Рішення

від 25.07.2019 по справі 905/1146/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.07.2019 Справа № 905/1146/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при помічнику судді (за дорученням судді) Лагодіні Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Металкор", м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 75 788,09 грн., з яких 67 140,00 грн. - сума основного боргу, 1 990,25 грн. - 3% річних та 6 657,84 грн. - інфляційні витрати, -

без виклику сторін

Товариство з обмеженою відповідальністю "Металкор", м. Запоріжжя звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 75 788,09 грн., з яких 67 140,00 грн. - сума основного боргу, 1 990,25 грн. - 3% річних та 6 657,84 грн. - інфляційні витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за усною домовленістю щодо поставки відповідачу феромарганець фМнД78 у кількості 1,8т. внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 67 140,00 грн. та виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляційних витрат.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 181, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 549, 610, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1146/19 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.06.2019р. справа №905/1146/19 прийнята до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, розгляд справи призначений на 25.07.2019 року. Встановлено відповідачу строк для подачі заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до 10.07.2019р. та строк для подачі відзиву на позов та заперечень на відповіді позивача на відзив до 25.07.2019р.

23 липня 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній визнав у повному обсязі суму основного боргу у розмірі 67 140,00 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2018 року позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Металкор" виставлено відповідачу - Приватному акціонерному товариству "Старокраматорський машинобудівний завод" рахунок - фактуру №040702 на загальну суму 72 360,00 грн.

09 липня 2018 року позивач здійснив поставку продукції - Феромарганеця ФМнД78 на користь Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" у кількості 1,800т. на загальну суму 72 360,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №070702 від 09.07.2018р., належним чином засвідчена копія якої наявна в матеріалах справи. Факт поставки відображено у податковому обліку позивача, що підтверджується податковою накладною №8 від 09.07.2018р. (а.с.12).

Після чого, 07.03.2019р. відповідачем на користь позивач здійснено оплату за поставку продукції у загальному розмірі 5 220,00 грн., що банкывською випискою з рахунку ТОВ Металкор з призначенням платежу: Оплата за за рах.040702 від 04.07.2018 за феромарганець у т.ч. ПДВ 20%=870,00 грн. (а.с.14).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за усною домовленістю щодо поставки відповідачу феромарганець фМнД78 у кількості 1,8т. внаслідок чого утворилась заборгованість у загальному розмірі 67 140,00 грн., позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних витрат, на примусовому стягненні яких наполягає останній.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов`язань за усним договором поставки.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні регулюються, насамперед, положеннями Господарського кодексу України, а також іншими актами господарського законодавства, зокрема - Цивільним кодексом України.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Статтею 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст. 264 ГК).

За приписами ч.1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні (ч.1 ст. 669 ЦК України).

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.3 ст.638 ЦК України).

Як встановлено судом, позивачем поставлено продукцію відповідачу на загальну суму загальну суму 72 360,00 грн., що підтверджується податковою накладною №8 від 09.07.2018р. та видатковою накладною №070702 від 09.07.2018р.

В свою чергу, відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару на загальну суму 5 220,00 грн.

Частиною 2 ст. 642 Цивільного кодексу України визначено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, фактично між Позивачем та Відповідачем склалися договірні відносини з поставки товару згідно видаткової накладної від 07.07.2018р., що є належною підставою для виникнення у відповідача зобов`язань з оплати поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 ЦК України).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку з оплати поставленої продукції у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги згідно ч. ст. 530 ЦК України.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання грошових зобов`язань за поставку продукції згідно видаткової накладної від 07.07.2018р. утворилась та має місце заборгованість відповідача в сумі 67 140,00 грн.

Таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 67 140,00 грн. у повному обсязі.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних і інфляційної індексації за весь період прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, отже, проценти річних входять до складу грошового зобов`язання.

Перевіривши арифметичні розрахунки позовних вимог щодо 3% річних за періоди з 10.07.2018р. по 06.03.2019р., з 07.03.2018р. по 16.06.2019р., суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі 1 990,25 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок позовних вимог щодо інфляційних витрат за заявлений період, суд дійшов висновку, що їх розмір є арифметично вірним, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 6 657,84 грн.

У відповідності до вимог п.1 ч.4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Металкор", м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод", м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 75 788,09 грн., з яких 67 140,00 грн. - сума основного боргу, 1 990,25 грн. - 3% річних та 6 657,84 грн. - інфляційні витрати - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Старокраматорський машинобудівний завод" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Конрада Гампера, буд.2; код ЄДРПОУ 05763642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Металкор" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд.5; код ЄДРПОУ 40969635) заборгованість у розмірі 75 788,09 грн., з яких 67 140,00 грн. - сума основного боргу, 1 990,25 грн. - 3% річних та 6 657,84 грн. - інфляційні витрати та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/