

П. 10 вказаної вище статті передбачено, що у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Після надходження на рахунок ОСОБА_1 коштів в сумі 46230 грн., державним виконавцем платіжною вимогою № 52402328 від 22 лютого 2019 року було списано вказані кошти з арештованого рахунку. Кошти, списані платіжною вимогою зайшли на депозитний рахунок Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області.

У відповідності до п. 13 розділу 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень у разі достатності суми для покриття всіх вимог стягувача та наявності відомостей від стягувача про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної виконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається відповідальній особі, копія залишається у виконавчому провадженні.

Діючи згідно законодавства державний виконавець 11 березня 2019 року прийняв розпорядження про перерахування 46230 грн. на рахунки стягувачів, а саме: 36407 грн. 80 коп. на користь ПАТ КБ Приват банк (платіжне доручення № 4337); 3640 грн. 77 коп. як виконавчий збір (платіжне доручення № 4338);160 грн. 03 коп. витрати виконавчого провадження (платіжне доручення №4339); 3654 грн. на користь ПАТ КБ Приват банк (платіжне доручення №4340); 365 грн. 40 коп. виконавчий збір (платіжне доручення № 4341); 1820 грн. на користь ПАТ КБ Надра (платіжне доручення № 4343); 182 грн. виконавчий збір (платіжне доручення № 4342).

Позивач звернувся до суду посилаючись на вимоги ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження - особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Порядок виплати стягнутих грошових сум передбачений ч. 5 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження - не допускається виплата стягувачу стягнутих сум готівкою або виплата стягнутих сум іншим особам, які не є стягувачами (крім виплати грошових сум заставодержателю, який не є стягувачем, згідно із статтею 51 цього Закону).

Забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові суми, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі суми стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

Списані кошти з арештованого рахунку ОСОБА_1 в сумі 46230 грн. на рахунках Центрального відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області відсутні, що унеможливлює повернення їх позивачу.

Підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини вказані в ч. 4 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження .

Жодної із вказаних ч. 4 ст. 59 ЗУ Про виконавче провадження підстави для зняття арешту з арештованого рахунку боржника ОСОБА_1 позивачем суду не наведено та не надано підтверджуючих даних, тому суд не вбачає законних підстав для зняття арешту з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 належного ОСОБА_1 , тому в цій частині позов також до задоволення не підлягає.

Керуючись ст. 11, 16, 536, 1048, 1212, 1213, 1214 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263- 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

вирішив:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Юстина-Прем`єр (вул. Успенська, 22 м. Одеса, код ЄДРПОУ 41058827) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ), третя особа Центральний відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (пр. Хіміків, 50 м. Черкаси) про визнання права власності на грошові кошти та скасування арешту відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційоно суду Черкаської області протягом 30 днів з моменту повного складення тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляціної скарги, якщо скаргу не було подано, у разі подання апеляціної скарги-після розгляду скарги апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Згідно п. 15.5) Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення виготовлено 26 липня 2019 року.

Головуючий: В. О. Прилуцький