Постанова

від 25.07.2019 по справі 908/2661/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2019 року м. Дніпро Справа № 908/2661/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Кузнецової І.Л., Подобєда І.М.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Департамента житлово-комунального господарства та будівництва

Запорізької обласної державної адміністрації

на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 р.

( суддя Зінченко Н.Г., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 08.04.2019 р.)

у справі

за позовом Департамента житлово-комунального господарства та будівництва

Запорізької обласної державної адміністрації

( м. Запоріжжя )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунтех"

( м. Запоріжжя )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Східний офіс Державної аудиторської служби в особі

Управління східного офісу Державної аудиторської служби

в Запорізькій області

( м. Запоріжжя )

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю

"Виробничо-інноваційна компанія "Транс буд Технолоджі"

( м. Дніпро ).

про стягнення 487 392, 09 грн.

ВСТАНОВИВ:

Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунтех" про стягнення 487 392,09 грн. за завищення вартості робіт за Договором підряду в капітальному будівництві № 1-16 від 03.08.2016 р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Департамент житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обгрунтування своїх доводів та заперечень, Скаржник посилається на 14.12.2017 р. Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області складено Акт ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту за період з 01.01.2014 р. по 31.10.2017 р. № 08.06-20/9. В результаті проведеного вибіркового контрольного обміру встановлено, що до актів форми № КБ-2в по зазначеному об`єкту включено обсяги робіт, які не виконані або виконані не в повному обсязі, що є порушенням п. п. 4.4, 4.5 Договору підряду та п. 6.4.1.1 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 та призвело до завищення вартості виконаних робіт по об`єкту на суму 411 066,81 грн. (з ПДВ).

При цьому Скаржник зазначає, що про факт завищення вартості робіт Позивач дізнався лише з Акту ревізії, оскільки до проведення перевірки не мав підстав сумніватись в дійсних обсягах матеріалів, використаних Відповідачем.

Скаржник наголошує на тому, що внаслідок завищення обсягів виконаних робіт ТОВ Комунтех Запорізькому обласному бюджету, за рахунок коштів якого оплачувались роботи за Договором підряду, завдано матеріальної шкоди ( збитків ) на суму 487 392,09 грн.

Крім того, Департаментом під час подання позовної заяви надано Господарському суду Запорізької області документи, що підтверджують завдану матеріальну шкоду (збитки) на суму 487 392,09 грн. Також Департаментом було направлено клопотання до Господарському суду Запорізької області про призначення судової будівельно-технічної експертизи, але у задоволенні клопотання було відмовлено.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунтех" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

У відзиві на апеляційну скаргу, Східний офіс Держаудитслужби просить суд задовольнити апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації у повному обсязі. Розгляд справи здійснювати без участі представників Східного офісу Держаудитслужби.

В обґрунтування своїх доводів, Держаудитслужба посилається на те, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав доведеними, тому рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 р. по справі № 908/2661/18 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Департаменту задоволенню.

Зокрема, Держаудитслужба вказує на, що відповідно до п. 3.3.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби на III квартал 2017 ревізійною групою Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізький області (структурний підрозділ Офісу) проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності в Департаменті за період з 01.01.2014 р. по 31.10.2017 р. Результати ревізії оформлено актом від 14.12.2017 р. № 08.06-20/9. Внаслідок оплати завищеної вартості виконаних робіт Запорізькому обласному бюджету завдано збитків на загальну суму 487 392, 9 грн.

Крім того, Держаудитслужба зазначає про те, що сплата Позивачем Відповідачеві коштів, які Позивач не мав оплачувати, з огляду на завищення вартості та кількості матеріалів і робіт, є витратами, які Позивач не мав понести, а відтак є збитками в розумінні ст. ст. 224, 225, 322 ГК України, ч. 2 ст. 22, ч. 2 ст. 883 ЦК України, які підлягають стягненню з Відповідача. При цьому, відповідно до норми ст. 1212 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка. набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2019 р. залишено апеляційну скаргу Департамента житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 р. у справі № 9080/2661/18 без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків, а саме, для надання доказів доплати судового збору у розмірі 3 655,44 грн.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі та призначено апеляційну скаргу до розгляду в судове засідання на 25.07.2019 р.

У судовому засіданні 25.07.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.08.2016 р. між Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комунтех" ( Генпідрядник ) укладено Договір підряду в капітальному будівництві № 1-16, за умовами якого ( п. 1.1. ) Замовник доручає, а Генпідрядник зобов`язується за завданням Замовника на свій ризик виконати відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору та здати у встановлений договором строк закінчені роботи, а Замовник зобов`язується прийняти від Генпідрядника і оплатити закінчені роботи, що передбачені п. 1.2. цього договору.

П. п. 1.2., 1.3. договору визначено види робіт та основні параметри об`єкта будівництва: " Капітальний ремонт водоводу від с. Лобково до смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області"; довжина траси з поліетиленових водопровідних труб різних діаметрів 3, 861 км. Місцезнаходження об`єкту, на якому проводяться роботи за цим договором: Запорізька область, Василівський район.

Згідно з п. 1.4 договору кількісні характеристики виконуваних за цим договором робіт визначаються проектно-кошторисною документацією.

П. 3.1. Договору ( в редакції додаткової угоди № 1 від 26.12.2016 р. до договору ) передбачено, що договірна ціна визначається на підставі приблизного ( динамічного ) кошторису, що є невід`ємною частиною договору, розрахована відповідно до вимог Державних будівельних норм з урахуванням змін та доповнень. Договірна ціна складає 2 585 083,08 грн., у т.ч. ПДВ - 430 847,18 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватися з урахуванням положень Загальних умов на підставі актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в ) та довідок про вартість виконаних робіт ( форма КБ-3 ) проміжними платежами в міру виконання робіт з урахуванням сплаченого Замовником авансу.

Згідно з п. 4.4. договору, Генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику за 7 днів до завершення звітного періоду.

Замовник зобов`язаний підписати подані Генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 7 днів з дня одержання.

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 днів з дня підписання документів Замовником.

П. 4.5. договору визначено, що при виявленні у розрахунках за виконані роботи ( форми КБ-2в "Акти приймання виконаних підрядних робіт" та КБ-3 "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт", які були відповідно оформлені та оплачені у попередні періоди ) безперечних помилок та порушень чинного порядку визначення вартості будівництва загальна вартість виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок.

За умовами п. 4.6. договору, вартість робіт, виконаних Субпідрядником визначається окремими актами форми КБ-2в. Розрахунки за виконані роботи з субпідрядниками здійснюються Генпідрядником.

Згідно з п. 4.8. договору фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету. Генпідрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за виконанні роботи.

Відповідно до п. 5.13.1. договору, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів здійснюється у відповідності з вимогами нормативних документів, вимогам будівельних норм і правил відповідно до діючого законодавства на момент введення об`єкта в експлуатацію, не пізніше 2 тижнів після одержання замовником письмового повідомлення від Генпідрядника про готовність до передавання робіт.

У п. 5.13.3 договору закріплено, що до здачі об`єкту в експлуатацію вся виконавча документація має бути передана Замовнику, Замовник зобов`язаний її перевірити і, в разі необхідності, передати Генпідряднику для доопрацювання. Якщо виконавча документація передана Замовнику не в повному об`ємі, Замовник має право не підтверджувати акти виконаних робіт до передачі виконавчої документації.

Здача об`єкту в експлуатацію здійснюється з оформленням документів з додержанням вимог передбачених будівельними нормами і правилами. Під час передачі робіт Генпідрядник передає остаточну виконавчу документацію (п. 5.13.4 договору).

Генпідрядник при закінченні будівництва, розірванні або анулюванні цього Договору разом з підписанням акту здачі-приймання робіт зобов`язаний надати Замовникові звіт про використання матеріалу, а також передати всю проектно-кошторисну та виконавчу документацію та креслення до цього Договору. Передача документації третім особам не дозволяється ( п. 5.13.5 договору ).

Відповідно до підпунктів 6.3.9, 6.3.10 п. 6.3. договору, Замовник має право за участі Генпідрядника, скоригувати суму, яка підлягає оплаті, у разі виявлення невідповідності робіт, цін на матеріали, пред`явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, які вплинули на вартість робіт. Ініціювати внесення змін до договору, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень Генпідрядником умов договору.

Згідно з підпунктом 6.4.3. п. 6.4. договору Замовник зобов`язаний контролювати відповідність обсягу вартості виконаних робіт проекту, кошторису, будівельним нормам і правилам; матеріалів, обладнання і конструкцій-державним стандартам і ТУ.

П. 10.2. передбачено, що для здійснення контролю Замовник забезпечує технічний та авторський нагляд за будівництвом у порядку, встановленому законодавством.

Додатками та невід`ємними частинами договору ( п. 12.1.) є: Календарний графік виконання робіт ( Додаток № 1 ); Договірна ціна ( Додаток № 2 ).

Місцевим господарським судом також встановлено та не заперечується сторонами, що на виконання умов договору від 03.08.2016 р. № 16-16 Відповідач виконав роботи на загальну суму 2 552 862, 65 грн., а Позивач прийняв виконані роботи на зазначену суму без зауважень щодо якості та кількості, про що свідчить підписані між сторонами та скріплені відтисками печаток уповноваженими особами Департаменту і ТОВ "Комунтех" акти приймання виконаних будівельних робіт.

Також сторонами належним чином оформлені і підписані Довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за договором.

Позивач за виконані будівельні роботи за наведеними вище актами розрахувався у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 01.09.16 № 1 на суму 784710,10 грн., від 28.11.16 № 8 на суму 93660,01 грн., від 28.11.16 № 9 на суму 87212,47 грн., від 20.12.16 № 10 на суму 4923,70 грн., від 20.12.16 № 1 на суму 188470,00 грн., від 20.12.16 № 11 на суму 41904,54,00 грн., від 23.12.16 № 15 на суму 359 957,11 грн., від 26.12.16 № 34 на суму 38 521, 01 грн., від 26.12.16 № 33 на суму 9508,42 грн., від 26.12.16 № 35 на суму 157885,73 грн., від 26.12.16 № 32 на суму 786109,56 грн.

В ході виконання робіт, а також на стадії їх приймання Позивачем ( як Замовником робіт за Договором 03.08.2016 р. № 16-16 ) ніяких зауважень та претензій щодо відхилення Відповідачем від умов договорів не пред`являлося.

Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області проведено планову виїзну ревізію фінансово-господарської діяльності в Департаменті житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації за період з 01.01.2014 р. по 31.10.2017 р., за наслідками якої складено Акт від 14.12.2017 р. № 08.06-20/9 ( далі Акт ревізії ).

За змістом вказаного Акту ревізії перевіркою встановлено нанесення Запорізькому обласному бюджету збитків на загальну суму 487 392,09 грн., зокрема, в акті зазначено, що для визначення достовірності обсягів виконаних робіт об`єкту "Капітальний ремонт водоводу від с. Лобково до смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області", вказаних в актах форми №КБ-2в за 2016 рік за номерами 1, 2, 4, 5, 6, 7, 9, 11, 12, 13, 14 проведено вибірковий контрольний обмір робіт, яким охоплено виконання робіт на суму 1 874 326,20 грн., або 73,4 % від загального виконання робіт. Контрольний обмір робіт проведено вибірковим методом шляхом порівняння обсягів фактично виконаних робіт з обсягами, вказаними в актах приймання виконаних будівельних робіт за вищевказаний період.

В результаті проведеного вибіркового контрольного обміру встановлено, що до актів форми № КБ-2в по зазначеному об`єкту включено обсяги робіт, які не виконані або виконані не в повному обсязі, що є порушенням п. п. 4.4, 4.5 Договору підряду та п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" ( далі - ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 ) та призвело до завищення вартості виконаних робіт по об`єкту на суму 411 066,81 грн. ( з ПДВ).

З урахуванням результатів контрольного обміру вартість виконаних робіт по об`єкту "Капітальний ремонт водоводу від с. Лобково до смт. Степногірськ Василівського району Запорізької області" завищена на загальну суму 76 325,28 грн., в тому числі: за рахунок завищення матеріальних витрат в акті форми № КБ-2в № 3 за листопад 2016 року - 3 267,55 грн. ( ПДВ ) та обладнання в акті форми № КБ-2в № 12 за грудень 2016 року - 4 440 грн., чим порушено п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 та п. п. 3.2 Договору підряду від 03.08.2016 р. № 1-16; за рахунок завищення витрат на відрядження в актах форми № КБ-2в за жовтень грудень 2016 року на суму 54 964,72 грн., чим порушено п. 1 Постанови № 98, п. п. 3.2 Договору підряду від 03.08.2016 р. № 1-16; через завищення заготівельно-складських витрат та транспортних витрат в актах форми № КБ-2в № № 7, 9, 14 за грудень 2016 року на суму 13 653,06 грн. ( з ПДВ ), чим порушено п. 6.3.1.2 ДСТУ Б Д.1.1-2:2013 та п. п. 3.2 Договору підряду від 03.08.2016 р. № 1-16. Таким чином, вартість виконаних робіт завищена на загальну суму 487 392, 09 грн. ( 411 066, 81 грн. + 76 325, 28 грн. ). З метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків між Департаментом та ТОВ "Комунтех" в рамках ревізії проведено зустрічну звірку за результатами якої складено Довідку від 01.12.2017 р. № 08.06-22/47, якою встановлено завищення ТОВ "Комунтех" обсягу фактичних витрат та вартості робіт за Договором від 03.08.16 № 1-16. Оскільки завищена вартість робіт оплачена за рахунок коштів спеціального фонду місцевого ( обласного ) бюджету, Запорізькому обласному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 487 392,09 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога про стягнення з Відповідача матеріальної шкоди ( збитків ) у розмірі 487 392,09 грн., заподіяних завищенням Відповідачем вартості виконаних робіт за договором від 03.08.2016 р. № 16-16. Позивач вважає, що акт ревізії від 14.12.2017 р. № 08.06-20/9 підтверджує факт того, що неправомірними діями Відповідача Запорізькому обласному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) у розмірі 487 392,09 грн., які він просить суд стягнути з Відповідача.

В основу оскаржуваного рішення про відмову в задоволені позовних вимог покладено висновок місцевого господарського суду про відсутність в діях Відповідача протиправної поведінки, оскільки він цілком правомірно отримав плату за виконані роботи за Договором № 1-16 від 03.08.2016 р., які до того ж прийняті Позивачем без зауважень. Підписавши акти приймання виконаних робіт, Замовник погодився як з якістю таких робіт, та і з використаними матеріалами та іншими витратами ( аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.05.2018 р. у справі № 922/2310/17 ).

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги: факт завищення вартості робіт встановлений Актом ревізії фінансово-господарської діяльності Департаменту. Внаслідок завищення обсягів виконаних робіт ТОВ Комунтех Запорізькому обласному бюджету, за рахунок коштів якого оплачувались роботи за Договором підряду, завдано матеріальної шкоди ( збитків ) на суму 487 392,09 грн.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погоджується з висновками суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення 487 392,09 грн. завищеної вартості виконаних робіт за Договором підряду.

Відповідно до приписів ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Вимогами ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з умовами Договору підряду в капітальному будівництві №1-16 від 03.08.2016 р., сторонами було досягнуто домовленість щодо: договірної ціни, яка є невід`ємним додатком до договору, і яка визначається з урахуванням локальних кошторисів і розрахунків підрядника, погоджених з замовником; платежі замовник здійснює на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в і довідок про вартість виконаних робіт і витрат форми КБ-3. При цьому, умовами договору сторони передбачили, що генпідрядник визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи і подає їх для підписання Замовнику за 7 днів до завершення звітного періоду. Замовник зобов`язаний підписати подані Генпідрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 7 днів з дня одержання. До здачі об`єкту в експлуатацію вся виконавча документація має бути передана Замовнику, Замовник зобов`язаний її перевірити і, в разі необхідності, передати Генпідряднику для доопрацювання. Якщо виконавча документація передана Замовнику не в повному об`ємі, Замовник має право не підтверджувати акти виконаних робіт до передачі виконавчої документації.

Ч. 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно із ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому ст. 853 ЦК України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, враховуючи приписи зазначених норм права, а також те, що Департамент житлово-комунального господарства та будівництва оглянув та прийняв за актами приймання виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін без будь-яких зауважень і застережень виконані Товариством підрядні роботи, обумовлені Договорами підряду, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що Позивач погодився як з якістю таких робіт, так і з їх кількістю.

Крім того, сторонами до Договорів підряду було підписано довідки про вартість робіт.

Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва в матеріалах справи відсутня. Водночас обсяг виконаних робіт погоджений сторонами та їх вартість повністю оплачена Позивачем.

Отже, умови Договору підряду сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.

Звертаючись з позовом, Департамент житлово-комунального господарства та будівництва розмір заявлених до стягнення збитків у розмірі 487 392,09 грн. визначив виходячи із здійснення надмірної сплати за будівельні роботи на підставі завищених кошторисних розрахунків за договором.

У той же час ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Аналогічні положення викладені у статтях 224, 225 ГК України.

Застосовуючи дані статті, суду необхідно встановити усі чотири елементи складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; 4) вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

На Позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Збитки мають реальний характер та у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків, так і факт їх понесення.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку, що в діях Відповідача відсутня протиправність поведінки, оскільки він цілком правомірно отримав плату за виконані роботи за договором № 1-16 від 03.08.2016 р., які до того ж прийняті Позивачем без зауважень та претензій.

Таким чином, Департаментом житлово-комунального господарства та будівництва не доведено належними та допустимими доказами весь склад правопорушення, необхідного для настання цивільно-правової відповідальності Товариства, а саме вини Відповідача, наявності причинно-наслідкового зв`язку між заподіяними збитками та діями Товариства.

Щодо посилання Скаржника на акт, складений за результатом планової ревізії його фінансово-господарської діяльності, як на беззаперечну підставу для стягнення збитків, то як слушно зазначив суд першої інстанції - акт перевірки (аудиту) - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки.

При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов`язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.

Крім того, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки, як вже зазначалося, є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

До того ж акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 ГК України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, акт ревізії фінансово-господарської діяльності не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання Відповідача повернути сплачені йому Позивачем кошти.

Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення Товариством зобов`язань за Договором підряду.

Поряд з цим, звіт внутрішнього аудиту вказаного органу управління (контролю) може бути підставою для вжиття ним у межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, у тому числі притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання у межах господарсько-договірних відносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 р. у справі № 922/2310/17.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департамента житлово-комунального господарства та будівництва Запорізької обласної державної адміністрації залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.03.2019 р. у справі № 908/2661/18 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 29.07.2019 р.

Головуючий суддя І. М. Кощеєв

Суддя І. Л. Кузнецова

Суддя І. М. Подобєд