Постанова

від 15.07.2019 по справі 527/1530/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 527/1530/18 Номер провадження 22-ц/814/1561/19Головуючий у 1-й інстанції Олефір А. О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондаревської С.М.,

суддів: Кривчун Т.О., Кузнєцової О.Ю.,

секретар: Григоришина М.В.

за участю представника відповідача - адвоката Кобзія Б.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Мічуріна

на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 березня 2019 року

по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Мічуріна до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держпродспоживслужба в Полтавській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відшкодування заподіяної шкоди та зобов`язання знищення посівів, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Мічуріна звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земель-ною ділянкою, відшкодування заподіяної шкоди та зобов`язання знищення посівів.

В обгрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що ТОВ Агрофірма Мічу-ріна є виробником органічної сільськогосподарської продукції, а земельні ділянки, які перебувають у користуванні товариства мають статус сертифікованих органічних земель. Внесення в землю позивача будь-яких неорганічних засобів (хіміко-синтезованих добрив та засобів захисту рослин) заборонено та у випадку застосування таких неорганічних засобів це призводить до автоматичної втрати відповідною земельною ділянкою статусу органічної на найближчі три роки.

В свою чергу, суміжний землекористувач ОСОБА_2 , на земельній ділянці загальною площею 3,2602 га, цільове призначення для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Глобинської об`єднаної територіальної громади Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 здійснила самовільне визначення її меж. Внаслідок таких протиправних дій, відповідач вчинила самовільне захоплення 0,28 га суміжної земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_2 , землекористувачем якої є ТОВ Агрофірма Мічуріна та на якій посіяна сільськогосподарська культура Нут та в подальшому здійснила висів на ній сої ГМО, вирощування якої в Україні заборонено на законодавчому рівні, та її обробку неорганічними засобами.

Внаслідок вищевказаних протиправних дій гр. ОСОБА_1 інтересам ТОВ Агрофірма`Мічуріна було спричинено значної шкоди, у вигляді не отриманого прибутку (упущеної вигоди) в загальній сумі 78 947,09 грн., обрахованого за наступною формулою: ціна 1 тони Нуту (1 380 Євро х 31,53 грн. (за курсом НБУ на 01 серпня 2018 року) = 43511,40 грн.) х врожайність Нуту з 0,28 га (2,16 т/га х 0,28 га. = 0,6048) х 3 (кількість років необхідних для відновлення даною земельною ділянкою статусу органічної).

Те, що дана соя містить ГМО, свідчать матеріали перевірки Глобинського ВП №3091 від 09 червня 2018 року, згідно яких під час проведення огляду 09 червня 2018 року було достовірно встановлено, що власник вказаної земельної ділянки застосував для її обробки гербіцид Отаман , діюча речовина якого ізопропіламінна сіль гліфосату, та який не може використовуватися для обробки культурної сої.

Окрім того, для підтвердження факту висіву на самовільно захопленій відповідачем земельній ділянці площею 0,28 га сої ГМО, товариством було залучено Українську лабораторію якості і безпеки продукції АПК, представник якої 14 червня 2018 року комісійно із залученням представників Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області та Глобинської районної санітарно-епідеміологічної станції та позивача, здійснив відбір зразків рослин сої зі стеблами та корінням на даній земельній ділянці.

Відповідно до протоколу випробувань Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК № 0850-Н від 19.06.2018р. у відібраних зразках сої були виявлені генетично модифіковані організми і продукти з їх вмістом, а саме: цільова послідовність 35 S промотору (вірусу мозаїки цвітної капусти (СаМV) та цільова послідовність Nos термінатора (нопалінсинтази (Nos) Agrobacteriumtumifaciens).

За наведених обставин, позивач просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні товариства земельною ділянкою загальною площею 0,28 га, цільове призначення для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Глобинської об`єднаної територіальної громади Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , землекористувачем якої є ТОВ Агрофірма`Мічуріна , привівши її у первинний, придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 80 188,28 грн. в рахунок відшкодування завданих збитків.

Зобов`язати відповідача знищити посіви сої ГМО на земельній ділянці загальною площею 3,2602 га, цільове призначення для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Глобинської об`єднаної територіальної громади Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 та на самовільно захопленій суміжної земельної ділянки, загальною площею 0,28 га, цільове призначення для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Глобинської об`єднаної територіальної громади Полтавської області, кадастровий номер: НОМЕР_2 .

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 12 березня 2019 року у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Мічуріна - відмовлено.

Додатковим рішенням цього ж суду від 29 березня 2019 року вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись даним судовим рішенням, ТОВ Агрофірма Мічуріна оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Вважає, що районним судом не взято до уваги, що ТОВ Агрофірма Мічуріна неодноразово зверталося до компетентних правоохоронних органів з метою притягнення відповідача до кримінальної відповідальності, що підтверджується наданими доказами.

Також, те що соя, яка засіяна на самовільно захопленій відповідачем 0,28 га суміжної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 , містить ГМО, підтверджується матеріалами перевірки Глобинського ВП №3091 від 09 червня 2018 року, згідно яких під час проведення огляду 09 червня 2018 року було достовірно встановлено, що власник вказаної земельної ділянки застосував для її обробки гербіцид Отаман , діюча речовина якого ізопропіламінна сіль гліфосату, та який не може використовуватися для обробки культурної сої.

Вказувало, що відповідно до протоколу випробувань Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК №08050-Н від 19 червня 2018 року у відібраних зразках сої були виявлені генетично модифіковані організми і продукти з їх вмістом, а саме: цільова послі-довність 35Sпромотору (вірусу мозаїки цвітної капусти (CaMV)) та цільова послідовність Nos термінатора (нопалінсинтази (Nos) Agrobacteriumtumifaciens).

Вважає, що на вищевикладене суд першої інстанції не звернув увагу.

На апеляційну скаргу ТОВ Агрофірма Мічуріна свій відзив подала ОСОБА_1 , у якому зазначала, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам процесуального і матеріального права.

Вказувала, що згідно чинного законодавства, вона за заповітом отримала державний акт на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_3 ) і є власником оспорюваної земельної ділянки площею 3,26 га розташованої на території Глобинської міської ради Пол-тавської області з кадастровим номером НОМЕР_1 , з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У грудні 2017 року вона отримала технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Глобинської міської ради Полтавської області, згідно якої було перевірено та підтверджено місцезнаходження земельної ділянки з вищевказаним кадастровим номером.

Вважає, що як власник вищевказаної земельної ділянки, вона має право на свій розсуд використовувати власну земельну ділянку - відповідно до вимог законодавства України, а тому здійснила посів сої та в подальшому здійснила комплекс заходів по догляду, що ніяк не протирічить загальноприйнятій, традиційній технології вирощування даної сільськогоспо-дарської культури.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, щоТовариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Мічуріна є виробником орга-нічної сільськогосподарської продукції.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Мічуріна використовує земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_2 , розташовану на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, яка належить ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 належить земельна ділянка, кадастровий номер: НОМЕР_1 , розташована на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області.

Відповідно до п.п. б, в ст. 90 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі, власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Згідно п.п. а, б ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі, власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ Агрофірма Мічуріна , районний суд виходив з того, що стороною позивача не доведено належними доказами факту самовільного захоплення відповідачем частини земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2 , яку використовує товариство, як і факту посіву ОСОБА_1 на належній їй земельній ділянці сої ГМО, оскільки відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що відібрання зразків сої відбувалися саме на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 , власником якої є відповідач.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно копії технічної документації виданої Державним підприємством Полтавський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою відповідно до якої, з суміжними землевласниками, землекористувачами було звірено та погоджено межі земельної ділянки ОСОБА_1 та передано 14 грудня 2017 року останній межові знаки на зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Земельного кодексу України, державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) - є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п.п. 5-1 п. 8 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, посадові особи Держгеокадастру та його територіальних органів, які є державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в межах своїх повноважень мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

На підтвердження самовільного захоплення частини земельної ділянки представником позивача надано викопіювання, виконаного ТОВ ПВК Плай , на ньому позначено межі земельної ділянки, площею 0,2807 га, які обробляються ОСОБА_1 , на земельних ділянках, що перебувають у власності ОСОБА_3 та інших громадян.

Надана представником позивача роздруківка, не містить назви, дати та інших реквізитів, отже є не допустимим доказом (т. 1 а.с. 23).

Представником позивача не надано суду доказів стосовно того, що позивач звертався до територіальних органів Держгеокадастру з метою проведення перевірки та встановлення факту того, що ОСОБА_1 самовільно використовує частину земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2 , також не надано акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель складені уповноваженими на те особами.

За встановлених обставин, суд дійшов також обґрунтованого висновку, що оскільки позивачем не доведено допустимими доказами факту самовільного захоплення ОСОБА_1 частини земельної ділянки, кадастровий номер: НОМЕР_2 , - позовна вимога в частині зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою загальною площею 0,28 га, цільове призначення для товарного сільськогоспо-дарського виробництва, яка розташована на території Глобинської об`єднаної територіальної громади Полтавської області, кадастровий номер НОМЕР_2 , землекористу-вачем якої є ТОВ Агрофірма Мічуріна , з приведенням її у первинний, придатний для використання за цільовим призначенням стан, - задоволенню не підлягає.

За приписами п. 1, 2, 3 Порядку, порядок визначає механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб`єктів господарювання для проведення експертизи (випробування); відбір зразків продукції здійснюється посадовими особами органу державного нагляду (Контролю) у присутності керівника юридичної особи, фізичної особи-підприємця або уповноваженої ними особи, які мають право заявляти клопотання з приводу пов`язаних з таким відбором дій, про що вносить запис до акту відбору зразків продукції; посадова особа органу державного нагляду (контролю) до початку відбору зразків продукції зобов`язана пред`являти суб`єкту господарювання відповідне рішення та ознайомити його з порядком відбору зразків продукції.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків продукції у трьох примірниках (пункт 7 Порядку).

Аналізуючи надані представником позивача докази, судом встановлено, що відбір зразків рослин сої, відбувався: Полтавська обл., Глобинська об`єднана територіальна громада, поле № 15.

Акт відбору/прийому зразків (проб) від 14.06.2018 року та протокол випробувань №0850-Н від 19.06.2018 року не містять інформації стосовно того на якій саме земельній ділянці із зазначенням кадастрового номеру відбувалося відібрання сої.

Отже, судом встановлено, що представником позивача не підтверджено належними доказами обставини того, що відібрання зразків сої відбувалося на земельній ділянці кадастровий номер: НОМЕР_1 , власником якої є відповідач, в той час як згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, беручи до уваги те, що позивачем не доведено факт самовільного захоплення частини земельної ділянки, а також факт посіву ОСОБА_1 сої ГМО на належній їй земельній ділянці, вірним є також висновок суду про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 80 188,28 грн. в рахунок відшкодування завданих збитків - задоволенню не підлягає.

За нормами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а відтак, відсутні підстави для їх задоволення.

Доводи апеляційної скарги правильності висновків районного суду не спростовують, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Мічуріна - залишити без задоволення.

Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 12 березня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Бондаревська С.М.

Судді: Кривчун Т.О.

Кузнєцова О.Ю.