Рішення

від 24.07.2019 по справі 910/5603/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.07.2019Справа № 910/5603/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є., при секретарі судового засідання Кукота О.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (18002, м.Черкаси, вул.Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21361742)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр підготовки енергоменеджерів" (03057, м.Київ, вул.Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 25290973)

про стягнення 136 000,00 грн,-

представники учасників сторін:

від позивача: Гречківський В.Д., довіреність № 73-03/4Д від 27.03.19;

від відповідача: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України 2 травня 2019 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр підготовки енергоменеджерів" про стягнення 136 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем не сплачено штраф у розмірі 68 000,00 грн, накладений рішенням Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2018 №73/12-р/к, за результатами розгляду справи №03-22-02/18, у зв`язку з чим відповідачу, окрім штрафу у розмірі 68000,00 грн, нарахована пеня в розмірі 68 000,00 грн.

За результатом проведення автоматичного розподілу справ між суддями від 06.05.2019, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Розглянувши вказану позовну заяву, суд вбачає за необхідне зазначити, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/5603/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.06.2019.

22.05.2019 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 05.06.2019 оголошено перерву до 10.07.2019.

У підготовче засідання 10.07.2019 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У підготовчому судовому засіданні 10.07.2019 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, розпочато розгляд справи по суті у загальному позовному провадженні та призначено судове засідання на 24.07.19.

У судове засідання, призначене на 24.07.2019, з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання 24.07.2019 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що неявка представника відповідача у судове засідання 24.07.2019 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.09.2018 Адміністративна колегія Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Комітет, позивач) прийняв рішення №73/12-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення), яким:

- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю ДУВК та Товариство з обмеженою відповідальністю Центр підготовки енергоменеджерів (далі - відповідач) вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, пунктом 4 статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді анти конкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом узгодження своєї конкурентної поведінки під час підготовки та участі у процедурі закупівлі з предмету - ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт поліклінічного відділення Смілянської ЦРЛ ім. Софії Бобринської по вул. Софіївській, 2 м.Сміла, Черкаської області, інв. Номер 01010001 (внутрішні загально будівельні роботи та електричні мережі) (код 45310000) електромонтажні роботин, (номер процедури закупівлі UA - 2017-08-18-001621-а), яка проводилась Смілянською центральною районною лікарнею ім. Софії Бобринської.

- за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю Центр підготовки енергоменеджерів штраф у розмірі 68 000,00 грн.

В резолютивній частині Рішення також було зазначено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Також в Рішенні було зазначено, що рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання.

Супровідним листом №73-02/966-03 від 1909.2018 Комітет направив копію Рішення на адресу відповідача, який був повернутий із відділення Укрпошти із зазначенням про закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок: - відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); - відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Рішення Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2018 №73/12-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" було опубліковано в офіційному друкованому органі центральних органів виконавчої влади України Урядовий кур`єр від 21.11.2018 №219 (6335).

Таким чином Рішення вважається врученим відповідачу 01.12.2018.

Згідно з частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, строк сплати штрафу, накладеного на відповідача Рішенням Комітету, закінчився 01.02.2019.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Частиною восьмою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

У матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо оскарження відповідачем Рішення Комітету.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Оскільки станом на час подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва відповідач не сплатив штраф, накладений Рішенням Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, позивач, керуючись статтями 16 та 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Центр підготовки енергоменеджерів штрафу в розмірі 68 000,00 грн, накладених рішенням від 19.09.2018 №73/12-р/к та пені в розмірі 68 000,00 грн., нарахованої відповідно до частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за прострочення сплати штрафу.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст.ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, та належних та допустимих, у розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів сплати штрафу не надав.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, розглядаються господарськими судами.

Пунктом 7 частиною 1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов`язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про визнання суб`єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, про накладення штрафу. Останній повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п`яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов`язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов`язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

За змістом частини 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

В свою чергу, рішення Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2018 №73/12-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" станом на час розгляду даної справи є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним.

З огляду на наведене, а також зібрані у даній справі докази, підтверджується, що відповідач ухилився від сплати штрафу в розмірі 68 000,00 грн., накладеного на нього вищенаведеним рішенням Комітету, у двомісячний строк з дня одержання ним рішення про накладення штрафу.

Станом на час розгляду спору по суті, штраф в розмірі 68 000,00грн., накладений Рішенням Комітету, залишається не сплаченим відповідачем, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68 000,00 грн обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати відповідачем штрафув розмірі 68 000, 00 грн., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п.1 ст.231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Таким чином, враховуючи, що Рішення Адміністративної колегії Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.09.2018 №73/12-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" не було оскаржене у двомісячний строк до господарського суду, доказів протилежного матеріали справи не містять, вірним початком періоду прострочення сплати штрафу є 02.02.2019 (період нарахування з 02.02.2019 по 15.04.2019 (включно)).

Як встановлено судом вище, відповідач мав сплатити 68 000,00 грн штрафу.

Розмір пені за один день прострочення штрафів відповідно до ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" складає 1020,00 грн (68 000,00 грн. * 1,5%= 1020,00 грн.).

За період з 02.02.2019 по 15.04.2019 відповідачем прострочено 73 дні сплати штрафу.

Таким чином, сума пені за прострочення сплати штрафу за вказаний період складає 74 460,00 (1020,00 грн. х 73= 74 460,00 грн).

Відповідно ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Отже, як вірно визначив позивач, розмір пені в спірному випадку не може перевищувати 68 000,00 грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 68 000, 00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною дев`ятою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до вимог статті 29 Бюджетного кодексу України та статті 56 Закону "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів та пені перераховуються до загального фонду Державного бюджету України за кодом класифікації доходів бюджету 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції".

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову.

Підсумовуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету повністю.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр підготовки енергоменеджерів" (03057, м.Київ, вул.Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 25290973) штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп та пеню у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) грн. 00 коп, зарахувавши до загального фонду Державного бюджету України через Черкаське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м.Черкаси, вул.Смілянська, 23, для зарахування на рахунок за місцем знаходження платника за кодом бюджетної класифікації доходів (КБКД) 21081100 "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ звітності банку 106.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр підготовки енергоменеджерів" (03057, м.Київ, вул.Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 25290973) на користь Черкаського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (18002, м.Черкаси, вул.Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21361742) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2040 (дві тисячі сорок) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Повне рішення складено 29.07.2019

Суддя О.Є. Блажівська