Ухвала

від 29.07.2019 по справі 910/22362/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"29" липня 2019 р. Справа№ 910/22362/16

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Пашкіної С.А.

Ткаченка Б.О.

розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу (вх. №09.1-04.1/5783/19 від 25.07.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю СІАФУД ГРУП

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 (повний текст складено 26.06.2019)

по справі №910/22362/16 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства Державний експортно - імпортний банк України

до Товариства з обмеженою відповідальністю СІАФУД ГРУП

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна група морепродуктів

про звернення стягнення на майно

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 по справі №910/22362/16 позов Публічного акціонерного товариства Державний експортно - імпортний банк України - задоволено повністю.

В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна група морепродуктів перед Публічним акціонерним товариством Державний експортно - імпортний банк України за Кредитними договорами № 151310К15 від 28.07.2010, № 151310К24 від 12.11.2010 та № 151314К1 від 10.02.2014, які укладені в рамках Генеральної кредитної угоди № 151310N1 від 28.07.2010 року, у розмірі 38 668 400 доларів США 62 центи та 40 484 661 гривень 37 коп. Звернуто стягнення на майно, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю СІАФУД ГРУП , а саме:

- на предмет іпотеки за Іпотечним договором №151310Z82 від 02.08.2010 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Решетніковою С.І. за реєстровим №4039:

- земельну ділянку площею 0,9500 га, кадастровий номер 3221487101:01:001:0003, цільове призначення - землі промисловості, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Саливонки, вул. Леніна, 2;

- нежитлову будівлю по переробці риби та морепродуктів, загальною площею 4217,7 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Саливонки, вул. Леніна, 2;

- на предмет застави за Договором застави №151310Z83 від 02.08.2010 року: виробниче обладнання та транспортні засоби, відповідно до переліку.

Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки та застави - шляхом проведення прилюдних торгів в рамках виконавчого провадження, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України Про іпотеку та Закону України "Про заставу", з початковою ціною реалізації, визначеної в ході виконавчого провадження суб'єктом оціночної діяльності, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю СІАФУД ГРУП на користь Публічного акціонерного товариства Державний експортно - імпортний банк України судовий збір у розмірі 206 700 грн. 00 коп.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю СІАФУД ГРУП звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Крім того, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2019 справа № 910/22362/16 передана на розгляд колегії суддів у складі: Сітайло Л.Г. (головуючий), судді Ткаченко Б.О., Пашкіна С.А.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю СІАФУД ГРУП , колегією суддів встановлено, що до скарги не додано доказів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною другою цієї норми встановлено розміри ставок судового збору залежно від документа і дії, за яку він справляється, та платника судового збору.

Відповідно до змісту частини 2 статті 6 цього Закону , у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

У разі коли визначена (встановлена) позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, господарський суд, з урахуванням припису наведеної норми Закону і частин 1-4 статті 49 ГПК(у редакції, чинній на момент звернення з позовом), попередньо визначає розмір судового збору виходячи із ціни позову, вказаної позивачем, а за результатами вирішення спору або стягує недоплачену суму судового збору з належної сторони, або повертає суму переплати цього збору.

За пунктом 3 частини 2 статті 54 ГПК (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) ціна позову належала до обов`язкових реквізитів позовної заяви, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з частиною 1 статті 55 ГПК (у редакції, чинній на момент звернення з позовом) ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребовується.

Статті 162 і 163 чинної редакції ГПК також містять положення, за якими у позовній заяві має зазначатися ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються або оспорюються. Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, яка оспорюється за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безакцептному (безспірному) порядку.

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.

Зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Таким чином, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.

Наведений правовий висновок щодо майнового характеру спору та сплати судового збору за подання позовної заяви про звернення стягнення на майно викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17. Водночас, Велика Палата Верховного Суду вважала, що висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 23.01.2018 у справі № 2-340/461/16-ц, суперечать наведеному у цій постанові, тому визнала за необхідне відступити від них.

У контексті визначення розміру судового збору за подання апеляційної скарги "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви", має визначатися за розміром ставок, встановлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" на момент пред`явлення відповідного позову. Об`єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги, є саме позовна заява (зустрічна позовна заява), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви.

Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, то за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви, незалежно від оспорюваної суми, зменшення розміру судового збору судом на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір" і розподілу судом при ухваленні рішення судових витрат пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог (наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 31.05.2017 по справі №911/1106/16).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що в даній справі позовна заява є заявою майнового характеру (ціна позову 38668400,62 доларів США та 40484661,37 грн). За подання позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 206700 грн з урахуванням майнової вимоги, а тому за подання апеляційної скарги на зазначене рішення суду першої інстанції підлягає сплаті судовий збір у сумі 310050,00 грн.

В той же час, апелянтом не надано доказів сплати судового збору.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ст. ст. 174, 260 ГПК України з метою надання заявнику можливості виправити допущені недоліки шляхом подання в строк, визначений цією ухвалою, документів які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 174, 234-235, 242, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СІАФУД ГРУП на рішення Господарського суду міста Києва від 19.06.2019 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Попередити Товариство з обмеженою відповідальністю СІАФУД ГРУП , що у випадку неподання доказів які підтверджують сплату судового збору у встановлений термін, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.А. Пашкіна

Б.О. Ткаченко